Ухвала

від 14.12.2020 по справі 910/19332/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

14.12.2020Справа № 910/19332/20

За позовом Міжнародного молодіжного центру у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю ІЛІТ доТовариства з обмеженою відповідальністю Кей-Колект третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_1 третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіслав Олександрович провизнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню Суддя Смирнова Ю.М.

Без виклику учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Міжнародний молодіжний центр у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю ІЛІТ звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Кей-Колект , в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №1849 від 13.10.2020, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобитом Станіславом Олександровичем про звернення стягнення на нерухоме майно: першу чергу прибудови приватної школи, розташованої в м.Іллічівську, вул. Паркова, буд. 10-Ч, загальною площею 219,3 кв.м, розташованої на земельній ділянці площею 0,030 га, яка знаходиться у користуванні іпотекодавця на підставі договору оренди землі, укладеного 13.07.2005 та зареєстрованого у Одеській регіональній філії ДП Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах 14.02.2005 за №040650800003, за рахунок коштів, отриманих від реалізації яких задовольнити вимоги ТОВ Кей-Колект в розмірі 480554,24 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуваний виконавчий напис не відповідає вимогам законодавства, в тому числі ст.ст. 87, 88 Закону України Про нотаріат та Постанові Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999, зокрема: відсутні докази безспірності боргу, судовим рішенням було вже відмовлено у стягненні боргу, минуло три роки з дня виникнення прав вимоги, порушено порядок вчинення виконавчого напису.

Разом з позовоною заявою Міжнародним молодіжним центром у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю ІЛІТ подано заяву, в якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, зареєстрованого в реєстрі №1849 від 13.10.2020, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобитом Станіславом Олександровичем про звернення стягнення на нерухоме майно.

Розглянувши заяву Міжнародного молодіжного центру у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю ІЛІТ про забезпечення позову, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: 1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; 2) емітенту, зберігачу, депозитарію надавати реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства; 3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства; 4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з ч. 4 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Крім цього, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів ст.ст. 13, 15, 74 Господарського процесуального кодексу України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді заборони третім особам вчиняти певні дії щодо предмета спору тощо) права відповідача або вказаних осіб, а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Предметом позову в даній справі є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису від 13.10.2020, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобитом Станіславом Олександровичем, зареєстрованого в реєстрі за №1849, яким звернено стягнення на нерухоме майно Міжнародного молодіжного центру у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю ІЛІТ , а саме: першу чергу прибудови приватної школи, загальною площею 219,3 кв.м, основною площею 149,2 кв.м, місцезнаходження: місто Іллічівськ, вулиця Паркова, будинок 10-Ч, вартістю 1745366,00 грн, що розташована на земельній ділянці площею 0,030 га, яка знаходиться у користуванні Міжнародного молодіжного центру у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю ІЛІТ на підставі договору оренди землі, укладеного 13.07.2005 та зареєстрованого у Одеській регіональній філії ДП Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах 14.02.2005 за №040650800003.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначає, що постановами приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Хлєбникова О.В. від 30.10.2020 відкрито виконавче провадження №63457040 з виконання вищевказаного виконавчого напису №1849 від 13.10.2020, а також накладено арешт на нерухоме майно, на яке звернуто стягнення за оскаржуваним виконавчим написом.

Як вказує позивач, в подальшому приватним виконавцем арештоване майно може бути передано на аукціон для його реалізації і в разі проведення такого аукціону позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах цього судового провадження.

Суд зазначає, що оскільки у цій справі позивач звернувся до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку, враховуючи вимоги ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, судом має досліджуватися та застосовуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.

Суд погоджується з доводами заявника про наявність правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, оскільки, як встановлено судом, 30.10.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Хлєбниковим О.В. було відкрито виконавче провадження №6345704 з примусового виконання виконавчого напису №1849 від 13.10.2020, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобитом С.О., яким передбачено звернення стягнення на майно на користь відповідача, а позивач оскаржив такий виконавчий напис в судовому порядку шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, через те, що вважає, що такий виконавчий напис здійснено з порушенням норм чинного законодавства, а тому існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову (шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису №1849 від 13.10.2020, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно) може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду. Адже у разі, якщо до закінчення розгляду даної справи виконавчою службою буде примусово реалізовано майно на прилюдних торгах, то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів товариства.

Застосування заходу забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріусу є адекватним та ефективним способом забезпечення позову в даній справі, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеною в постанові від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, а також Верховного Суду в постановах від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 25.02.2019 у справі №924/789/18, від 17.09.2020 у справі №910/72/20.

Враховуючи викладене, заява Міжнародного молодіжного центру у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю ІЛІТ про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 136 - 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Заяву Міжнародного молодіжного центру у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю ІЛІТ про забезпечення позову задовольнити.

2. Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, зареєстрованого в реєстрі №1849 від 13.10.2020, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобитом Станіславом Олександровичем про звернення стягнення на нерухоме майно.

3. Ухвала може бути пред`явлена до виконання до 15.12.2023 .

4. Стягувачем за даною ухвалою є Міжнародний молодіжний центр у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю ІЛІТ (Україна, 68000, Одеська обл., місто Іллічівськ(п), вулиця Паркова, будинок 10-Ч, ідентифікаційний код 31619913).

5. Боржником за даною ухвалою є Товариства з обмеженою відповідальністю Кей-Колект (Україна, 01042, місто Київ, вулиця Іоанна Павла ІІ, будинок 4/6, корпус В , поверх 4, кабінет 402, ідентифікаційний код 37825968).

6. Ухвала набирає законної сили з 14.12.2020 та відповідно до ст.ст. 256, 257, п.п.17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом десяти днів з дня складення повної ухвали.

7. Ухвала підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя Ю.М. Смирнова