Рішення

від 15.12.2020 по справі 910/14945/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

15.12.2020Справа № 910/14945/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/14945/20

позовної заяви Селянського фермерського господарства Русь (код 24221562; 09440, Київська обл., с. Розкішна, вул. Шкільна,50; адреса для листування: 02095, м. Київ, вул. Срібнокільська, 22, оф.174 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю Мозир Україна (код 41692853; 02094, м. Київ, вул. Віскозна, буд.3)

про стягнення коштів

без виклику представників учасників справи .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Селянське фермерське господарство Русь (далі - Господарство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Мозир Україна (далі - Товариство) про повернення сплачених коштів за непоставлений товар за Договором від 10.01.2019 №635 (далі Договір).

Позовні вимоги обґрунтовані несплатою Товариством заборгованості за Договором у розмірі 349 600,00 грн., крім того , 5 135,31 грн. 3% річних від простроченої суми, а всього 354 735,31 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі № 910/14945/20; розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

15.10.2020р. позивач подав суду заяву на виконання вимог ухвали суду. Згідно якої суду надано оригінали документів, доданих до позовної заяви.

Листом від 21.10.2020 суд, оглянувши оригінали та встановивши їх відповідність копіям документів доданих до позовної заяви, повернув їх позивачу.

26.10.2020р. Позивачем подано Заяву про зменшення розміру позовних вимог. Згідно якої Позивач повідомив суд, що 30.09.2020 Відповідачем частково сплачено суму основного боргу. Таким чином, актуальною сумою основного боргу є 339 600,00 грн., яку й просить стягнути Позивач.

Ухвалу суду від 02.10.2020 надіслано на адреси сторін, зазначені у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується відміткою канцелярії суду на звороті такої ухвали.

Що ж до належного повідомлення відповідача, то слід вказати таке.

До матеріалів справи долучено рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0105473245333, з якого вбачається, що відправлення з ухвалою суду вручено представнику підприємства Відповідача за довіреністю, 15.10.2020р.

Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

10.01.2019р. між Селянським фермерським господарством Русь (далі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Мозир Україна (далі - Постачальник) укладено Договір №635 постачання нафтопродуктів.

Відповідно до п.1.1. Договору, Постачальник зобов`язується у відповідності із замовленням передавати у власність Покупця наступні нафтопродукти, далі по тексту Товар : бензин А-92, бензин А-95, дизельне паливо.

Згідно з п.1.2. Договору Покупець зобов`язується приймати Товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору.

Пунктом 3.4. Договору встановлено, що на основі наданої Покупцем заявки, Постачальник до кінця робочого дня, наступного за днем надання заявки, оформляє і направляє Покупцю рахунок-фактуру.

Відповідно до п.3.5. Договору, Постачальник забезпечує поставку Товару протягом 5 (п`яти) робочих днів після отримання від Покупця заявки на поставку Товару.

26 лютого 2020 року, між Сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору постачання нафтопродуктів №635 від 10 січня 2019 року. Відповідно до даної Додаткової угоди, Сторони погодили резервування Постачальником Товару, що попередньо 100% оплачений покупцем згідно з рахунком №МУ000000854.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України ).

Частинами 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу .

У відповідності до норм частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Як встановлено судом, на виконання умов Догоавору Покупцем здійснено оплату Товару за рахунком №МУ000000854 у розмірі 729600,00 грн. відповідно до платіжного доручення №100 від 26.02.2020 року.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної поставки товару, що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів поставки вказаного товару у встановлений в договорі строк.

Позивач звертався до Відповідача з листом №15 від 22.04.2020 року про повернення сплачених коштів строком до 23 квітня 2020 року.

Проте, у передбачений законом строк ТОВ Мозир Україна сплачені кошти повернуті у повному обсязі не були, у зв`язку із чим Позивачем було подано претензію від 21.07.2020 року №001 про повернення сплачених коштів за непоставлений товар за Договором №635 від 10.01.2019 року.

ТОВ Мозир Україна повернуло кошти лише частково, у розмірі 390 000,00 грн.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525 , 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Обставини, які є предметом доказування у даній справі є такими: укладення Договору; оплата авансу; поставка товару; неповернення сум авансу відповідачем.

Докази, якими позивач підтверджує наявність обставин, які є предметом доказування: Договір; платіжні доручення.

Отже, поданими позивачем доказами підтверджують обставини, що є предметом доказування у даній справі, у свою чергу, відповідач не спростував доводів позивача.

Таким чином, заборгованість у сумі 339600,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню.

Крім основного боргу позивач заявив до стягнення 3 % річних в розмірі 5135,31 грн.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Так, перевіривши здійснений Позивачем розрахунок, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що він правильний.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем не подано доказів в підтвердження заперечень проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України, позов підлягає задоволенню.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Селянського фермерського господарства Русь (код 24221562; 09440, Київська обл., с. Розкішна, вул. Шкільна,50; адреса для листування: 02095, м. Київ, вул. Срібнокільська, 22, оф.174) до Товариства з обмеженою відповідальністю Мозир Україна (код 41692853; 02094, м. Київ, вул. Віскозна, буд.3) про стягнення коштів задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мозир Україна (код 41692853; 02094, м. Київ, вул. Віскозна, буд.3) на користь Селянського фермерського господарства Русь (код 24221562; 09440, Київська обл., с. Розкішна, вул. Шкільна,50; адреса для листування: 02095, м. Київ, вул. Срібнокільська, 22, оф.174): 339 600,00 (триста тридцять дев`ять тисяч шістсот) грн. боргу; 5 135,31 (п`ять тисяч сто тридцять п`ять) грн. 3 % річних; 5321,03 (п`ять тисяч триста двадцять одну) грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15.12.2020.

Суддя І.Д. Курдельчук