Рішення

від 26.11.2020 по справі 922/1370/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.11.2020Справа № 922/1370/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Бортнюк М.В., розглянув матеріали господарської справи

за позовом Управління каналу Дніпро-Донбас

до 1) Фізичної особи-підприємця Бортника Юрія Васильовича

2) Державного агентства рибного господарства України

3) Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Харківській області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України

про скасування режиму рибогосподарської експлуатації

за участю представників учасників справи:

від позивача Кучерук А.В. (адвокат за ордером АЕ № 1023634 від 14.07.2020)

від відповідача-1 не з`явились

від відповідача-2 Гордієнко А.П. (представник згідно виписки з ЄДР)

від відповідача-3 не з`явились

від третьої особи не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2020 року Управління каналу Дніпро-Донбас (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Бортника Юрія Васильовича (далі - відповідач-1), Державного агентства рибного господарства України (далі - відповідач-2) та Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Харківській області (далі - відповідач-3) про скасування режиму рибогосподарської експлуатації .

В обґрунтування поданого ним позову Управління каналу Дніпро-Донбас пояснило, що є державною установою, яка є власником об`єкту Орільське водосховище , що обліковується на балансі Управління, ним обслуговується, контролюється, наповнюється тощо.

Згідно з Проектом експлуатації каналу Дніпро-Донбас ( Гідропроект ім. С. Я. Жука, м. Харків) Орільське водосховище є штучною наливною водоймою каналу Дніпро-Донбас і виконує технологічні функції каналу.

Канал Дніпро-Донбас (включаючи Орільське та Краснопільське водосховище) є стратегічним об`єктом загальнодержавного значення, штучним водним об`єктом спеціального використання, який працює в комплексному режимі: заповнює нестачу води в річці Сіверський Донець і доправляє воду на питні, промислово-господарські та сільськогосподарські потреби Дніпропетровської, Харківської та Полтавської областей і не віднесений до рибогосподарських водних об`єктів .

Однак, з листа Державного агентства рибного господарства України № 1167-41.5-16 від 05.06.2018 позивачу стало відомо про наявність погодженого 26.05.2017 Державним агентством рибного господарства України та Управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Харківській області режиму рибогосподарської експлуатації Орільського (Орільківського) водосховища, розташованого на території Лозівського і Сахновщинського районів Харківської області. Вказаний режим рибогосподарської експлуатації погоджено для користувача - ФОП Бортника Юрія Васильовича, користувачу дозволено розміщення рибоприймального пункту для розведення, зариблення та обліку вилучених водних біоресурсів та продукції з них на території каналу Дніпро-Донбас і здійснення в подальшому підприємницької діяльності щодо спеціального використання водних біоресурсів.

На переконання позивача, вказаний режим рибогосподарської експлуатації погоджений за відсутні будь-яких правових підстав для цього, адже земельна ділянка під водосховищем виділена Управлінню каналу Дніпро-Донбас на праві постійного користування, що підтверджується Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою Серія ЯЯ № 318113, з цільовим призначенням - землі водогосподарських підприємств (для водогосподарських потреб). Водночас, згідно з Інструкцією про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженою Наказом Державного комітету рибного господарства України № 4 від 15.01.2008, режим рибогосподарської експлуатації та створення спеціального товарного рибного господарства (СТРГ) застосовуються, виключно, на рибогосподарських водних об`єктах.

Крім того, позивач вказав, що згідно з приписами постанови Кабінету Міністрів України № 2024 від 18.12.1998 Про правовий режим зон санітарної охорони водних об`єктів у межах першого поясу зон санітарної охорони забороняється перебування сторонніх осіб, вилов риби, купання тощо.

З огляду на викладене, позивач вважав, що ведення підприємницької діяльності на території каналу Дніпро-Донбас є порушенням його прав, як власника об`єкту Орільське водосховище , який є частиною каналу.

У зв`язку з цим позивач звернувся до суду з даним позовом та просив скасувати режим рибогосподарської експлуатації Орільського водосховища, розташованого на території Лозівського і Сахновщинського районів Харківської області, погоджений 26.05.2017 Державним агентством рибного господарства України та Управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Харківській області для користувача - фізичної особи-підприємця Бортника Юрія Васильовича.

Ухвалою Господарського суду Харківської області (суддя Калантай М.В.) від 12.05.2020 матеріали позовної заяви у справі № 922/1370/20 було направлено на розгляд Господарського суду міста Києва за виключною підсудністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 відкрито провадження у справі № 922/1370/20 та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.07.2020.

13.07.2020 до суду надійшов поданий відповідачем-2 відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 вказав, що Орільське (Орільківське) водосховище не є водоймою, на якій заборонене промислове рибальство, а постанова Кабінету Міністрів України від 30.05.1997 № 524 Про затвердження переліку підприємств, які забезпечують перекидання води у маловодні регіони каналами і водогонами між басейнового та внутрішньо басейнового перерозподілу водних ресурсів , на яку посилається позивач, не встановлює пряму заборону здійснення промислу на Орільківському водосховищі, яке є складовою частиною каналу Дніпро-Донбас. Відповідач-2 також вказав на неналежний спосіб захисту, адже режим рибогосподарської експлуатації не є правовстановлюючим документом, яким надається право користування землями водного фонду або визначаються правові підстави користування водним об`єктом особою, на замовлення якої його розроблено. Враховуючи викладене, відповідач-2 просив суд відмовити у задоволенні позову.

14.07.2020 до суду надійшов поданий відповідачем-3 відзив на позовну заяву, в якому відповідач-3 вказав, що Постановою КМУ від 30.05.1997 № 524 Про затвердження переліку підприємств, які забезпечують перекидання води у маловодні регіони каналами і водогонами міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів управління каналу Дніпро-Донбас визначено як організацію, яка забезпечує перекидання води у маловодні регіони. Однак, зазначеною постановою не встановлена пряма заборона на здійснення промислового рибальства водних біоресурсів. Крім того, відповідач-3 зазначив, що Орільське водосховище вже тривалий час є водоймою, на якій суб`єкти господарювання здійснюють вилов (добування) водних біоресурсів. Так, у 2012 році на замовлення ПП СУНСЦ Аграрій Приватним підприємством Рибопроектне науково-виробниче об`єднання розроблено Режим рибогосподарської експлуатації Орільківського водосховища Лозівського і Сахновщанського районів Харківської області. Додатково, у 2013 році ПП Рибопроектне НВО розроблено Науково-біологічне обґрунтування Режиму проведення робіт з біологічної меліорації Орільського (Орільківського) водосховища, розташованого на території Харківської області (далі - НБО), погодженого Управлінням каналу Дніпро-Донбас та Державним агентством водних ресурсів України на період до 31.12.2027. Зазначене НБО проаналізовано ДУ Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАМН України , в звіті якого наголошено, що проведення робіт з біологічної меліорації Орільського (Орільківського) водосховища не порушуватиме вимог санітарного законодавства та сприятиме покращанню якості води у каналі Дніпро-Донбас, що використовується для забезпечення господарсько-питного водопостачання Харківської та Донецької областей.

Відповідач-3 також зазначив, що на сьогодні Управлінням проведено аналіз рибогосподарської діяльності та встановлено невиконання ФОП Бортником Ю.В. вимог режиму. У зв`язку з цим, на адресу Державного агентства рибного господарства України 02.07.2020 направлено подання про скасування Режиму рибогосподарської експлуатації Орільського (Орільківського) водосховища, розташованого на території Лозівського і Сахновщинського районів Харківської області, користувачем якого є ФОП Бортник Ю.В.

Враховуючи викладене, відповідач-3 просив суд відмовити у задоволенні позову.

16.07.2020 позивач та відповідач-2 подали клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 відкладено підготовче засідання на 20.08.2020, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України (далі - третя особа).

06.08.2020 та 11.08.2020 до суду надійшли подані відповідачами-2, 3 клопотання про долучення до матеріалів справи доказів направлення відзивів третій особі.

18.08.2020 до суду надійшла подана позивачем заява про зміну предмета позову, в якій позивач просив суд визнати протиправним та скасувати режим рибогосподарської експлуатації Орільського (Орільківського) водосховища, розташованого на території Лозівського і Сахновщинського районів Харківської області, погоджений 26.05.2017 Державним агентством рибного господарства України та Управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Харківській області для користувача - фізичної особи-підприємця Бортника Юрія Васильовича.

Крім того, 18.08.2020 до суду надійшли подані позивачем відповіді на відзиви відповідачів-2,3, в яких позивач навів заперечення аналогічні за змістом тим, що викладені ним у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів з ініціативи суду та відкладено підготовче засідання на 10.09.2020.

27.08.2020 до суду надійшло клопотання позивача про долучення до матеріалів справи доказів направлення заяви про зміну предмету позову іншим учасникам справи.

10.09.2020 позивач та відповідач-2 подали клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2020 викликано ФОП Бортника Юрія Васильовича, як відповідача-1, Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Харківській області, як відповідача-3, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, як третю особу, у наступне підготовче засідання, призначене на 22.09.2020.

16.09.2020 до суду надійшло клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програми Microsoft Teams у порядку ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, яке було задоволено ухвалою суду від 21.09.2020.

22.09.2020 до суду надійшло подане відповідачем-1 клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 частково задоволено клопотання відповідача-1 про відкладення розгляду справи, закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 20.10.2020.

28.09.2020 до суду надійшло клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програми Microsoft Teams у порядку ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, яке було задоволено ухвалою суду від 29.09.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 викликано ФОП Бортника Юрія Васильовича, як відповідача-1, Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Харківській області, як відповідача-3, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, як третю особу, в наступне судове засідання з розгляду справи по суті, призначене на 10.11.2020.

04.11.2020 та 09.11.2020 (повторно) до суду надійшла подана позивачем заява про зміну предмета позову, в якій позивач проси суд:

- визнати протиправним та скасувати режим рибогосподарської експлуатації Орільського (Орільківського) водосховища, розташованого на території Лозівського і Сахновщинського районів Харківської області, погоджений 26.05.2017 Державним агентством рибного господарства України та Управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Харківській області для користувача - фізичної особи-підприємця Бортника Юрія Васильовича;

- визнати протиправним та скасувати дозвіл № 84 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) Орільського (Орільківського) водосховища, розташованого на території Лозівського і Сахновщинського районів Харківської області, виданий 24.10.2018 Управлінням державного агентства рибного господарства у Харківській області Державного агентства рибного господарства України для суб`єкта господарювання - фізичної особи-підприємця Бортника Юрія Васильовича.

09.11.2020 до суду надійшло подане позивачем клопотання про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом, про що була оголошена протокольна ухвала у судовому засіданні 10.11.2020.

10.11.2020 та 11.11.2020 до суду надійшли подані відповідачами-2, 3 відзиви на заяву про зміну предмета позову, в яких відповідачі-2, 3 просили суд відмовити у прийнятті вказаної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2020 викликано Управління каналу Дніпро-Донбас, як позивача, ФОП Бортника Юрія Васильовича, як відповідача-1, Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Харківській області, як відповідача-3, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, як третю особу, у наступне судове засідання з розгляду справи по суті, призначене на 26.11.2020.

16.11.2020 до суду надійшло клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програми Microsoft Teams у порядку ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, яке було задоволено ухвалою суду від 25.11.2020.

19.11.2020 до суду надійшло подане позивачем клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

26.11.2020 судом була проголошена протокольна ухвала про залишення без розгляду поданої позивачем 04.11.2020 та 09.11.2020 (повторно) заяви про зміну предмета позову, з огляду на те, що за приписами ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивачу надано право змінити предмет позову шляхом подання письмової заяви лише до закінчення підготовчого засідання. Водночас право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ст. 118 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки вказана заява була подана позивачем після закриття судом підготовчого провадження та початку розгляду справи судом по суті, суд залишив вказану заяву позивача без розгляду.

У судовому засіданні представник позивача заявлені ним позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача-2 проти задоволення позову заперечував, вважав його необґрунтованим та безпідставним, просив в суд у задоволенні позову відмовити.

Представники відповідачів-1, 3 та третьої особи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 26.11.2020 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

17.01.2017 ПП Рибопроектне науково-виробниче об`єднання на замовлення відповідача-1 - ФОП Бортника Юрія Васильовича, було розроблено режим рибогосподарської експлуатації Орільськсого водосховища, розташованого на території Лозівського і Сахновщинського районів Харківської області з терміном дії з 26.05.2017 до 26.05.2027 (далі - спірний режим рибогосподарської експлуатації).

24.01.2017 спірний режим рибогосподарської експлуатації був погоджений відповідачем-3 Управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Харківській області.

26.05.2017 спірний режим рибогосподарської експлуатації був погоджений відповідачем-2 Державним агентством рибного господарства України.

На підставі зазначеного режиму рибогосподарської експлуатації Орільськсого водосховища, розташованого на території Лозівського і Сахновщинського районів Харківської області ФОП Бортнику Ю.В. погоджено і дозволено розміщення рибоприймального пункту для розведення, зариблення та обліку вилучених водних біоресурсів та продукції з них на території каналу Дніпро-Донбас і здійснення в подальшому підприємницької діяльності щодо спеціального використання водних біоресурсів.

Саме вказаний режим рибогосподарської експлуатації Орільськсого водосховища, розташованого на території Лозівського і Сахновщинського районів Харківської області, є предметом оскарження у даній справі.

Звертаючись до суду з даним позовом, Управління каналу Дніпро-Донбас, зокрема, стверджувало, що спірний режим рибогосподарської експлуатації погоджений за відсутні будь-яких правових підстав для цього, адже:

- земельна ділянка під водосховищем виділена Управлінню каналу Дніпро-Донбас на праві постійного користування, що підтверджується Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою Серія ЯЯ № 318113, з цільовим призначенням - землі водогосподарських підприємств (для водогосподарських потреб), при цьому канал Дніпро-Донбас (включаючи Орільське та Краснопільське водосховище), як стратегічний об`єкт загальнодержавного значення, штучний водний об`єкт спеціального використання, який працює в комплексному режимі: заповнює нестачу води в річці Сіверський Донець і доправляє воду на питні, промислово-господарські та сільськогосподарські потреби Дніпропетровської, Харківської та Полтавської областей, не віднесений до рибогосподарських водних об`єктів. Водночас, згідно з Інструкцією про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженою Наказом Державного комітету рибного господарства України № 4 від 15.01.2008, режим рибогосподарської експлуатації та створення спеціального товарного рибного господарства (СТРГ) застосовуються, виключно, на рибогосподарських водних об`єктах;

- згідно з приписами постанови Кабінету Міністрів України № 2024 від 18.12.1998 Про правовий режим зон санітарної охорони водних об`єктів у межах першого поясу зон санітарної охорони забороняється перебування сторонніх осіб, вилов риби, купання, тощо.

У свою чергу, заперечуючи проти правомірності заявлених позовних вимог, Державне агентство рибного господарства України та Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Харківській області вказували, що:

- Орільське (Орільківське) водосховище не є водоймою, на якій заборонене промислове рибальство;

- постанова Кабінету Міністрів України від 30.05.1997 № 524 Про затвердження переліку підприємств, які забезпечують перекидання води у маловодні регіони каналами і водогонами між басейнового та внутрішньо басейнового перерозподілу водних ресурсів , на яку посилається позивач, не встановлює пряму заборону здійснення промислу на Орільківському водосховищі, яке є складовою частиною каналу Дніпро-Донбас;

- позивачем обраний неналежний спосіб захисту його прав;

- на сьогодні Управлінням проведено аналіз рибогосподарської діяльності та встановлено невиконання ФОП Бортником Ю.В. вимог режиму. У зв`язку з цим, на адресу Державного агентства рибного господарства України 02.07.2020 направлено подання про скасування Режиму рибогосподарської експлуатації Орільського (Орільківського) водосховища, розташованого на території Лозівського і Сахновщинського районів Харківської області, користувачем якого є ФОП Бортник Ю.В.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, оцінюючи правомірність вимог позивача та обґрунтованість заперечень відповідачів, суд керувався таким.

За приписам ст. 1 Водного кодексу України водокористування - це використання вод (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів).

Водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне (ст. 46 Водного кодексу України).

Положеннями ч. 1 ст. 48 Водного кодексу України визначено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб (ч. 2 ст. 48 Водного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Судом встановлено, що ФОП Бортником Ю.В. був отриманий дозвіл № 84 від 24.10.2018 на спеціальне водокористування водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), яким користувачу дозволено здійснювати такий вид спеціального водокористування як промислове рибальство на Орільському (Орільківському) водосховищі, розташованому на території Лозівського і Сахновщинського районів Харківської області.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта - це установлена на відповідний термін сукупність вимог, умов та заходів щодо обсягів робіт з відтворення водних біоресурсів за їх віковими та видовими характеристиками, строків лову, типів і кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, регламентації любительського і спортивного рибальства, ощадливого використання водних біоресурсів рибогосподарського водного об`єкта (його частини).

Отже, при отриманні режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта користувачам надаються у користування лише водні біоресурси, а не водний об`єкт чи земля під водою.

При цьому чинне законодавство у галузі охорони, використання та відтворення водних біоресурсів не містить норм, які б зобов`язували користувача водних біоресурсів мати правовстановлюючі документи на рибогосподарський водний об`єкт для здійснення спеціального використання водних біоресурсів.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.10.2018 на підставі спірного режиму рибогосподарської експлуатації Управлінням Державного агентства рибного господарства в Харківській області було видано ФОП Бортнику Ю.В. дозвіл № 84 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) на Орільському (Орільківському) водосховищі, розташованому на території Лозівського і Сахновщинського районів Харківської області зі строком дії дозволу з 24.10.2018 по 23.10.2023.

За наявності у відповідача-1 вищевказаного дозволу, враховуючи його чинність на момент вирішення даного спору та ненадання позивачем доказів оскарження правомірності його видачі суб`єктом владних повноважень та з огляду на те, що режим рибогосподарської експлуатації не є правовстановлюючим документом, яким надається право користування землями водного фонду і який не визначає правові підстави користування водним об`єктом особою, на замовлення якої його розроблено, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не є ефективним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.11.2019 по справі № 806/1350/15, а також у постанові Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2020 по справі № 910/5640/18.

Неефективний спосіб захисту - підстава для відмови у задоволенні позову, про що зазначила Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 05.06.2018 у справі № 338/180/17.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача та відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з п.п. 17.5 пункту 17 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 15.12.2020.

Суддя О.Г. Удалова