Рішення від 07.12.2020 по справі 910/13847/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.12.2020Справа № 910/13847/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інноваційні технології

монтажу

до Обслуговуючого кооперативу ЖБК Дім на Будівельників

про стягнення 118.759,41 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

14.09.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Інноваційні технології монтажу до Обслуговуючого кооперативу ЖБК Дім на Будівельників про стягнення 118.759,41 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі укладеного між сторонами договору на виконання підрядних робіт № 17/03-20 від 17.03.2020 позивачем було надано відповідачу послуги, які останній був зобов`язаний сплатити. Враховуючи те, що відповідачем було лише частково сплачено надані позивачем послуги, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 109.574,80 грн. У зв`язку з цим позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 118.759,41 грн, з яких 109.574,80 грн основного боргу, 8.457,11 грн пені та 727,50 грн - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/13847/20 від 18.09.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

29.09.2020 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2020 відкрито провадження у справі № 910/13847/20; прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Даною ухвалою суду зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 06.10.2020 було 07.10.2020 направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105473621424 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 02100, м. Київ, вул. Будівельників, 30, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвалу суду від 06.10.2020, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 12.10.2020, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0105473621424, а отже відповідач мав подати відзив на позов до 27.10.2020 включно.

28.10.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позов (поданий до відправлення до поштового відділення зв`язку 26.10.2020), відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує повністю посилаючись на те, що відповідачем повністю сплачено вартість робіт за договором. Додаткові роботи позивачем (крім вказаної у додаткові угоді № 1) не виконувались. Згідно умов договору (193.730,12 грн) та додаткової угоди № 1 від 13.04.2020 (88.283,52 грн) загальна вартість робіт становить 282.013,64 грн, який сплачено відповідачем повністю як аванс. також вважає безпідставною вимогу позивача щодо оплати відповідачем за придбання матеріалів на суму 5.166,05 грн. Виставлений рахунок не є свідченням згоди відповідача на придбання вказаних матеріалів. Також позивачем не подано видаткову накладну або товарно-транспорту накладну які б свідчили про отримання відповідачем вказаних матеріалів.

У відзиві міститься клопотання про розгляд справи № 910/13847/20 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2020 в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи № 910/13847/20 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи відмовлено.

17.11.2020 позивачем до суду подано клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення. Представник позивача 20.11.2020 ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою представника позивача.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.03.2020 між Обслуговуючим кооперативом ЖБК Дім на Будівельників (замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інноваційні технології монтажу (виконавець, позивач) укладено договір на виконання підрядних робіт № 17/03-20 (далі - договір).

Відповідно до п. 1 договору замовник доручає та сплачує, а виконавець бере на себе зобов`язання виконати будівельно-монтажні роботи системи опалення, водопостачання та каналізації, пневматичні випробування в будинку з вбудованими офісними приміщеннями та магазином не продовольчих товарів на першому поверсі та підземним паркінгом, до реконструйованого будинку за адресою: вул. Будівельників, 30 у Дніпровському районі м. Києва (далі - роботи) згідно з додатками 1 та 2 до цього договору.

Спір виник в зв`язку з тим, що відповідач в порушення умов договору за виконані роботи та отримані матеріали у повному обсязі не сплатив, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем та за несвоєчасне виконання грошового зобов`язанні позивачем нараховані пеня та 3% річних.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до п. 8.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань по даному договору.

Відповідно до п. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна або способи її визначення.

Згідно з п. 2.1 договору вартість усіх доручених виконавцю за цим договором робіт визначається у додатках 1 та 2 до цього договору і складає 193.730,12 грн.

Відповідно до п. 2.2 договору до початку виконання робіт замовник протягом 3 (трьох) банківських днів з дня підписання угоди сплачує 50 відсотків вартості цього договору у розмірі 96.865,00 грн.

На виконання умов п. 2.2 договору відповідачем згідно платіжного доручення № 140 від 17.03.2020 перераховано позивачу кошти в сум 96.865,00 грн.

Згідно з п. 2.3 договору за виконання виконавцем додаткових робіт вартість та оплата цих робіт узгоджується сторонами шляхом підписання додаткових угод до цього договору.

Відповідно до п. 8.3 договору зміни та доповнення до договору вважаються дійними, якщо вони укладені в письмовій формі, підписані уповноваженими представниками сторін та оформлені у вигляді додаткових угод до цього договору.

13.04.2020 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до п. 1 якої підрядник прийняв на себе зобов`язання виконати будівельно-монтажні роботи системи опалення, водопостачання та каналізації, пневматичні випробування в будинку з вбудованими офісними приміщеннями та магазином не продовольчих товарів на першому поверсі та підземним паркінгом, до реконструйованого будинку за адресою: вул. Будівельників, 30 у Дніпровському районі м. Києва (далі - об`єкт).

Згідно з п. 2 додаткової угоди № 1 від 13.04.2020 термін закінчення робіт з даною угодою становить - 09.06.2020.

Відповідно до п. 3 додаткової угоди № 1 від 13.04.2020 вартість робіт, за даною додатковою угодою складає 88.283,52 грн.

Згідно з п. 4 додаткової угоди № 1 від 13.04.2020 до початку виконання робіт по додатковій угоді замовник протягом 3 (трьох) банківських днів з дня підписання угоди сплачує 70% вартості робіт та матеріалів у розмірі 61.798,46 грн. Остаточні розрахунки з підрядником проводяться на підставі актів здавання-приймання виконаних робіт, що повинні надаватися підрядником після виконання кожного етапу робіт.

З матеріалів справи вбачається, що згідно платіжного доручення № 73 від 16.04.2020 відповідачем згідно додаткової угоди № 1 від 13.04.2020 перераховано позивачу кошти за будівельно-монтажні роботи в сумі 88.283,52 грн, тобто сплачено повну вартість робіт за додатковою угодою.

Слід відзначити, що в матеріалах справи наявні узгоджені (підписані та скріплені печатками обох сторін) договірна ціна (19_ДЦ_КС) на будівництво Коригування Проекту Прибудова будинку з вбудованими офісними приміщеннями та магазином не продовольчих товарів на першому поверсі та підземним паркінгом, до реконструйованого будинку за адресою: вул. Будівельників, 30 у Дніпровському районі м. Києва, що здійснюється у 2020 році станом на 29.04.2020 згідно якої вартість робіт, матеріалів та устаткування становить 26.351,64 грн та договірна ціна (18_ДЦ_КС) на будівництво Коригування Проекту Прибудова будинку з вбудованими офісними приміщеннями та магазином не продовольчих товарів на першому поверсі та підземним паркінгом, до реконструйованого будинку за адресою: вул. Будівельників, 30 у Дніпровському районі м. Києва, що здійснюється у 2020 році станом на 29.04.2020, згідно якої вартість робіт, матеріалів та устаткування становить 58.909,07 грн.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем здійснено оплату зазначених вище робіт в загальному розмірі 85.260,71 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 99 від 05.05.2020 на суму 58.909,07 грн та № 100 від 05.05.2020 на суму 26.351,64 грн.

Суд приходить до висновку, що не зважаючи на те, що у вказаних платіжних дорученнях в призначенні платежу вказано, що кошти сплачено за будівельно-монтажні роботи згідно додаткової угоди № 1 від 13.04.2020, фактично кошти сплачено за роботи, матеріали та устаткування, що узгоджені сторонами у вказаних вище договірних цінах. Судом враховано ту обставину, що роботи згідно додаткової угоди № 1 від 13.04.2020 були повністю оплачені відповідачем ще 16.04.2020.

Таким чином, підписанням сторонами договірних цін на загальну суму 85.260,71 грн та здійснення відповідачем оплати вартості цих робіт, свідчить що сторонами досягнуто згоди щодо виконання додаткових робіт за договором на вказані суми.

Згідно з п. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до п. 3.1 договору виконавець зобов`язаний почати виконання робіт, що є предметом цього договору протягом трьох календарних днів з моменту підписання цього договору.

Термін виконання робіт за даним договором складає 60 календарних днів з дати підписання цього договору (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 3.3 договору при виконанні виконавцем додаткових робіт термін виконання узгоджується сторонами шляхом підписання додаткових угод до цього договору.

Відповідно до п. 4.1 договору виконавець, закінчивши роботи, які є предметом даного договору, негайно повідомляє про це замовника. Виконавець передає замовнику згідно акту виконаних робіт виконані роботи.

Згідно з п. 4.2 договору замовник у 5-ти денний термін з дня отримання акту виконаних робіт повинен підписати та направити його виконавцю або мотивовану відмову в прийнятті робіт.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що у разі якщо замовник у 5-ти денний термін з дня отримання акту виконаних робіт не надав мотивовану відмову в прийнятті робіт, то акт виконаних робіт вважається прийнятим.

В матеріалах справи наявні наступні акти приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 386.422,39 грн, які з боку відповідача не підписані

№ 1 за травень 2020 року на суму 58.909,07 грн,

№ 1 за травень 2020 року на суму 27.252,92 грн,

№ 1 за травень 2020 року на суму 88.283,52 грн,

№ 1 за червень 2020 року на суму 193.730,12 грн,

№ 1 за червень 2020 року на суму 18.246,76 грн.

Усі зазначені акти було надіслано позивачем на адресу відповідача разом із заявою № 010620 від 01.06.2020, в якій позивач просив відповідача підписати акти виконаних робіт або надати вмотивовану відмову в прийнятті робіт. Дана заява та акти були надіслані відповідачу 15.06.2020 рекомендованою кореспонденцією № 0313409583995 та отримані відповідачем 22.06.2020, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення відправлення за № 0313409583995.

Згідно з ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідач всупереч умовам договору отримавши вказані акти не підписав їх та не повернув позивачу. Також відповідач не надав вмотивованої відмови від підписання цих актів.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Позивач вказує на те, що роботи за актами виконано повністю.

В свою чергу відповідач жодними належними засобами доказування не підтверджує факт невиконання позивачем робіт.

Отже, роботи за вказаними вище актами, окрім акту № 1 за червень 2020 року на суму 18.246,76 грн, вважаються в силу п. 4.2 договору прийнятими, а замовник, який в порушення ст.ст. 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), не звільняється від обов`язку оплатити роботи, виконані за договором. Не надавши вмотивовану відмову від підписання вказаних актів, окрім акту № 1 за червень 2020 року на суму 18.246,76 грн, відповідач тим самим погодився з обсягом та вартістю виконаних за ними робіт.

Стосовно робіт за актом № 1 за червень 2020 року на суму 18.246,76 грн суд відзначає наступне

Наявна у справі договірна ціна на будівництво Коригування Проекту Прибудова будинку з вбудованими офісними приміщеннями та магазином не продовольчих товарів на першому поверсі та підземним паркінгом, до реконструйованого будинку за адресою: вул. Будівельників, 30 у Дніпровському районі м. Києва, що здійснюється у 2020 році станом на 22.05.2020 згідно якої вартість робіт, матеріалів та устаткування становить 18.246,76 грн з боку відповідача не підписана.

Матеріали справи не містять документального підтвердження, що сторони дійшли згоди щодо виконання додаткових робіт (перепланування гребінок опалення та заміна магістральних трубопроводів 12-го поверху в секціях 1 та 2 на відмітці + 36,600), які відображені у акті № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2020 року на суму 18.246,76 грн.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем не доведено факту узгодження сторонами проведення додаткових робіт за договором на суму 18.246,76 грн.

За відсутності підписаного обома сторонами акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2020 року на суму 18.246,76 грн та за відсутності інших належних доказів в підтвердження виконання вказаних у цьому акті робіт, суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог позивача в цій частині.

Згідно з ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до п. 2.2 договору остаточні розрахунки з виконавцем проводяться на підставі актів здавання-приймання виконаних робіт, що повинні надаватися виконавцем після виконання кожного етапу робіт.

Матеріали справи свідчать, що в подальшому відповідачем здійснено оплату робіт за договором в розмірі 11.604,41 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 372 від 08.09.2020.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач взяті на себе зобов`язання по сплаті виконаних робіт не здійснив, та заборгованість відповідача перед позивачем, виходячи із вартості виконаних робіт та поданих платіжних доручень про їх сплату, становить 86.161,99 грн (85.260,71 грн (193.370,12 грн згідно акту № 1 за травень 2020 року - 98.865,00 грн - 11.604,41 грн здійснених оплат) + 901,28 грн (27.252,92 грн згідно акту № 1 за травень 2020 року - 26.351,64 грн здійснена оплата)).

Укладений сторонами договір не містить строку виконання зобов`язання щодо здійснення остаточних розрахунків.

Разом з цим, відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу № 16 від 21.08.2020, в якій просив сплатити борг за виконані роботи та матеріали в розмірі 121.179,21 грн протягом трьох днів з моменту отримання вимоги. Дана вимога надіслана відповідачу 25.08.2020 рекомендованою кореспонденцією за № 0740027557329, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 25.08.2020, та отримана відповідачем 23.09.2020, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту ПАТ Укрпошта в мережі Інтернет за трек-кодом № 0740027557329.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Оскільки вимогу відповідач отримав 23.09.2020 то з урахуванням положень зазначених норм відповідач мав сплатити кошти за виконані роботи у строк до 28.09.2020 включно.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання по сплаті виконаних позивачем робіт за договором в повному обсязі не подано.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором в розмірі 86.161,99 грн (85.260,71 грн + 901,28 грн) обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 5.166,05 грн вартості поставлених відповідачу матеріалів, які було використано під час додаткових робіт за договором слід зазначити наступне

Відповідно до ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Ані умови договору ані умови додаткової угоди № 1 від 13.04.2020 не містять елементів договору поставки матеріалів. З договору та додаткової угоди не вбачається, що сторони дійшли згоди про поставку та окрему оплату матеріалів, які будуть використані під час виконання додаткових робіт.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно з ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Виставлений позивачем рахунок на оплату № 17 від 25.05.2020 на суму 5.166,05 грн за відсутності документального підтвердження про прийняття пропозиції відповідачем, або прийняття відповідачем матеріалів на вказану суму за видатковою накладною або актом приймання-передачі не підтверджує укладення між сторонами договору поставки у спрощеній формі.

За відсутності документального підтвердження прийняття відповідачем матеріалів на зазначену суму у відповідача відсутній обов`язок з їх оплати.

Більш того, якщо як зазначає позивач ці матеріали було використано під час виконання додаткових робіт за договором то вартість цих матеріалів мала бути включена до актів про приймання виконаних будівель6них робіт за договором.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 5.166,05 грн вартості матеріалів не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати вартості робіт, вказаному в п. 2 даного договору замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1% від суми, належної до оплати за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже пеня та 3% річних нараховуються за період прострочення виконання грошового зобов`язання.

З поданого позивачем розрахунку вбачається, що позивач нараховує пеню (на суму боргу 109.574,80 грн) та 3% річних (на суму боргу 104.408,75 грн (109.574,80 грн - 5.166,05 грн)) за період прострочення з 23.06.2020 до 11.09.2020.

Судом встановлено, що за відсутності встановленого умовами договору строку виконання зобов`язання щодо остаточного розрахунку за виконані роботи, та враховуючи надіслану позивачем вимогу, відповідач мав виконати зобов`язання у строк до 28.09.2020 включно, тому прострочення слід обраховувати з 29.09.2020.

З огляду на викладене суд не погоджується з розрахунком позивача, оскільки ним визначено період прострочення, коли у відповідача був відсутній обов`язок по сплаті виконаних робіт.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 8.457,11 грн пені та 727,50 грн - 3% річних є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Інноваційні технології монтажу обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стосовно розподілу витрат позивача на правову допомогу в розмірі 10.000,00 грн слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно зі ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

17.08.2020 між позивачем (замовник) та Адвокатським бюро Кочмарьової Тетяни (виконавець) був укладений договір про надання правничої допомоги № 17/08-20 за умовами якого виконавець надає, а замовник приймає та оплачує послуги правового характеру (юридичні послуги), пов`язані з захистом (представництва) інтересів замовника в господарських судах різних інстанцій у справі за позовом замовника до ОК ЖБК Дім на Будівельників про стягнення заборгованості.

Згідно з п. 5.1 вказаного договору загальна вартість послуг за даним договором становить 20.000,00 грн.

Відповідно до розрахунку витрат на професійну правничу допомогу виконавцем здійснено наступний перелік послуг, вартістю 10.000,00 грн: ознайомлення з матеріалами справи, надані консультації у справі, складено та подано позовну заяву.

Винагорода виплачена позивачем Адвокатському бюро Кочмарьової Тетяни в розмірі 10.000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 150 від 19.08.2020.

Підтвердженням того, що Кочмарьова Тетяна Сергіївна є адвокатом підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю № 3786/10 від 30.10.2008.

Враховуючи те, що позивачем підтверджено правовий статус адвоката, наявність доказів фактичного перерахування коштів на підставі договору, а також співмірність розміру витрат з наданими послугами, господарський суд дійшов висновку, що у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача на професійну правову допомогу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто в сумі 7.255,17 грн.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу ЖБК Дім на Будівельників (02100, м. Київ, вул. Будівельників, 30, код ЄДРПОУ 42836381) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інноваційні технології монтажу (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 1, код ЄДРПОУ 38040409) 86.161 (вісімдесят шість тисяч сто шістдесят одна) грн 99 коп. основного боргу, 1.525 (одна тисяча п`ятсот двадцять п`ять) грн 04 коп. витрат по сплаті судового збору, 7.255 (сім тисяч двісті п`ятдесят п`ять) грн 17 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя В.В.Сівакова