Рішення

від 15.12.2020 по справі 910/14805/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.12.2020Справа № 910/14805/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Прокопчука Артема Мирославовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю Аван ВК Логістик

про стягнення 72279,25 грн

Без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ :

Фізична особа-підприємець Прокопчук А.М. звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Аван ВК Логістик про стягнення 2500 євро.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором на транспортно-експедиційне обслуговування №ВК 1802 від 18.02.2020 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 2500 євро, що еквівалентно 72279,25 грн, яку позивач просить стягнути на свою користь.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 15.10.2020, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 26.10.2020 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 05.11.2020. Позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 30.10.2020.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 05.10.2020 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03048, м. Київ, вул. Івана Пулюя, буд. 5.

Однак, станом на дату розгляду справи на адресу Господарського суду міста Києва повернувся поштовий конверт №0105474931320 із відміткою про повернення у зв`язку із тим, що невірно зазначена адреса.

В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Також господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 05.10.2020 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Таким чином, суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов не задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Аван ВК Логістик (експедитор, відповідач) та Фізичною особою-підприємцем Прокопчуком Артемом Мирославовичем (перевізник, позивач) було укладено договір-доручення на транспортно-експедиційне обслуговування №ВК1802 (надалі - Договір), відповідно до умов якого, даний договір регулює та визначає порядок взаємовідносин перевізника та експедитора, які пов`язані із здійсненням транспортно-експедиційного обслуговування (ТЕО) по організації перевезень експортно-імпортних і транзитних вантажів автомобільним транспортом, з наданням інших послуг, узгоджених в замовленнях/доповненнях до даного договору, і які є невід`ємною частиною договору (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору міжнародні автомобільні перевезення вантажів виконуються відповідно до положень діючих Конвенцій про міжнародні перевезення (Конвенція КДПВ зі змінами внесеними Протоколом від 05.07.1978, Конвенція МДП, Конвенція ДППHB(ADR), діючих на території України нормативних актів, а також відповідно до даного Договору.

Згідно з п. 2.2 Договору, організація кожного міжнародного перевезення, в рамках даного договору, оформлюється окремим замовленням на конкретне перевезення, що надсилається експедитором повіреному відразу по узгодженню в порядку, встановленому в статті 5 даного Договору.

Пунктом 2.3 Договору визначено, що доповнення та замовлення є невід`ємною частиною договору, якщо вони підписані і завірені фірмовими печатками з ідентифікаційним кодом з обох сторін. Факт виконання кожного міжнародного автомобільного перевезення, а також виконання розрахунків між сторонами, підтверджується відповідним актом виконаних робіт.

Відповідно до п.п. 5.1 - 5.4 Договору перевізник завчасно повідомляє експедитора про місцезнаходження своїх транспортних засобів та часу їх готовності до завантажень. Експедитор обробляє отриману інформацію враховуючи існуючі в наявності замовлення та повідомляє перевізнику свої пропозиції. Після узгодження з перевізником експедитор надсилає перевізнику по факсу замовлення на перевезення. Замовлення оформлюються згідно до встановленої та завчасно узгодженої форми (Додаток №1) і є невід`ємними частинами договору, при чому в замовленні повинна бути зазначена наступна інформація: місце завантаження та місце митного оформлення; місце розвантаження та місце митного оформлення; найменування вантажу; вага, габарити, кількість місць; дата та час завантаження; строки доставки; вартість фрахту за перевезення; прізвища та телефони контактних осіб з боку вантажовідправника/вантажоодержувача та /або експедитора; порядок обміну інформацією вході перевезення; додаткові умови по перевезенню у випадку наявності таких. Перевізник зобов`язується приймати подані замовлення до виконання, підтверджувати їх круглої печаткою та відсилати експедитору за допомогою факсимільного зв`язку протягом 2 робочих годин, при чому перевізник в замовленні повинна вказуватися наступна інформація: державний номер наданого під завантаження транспортного засобу; прізвище водія; номери Carnet TIR та CMR; контактна особа з боку перевізника, що відповідає за виконання даного рейсу.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що вартість фрахту та інших послуг підтверджується у окремих замовленнях експедитора, які є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 6.2 Договору розрахунки за виконані послуги проводяться протягом 30-ти банківських днів з моменту отримання оригіналу CMR згідно оригіналу рахунку перевізника, за рахунок коштів свого клієнта отриманих експедитором на такі виплати.

Згідно з п. 6.3 Договору для оплати послуг перевізник повинен надавати правильно оформленні наступні документи: акт виконаних робіт (вказати в ньому номери CMR/CARNET TIR/AWB, інвойсу та тип продукції що транспортуються); оригінал CMR; рахунок за надані послуги; податкова накладна.

У відповідності до п. 6.4 Договору оплата вартості кожного міжнародного автомобільного перевезення проводиться експедитором в національній грошовій одиниці України, у безготівковій формі в банк і на розрахунковий рахунок, який вказаний в Договорі.

Відповідно до умов договору 18.02.2020 між позивачем та відповідачем заявкою №1 було погоджено автотранспортне перевезення відповідно до якої, позивач зобов`язаний перевезти вантаж з Іспанії в Україну.

Згідно з п. 10 заявки, вартість перевезення 2500 євро, відповідно до курсу НБУ за день прибуття вантажу на розмитнення.

Пунктом 11 заявки визначено, що автомобіль який надається під завантаження - ДАФ д.н.з. НОМЕР_1 .

Наявною у матеріалах справи міжнародною товарно-транспортною накладною CMR А №029947 від 25.02.2020 та CMR А №029948 від 25.02.2020 підтверджується факт виконання позивачем взятих на себе зобов`язань за Договором №ВК1802 та Заявкою №1 від 18.02.2020.

Проте, як зазначає позивач, відповідачем у супереч умовам договору не було здійснено оплату за надані послуги, у зв`язку з чим, за ним утворилась заборгованість у розмірі 2500 євро.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору, позивач 26.08.2020 направив на адресу відповідача претензію, у який зазначив про необхідність погашення заборгованості за отриманні послуги, шляхом сплати 2500 євро.

Як зазначає позивач, зазначена претензія була залишена без розгляду, відповіді від відповідача щодо порядку вирішення спірного питання не надходило, заборгованість за отримані послуги не сплачено.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань, позивачем звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 2500 євро, що еквівалентно 72279,25 грн.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно зі ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Долучені до матеріалів справи копії міжнародних товарно-транспортних накладних не містять жодних зауважень від вантажоодержувача щодо кількості чи якості поставленого товару, тому слід вважати, що позивач виконав свої зобов`язання належним чином у погоджений між сторонами спосіб.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 916 Цивільного кодексу України визначено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи той факт, що позивачем доведено факт належного виконання зобов`язань за укладеним з відповідачем договором та заявкою відповідача, що підтверджується відповідними міжнародними товарно-транспортними накладними, проте відповідач не здійснив оплату за надані послуги, жодних заперечень щодо вимог позивача відповідачем не подано, також, матеріали справи не містять жодних доказів щодо погашення відповідачем заборгованості перед позивачем, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин, або на підтвердження сплати існуючої перед позивачем заборгованості.

Враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Аван ВК Логістик (03048, м. Київ, вул. Івана Пулюя, буд. 5; ідентифікаційний код 37441631) на користь Фізичної особи-підприємця Прокопчука Артема Мирославовича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) 72279 (сімдесят дві тисячі двісті сімдесят дев`ять) грн 25 коп. заборгованості, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 15.12.2020

Суддя Я.В. Маринченко