Рішення

від 08.12.2020 по справі 922/3277/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3277/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Коменерго-Куп`янськ" (63734, м. Куп`янськ, смт. Ківшарівка, ЖКП-2; ідент. код 35578808)

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дом-2" (63734, м. Куп`янськ, смт. Ківшарівка, буд. 2; ідент. код 37327589)

про стягнення 52505,78 грн.

за участю представників:

позивача: Мєтєльов П.А., Нерсесов Р.М.,

відповідача: Волков І.М.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Коменерго-Куп`янськ" 12.10.2020 р. звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дом-2" про стягнення заборгованості за послуги з вивезення твердих побутових відходів у розмір 52505,78 грн. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 2908/2017 про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів від 01.08.2017 р., укладеного між сторонами спору. Крім того, позивач просить покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн., сплаченого позивачем за подання даної позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.10.2020 року позовну заяву ТОВ "Керуюча компанія "Коменерго-Куп`янськ" було залишено без руху. Надано позивачу строк п`ять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

28.10.2020 року на адресу суду по пошті надійшла заява (вх. № 25163) про усунення недоліків позовної заяви, а саме надані докази направлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.10.2018 р. прийнято позовну заяву ТОВ "Керуюча компанія "Коменерго-Куп`янськ" до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/3277/20 та керуючись ч. 1 ст. 247 ГПК України призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 24.11.2020 о 10:00.

У судовому засіданні 24.11.2020 р. було задоволено клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи та постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 08.12.2020 р. о 10:30, в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України.

Надані учасниками справи протягом розгляду справи заяви по суті справи та докази на підтвердження своїх правових позицій по суті спору були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд задовольнити їх, наполягаючи, що Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Наш дом-2" були надані послуги з вивезення твердих побутових відходів у період з квітня 2019 р. по грудень 2019 р. на суму 52505,78 грн., які споживач у добровільному порядку на виконання п. 3.1 договору не сплатив.

Представник відповідача у судовому засіданні та у наданому до матеріалів справи відзиві на позов (вх. 27130) заперечує проти позовних вимог, вказуючи на відсутність факту прострочення взятого на себе відповідачем, як споживачем, зобов`язання, наголошуючи, що позивачем безпідставно зазначено до стягнення борг згідно тарифу який не відповідає зазначеному у договорі та узгодженому сторонами, а також не надано до суду актів виконаних робіт, які підтверджують наявну заборгованість через те, що фактично послуги позивачем з березня місяця 2019 року не надавались в тих обсягах, які передбачені договором, а відтак за відсутності підписаного обома сторонами акту наданих послуг не виникає обов`язку з оплати послуг.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

01.08.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія "Коменерго - Куп`янськ" (позивач, виконавець) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Наш дом - 2" (відповідач, споживач) було укладено договір за № 2908/2017 про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів, за умовами якого споживач доручає, а виконавець зобов`язується своїми силами і засобами, згідно з графіком, надавати послуги з вивезення твердих побутових відходів (ТПВ), накопичених у споживача (п.1.1 договору).

Відповідно до п. 2.2 вищевказаного договору та згідно рішення Виконавчого комітету Куп`янської міської ради № 203 від 20.06.2017 р. тариф на вивезення відходів для населення в багатоповерховому житловому фонді становить 10,20 грн. на одну людину в місяць.

Згідно п. 2.3 договору обсяг місячної вартості послуг здійснюється на підставі чисельності зареєстрованих мешканців.

Згідно з пунктом 3.1 договору розрахунковим періодом для оплати наданих послуг є календарний місяць. Плата за послуги з вивезення твердих побутових відходів проводиться не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, на підставі виставлених виконавцем рахунків та актів наданих послуг.

При зміні тарифів на послуги Виконавець доводить до відома Споживача нові тарифи не пізніше 30 календарних днів до введення їх в дію (п. 3.2 договору).

В розділі 9 договору сторонами унормовано, що даний договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2017 року, а в частині оплати за надані послуги до повного виконання. Договір вважається пролонгованим на кожен наступний рік, якщо одна із сторін не заявить про намір припинень його дію за 20 календарних днів до закінчення строку дії договору.

Позивач стверджує, що на виконання договірних зобов`язань позивачем за період з квітня 2019 р. по грудень 2019 р. надані послуги, які відповідачем спожиті але не оплачені в загальній сумі 52 505, 78 грн., а саме:

- за січень 2019 р. - 4324,80 грн., (424*10,20грн./людин.=4324,80 грн. у т. ч. ПДВ) - оплачено;

- за лютий 2019 р. - 4324,80 грн., (424*10,20грн./людин.=4324,80 грн. у т. ч. ПДВ) - оплачено;

- за березень 2019 р. - 8125,54 грн., (424*15,97грн./людин*1,2ПДВ=8125,54 грн. з ПДВ) - оплачено частково 6 355,35 грн.);

- за квітень 2019 р. - 6341,95 грн., (331*15,97грн./людин* 1,2ПДВ=6341,95 грн. з ПДВ) - оплачено;

- за травень 2019 р. - 6341,95 грн., (331*15,97грн./людин*1,2ПДВ=6341,95 грн. з ПДВ) - оплата відсутня;

- за червень 2019 р. - 6341,95 грн., (331*15,97грн./людин*1,2ПДВ=6341,95 грн. з ПДВ) - оплата відсутня;

- за липень 2019 р. - 6341,95 грн., (331*15,97грн./людин*1,2ПДВ=6341,95 грн. з ПДВ) - оплата відсутня;

- за серпень 2019 р. - 6341,95 грн., (331*15,97грн./людин*1,2ПДВ=6341,95 грн. з ПДВ) - оплата відсутня;

- за вересень 2019 р. - 6341,95 грн., (331*15,97грн./людин*1,2ПДВ=6341,95 грн. з ПДВ) - оплата відсутня;

- за жовтень 2019 р. - 6341,95 грн., (331*15,97грн./людин*1,2ПДВ=6341,95 грн. з ПДВ) - оплата відсутня;

- за листопад 2019 р. - 6341,95 грн., (331*15,97грн./людин*1,2ПДВ=6341,95 грн. з ПДВ) - оплата відсутня;

- за грудень 2019 р. - 6341,95 грн., (331*15,97грн./людин*1,2ПДВ=6341,95 грн. з ПДВ) - оплата відсутня, що підтверджується довідкою про заборгованість.

Позивач зазначає, що ним з метою досудового врегулювання спору було направлено на адресу відповідача претензією № 178/03 від 25.02.2020 р. в якій товариство вимагало сплати існуючої заборгованості, однак, ОСББ "Наш дом - 2" вимоги, викладені в претензії проігнорувало.

Таким чином, підставою звернення із даним позовом до суду позивач вказує неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором № 2908/2017 про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів від 01.08.2017 р. щодо оплати наданих послуг.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами частини сьомої статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частиною другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

До первинних документів, які підтверджують здійснення операції, належать, зокрема, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, накладна, акти здачі-приймання робіт, акти надання послуг, акти виконаних робіт тощо.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/5226/17.

Всупереч наведеним приписам законодавства в матеріалах справи відсутні первинні документи, які підтверджують належним чином надані позивачем послуги саме за договором № 2908/2017 про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів від 01.08.2017 або документально підтверджені відомості щодо отримання даних послуг від імені відповідача за вказаним правочином.

При цьому, довідка про наявність заборгованості (а.с. 18), складена в одностороньому порядку позивачем не може бути визнана належним доказом надання спірних послуг позивачем та отримання їх відповідачем.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Слід зазначити, що у частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

За таких обставин, враховуючи відсутність доказів надання позивачем послуг з вивезення твердих побутових матеріалів за договором № 2908/2017 про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів від 01.08.2017, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги про стягнення на користь позивача 52505,78 грн. основної заборгованості.

Згідно з положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, в які включено і витрати на сплату судового збору, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення та з урахуванням п.17.5 розділу ХІ «Перехідних положень» ГПК України та п. 4 розділ Х «Прикінцеві положення» ГПК України.

Інформація у справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "14" грудня 2020 р.

Суддя М.І. Шатерніков