Рішення

від 26.11.2020 по справі 160/11290/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2020 року Справа № 160/11290/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС в Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Мірамір про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

17.09.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов позову Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Мірамір , у якому позивач просить суд:

- стягнути податковий борг з товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Мірамір (код ЄДРПОУ 42151206) на користь держави в сумі 14380,51 грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника подаків.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що на обліку ГУ ДПС у Дніпропетровській області знаходиться ТОВ Фірма Мірамір , в інтегрованих картках якого обліковується податковий борг, який не сплачений та не заявлений до суду з мита на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності та по податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів в загальній сумі 14380,51 грн. У зв`язку з виникненням заборгованості податковим органом в автоматичному режимі сформовано податкову вимогу №359-17 від 06.06.2019, яка направлена засобами поштового зв`язку на податкову адресу платника податків. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області як контролюючий орган набуло права відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України звернутися до суду з адміністративним позовом про стягнення у сумі 14380,51 грн заборгованості з відповідача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); витребувано від позивача додаткові докази по справі; встановлено відповідачеві 15-денний строк з дня вручення ухвали на подання відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.

Зазначену ухвалу разом з копією позовної заяви було направлено відповаідачу на адресу зазначену в Єдиному державно реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

19.10.2020 на адресу суду надійшов лист першого заступника голови Правління акціонерного товариства Дніпропетровський стрілочний завод В.О.Крячко від 16.10.2020 вих.№16-1415, в якому повідомлено, що адреса: м.Дніпро, вул. Любарського, буд.181 є юридичною адресою за місцем реєстрації та фактичною адресою за місцем знаходження акціонерного товариства Дніпропетровський стрілочний завод . Договорои оренди майна або приміщення з ТОВ Фірма Мірамір АТ ДнСЗ не укладалися, приміщення або майданчики для ведення господарської діяльності вказаному товариству не надавались, на території АТ ДнСЗ ніколи не знаходилося ТОВ Фірма Мірамір , у зв`язку з чим АТ ДнСЗ до суду повернуто копію ухвали суду від 22.09.2020.

Проте згідно з вимогами частини 8 статті 126 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

З огляду на відсутність ТОВ Фірма Мірамір за юридичною адресою 20.10.2020 з метою забезпечення права відповідача на доступ до правосуддя судом було направлено копію ухвали про відкриття провадження на адресу засновника ТОВ Фірма Мірамір Мавроді Олексія Валентиновича, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копія ухвали суд від від 22.09.2020 вручена засновнику ТОВ Фірма Мірамір Мавроді О.В. 10 листопада 2020 року.

За правилами статті 262 КАС України розгляд даної адміністративної справи мав відбутись до 21.11.2020 року.

Проте, в силу частини 5 статті 162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Оскільки представником (засновником) відповідача копію ухвали суду від 22.09.2020 було отримано 10.11.2020, то строк на подання відзиву на позов спливає 25.11.2020.

Враховуючи наведне, з метою забезпечення права відповідача на подачу відзиву на позов суд розглядає справу по суті 26.11.2020 року.

Частиною 6 статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Станом на 26.11.2020 відповідач правом на подання відзиву та документів на спростування правової позиції позивача не скористався, у зв`язку з чим судом ухвалено рішення про розгляд спарви за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Мірамір (код ЄДРПОУ 42151206) перебуває на обліку Головного управління ДПС у Дніпропетровській області як платник податків.

В інтегрованій картці ТОВ Фірма Мірамір станом на день судового розгляду справи обліковується податковий борг з мита на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності, на загальну суму 11 983,76 грн, який виник з огляду на наступне:

- основний платіж: податкове повідомлення-рішення (форма Р ) №0012451415 від 22.04.2019 в сумі 8430,65 грн, винесеного на підставі акту перевірки щодо дотримання законодавства з питань державної митної справи №6854/0436-14-15/42151206 від 18.02.2019;

- штрафні санкції відповідно до податкового повідомлення-рішення (форма Р ) №0012451415 від 22.04.2019 в сумі 2107,66 грн;

- пеня згідно п.п. 129.1.2 ст129 ПКУ в сумі 1445,45 грн.

В інтегрованій картці ТОВ Фірма Мірамір станом на день судового розгляду справи обліковується податковий борг з по податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів в загальній сумі 14380,51 грн, який виник з огляду на наступне:

- основний платіж: податкове повідомлення-рішення (форма Р ) №0012471415 від 22.04.2019 в сумі 1686,13 грн, винесеного на підставі акту перевірки щодо дотримання законодавства з питань державної митної справи №6854/0436-14-15/42151206 від 18.02.2019;

- штрафні санкції відповідно до податкового повідомлення-рішення (форма Р ) №0012471415 від 22.04.2019 в сумі 421,53 грн;

- пеня згідно п.п. 129.1.2 ст129 ПКУ в сумі 289,09 грн.

Матеріали справи не містять доказів оскарження податкових повідомлень-рішень та станом на день розгляду цієї справи судом вказані податкові повідомлення-рішення є чинними.

У зв`язку з несплатою ТОВ Фірма Мірамір нарахованих сум, грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що станом на час звернення позивача до суду за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 14380,51 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

За положеннями підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 278 Митного кодексу України (далі - МК України) датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання митним органом у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

В силу положень частини 1 та 4 статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими (ч.7 ст.69 МК України).

Згідно з частиною статті 354 МК України 1. Результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами митного органу та керівником підприємства, що перевірялося, або уповноваженою ним особою. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

В акті перевірки зазначаються факти заниження і факти завищення податкових зобов`язань підприємства. Рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування окремими документами не оформляються, а зазначаються в акті про результати перевірки (ч.14 ст.354 МК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 289 встановлено, обов`язок із сплати митних платежів виникає у разі ввезення товарів на митну територію України - з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 290 МК України обов`язок із сплати митних платежів припиняється при виконанні обовязку із сплати митних платежів.

Частиною 1 статті 302 МК України після закінчення встановлених цим Кодексом та Податковим кодексом України строків сплати митних платежів на суму податкового боргу нараховується пеня у розмірі та порядку, визначених Податковим кодексом України.

Підпункто 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом (пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України).

Згідно з пунктом 129.5 статті 129 ПК України зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов`язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.

Відповідно до абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За приписами пункту 59.5 статті 59 ПК України уразі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Податковим органом було сформовано податкову вимогу форми Ю від 06.06.2019 року №359-17, яка була направлена засобами поштового зв`язку на юридичну адресу платника податків, проте відділенням потового зв`язку на адресу контролюючого органу повернуто конверт з відміткою від 21.09.2019 за закінченням терміну зберігання .

Суд звертає увагу, що на час розгляду справи судом матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем суми податкового боргу, заявленого до стягнення, а також доказів оскарження останнього чи його складових у судовому порядку.

У підпункті 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 ПК України надано визначення терміну орган стягнення , відповідно до якого це - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 41.2 статті 41 ПК України визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

На підставі положень підпункту 19-1.1.45 пункту 19-1.1 статті 19 ПК України контролюючі органи звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

За положеннями частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Дослідивши зібрані по справі докази та враховуючи те, що заявлену до стягнення суму у встановлені строки відповідач не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надано, а судом самостійно на виконання вимоги статті 9 КАС України не виявлено, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою, відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а, код ЄДРПОУ 43145015) до товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Мірамір (місцезнаходження: м.Дніпро, вул. Любарського, буд.181, код ЄДРПОУ 42151206) про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Мірамір на користь держави податковий борг в сумі 14380,51 грн (чотирнадцять тисяч триста вісімдесят гривень 51 копійка) шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника подаків.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя І.В. Юхно