Рішення

від 15.12.2020 по справі 160/13119/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2020 року Справа № 160/13119/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ПРОБІЛД до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

15.10.2020 року товариство з обмеженою відповідальністю ПРОБІЛД (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач-1) та Державної податкової служби України (далі - відповідач-2), в якій позивач просить: скасувати Рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації № 1854155/40384982 від 20.08.2020 року та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 57 від 14.07.2020 року.

В обґрунтування позову зазначено, що на виконання вимог ст. 201 Податкового кодексу України 07.08.2020 року товариство з обмеженою відповідальністю ПРОБІЛД направлено Державній податковій службі України на реєстрацію податкову накладну №57 від 14.07.2020 року на суму ПДВ 839760,50 грн. Квитанцією, яка надійшла у відповідь на реєстрацію податкової накладної, реєстрацію було зупинено, виявлено відповідність критеріям ризиковості здійснення операцій, запропоновано подати додаткові пояснення. Позивачем були подані пояснення, проте оскаржуваним рішенням ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 1854155/40384982 від 20.08.2020 року позивачу відмовлено у реєстрації зупиненої податкової накладної №57 від 14.07.2020 року, у зв`язку з ненаданням платником документів. Позивач вважає рішення таким, що підлягає скасуванню, з огляду на те, що відповідачу були надані всі наявні у позивача документи на підтвердження господарської операції, на виконання якої складено податкову накладну. Оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Податкова накладна, на думку позивача, була безпідставно зупинена, оскільки первинні документи товариства з обмеженою відповідальністю ПРОБІЛД засвідчують факт реального виконання останнім та його контрагентами господарських зобов`язань.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/13119/20 передана до розгляду судді Віхровій В.С.

Частиною 2 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч.1 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.

17.11.2020 року від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначено, що товариство з обмеженою відповідальністю ПРОБІЛД подано на реєстрацію податкову накладну № 57 від 14.07.2020 року на загальну суму 839760 грн., у тому числі ПДВ - 139960 грн. з надання послуг (послуги з поточного ремонту причалу №4) ДП АМПУ /БФ ДП АМПУ (Адміністрація Бердянського МП) договір №71-В-БЕФ-20 від 07.07.2020 року) для ДП Адміністрація морських портів України . За результатами розгляду Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області документів, наданих платником податків, прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 14.07.2020 року №57, у зв`язку з ненаданням ТОВ Пробілд повного пакету первинних документів щодо придбання, транспортування та зберігання ТМЦ для виконання робіт з поточного ремонту причалу №4 для ДП Адміністрація морських портів України .

ДПС України не надано відзиву на позовну заяву, про можливість подання відзиву повідомлено належним чином.

23.11.2020 року представником позивача подано відповідь на відзив, в якій викладено незгоду з позицією відповідача та вказано, що на підтвердження господарської операції представником позивача подані всі необхідні первинні документи. Оскільки в даному випадку не був конкретизований перелік документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний, в розумінні суб`єкта владних повноважень, пакет документів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ТОВ ПРОБІЛД (код ЄДРПОУ 40384982) зареєстровано юридичною особою 31.03.2016 року, перебуває на обліку в Чечелівській ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Видами діяльності є: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний);46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 81.10 Комплексне обслуговування об`єктів; 68.32 Управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту; 71.11 Діяльність у сфері архітектури; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах;33.17 Ремонт і технічне обслуговування інших транспортних засобів; 42.12 Будівництво залізниць і метрополітену; 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій.

На виконання вимог ст. 201 Податкового кодексу України, 07.08.2020 року ТОВ ПРОБІЛД через автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів засобами телекомунікаційного зв`язку складено і направлено на реєстрацію податкову накладну №57 від 14.07.2020 року на суму ПДВ 139960,00 грн.

З квитанції, яка надійшла у відповідь на реєстрацію вищезазначеної податкової накладної, встановлено, що податкову накладну прийнято, реєстрація зупинена. Виявлені помилки: Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК від 14.07.2020 №57 в ЄРПН зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуги 41.00.40, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та їх копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЕРПН.

На виконання зазначеного 28.08.2020 року позивач направив повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної №57 від 14.07.2020 року на суму ПДВ 139960,00 грн., реєстрацію якої зупинено (квитанція № 1 від 28.08.2020 року) та у порядку визначеному підпунктом 201.16.2 пункту 201.6 статті 201 ПК України, в електронному вигляді подав до ГУ ДПС у Дніпропетровській області копії документів, що підтверджують здійснення господарської операції.

Рішенням комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області №№ 1854155/40384982 від 20.08.2020 року позивачу відмовлено у реєстрації зупиненої податкової накладної №57 від 14.07.2020 року, у зв`язку із ненаданням платником копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

В графі додаткова інформація спірного рішення вказано - відсутні документи придбання та зберігання ТМЦ.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.09.2020 року №47827/40384 залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.

Досліджуючи оскаржуване рішення на предмет його відповідності закону, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних від 29.12.2010 №1246 (надалі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить п.201.16 ст.201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту74.2статті74цьогоКодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

11 грудня 2019 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

За змістом п. 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації).

Відповідно до п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1). показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Згідно до п. 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Водночас, у Додатку №1 до Порядку №1165 встановлені критерії ризиковості платника податку на додану вартість, а саме:

1.Платника податку на додану вартість зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2.Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3.Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4.Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5.Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6.Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту16.1.3пункту16.1статті16та абзацу першого пункту49.2і пункту49.18статті49 Податкового кодексу України.

7.Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту16.1.3 пункту16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті46 Податкового кодексу України.

8.У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до п. 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно до п. 8 Порядку №1165 платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

За змістом п. 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягам операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 11 Порядку №1165 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1)номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування:

2)критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3)пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/роз рахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Пунктом 25 Порядку №1165 визначено, що комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до п. 26 Порядку №1165 Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Судом встановлено, що в квитанції про зупинення податкової накладної, складеної на покупця ТОВ ПРОБІЛД міститься лише загальне посилання контролюючого органу щодо відповідності господарської операції п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та пропозицію надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без визначення конкретного переліку документів.

При цьому, законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації, без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. Так, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платникам податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органам рішення про реєстрацію податкової накладної.

Дотримання вимоги ясності і недвозначності щодо інформації, яка зазначена в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, є особливо важливим з огляду на специфіку податкового законодавства та наслідки недотримання платником податків вимог щодо подання неповного переліку документів.

Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, теж не є законним.

З огляду па викладене, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення для його прийняття. У разі ж відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Зазначена правова позиція викладена у Постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 липня 2019 р. по справі №815/2985/18, від 10 квітня 2020 р. по справі №819/330/18.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13 грудня 2019 року за № 1245/34216.

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, оскаржувані рішення містять в собі лише загальне твердження про надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства за відсутності зазначення чітких порушень з боку платника податків у поданих документах та переліку конкретних документів, складених з такими порушеннями чи не надання документів.

Отже, такі рішення суб`єкта владних повноважень не містять чіткої підстави для відмови у реєстрації податкової накладної, що свідчить про їх необґрунтованість.

Суд зазначає, що зазначення в рішенні такої підстави для відмови у реєстрації податкової накладної, як ненадання ТОВ Пробілд повного пакету первинних документів щодо придбання, транспортування та зберігання ТМЦ для виконання робіт з поточного ремонту причалу №4 для ДП Адміністрація морських портів України , виходить за межі господарської операції, на виконання якої направлено на реєстрацію податкову накладну №57 від 14.07.2020 року.

У вказаній податковій накладній визначено вид наданих послуг - послуги з поточного ремонту причалу. У межах вказаної господарської операції не передбачено перевірку первинних документів щодо придбання, транспортування та зберігання ТМЦ позивачем з третіми особами.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до нього протиправності.

Під час судового розгляду справи відповідачами не надані жодні пояснення з приводу зазначених вище обставин.

Щодо господарських відносин, які передували винесенню оскаржуваного рішення, судом встановлено, що

07.07.2020 року між ТОВ ПРОБІЛД (Код ЄДРПОУ 40384982) та ДП АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ (Код ЄДРПОУ 38728360)) був укладений договір № 71-В-БЕФ-20, за яким ТОВ ПРОБІЛД , в якості виконавця, зобов`язується надати послуги з поточного ремонту причалу N° 4, у відповідності з технічним завданням наведеним у Додатку 1, який є невід`ємною частиною цього договору, а Замовник (ДП АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ ) зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги, в порядку, строки та на умовах передбачених Договором.

Сторони погодили вартість, обсяг виконання послуг та іншу інформацію у відповідності з Додатками: Договірна ціна , Технічне завдання , Локальний кошторис , Відомість ресурсів .

До переліку послуг входить:

1. Демонтаж пошкоджених залізобетонних плит у першій зоні покриття причалу площею до 10/5 м2: 100 м3, 0,741;

2. Демонтаж пошкоджених залізобетонних плит покриття у другій зоні причалу Площею до 3 м2: 100 м3, 0,416;

3. Демонтаж пошкоджених залізобетонних плит покриття у третій зоні причалу площею до 3 м2: 100 м3, 0,267;

4. Демонтаж пошкоджених залізобетонних плит покриття у четвертій зоні причалу площею до 10,5 м2: 4 100 м3, 0,8797;

5. Демонтаж пошкоджених залізобетонних плит покриття площею у четвертій зоні причалу до 5 3 м2 :100 м3 0,024;

6. Розбирання цементно-бетонних покриттів : 100 м3 0,115;

7. Улаштування корита у першій зоні, глибина корита до 250: 100м2, 5,3;

8. Улаштування корита у другій зоні, глибина корита до 250 мм : 100 м2: 2,97;

9. Улаштування корита у третій зоні, глибина корита до 250 мм: 100 м2, 1,9;

10. Улаштування корита у четвертій зоні, глибина корита до 250 мм: 100м2 4,89;

11. Улаштування одношарових основ товщиною 15 см із щебеню фракції 40 мм -70 мм у першій зоні причалу: 100 м2 5,3;

12. Улаштування одношарових основ товщиною 15 см із щебеню фракції 40 мм -70 мм у другій зоні причалу: 100 м2, 2,97;

13. Улаштування одношарових основ товщиною 15 см із щебеню фракції 40 мм -70 мм у третій зоні причалу: 100 м2, 1,9;

14. Улаштування основ з піщано-гравійних сумішей у одношарових, у четвертій зоні причалу: 100 м2, 4,89;

15. Улаштування основ з піщано-гравійних сумішей у одношарових, у першій зоні причалу: 100 м2, 5,3;

16. Улаштування основ з піщано-гравійних сумішей у одношарових, у другій зоні причалу: 100 м2, 2,97;

17. Улаштування основ з піщано-гравійних сумішей у одношарових, у третій зоні причалу:100 м2, 1,9;

18. Улаштування основ з піщано-гравійних сумішей у одношарових, у четвертій зоні привалу: 100 м2, 4,89;

19. Улаштування залізобетонних плит покриття площею до 10,5 м2 у першій зоні причалу:100 м3, 0,741;

20. Улаштування залізобетонних плит покриття площею до 3 м2 у другій зоні причалу: 100 м3,0,416;

21. Улаштування залізобетонних плит покриття площею до 3 м2 у третій зоні причалу: 100 м3 ,0,267;

22. Улаштування залізобетонних плит покриття площею до 3 м2 у четвертій зоні причалу: 100 м3, 0,8797;

23. Улаштування залізобетонних плит покриття площею до 10,5 м2 у четвертій зоні причалу: 100 м3 0,024;

24. Улаштування монолітних залізобетонних поясів над стінками каналу в опалубці (нарощування стінок каналу): 100 м3, 0,0752;

25. Виготовлення арматурного каркасу: т, 0,32;

26. Улаштування цементно-бетонних одношарових покриттів окремими місцями товщиною шару 20 см., на арматурному каркасі: 100 м2, 0,53;

27. Улаштування металевого кутка окремими місцями цементно-бетонних покриттів (кут 40x40x3): т, 0,21;

28. Фарбування колесовідбійного бруса у 2 тони (жовтий і чорний) зносостійкою фарбою: 100 м ; 1,125;

29. Демонтаж відбійних пристроїв у вигляді автопокришок: відб.пр., 40;

30. Навішування відбійних пристроїв у вигляді горизонтальних гумових циліндрів діам. 400 мм. довжиною 2 м на ланцюгах: відб.пр., 28;

31. Навантаження сміття екскаваторами на автомобілі-самоскиди, місткість ковша елеватора 0,25 м3: 100 Т. сміття, 0,221;

32. Розвантаження залізобетонних плит краном на автомобільному ходу вантажопідйомністю до 10,0т., мача 1 штуки вантажу до 4,0 т.: шт. вантажу, 442;

33. Перевезення плит до 1 км: т., 580,6.

13.07.2020 року ТОВ ПРОБІЛД був підписаний та переданий замовнику рахунок-фактура № 428 на суму 839 760 гривень 00 копійок, в тому числі ПДВ 139 960 гривень 00 копійок.

Відповідно до умов Договору строк безпосереднього надання послуг становить 130 календарних днів.

14.07.2020 року замовник здійснив оплату згідно договору, що підтверджується платіжним дорученням №1028 та випискою з банку від 14.07.2020 року.

Стосовно підтвердження наявності у Позивача необхідних матеріалів для надання послуг Замовнику:

02.07.2020 року між ТОВ ПРОБІЛД та ТОВ БЕРДЯНСЬКИЙ ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ВИРОБІВ (Код ЄДРОПУ 37381379) був укладений договір поставки №20720, згідно з яким, ТОВ БЕРДЯНСЬКИЙ ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ВИРОБІВ , в якості постачальника зобов`язується передати у власність ТОВ ПРОБІЛД , в якості покупця, а покупець прийняти та оплатити продукцію залізобетонні вироби (Товар), у кількості, якості, асортименті за цінами, зазначеними у рахунках та видаткових накладних, що надаються постачальником покупцю і є невід`ємною частиною цього договору з дати підписання його уповноваженими представниками сторін.

Того ж дня був виписаний рахунок-фактура №БЗ-0207002 щодо товару плити ПМ-Зи - 30шт на загальну суму 87 480 гривень 00 копійок.

Оплата за поставлений товар здійснювалася двома частинами:

- 24.07.2020 року - 50 000 гривень 00 копійок, що підтверджується платіжним дорученням №15:

- 19.08.2020 року - 37 480 гривень 00 копійок, що підтверджується платіжним дорученням № 27.

26.06.2020 року був укладений договір оренди будівельних машин та механізмів № 06-07/2020, між ТОВ ПРОБІЛД , в якості орендаря, та ТОВ РУБИКОН-АС (Код ЄДРПОУ 43069982), в якості орендодавця, згідно з яким орендодавець передає, а орендар приймає у платне користування технологічний транспортний засіб, зазначений у п. 1.2 до Договору (предмет оренди), а саме:

- вид технологічного транспортного засобу: Екскаватор навантажувач; марка та модель: JOB 4СХ, державний реєстраційний номер: НОМЕР_1 , об`єм двигуна: 14 860, номер шасі: НОМЕР_2 , вартість 250 00 грн., рік випуску: 1994, опис технічного стану: у справному стані.

28.06.2020 року сторони підписали акт приймання-передачі технологічного транспортного засобу, а 15.07.2020 року ТОВ ПРОБІЛД здійснило оплату за орендований транспортний засіб, що підтверджується платіжним дорученням № 5.

19.05.2020 року був укладений договір поставки № ДГ-0000065 між ТОВ ПРОБІЛД (Код ЄДРПОУ 40384982), в якості покупця, та ТОВ МАГРІН ЛТД (код ЄДРПОУ 42386138), в якості постачальника, згідно з яким, постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцеві на умовах цього договору, а покупець обов`язується своєчасно оплатити та прийняти залізобетонні вироби (товар) за цінами, та на умовах передбачених у специфікації.

ТОВ ПРОБІЛД здійснило оплату за придбаний товар за договором, що підтверджується платіжними дорученнями № 453 від 19.08.2020 року та № 8 від 15.07.2020 року, а 21.08.2020 року між сторонами був підписаний акт звірки взаємних розрахунків.

09.01.2020 року був укладений договір № 09/1 між ТОВ ПРОБІЛД , в якості виконавця передав в тимчасове платне погодинне користування, а замовник приймає для виконання робіт наступні транспортні засоби за нижченаведеними розцінками, зазначеним з ПДВ за 1 годину:

Bumar (25т.) - 960,00 грн.; Т-156 навантажувач 2,0мЗ-600,00 грн.; Э0 JCB 8015 0,20м3- 480 грн.; JCB 8015 з гідромолотом - 540 грн.; Libherr - 2,5 м3 навантажувач - 720 грн.; Terex- 3517 (маніту) - 600,00грн.; Автогрейдер ДЗ-122А - 840 грн.; АГП-18 - 540 грн.; АГП-22- 576 грн.; Асфальтоукладнік Demag - 1320 грн.; Бур - газ 66 - 600 грн.; Газ-52- 336 грн.; Газель - 216 грн.; ГЯ Івановець (10т) - 600 грн.; Єо-DEMAG 1,5м3 ківш - 1440 грн.; ЗІЛ (пескач) - 660 грн.; ЗІЛ (пересаднік) УПД-15 - 840 грн.; ЗІЛ (самоскид) 3м3 - 516 грн.; КАМАЗ (пересадній) УПД-20 - 960 грн.; КАМАЗ (самоскид) 8м3 - 600 грн.; Каток 10 т., Bomag- 960 грн.; Каток Bitelli 9т - 840 грн.; Каток Hamm - 840 грн.; КРАЗ (14т) КС-3575 - 660 грн.; КРАЗ (20т) КС-4574 - 840 грн.; КРАЗ (УПД-25) - 960 грн.; КРАЗ (самоскид) 8м3 - 660 грн.; МАЗ (самоскид) 8м3 - 540 грн.; Маніпулятор Рено - 660 грн.; Маніпулятор КАМАЗ - 660 грн.; Мерседес (самоскид) 2,5т. - 288 грн., Міссер 8м3 - 840 грн.; Міксер 4,5м3 - 600 грн.; Площадка - 660 грн.; Навантажунач (львівський) - 480 грн.; Навантажувач (балканкар) - 420 грн.; РДК-250 Кран 25т .- 1020 грн.; Санбочка - 516 грн.; Соболь - 240 грн.; Т-170 - 1008 грн.; Toyota 2,5 т. (навантажувач) - 420 грн.; ЭО Libhherr 0,65м3 - 960 грн.; ЭО-Атлас з гідромолотом - 840 грн.; ЭО-Атлас 0,45м3- 780 грн.; ЭО Libhherr 0,65м3 - 660 грн.; Каток 7 т - 420 грн.; Установка для проведешня ямкових робт - 720 грн., а також послуги: барова установка - 28,00 грн. у т. ч. ПДВ за виконання 1 метру погонного, доставка техніки в черті міста Бердянська: 1) Екніскаватор Demag - по додатковій домовленості сторін на момент початку проведення робіт; 2) Бульдозер Т-170 - по додатковій домовленості сторін на момент початку проведення робіт.

19.08.2020 року ТОВ ПРОБІЛД здійснило оплату за послуги спецтехніки, що підтверджується платіжним дорученням № 28, а 21.08.2020 року між сторонами був складений акт звірки взаємних розрахунків.

Також, позивачеві додатково надавалася ліцензія від Державної архітектурно- будівельної інспекції України на проведення господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів за середніми та значними наслідками № 11-Л від 28.02.2018 року з затвердженим переліком видів робіт та штатний розпис затверджений від 01.08.2020 року.

В момент здійснення господарських операцій позивач та його контрагент ДП Адміністрація морських портів України були зареєстровані платниками податку на додану вартість, а отже підставою для виникнення права на податковий кредит є отримання товарів за податковою накладною.

Відповідні первинні документи, що зазначені вище долучені до матеріалів справи.

Дослідження вказаних документів, копії яких наявні в матеріалах справи вказує, що вони складені відповідно дост.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , та свідчать про придбання товарно-матеріальних цінностей для здійснення послуг з поточного ремонту причалу №4, що відображено в бухгалтерському та податковому обліку. Також в цих документах відображений рух активів.

Як було встановлено судом і зазначено вище, ТОВ ПРОБІЛД були подані через електронний кабінет повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено №57 від 14.07.2020 року, що підтверджується квитанцією №1 від 28.08.2020 року.

Наявність та подання зазначених документів до реєстрації податкової накладної відповідачами під час розгляду справи не спростовувалась.

В оскаржуваному рішенні не зазначено, які саме документи складені з порушенням та які документи необхідно надати позивачу з метою можливості реєстрації податкової накладної.

Згідно правової позиції колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, сформованій та викладеній у постанові від 25.10.2019 р. по справі №0340/1834/18 (провадження № К/9901/8458/19), з метою забезпечення визначеності у податковому правозастосуванні та зважаючи на необхідність застосування принципу належного урядування при здійсненні суб`єктами владних повноважень своїх функцій, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на пункт Критеріїв оцінки, а конкретно зазначати відповідний підпункт, в межах якого й закріплений конкретний критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної.

Така вимога є цілком обґрунтованою, оскільки від розуміння конкретного критерію, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної. При цьому, тільки визначивши критерій, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган може чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від . безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічні за змістом висновки неодноразово викладалась Верховним Судом при розгляді подібних спорів (зокрема у постанові від 23 жовтня 2018 року по справі № 822/1817/18 та від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18), що вказує про формування сталої судової практики з даного питання.

В постанові Верховного Суду у складі Колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.07.2019 р. по справі № 1740/2004/18 (провадження № К/9901/16048/19) було зазначено, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування і критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Відтак можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності, формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на Критерії ризиковості є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Судом встановлено, що оскаржуване рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що має наслідком неможливість реєстрації платником податку ПН/РК в ЄРПН.

З огляду на зазначене, недотримання контролюючим органом принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкових накладних та не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної призвело до правової невизначеності позивача, що позбавило його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створило передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

Відтак, суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області №1854155/40384982 від 20.08.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №57, складеної ТОВ ПРОБІЛД 14.07.2020 року.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання зареєструвати накладну, суд зазначає таке.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Положенням п.п. 19, 20 Порядку №1246, визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження відповідного рішення суду).

У разі надходження рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (п. 20 Порядку №1246).

Отже, чинним законодавством повноваження щодо реєстрації ПН після зупинення наразі покладені на Державну податкову службу.

Зокрема, в силу норм п. 2 ч. 2ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч. 3 ст. 245 цього Кодексу).

Враховуючи висновки суду про протиправність рішення податкового органу, для відновлення порушених прав платника податків, суд вважає обґрунтованими вимоги позову в частині зобов`язання зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, що відповідатиме основним принципам здійснення судочинства.

За приписами статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 р. (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. theUnitedKingdom), пп.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п.45, від 10 липня 2003року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) .

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, правомірність спірних рішень, перед судом не доведена.

При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин у сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

За результатами розгляду даної справи, сплачений судовий збір за подання даного позову у загальному розмірі 2102,00 грн. (платіжне доручення №73 від 07.10.2020 року) підлягає стягненню на користь позивача з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань відповідно до ст. 139 КАС України пропорційно задоволеним позовним вимогам.

В позовній заяві позивачем заявлено клопотання про стягнення з відповідачів витрат на правову допомогу у розмірі 13000 грн.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених норм дає суду підставу прийти до висновку про те, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.

До матеріалів справи позивачем додано:

- копію договору про надання правової допомоги від 07.10.2020 року №07/10;

- копію ордеру на надання правової допомоги серія ВЕ №1023677;

- копію свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю МК №001320 від 09.02.2018 року;

- копію детального опису послуг, наданих адвокатом у рамках договору про надання правничої допомоги.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Верховним судом в постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд зазначає, що здійснені адвокатом дії, визначені в рахунках на оплату, мали бути здійснені адвокатом фактично, та дійсність їх вчинення має бути підтверджена в матеріалах справи.

Більше того, адвокатом в поданих документах має бути відображений фактичний час, витрачений на здійснення тих чи інших дій в межах заявленого спору.

Суду не надано належним чином складеного платіжного документу на перерахування суми коштів за надання правової допомоги.

Суду не надано жодного документу, який має посилання на адміністративну справу, в межах якої повинні бути сплачені ці кошти.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 22 квітня 2019 року по справі №806/2143/18 (адміністративне провадження №К/9901/4571/19).

порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі - підприємства), органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (далі - установи), фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі - фізичні особи - підприємці) (далі разом у тексті - суб`єкти господарювання), фізичними особами регулює Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 року № 148.

Пунктами 23, 25 вказаного Положення встановлено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівки.

Приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером (додаток 2), підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання.

Про приймання установами/підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера), підписана головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства. Використання печатки установою/підприємством не є обов`язковим.

Судом встановлено, що у матеріалах адміністративної справи відсутня квитанція, яка б достовірно підтверджувала саме факт понесених ТОВ ПРОБІЛД витрат на правову допомогу, що, є підставою для відмови у стягненні з відповідачів на користь позивача суми витрат на правову допомогу.

Верховний Суд України у постанові від 01.10.2002 № 36/63 визначив умови, за яких стороні сплачуться судові витрати за участь адвоката при розгляді справи, а саме: кошти сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались; їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 квітня 2019 року по справі №806/2143/18 (адміністративне провадження №К/9901/4571/19).

Оскільки такого фінансового документу, який би підтверджував сплату адвокату коштів позивачем суду не надано, у суду відсутні підстави для стягнення витрат на правову допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 9, 11, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОБІЛД (вул. Робоча, б.10, м. Дніпро, 49006, код ЄДРПОУ 40384982) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 43145015) та Державної податкової служби України (Львівська площа, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації № 1854155/40384982 від 20.08.2020 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №57 від 14.07.2020 року датою її направлення на реєстрацію до органу Державної податкової служби України.

В порядку розподілу судових витрат стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОБІЛД документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 2102,00 грн. пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме :

- 1051,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області;

- 1051,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова