Рішення

від 04.12.2020 по справі 260/983/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 грудня 2020 року м. Ужгород№ 260/983/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ващиліна Р.О.

при секретарі судового засідання Неміш Т.В.

за участю сторін:

сторони у судове засідання не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області до Свалявського навчально-виховного комплексу №12 Свалявської міської ради Закарпатської області про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Свалявського навчально-виховного комплексу №12 Свалявської міської ради Закарпатської області, в якому просить зобов`язати Свалявський навчально-виховний комплекс №12 застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення даного навчально-виховного комплексу, розташованого за адресою: 89300, Закарпатська область, м. Свалява, вул. Ломоносова, буд. 14а до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що за результатами проведеної перевірки Свалявського навчально-виховного комплексу №12 з питань дотримання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки виявлено численні порушення, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Вважає, що зазначена обставина є підставою для зупинення роботи навчального закладу до повного усунення виявлених порушень.

04 вересня 2020 року відповідач надіслав на електронну адресу суду лист, в якому проти заявлених позовних вимог заперечив. Зокрема, зазначив, що за результатами проведеної повторної позапланової перевірки навчального закладу виявлено тільки 2 порушення вимог пожежного законодавства, які не можуть слугувати підставою для закриття такого.

06 жовтня 2020 року позивач надіслав до суду клопотання №5202-4593/5211 від 06.10.2020, в якому заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, а справу просив розглянути без участі його представника.

В судове засідання 04 грудня 2020 року сторони не з`явилися.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, місце та час судового розгляду, про причини неявки свого представника суд не повідомив.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що посадовими особами Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області на підставі наказу Про проведення позапланових перевірок від 11.12.2019 №353, доручення Прем`єр - міністра України від 11 грудня 2019 року №44205/1/1-19, протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2019 року (витяг з протоколу № 23) та посвідчення про проведення перевірки №01/8 від 15.01.2020 у період з 15 січня по 16 січня 2020 року проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Свалявським навчально-виховним комплексом №12 Свалявської міської ради Закарпатської області, розташованим за адресою: 89300, Закарпатська область, м. Свалява, вул. Ломоносова, буд. 14а (далі - Свалявський НВК) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (арк. спр. 8 - 21).

За результатами проведеного заходу державного нагляду складено акт №8 від 16 січня 2020 року, відповідно до якого виявлено наступні порушення вимог законодавства:

1) відповідним документом не встановлено протипожежний режим, який включає: порядок утримання шляхів евакуації; порядок застосування відкритого вогню; порядок використання побутових нагрівальних приладів; порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт; правила проїзду та стоянки транспортних засобів; порядок організації експлуатації і обслуговування наявних засобів протипожежного захисту; порядок дій у разі виникнення пожежі; порядок і способи оповіщення людей, виклику пожежно-рятувальних підрозділів, зупинки технологічного устаткування, вимкнення ліфтів, підйомників, вентиляційних установок, електроспоживачів, застосування засобів пожежогасіння; послідовність евакуації людей та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання техніки безпеки, чим порушено розділ ІІ п. 3 Правил пожежної безпеки в Україні;

2) не розроблено і не вивішено на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі, що є порушенням розділу ІІ п. 5 Правил пожежної безпеки в Україні;

3) працівники об`єкта не дотримуються протипожежного режиму, не виконують вимоги цих Правил та інших нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки, чим порушено розділ ІІ п. 11 Правил пожежної безпеки в Україні;

4) керівник об`єкту не забезпечив утримання засобів протипожежного захисту у працездатному стані та не забезпечив їх технічне обслуговування, чим порушено розділ ІІІ глави 2 п. 2.2 Правил пожежної безпеки в Україні;

5) виходи на горище не обладнано протипожежними дверима. Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню, що є порушенням розділу ІІІ глави 2 п. 2.3 Правил пожежної безпеки в Україні;

6) не проведено вогнезахисну обробку дерев`яних конструкцій горищних покривів, чим порушено розділ ІІІ глави 2 п. 2.5 Правил пожежної безпеки в Україні;

7) у приміщеннях та коридорах закладу, опорядження (облицювання) стін та стель не виконано з матеріалів, пожежна небезпека яких не нижча від: Г2, В2, Д2, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб; Г1, В1, Д1, Т1 - для приміщень, у яких можливе перебування 1500 та більше осіб, що є порушенням розділу ІІІ глави 2 п. 2.17 Правил пожежної безпеки в Україні;

8) коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей, чим порушено розділ ІІІ глави 2 п. 2.31 Правил пожежної безпеки в Україні;

9) з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в приміщеннях навчального закладу здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, що є порушенням п. 1.6 глави 1 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні;

10) електрощити, групові електрощитки не забезпечено схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарату захисту (плавкої вставки), чим порушено розділ ІV глави 1 п. 1.16 Правил пожежної безпеки в Україні;

11) будинки, приміщення та споруди навчального закладу не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту , що є порушенням розділу V глави 1 п. 1.2 Правил пожежної безпеки в Україні;

12) територію приміщення навчального закладу не забезпечено первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку, чим порушено розділ V глави 3 п. 3.6 Правил пожежної безпеки в Україні;

13) необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння не визначено відповідальним за пожежну безпеку на об`єкті окремо для кожного поверху та приміщення, що є порушенням розділ V глави 3 п. 3.8 Правил пожежної безпеки в Україні;

14) вибирання типу та визначення необхідної кількості вогнегасників не здійснено відповідно до Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року №151, чим порушено розділ V глави 3 п. 3.9 Правил пожежної безпеки в Україні;

15) розміщення та експлуатація вогнегасників не здійснено згідно з вимогами Типових норм належності вогнегасників, Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року №152. Переносні вогнегасники повинні розміщуватися шляхом: навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення; що є порушенням вимог розділу V глави 3 п. 3.10 Правил пожежної безпеки в Україні;

16) наявні пожежні щити не укомплектовано згідно норм, що є порушенням розділу V глави 3 п. 3.11 Правил пожежної безпеки в Україні;

17) на пожежних щитах (стендах) не вказано їх порядкові номери та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів. Порядковий номер пожежного щита вказують після літерного індексу "ПЩ", чим порушено вимоги розділу V глави 3 п. 3.12 Правил пожежної безпеки в Україні;

18) вогнегасники не встановлено у легкодоступних та видних місцях, а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі. При цьому необхідно забезпечити їх захист від потрапляння прямих сонячних променів та дії опалювальних та нагрівальних приладів. Відстань між місцями розташування вогнегасників не повинна перевищувати: 15 м - для приміщень категорій А, Б, В (горючі гази та рідини); 20 м - для приміщень категорій В, Г, а також для громадських будівель та споруд, що є порушенням розділу V глави 3 п. 3.15 Правил пожежної безпеки в Україні;

19) не проведено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки, чим порушено п. 8 ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України;

20) допуск до роботи працівників не здійснюється після проходження ними навчань, інструктажів і перевірок знань з питань цивільного захисту, зокрема, з техногенної безпеки, що є порушенням п. 4 глави 6 розділу V Правил техногенної безпеки;

21) не забезпечено працівників об`єкта засобами колективного та індивідуального захисту, чим порушено вимоги п. 2 ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України;

22) не проведено об`єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту, що є порушенням п. 11 ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України.

Вважаючи, що виявлені під час проведеного позапланового заходу порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки є такими, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Ст. 3 Конституції України визнано людину, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпеку найвищою соціальною цінністю в Україні.

Нормами п. 1 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, віднесено здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу.

Окрім того, п. 12 ч. 1 ст. 67 КЦЗ України передбачено повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, на звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1052 від 16.12.2015, Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Державна служба України з надзвичайних ситуацій здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, відповідно до положення, затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 04.02.2013 №3 (з наступними змінами та доповненнями), є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно пп. 35 п. 4 зазначеного положення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території, в тому числі, складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності №877-V від 05.04.2007 (далі - Закон №877).

Державний нагляд (контроль) в розумінні норм Закону №877 - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 1 Закону №877, заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Судом встановлено, що уповноваженим на те органом - Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області в порядку, встановленому нормами Закону №877, було проведено позаплановий захід державного контролю з питань дотримання Свалявським НВК вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Жодних зауважень щодо порядку проведення такого відповідач не заявляє.

Ч. 6 ст. 7 Закону №877 передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону №877, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно ч. 5 ст. 4 Закону №877 виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Вищенаведене кореспондується також з положеннями ст. 68 КЦЗ України, відповідно до яких посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей , посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

За правилами ч. 1 ст. 70 КЦЗ України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів може бути недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.

Згідно з ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що робота суб`єкта господарювання може бути зупинення за рішенням суду за результатами проведення заходів державного нагляду виключно в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Одночасно, враховуючи положень ст. 77 КАС України та те, що заходи реагування застосовуються судом за позовом органу державного нагляду, останній повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто вказати та довести, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки.

Наполягаючи на задоволенні позовних вимог, позивач заявляє, що виявлені під час проведення позапланового заходу державного нагляду порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки в повному обсязі не були усунуті об`єктом нагляду, є значними та створюють реальну загрожу життю та здоров`ю людей.

Вирішуючи питання наявності підстав вважати, що виявлені порушення можуть становити реальну загрозу життю та здоров`ю людей, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 2 КЦЗ України, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій - комплекс правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання техногенної та природної безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації на основі даних моніторингу, експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію або пом`якшення її можливих наслідків.

Згідно п. 33 ст. 2 КЦЗ України пожежна безпека - це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Нормами ч. 1, 3 ст. 55 КЦЗ України передбачено, що забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів. Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд регламентуються нормами Правил пожежної безпеки в Україні.

Відповідно до п. 2 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, такі є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Отже, дотримання правил пожежної безпеки на підприємствах, установах, організаціях є важливим елементом в системі заходів запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, покликаним уникнути загрозу життю або здоров`ю людей та завданню значних матеріальних збитків, забезпечення виконання яких є обов`язком власників та керівників суб`єктів господарювання.

Згідно п. 4 Правил пожежної безпеки в України пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Суд зазначає, що в контексті вищенаведених норм настання реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф), а також з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища та ускладнюють їх ліквідацію.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що більша частина виявлених під час перевірки порушень Свалявським НВК було усунуто.

Так, як вбачається з акту №124 від 14.08.2020, складеного за результатами проведення 14 серпня 2020 року позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання Свалявським НВК вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (арк. спр. 57 - 65), під час проведення такого були повторно виявлено наступні порушення законодавства:

1) не проведено вогнезахисну обробку дерев`яних конструкцій горищних покривів, чим порушено розділ ІІІ глави 2 п. 2.5 Правил пожежної безпеки в Україні;

2) виходи на горище не обладнано протипожежними дверима, що є порушенням розділу ІІІ глави 2 п. 2.3 Правил пожежної безпеки в Україні.

Отже, із встановлених під час проведення первинного заходу державного нагляду 22 порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Свалявським НВК було усунуто 20.

Надаючи оцінку характеру виявлених під час повторної перевірки порушень в контексті їх можливості становити реальну загрозу життю та здоров`ю людей, що є необхідною умовою для застосування обраного позивачем заходу реагування, суд враховує наступне.

Настання реальної загрози життю та здоров`ю людей необхідно пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Метою застосування цього заходу є відвернення ймовірного настання для прав та інтересів невизначеного кола осіб негативних наслідків виявлених порушень. Такі негативні наслідки полягають у завданні шкоди життю та здоров`ю людей, але їх настання є вірогідною подією. Тобто такі заходи носять превентивний характер.

У спірних правовідносинах повторно виявлені позивачем порушення установлених законодавством вимог пожежної безпеки самі по собі не створюють безпосереднього ризику виникнення і розвитку пожеж, але можуть деякою мірою сприяти її розповсюдженню.

Разом з тим, суд також враховує ступінь дотримання Свалявським НВК вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у своїй сукупності, зокрема, те, що за результатами проведеної повторної перевірки було встановлено належне дотримання всіх організаційних заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання території, будинків, приміщень, споруд та евакуаційних шляхів і виходів відповідно до вимог Правил пожежної безпеки України, належний стан усіх систем протипожежного захисту, обладнання будинків, приміщень та споруд системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту , відповідність протипожежної техніки та первинних засобів пожежогасіння законодавчим вимогам.

Звичайно, не проведення вогнезахисної обробки дерев`яних конструкцій горищних покривів та не обладнання виходів на горище протипожежними дверима є суттєвим порушеннями вимог пожежної безпеки, однак, враховуючи обставини даної адміністративної справи у їх сукупності, такі не є достатніми для повного зупинення роботи Свалявського НВК, що є крайнім заходом впливу та повинен застосовуватися виключно за наявності реальної загрози життю та/або здоров`ю людей.

Суд враховує, що при обранні заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єкту нагляду суб`єктом владних повноважень і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли і тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Метою застосування такого запобіжного заходу як повне зупинення роботи певного суб`єкта господарювання є настання для прав та інтересів невизначеного кола осіб негативних наслідків виявлених порушень. При цьому, також важливою умовою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованих підстав для застосування саме конкретного заходу реагування та його адекватність виявленим порушенням. Отже при застосуванні заходів до суб`єкта господарювання повинен враховуватися принцип пропорційності.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19 березня 2020 року у справі № 140/2323/19.

Таким чином, суд не вбачає достатніх підстав для зупинення роботи Свалявського НВК, а тому вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Суд також зауважує, що позивач з метою забезпечення усунення виявлених порушень вправі на підставі положень ст.ст. 68, 69 КЦЗ України самостійно вжити заходи реагування шляхом видачі приписів, постанов і розпоряджень, що, в свою чергу, забезпечить виконання законодавчих вимог без застосування крайнього заходу у вигляді повного зупинення роботи навчального закладу.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Болгарська, буд. 2, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 38629032) до Свалявського навчально-виховного комплексу №12 Свалявської міської ради Закарпатської області (місцезнаходження: вул. Ломоносова, буд. 14А, м. Свалява, Свалявський район, Закарпатська область, 89300, код ЄДРПОУ - 26396283) про застосування заходів реагування - відмовити .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).

Повний текст рішення виготовлено 14 грудня 2020 року .

СуддяР.О. Ващилін