КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
09 грудня 2020 року м. Київ № 320/12833/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву
Товариства з обмеженою відповідальністю Контракт Плюс
до Головного управління ДПС у Київській області
про зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Контракт Плюс з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просить суд зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи щодо встановлення обтяження згідно з актом опису майна № 125 від 22.05.2020 у податкову заставу Товариства з обмеженою відповідальністю Контракт Плюс (код ЄДРПОУ33002544), а саме наступні записи:
- номер запису про обтяження3614568 від 25.05.2020 щодо нежитлової будівлі, сільський клуб, адреса: Київська область, Васильківський район, с. Велика Солтанівка, вул. Жовтнева, буд. 30-Г, загальна площа 403,4 кв.м., матеріали стін - цегла, Реєстраційний номер майна 6165337;
- номер запису про обтяження 36613569 від 25.05.2020 щодо об`єкту незавершеного будівництва, комплекс для масового туризму та відпочинку, адреса: Київська область, Васильківський район, с. Хлепча, вул. Ватутіна, буд. 36-а, кадастровий номер земельної ділянки 3221480903020150016, реєстраційний номер майна 21230394;
- номер запису про обтяження 36612471 від 25.05.2020 щодо комплексу, адреса: Київська область, Васильківський район, с. Велика Сотланівка, вул. Жовтнева, буд. 2-Д, реєстраційний номер майна 25989501.
Спір виник із публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до вимог частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Порівняльний аналіз термінів дізнався та повинен був дізнатись , що містяться у частині 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Як зазначив у позовній заяві позивач, що відповідно до Акта №125 опису майна від 22.05.2020, податковим керуючим, на підставі рішення Уповноваженої особи ГУ ДПС У Київській області від 08.01.2019 № №73 про опис майна у податкову заставу платника податків ТОВ Контракт Плюс (код ЄДРПОУ 33002544) проведено опис такого майна:
- нежитлова будівля, сільський клуб, адреса: Київська область, Васильківський район, с. Велика Солтанівка, вул. Жовтнева, буд. 30-Г, загальна площа 403,4 кв.м., матеріали стін - цегла, Реєстраційний номер майна 6165337;
- об`єкт незавершеного будівництва, комплекс для масового туризму та відпочинку, адреса: Київська область, Васильківський район, с. Хлепча, вул. Ватутіна, буд. 36-а, кадастровий номер земельної ділянки 3221480903020150016, реєстраційний номер майна 21230394;
- комплекс, адреса: Київська область, Васильківський район, с. Велика Сотланівка, вул. Жовтнева, буд. 2-Д, реєстраційний номер майна 25989501.
Водночас, до суду з даним позовом позивач звернувся 02.12.2020, тобто після спливу шестимісячного строку звернення до суду, що підтверджується відомостями відділення пошти, який проставлений на конверті, у якому надійшов позов до суду.
Як зазначив позивач у позовній заяві жодного рішення керівника контролюючого органу про опис майна йому не пред`являлось, акт про опис майна йому не направлявся, однак останній не зазначає, коли саме з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ТОВ Контракт Плюс стало відомо про опис майна.
Суд зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
У статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи. Таким чином, позивачеві слід надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду та докази на підтвердження обставин, що об`єктивно перешкоджали позивачеві своєчасно реалізувати право на звернення до суду за захистом своїх прав у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки може бути усунені позивачем шляхом подання до суду:
- заяву про поновлення строку звернення до суду та докази на підтвердження обставин, що об`єктивно перешкоджали позивачеві своєчасно реалізувати право на звернення до суду за захистом своїх прав у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт Плюс" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду .
Суддя Панова Г. В.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.12.2020 |
Оприлюднено | 17.12.2020 |
Номер документу | 93535580 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Панова Г. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні