Рішення

від 11.12.2020 по справі 320/5964/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2020 року м. Київ № 320/5964/20

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом приватного підприємства Автомагістраль

до Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки

про визнання протиправною та скасування постанови

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство Автомагістраль із позовом до Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського від 30.06.2020 №205214, винесену заступником начальника Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Зелінським Сергієм Андрійовичем про стягнення з приватного підприємства Автомагістраль адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.

Позов мотивовано протиправністю оскаржуваної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, винесеної на підставі необґрунтованих висновків контролюючого органу щодо порушення позивачем правил перевезення вантажу з перевищенням габаритно-вагових норм без відповідного дозволу, без врахування особливостей вантажу, а саме перевезення сипучого вантажу, який є рухомим під час зміни напрямків руху чи швидкості автомобіля, а тому, його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, що не дає можливості, за відсутності відповідної методики зважування, з достовірністю встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням вагових обмежень на одну з осей. Крім того, зазначено про відсутність у наданих позивачу документах інформації щодо назви, марки чи моделі ваг, їх технічних характеристик, сертифікації, калібрування чи повірки, а також їх встановлення у невизначеному місці без відповідних погоджень з власником автомобільних доріг та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено про правомірність винесення оскаржуваної постанови, з огляду додержання контролюючим органом вимог законодавства про автомобільний транспорт, а також на встановлені в ході рейдової перевірки перевищення позивачем вагових обмежень на одиночну вісь - 12,68 тонн при нормативно допустимому - 11 тонн. Також, у відзиві наголошено, що відсутність на час проведення габаритно-вагового контролю методики визначення параметрів фактичної маси та навантаження на вісь щодо рідких та сипучих вантажів не є підставою, яка звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу та від обов`язку по внесенню плати за таке перевищення.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій наголошено на неналежності доданих відповідачем до відзиву доказів, оскільки талон про зважування від 20.05.2020 №00863 виданий сторонньою компанією, а не підрозділом Укртрансбезпеки, у направленні на перевірку відсутній номера та дата наказу, на підставі якого видано направлення, у посадових осіб, якими проводилася перевірка, були відсутні відповідні повноваження на здійснення габаритно-вагового контролю у Київській області, що робить наслідки такої перевірки незаконними. Також, позивачем зазначено про неналежне його повідомлення про дату, час та місце розгляду справи про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначено, що надана інформація про повірку ваг, а яких проводилось зважування належного позивачу транспортного засобу, свідчить про те, що ваги відповідають нормам чинного законодавства, а твердження позивача ґрунтуються виключно на його особистих переконаннях. Також, відповідачем наголошено, що відсутність методики проведення габаритно-вагового контролю не є підставою звільнення перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу та від обов`язку перевізника по внесенню плати за такі перевищення, що визначено законодавством про автомобільний транспорт.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.

Приватне підприємство Автомагістраль , ідентифікаційний номер 31481658, місцезнаходження: 07351, Київська обл., Вишгородський р-н, село Синяк, вулиця Київська, будинок 68, зареєстроване як юридична особа 16.05.2001, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено 13.04.2005 запис №13341200000000660.

Київським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки видано, в тому числі, старшим державним інспекторам Лагутіну С. та Литвину С., направлення від 14.05.2020 №000183 для проведення рейдової перевірки на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, в місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, які знаходяться на адміністративній території м. Києва та Київської області у період з 18.05.2020 до 24.05.2020.

Старшими державними інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області Литвином С.М. та Лагутіним В.Ю. проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу DAF, номерний знак НОМЕР_1 , на а/д М-05 7 км, про що складено акт від 20.05.2020 №024176 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідку від 20.05.2020 №043166 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, якими зафіксовано перевезення позивачем вантажу із перевищенням встановленого осьового навантаження, а саме осьове навантаження на другу одиночну вісь транспортного засобу фактично становило 12,860 тонн при нормативно допустимому 11 тонн.

Також, за результатами перевірки складено акт від 20.05.2020 № 216916 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, яким встановлено порушення перевезення вантажу з перевищенням габаритно-вагових норм без відповідного дозволу з перевищенням встановлених п. 22.5. ПДР України вагових норм на 16,91%, навантаження на ведучу вісь 12,860 тонн. Пояснень щодо встановленого в акті порушення водієм не надано.

На підставі вищевказаного акта Київським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 30.06.2020 №205214, якою на позивача на підставі абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт накладено штраф у розмірі 17000,00 грн.

Вважаючи протиправною постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся з позовом до суду про її скасування.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Правовідносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулюються Законом України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон №2344-III).

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону №2344-III, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно статті 48 Закону №2344-III, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до абзацу п`ятнадцятого частини першої статті 60 Закону №2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10% але не більше 20% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно статті 33 Закону України Про автомобільні дороги , рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною другою статті 29 Закону України Про дорожній рух встановлено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення габаритно-вагового контролю регламентовано Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування від 27.06.2007 №879 (далі по тексту - Порядок №879), пунктом 2 якого визначено, що габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотриманий визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно приписів пункту 3 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Підпунктом 3 пункту 2 Порядку №879 визначено, що великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2%.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно пункту 4 Правил, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

У відповідності до пункту 22.5 Правил дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

При цьому, згідно пункту 5 Правил, рух транспортних засобів та їх составів загальною масою до 40 тонн включно, якщо вони не є великогабаритними і контейнеровозів загальною масою до 46 тонн включно та заввишки від поверхні дороги до 4,35 метра включно (на встановлених Укравтодором, Укртрансбезпекою і Національною поліцією маршрутах, які погоджено з організаціями, зазначеними в пунктах 9-13 цих Правил), здійснюється без дозволу.

Згідно пункту 21 Порядку №879, у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2% подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Відповідно до пункту 31-1 Порядку №879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10% - у подвійному розмірі; на 10 - 40% - у потрійному розмірі; більше як на 40% - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Наведеними правовими нормами визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

При цьому, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, зокрема, навантаження на вісі транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).

Пунктом 4 Порядку №1567 передбачено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до пункту 15 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39, 48 Закону України №2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону України №2344-III; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Порядком №1567 встановлено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3(пункт 21); справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення(пункт 25); справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням(пункт 26); у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5(пункт 27).

Як встановлено судом, посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Полтавській області складено акт від 20.05.2020 №024176 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідку від 20.05.2020 №043166 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, якими зафіксовано осьове навантаження на другу одиночну вісь транспортного засобу, який належить позивачу, 12,860 тонн при нормативно допустимих 11 тонн.

Позивачем зазначено, що ним здійснювалось перевезення сипучого вантажу, а саме суміші асфальтобетонної марки Б-20 МКА, відтак під час руху по дорозі можливе переміщення вантажу по всім осям транспортного засобу, а також те, що нормативно-допустиму масу автомобіля перевищено не було.

За висновком суду, переміщення вантажу під час руху є неприпустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу, що є загрозою для безпеки дорожнього руху.

Завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної фактичної маси, перевізник зобов`язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля пальним, та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з відповідними технічними параметрами.

Вказане узгоджується з висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №814/1460/16.

Судом також відхиляються твердження позивача про те, що законодавством не встановлено Методики зважування, яка б надавала можливість достовірно визначити перевезення вантажу з перевищенням допустимих вагових параметрів, оскільки пункт 19 Порядку №879, яким передбачено, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку, виключено згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №671, яка набрала законної сили 08.09.2017.

Також, суд зазначає, що відсутність такої методики не є підставою, яка звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу, та обов`язку перевізників по внесенню плати за це.

Аналогічну за змістом правову позицію висловлено Верховним Судом у своїй постанові від 03.07.2019 у справі №819/1381/16.

Щодо доводів позивача про відсутність у наданих позивачу документах інформації щодо назви, марки чи моделі ваг, їх технічних характеристик, сертифікації, калібрування чи повірки, а також їх встановлення у невизначеному місці без відповідних погоджень з власником автомобільних доріг та уповноваженими підрозділами Національної поліції, суд зазначає таке.

Згідно підпункту 6 пункту 2 Порядку №879, вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики.

При цьому, пункт 12 Порядку №879 передбачає, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Пунктом 13 Порядку № 879 визначено, що під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Як убачається з матеріалів справи, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу здійснювався за допомогою автомобільних тензометричних ваг типу CB-80000A/18, повірених у встановленому законодавством порядку, що підтверджується копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 31.07.2019 №П40М11105219, виданого ДП КИЇВОБЛСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ . За результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ EN 45501:2016 та експлуатаційної документації фірми-виробника. Також, суду надано графік щоденної роботи пункту вагового та габаритного контролю на травень 2020, погоджений начальником УПП у Київській області, начальником УПП у м. Києві, директором КП Центр організації дорожнього руху та в.о. начальника Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки.

Отже, доводи позивача про невідповідність ваг метрологічним та технічним вимогам, а також їх встановлення у невизначеному місці без відповідних погоджень з власником автомобільних доріг та уповноваженими підрозділами Національної поліції, є необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Втім, як встановлено судом, Київським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки видано направлення на рейдову перевірку від 14.05.2020 №000183, в тому числі, старшим державним інспекторам Лагутіну С. та Литвину С.

Водночас, з акта від 20.05.2020 №216916 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом убачається, що габаритно-ваговий контроль здійснювався старшими державними інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Як зазначалось вище судом, за приписами пункту 4 Порядку №1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відтак, проведення перевірки, за наслідками якої відносно позивача винесено спірну постанову, проводилося не уповноваженою особою - ОСОБА_1 , оскільки направлення на рейдову перевірку від 14.05.2020 №000183 не містить посадової особи Укртрансбезпеки з такими ініціалами.

З огляду на відсутність направлення на перевірку у старшого державного інспектора Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області Лагутіна В.Ю, під час проведенні рейдової перевірки 20.05.2020 на а/д М-05, суд дійшов висновку, що останній діяв з перевищенням наданих йому повноважень.

Щодо посилання позивача на неналежне повідомлення відповідачем про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, суд зазначає, що згідно пунктів 26, 27 Порядку №1567, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0308300460601, поштове відправлення з повідомленням про розгляд справи про автомобільний транспорт, призначене на 30.06.2020, вручено позивачеву особисто 01.07.2020.

Суд наголошує, що за своєю правовою природою, розгляд справи суб`єктом владних повноважень, передбачає ніщо інше, як прийняття ним відповідного рішення, що прямо передбачене Порядку №1567, який закріплює, що під час розгляду справи, за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Таким чином, твердження відповідача про те, що у позивача була можливість надати відповідні заперечення, пояснення та докази до моменту винесення постанови, якщо б він з`явився на розгляд акту, є необґрунтованими.

Суд звертає увагу, що відповідачем не підтверджено факт виконання покладеного на нього обов`язку щодо належного повідомлення уповноваженої особи суб`єкта господарювання про час і місце розгляду справи, що порушило відповідне право позивача бути присутнім під час вирішення питання щодо застосування відносно нього адміністративно-господарського штрафу.

Таким чином, з урахуванням зазначеної обставини та враховуючи проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої прийнято спірну постанову, посадовою особою, не зазначеною у направленні на рейдову перевірку, що є перевищенням відповідачем владних повноважень, спірна постанова про застосування адміністративно-господарського стягнення від 30.06.2020 №205214, є протиправною та підлягає скасуванню, відповідно, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн. (платіжне доручення від 10.07.2020 №8397). Оскільки, позов задоволено повністю, на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 2102,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Державної служби України з безпеки на транспорті.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського від 30.06.2020 №205214, винесену заступником начальника Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Зелінським Сергієм Андрійовичем про стягнення з приватного підприємства Автомагістраль адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.

Стягнути на користь приватного підприємства Автомагістраль судові витрати в розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Державної служби України з безпеки на транспорті.

Позивач - приватне підприємство Автомагістраль (ідентифікаційний номер 31481658, місцезнаходження: 07351, Київська обл., Вишгородський р-н, село Синяк, вулиця Київська, будинок 68).

Відповідач - Київське міжрегіональне Управління Укртрансбезпеки (ідентифікаційний код: 39816845, місцезнаходження: 03083, м. Київ, проспект Науки, 57).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, провадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Колеснікова І.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 11 грудня 2020 року.