Рішення

від 14.12.2020 по справі 320/1611/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2020 року справа №320/1611/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Ковалинського навчально-виховного об`єднання "Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів - заклад дошкільної освіти" Дівичківської сільської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Дівичківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області та Відділу освіти Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації, про застосування заходів реагування.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом до Ковалинського навчально-виховного об`єднання "Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів - заклад дошкільної освіти" Дівичківської сільської ради про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі та приміщень Ковалинського навчально-виховного об`єднання "Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів - заклад дошкільної освіти" Дівичківської сільської ради за адресою: Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н., с.Ковалин, вул. Шкільна, буд.1, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 17.01.2020 №1.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що в ході проведення позапланової перевірки Ковалинського навчально-виховного об`єднання "Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів - заклад дошкільної освіти" Дівичківської сільської ради за адресою: Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н., с. Ковалин, вул. Шкільна, буд.1, було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта до усунення відповідних порушень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Дівичківську сільську раду Переяслав-Хмельницького району Київської області та Відділ освіти Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації.

Відповідач правом на надання відзиву не скористався.

Відділ освіти Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації у поясненнях по справі повідомив, що 01.01.2018 Ковалинське навчально-виховне об`єднання "Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів - заклад дошкільної освіти" Дівичківської сільської ради було передано з балансу відділу у комунальну власність Дівичківської сільської ради.

У зв`язку з цим, третя особа стверджує, що Відділ освіти Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації не має відношення до організації роботи та забезпечення вказаного навчального закладу.

Крім того, третя особа наголосила на тому, що будь-яких зауважень щодо технічного стану будівлі закладу освіти від державної приймальної комісії не надходило.

Дівичківська сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області у поясненнях по справі повідомила, що про те, що більшість із виявлених під час перевірки порушень, виправлені.

Крім того, третя особа наголосила на тому, що до Ковалинським навчально-виховним об`єднанням "Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів - заклад дошкільної освіти" Дівичківської сільської ради та Дівичківською сільською радою Переяслав-Хмельницького району Київської області вчиняються дії, направлені на усунення іншої частини порушень.

Також третя особа зазначила, що відповідно до типового проекту, за яким будувалося приміщення Ковалинського навчально-виховного об`єднання "Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів - заклад дошкільної освіти" Дівичківської сільської ради, встановлення пожежної та охоронної сигналізації не передбачалося

У судове засідання, призначене на 12.11.2020, учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно.

15.04.2020 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про здійснення розгляду справи без участі представника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області та у порядку письмового провадження.

Згідно з частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На підставі наведеного, усною ухвалою суду від 12.11.2020 призначено справу для розгляду по суті у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Ковалинське навчально-виховне об`єднання "Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів - заклад дошкільної освіти" Дівичківської сільської ради (ідентифікаційний код 25657801, місцезнаходження: 08435, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н., с. Ковалин, вул. Шкільна, буд.1) зареєстроване в якості юридичної особи 21.01.2002, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.66-71).

Засновником вказаного закладу освіти є Дівичківска сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області.

Рішенням Переяслав-Хмельницької районної ради Київської області сьомого скликання від 22.12.2017 №254-17-VII "Про передачу закладів освіти у комунальну власність Дівичківській територіальній громаді у зв`язку з утворенням Дівичківської об`єднаної територіальної громади" та Розпорядженням Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області від 02.01.2018 №01 "Про передачу закладів освіти у комунальну власність Дівичківській територіальній громаді у зв`язку з утворенням Дівиківської об`єднаної територіальної громади" вирішено з 01.01.2018 передати безоплатно з балансу відділу освіти Пересялав-Хмельницької районної державної адміністрації на баланс Дівичківської сільської ради нерухоме майно та рухоме майно, основні засоби, зокрема, Ковалинське навчально-виховне об`єднання "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" (а.с.108-109).

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 16.01.2020 по 17.01.2020 провідним інспектором Переяславського РС ГУ ДСНС України у Київській області капітаном служби цивільного захисту Андрущенком Андрієм на підставі наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 08.01.2020 №15 було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Ковалинським навчально-виховним об`єднанням "Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів - заклад дошкільної освіти" Дівичківської сільської ради за адресою: Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н., с. Ковалин, вул. Шкільна, буд.1 вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якого був складений акт від 17.01.2020 №1 (а.с.17-29).

Зі змісту вказаного акта вбачається, що в ході перевірки були виявлені наступні порушення Ковалинським навчально-виховним об`єднанням "Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів - заклад дошкільної освіти" Дівичківської сільської ради вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки:

1) пункт 2.5 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - на горищі будівлі навчального закладу дерев`яні конструкції не піддано вогнезахисному обробленню;

2) пункт 3.6 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - територію, будинки, споруди не забезпечено необхідною кількістю первинних засобів пожежогасіння;

3) пункт 1.6 глави 1 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснюється за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

4) пункт 2.16 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - допускається встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, грат, останні не розкриваються розсуваються або знімаються. Під час перебування в цих приміщеннях людей грати не відчинення (не зняті);

5) пункт 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - будівлю навчально-виховного об`єднання не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту";

6) пункт 3.11 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - пожежні щити не укомплектовано згідно норм, а саме: вогнегасними - 3 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак -2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.;

7) пункт 1.21 глави 1 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - не відремонтовано захист будівель та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також не проведено їх перевірку відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008;

8) пункт 2.2 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - не забезпечено утримання засобів протипожежного захисту у працездатному стані та забезпечити їх технічне обслуговування;

9) пункт 1.20 глави 1 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

10) пункт 16 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - посадова особа та працівники не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 №444;

11) пункту 2.37 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - не забезпечено двері сходових кліток пристроями для самозачинення дверей, а також допускається фіксування дверей у вчиненому вигляді;

12) пункт 2.32 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - не змонтовано на евакуаційними виходами у будівлі світлові покажчики з написом "Вихід" білого кольору на зеленому фоні підключеними до джерела живлення евакуаційного (аварійного) освітлення або такі, що переключаються на нього автоматично у разі зникнення живлення на їх основних джерелах живлення;

13) пункти 15, 16 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України - не підготовлено до використання захисні споруди цивільного захисту;

14) пункт 4 розділу ІІ Вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту - біля вхідних дверей до захисної споруди не вивішено табличку розміром 60х50 із зазначенням номера споруди, її балансоутримувача, місць зберігання ключів, особи відповідальної за утримання та експлуатацію сховища в мирний час, її місцезнаходження і номеру телефону;

15) пункт 5 розділу ІІ Вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту - захисні споруди цивільного захисту не забезпечено первинними засобами пожежогасіння, обладнати їх системою внутрішнього протипожежного водопостачання та пожежною автоматикою;

16) пункт 9 розділу ІІ Вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту - допускається прокладання тимчасових електричних та інших інженерних мереж, а також незакріпленого електричного обладнання і світильників. Електричні світильники не захищено від механічного пошкодження та не допускати використання світильників із незахищеними лампами розжарювання;

17) пункт 10 розділу ІІ Вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту - системи водопостачання, каналізації і опалення споруд фонду захисних споруд не утримуються у справному стані та захищеними від корозії;

18) пункту 13 розділу ІІ Вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту - інженерні комунікації захисної споруди цивільного захисту не пофарбовано відповідно до їх призначення;

19) пункт 15 глави 3 розділу VI Вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту - не забезпечено ведення документації захисних споруд, у яких відображаються відомості про терміни і результати проведення оглядів, обстежень та випробувань, проведених технічних обслуговувань, поточних та капітальних ремонтів;

20) пункти 1,2 глави 1 розділу VI Вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту - не створено об`єктові формування цивільного захисту обслуговування захисних споруд, або призначити осіб, відповідальних за експлуатацію фонду захисних споруд;

21) глави 2 розділу VIІ Вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту - не визначено посадові обов`язки та підготовленість особистого складу формувань (відповідальних осіб);

22) пункту 5 глави 1 розділу VІI Вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту - формування з обслуговування захисних споруд не забезпечено засобами індивідуального захисту, радіаційної та хімічної розвідки, спеціальної обробки, зв`язку відповідно до норм оснащення формувань з обслуговування захисної споруди згідно з додатком 19 до Вимог;

23) пункт 6 глави 1 розділу VIІ Вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту - захисні споруди не укомплектовано необхідним майном на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю, відповідно до переліку майна, необхідного для укомплектування захисної споруди, згідно з додатками 20 та 21 до Вимог;

24) пункт 2 додатку 10 до Вимог - не проводиться щорічна перевірка систем вентиляції сховищ із записом в журналі перевірки сховищ (протирадіаційних укриттів);

25) пункт 3 глави 9 розділу ІІІ Вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту - під час перевірки справності не встановлено стан справності вентилятора припливних і витяжних систем, ФП, РУ, ГК, герметичних з`єднань повітропроводів, повітрозаборів і витяжних каналів;

26) пункти 1-3 глави 6 розділу ІІІ Вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту - не проводиться перевірка та обслуговування баків (ємностей) для питної води (записи у журналі перевірки сховища (протирадіаційного укриття), журналі перевірки стану захисної споруди);

27) пункт 21 глави 9 розділу ІІІ Вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту - справність систем водопостачання, каналізації і опалення не перевіряється з випробуванням вентилів і засувок, а також здійсненням лабораторних досліджень якості питної води в баках (ємностях) для питної води.

Виявлення вказаних порушень відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта, з приводу чого суд зазначає таке.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі-Закон №877).

Частиною першою статті 1 Закону №877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України №5403 від 02.10.2012.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України).

Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Як зазначено вище, в акті від 17.01.2020 №1 встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Стосовно порушення відповідачем пункту 2.5 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417.

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі - Правила №1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).

Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Згідно з пунктом 2.5 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують I групу вогнезахисної ефективності.

Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Стосовно порушення відповідачем пункту 3.6 глави 3 розділу V Правил №1417.

Відповідно до пункту 3.6 глави 3 розділу V Правил №1417 територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

Ця вимога стосується також будівель, споруд та приміщень, обладнаних будь-якими типами систем пожежогасіння, пожежної сигналізації або внутрішніми пожежними кран-комплектами.

До початку експлуатації об`єкти (будинки, споруди, приміщення, технологічні установки) повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно з Типовими нормами належності вогнегасників, затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року N 151, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за N 554/9153.

Щодо порушення відповідачем пункту 1.6 глави 1 розділу ІV Правил №1417.

Згідно з пунктом 1.6 глави 1 розділу ІV Правил №1417 з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

Місця з`єднання жил проводів і кабелів, а також з`єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів.

Стосовно порушення відповідачем пункту 2.16 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417.

Пунктом 2.16 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 встановлено, що у разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, ґрат останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей ґрати мають бути відчинені (зняті).

Установлювати глухі ґрати дозволяється у квартирах, банках, касах, складах, коморах, кімнатах для зберігання зброї і боєприпасів, а також на інших приміщеннях, розрахованих на одночасне перебування до 50 осіб (крім навчальних закладів), та в інших випадках, передбачених нормами і правилами, затвердженими в установленому порядку.

Щодо порушення відповідачем пункту 3.11 глави 3 розділу V Правил №1417.

Пунктом 3.11 глави 3 розділу V Правил №1417 визначено, що для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди).

Пожежні щити (стенди) повинні встановлюватись на території об`єкта площею більше 200 кв. м. з розрахунку один щит (стенд) на 5000 кв.м. захищуваної площі.

До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.

На пожежних щитах (стендах) повинні розміщуватися ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися в даному приміщенні, споруді, установці.

Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння повинні бути пофарбовані у відповідні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности .

Склади пиломатеріалів, тари та волокнистих матеріалів потрібно забезпечувати необхідною (понаднормовою) кількістю пожежних щитів з набором первинних засобів пожежогасіння згідно з місцевими умовами.

Стосовно порушення відповідачем пункту 2.2 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417.

Відповідно до пункту 2.2 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 керівники об`єктів, підприємств повинні забезпечити утримання засобів протипожежного захисту у працездатному стані та забезпечити їх технічне обслуговування.

Стосовно порушення відповідачем пункту 1.20 глави 1 розділу ІV Правил №1417.

Згідно з пунктом 1.20 глави 1 розділу ІV Правил №1417 замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ.

Щодо порушення відповідачем пункту 16 розділу ІІ Правил №1417.

Відповідно до пункту 16 розділу ІІ Правил №1417 посадові особи та працівники проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року N 444 "Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях".

Згідно з пунктами 2-4 Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 №444 (далі - Порядок №444) навчання населення здійснюється: за місцем роботи - працюючого населення; за місцем навчання - дітей дошкільного віку, учнів та студентів; за місцем проживання - непрацюючого населення.

Організація навчання населення покладається, зокрема, працюючого та непрацюючого - на ДСНС, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування;

Навчально-методичне забезпечення навчання населення здійснюється ДСНС разом з МОН.

Відповідно до пунктів 5-7 Порядку №444 навчання населення складається з: навчання безпосередньо на підприємствах, в установах та організаціях; навчання за межами підприємств, установ та організацій керівного складу і фахівців з питань цивільного захисту та пожежної безпеки; практичної підготовки під час проведення спеціальних об`єктових навчань і тренувань з питань цивільного захисту; навчання під час здобуття відповідного освітнього рівня у навчальних закладах системи освіти; самостійного вивчення інформації про дії в умовах надзвичайних ситуацій.

Навчання працюючого населення здійснюється безпосередньо на підприємстві, в установі та організації згідно з програмами підготовки працівників до дій у надзвичайних ситуаціях, а також під час проведення спеціальних об`єктових навчань і тренувань з питань цивільного захисту.

Програми підготовки працівників до дій у надзвичайних ситуаціях розробляються і затверджуються підприємствами, установами, організаціями на підставі програм та організаційно-методичних вказівок з підготовки населення до дій у надзвичайних ситуаціях, що розробляються і затверджуються ДСНС, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Програми навчання з питань пожежної безпеки погоджуються із ДСНС.

Відповідно до пункту 10 Порядку №444 навчання працівників на підприємстві, в установі та організації здійснюється шляхом: курсового навчання, що передбачає формування навчальних груп і здійснюється в навчальних класах або на об`єктах навчально-виробничої бази підприємства, установи та організації; індивідуального навчання, що передбачає вивчення теоретичного матеріалу самостійно та у формі консультацій з керівниками навчальних груп або іншими особами.

Навчальні групи комплектуються переважно з працівників, що входять до складу спеціалізованих служб і формувань цивільного захисту.

На підприємствах, в установах та організаціях із чисельністю працівників 50 і менше осіб навчання може здійснюватися шляхом проведення інструктажів за програмою загальної підготовки працівників, які проводяться особами з питань цивільного захисту, призначеними в межах штатної чисельності суб`єкта господарювання.

Стосовно порушення відповідачем пункту 2.37 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 не допускається, зокрема, знімати пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів, а також фіксувати самозакривні двері у відчиненому положенні.

Щодо порушення відповідачем пункту 2.32 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417.

Згідно з пунктом 2.32 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 світлові покажчики "Вихід" необхідно постійно утримувати справними. У залах для глядачів, виставкових, актових залах та інших подібних приміщеннях вони мають бути увімкнуті на весь час перебування людей (проведення заходу).

Стосовно порушення відповідачем пунктів 15-16 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України.

Пунктом 14 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України визначено, що захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.

Відповідно до пунктів 15-16 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту; здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні).

Щодо порушення відповідачем пункту пункт 4 розділу ІІ Вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту.

Питання утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту у нормовані Вимогами щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, які затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.07.2018 №579 (далі - Вимоги №579).

Пунктом 4 розділу ІІ Вимог №579 визначено, що біля вхідних дверей до захисної споруди вивішується табличка розміром 60 х 50 см із зазначенням номера споруди, її балансоутримувача, місць зберігання ключів, особи, відповідальної за утримання та експлуатацію сховища в мирний час, її місцезнаходження і номера телефону. У нічний час таблички позначення захисної споруди і входи мають бути освітлені або дубльовані світловими покажчиками.

Табличка розміром 50 х 60 см із написом Місце для УКРИТТЯ вивішується біля вхідних дверей до споруди подвійного призначення (найпростішого укриття). На ній зазначаються місцезнаходження споруди, її балансоутримувача, номер телефону особи, відповідальної за утримання та експлуатацію споруди в мирний час, адреса і місце зберігання ключів.

Зразки табличок позначення захисних споруд, споруд подвійного призначення, найпростіших укриттів та покажчиків маршруту до них наведено в додатку 1 до цих Вимог.

Стосовно порушення відповідачем пункту 5 розділу ІІ Вимог №579.

Пунктом 5 розділу ІІ Вимог №579 передбачено, що забезпечення фонду захисних споруд первинними засобами пожежогасіння, обладнання їх системами внутрішнього протипожежного водопостачання, пожежної автоматики і сигналізації здійснюється відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697, а також державних будівельних норм і національних стандартів, що діють у сфері пожежної безпеки.

Утримання і експлуатація вищезазначених засобів і систем здійснюється відповідно до вимог і рекомендацій, установлених технічною документацією на них.

Для виготовлення нар та іншого обладнання фонду захисних споруд забороняється застосування горючих синтетичних матеріалів.

У разі використання під фонд захисних споруд гардеробних приміщень, що розміщуються в підвалах, домашній і робочий одяг має зберігатися на металевих вішалках або в металевих шафах.

Місця розташування первинних засобів пожежогасіння, план евакуації із захисної споруди позначаються і освітлюються.

Щодо порушення відповідачем пункту 9 розділу ІІ Вимог №579.

Згідно з пунктом 9 розділу ІІ Вимог №579 експлуатація та утримання електрообладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються відповідно до вимог чинного законодавства у сфері улаштування електроустановок.

Приміщення споруд фонду захисних споруд мають забезпечуватися штучним освітленням. У них не допускається прокладання тимчасових електричних та інших інженерних мереж, а також незакріплених електричного обладнання і світильників. Електричні світильники мають бути захищеними від механічного пошкодження. Використання світильників із незахищеними лампами розжарювання не допускається.

Для освітлення захисних споруд можуть використовуватися світлодіодні та інші енергозберігаючі лампи. Використання люмінесцентних ламп для систем освітлення захисних споруд не допускається.

Під час використання споруд фонду захисних споруд за призначенням з метою збільшення термінів роботи систем електропостачання в автономному режимі частина світильників та іншого електрообладнання, запроектованих для мирного часу, підлягає відключенню.

Усі розетки, установлені в спорудах фонду захисних споруд, мають обладнуватися трафаретними позначеннями: Радіо , Телефон , 220 В (на стіні або у вигляді табличок).

Щодо порушення відповідачем пункту 10 розділу ІІ Вимог №579.

Відповідно до пункту 10 розділу ІІ Вимог №579 системи водопостачання, каналізації і опалення споруд фонду захисних споруд мають утримуватися і експлуатуватися у справному стані та захищатися від корозій.

Стосовно порушення відповідачем пункту 13 розділу ІІ Вимог №579.

Згідно з пунктом 13 розділу ІІ Вимог №579 інженерні комунікації захисних споруд та споруд подвійного призначення із захисними властивостями відповідних захисних споруд (сховищ, ПРУ) фарбуються залежно від їх призначення, а саме: повітроводи чистої вентиляції - у білий колір; повітроводи режиму фільтровентиляції - у жовтий колір; повітроводи режиму ізоляції з регенерацією повітря - у рожевий колір; трубопроводи систем водопостачання (крім систем внутрішнього протипожежного водопостачання) - у зелений колір; трубопроводи систем внутрішнього протипожежного водопостачання та інших систем пожежогасіння - у червоний колір; труби систем опалення та мастилопроводи ДЕС - у коричневий колір; труби електропроводки та трубопроводи каналізації - у чорний колір.

Повітророзвідні труби з оцинкованої сталі не фарбують, але на них наносять відмітні риски (стрілки) відповідного кольору.

Вимоги щодо кольорів, у які фарбуються інженерні комунікації найпростіших укриттів та споруд подвійного призначення, що не мають захисних властивостей відповідних захисних споруд, не встановлюються.

Щодо порушення відповідачем пункту 15 глави 3 розділу VI Вимог №579.

Згідно з пунктом 15 глави 3 розділу VI Вимог №579 балансоутримувач забезпечує ведення документації захисної споруди, у якій відображаються відомості про терміни і результати проведених оглядів, обстежень та випробувань, проведених технічних обслуговувань, поточних та капітальних ремонтів тощо.

Перелік документації захисної споруди наведено в додатку 18 до цих Вимог.

Стосовно порушення відповідачем пунктів 1-2 глави 1 розділу VI Вимог №579.

Відповідно до пунктів 1-2 глави 1 розділу VI Вимог №579 суб`єкти господарювання (балансоутримувачі) незалежно від форми власності створюють об`єктові формування цивільного захисту з обслуговування захисних споруд (далі - формування) або призначають осіб, відповідальних за обслуговування та експлуатацію фонду захисних споруд (далі - відповідальні особи).

Створення формувань здійснюється відповідно до Порядку утворення, завдань та функцій формувань цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2013 року № 787.

Формування (ланки або групи) призначаються для обслуговування захисних споруд у період використання їх за призначенням, а також для здійснення експлуатації та перевірок інженерно-технічного обладнання. Примірні схеми організації формувань з обслуговування захисних споруд наведено в додатку 9 до цих Вимог.

Щодо порушення відповідачем глави 2 розділу VIІ Вимог №579.

Главою 2 розділу VIІ Вимог №579 визначено, що обов`язки командира формування з обслуговування захисної споруди (відповідальної особи) під час приведення фонду захисних споруд у готовність та використання за призначенням.

Так, пунктом 1 глави 2 розділу VIІ Вимог №579 встановлено, що під час приведення в готовність та використання фонду захисних споруд за призначенням командир формування з обслуговування захисної споруди (далі - командир), відповідальна особа забезпечують підготовку споруд фонду захисних споруд до прийому населення, яке підлягає укриттю, організацію їх заповнення та безпечну експлуатацію. Командир (відповідальна особа) підпорядковується балансоутримувачу.

Відповідно до пункту 3 глави 2 розділу VIІ Вимог №579 командир (відповідальна особа) щодо закріплених за ним (нею) споруд фонду захисних споруд повинен: 1) знати:загальну конструкцію споруд, планування їх приміщень, особливості і правила їх експлуатації, а також спеціального обладнання, інженерних мереж і систем життєзабезпечення, установлених у них; розташування і призначення основних комунікацій, що проходять поблизу споруд, місця їх введення в споруди, у сховищах - уміти відключати захисну споруду від зовнішніх інженерних мереж та комунікацій; місцезнаходження найближчих споруд фонду захисних споруд; схему оповіщення та інформування на випадок виникнення надзвичайних ситуацій; 2) завчасно готувати особовий склад формування з обслуговування захисної споруди до швидкого приведення фонду захисних споруд у готовність, для чого має проводити з ним регулярні тренування в закріплених спорудах з обов`язковим відпрацьовуванням правил їх експлуатації; 3) перевіряти наявність інвентарю, протипожежного і аварійного обладнання та інструменту відповідно до визначених норм; 4) стежити за своєчасним виконанням регламентних робіт і перевірок інженерно-технічного обладнання, прибиранням і провітрюванням споруд; 5) проводити огляди і брати участь у контрольних перевірках ФП (у сховищах); 6) брати участь у перевірках роботи внутрішнього обладнання споруд і вживати заходів щодо термінового усунення несправностей, стежити за робочим станом засобів зв`язку, уміти користуватися ними; 7) вести і підтримувати в належному стані документацію захисної споруди; 8) особисто керувати роботами з приведення споруд у готовність, коригувати план приведення захисної споруди (споруди подвійного призначення, найпростішого укриття) у готовність під час навчань (тренувань); 9) знати і вміти користуватися приладами розвідки і контролю, якими оснащено споруду, навчати роботі з ними особовий склад ланки (групи).

Щодо порушення відповідачем пункту 5 глави 1 розділу VIІ Вимог №579.

Відповідно до пункту 5 глави 1 розділу VIІ Вимог №579 формування з обслуговування захисних споруд забезпечуються засобами індивідуального захисту, радіаційної і хімічної розвідки, спеціальної обробки, зв`язку відповідно до норм оснащення формування з обслуговування захисної споруди згідно з додатком 19 до цих Вимог.

Згідно з Додатком 19 до таких засобів індивідуального захисту належать: фільтруючий протигаз (кожному з особового складу формування); песпіратор Р-2 (кожному з особового складу формування); легкий захисний костюм (кожному розвіднику-хіміку, розвіднику-дозиметристу).

Стосовно порушення відповідачем пункту 6 глави 1 розділу VIІ Вимог №579.

Згідно з пунктом 6 глави 1 розділу VIІ Вимог №579 захисна споруда комплектується необхідним майном на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю, відповідно до переліку майна, необхідного для укомплектування захисної споруди, згідно з додатком 20 до цих Вимог.

Так, Додатком 20 визначено перелік майна, необхідного для укомплектування захисної споруди.

Стосовно порушення відповідачем пункту 2 Додатку 10 до Вимог №579.

Пунктом 2 Додатку 10 (Періодичність і зміст оглядів стану захисних споруд та перевірок працездатності їх основного обладнання до Вимог №579 визначено, що справність систем вентиляції перевіряється щороку командиром ланки (відповідальним за роботу вентиляції), про що зазначається в журналі перевірки сховища.

Щодо порушення відповідачем пункту 3 глави 9 розділу ІІІ Вимог №579.

Відповідно до пункту 3 глави 9 розділу ІІІ Вимог №579 під час перевірки справності систем вентиляції встановлюється стан справності вентиляторів припливних і витяжних систем, ФП, РУ, ГК, герметичних з`єднань повітроводів, повітрозабірних і витяжних каналів, противибухових пристроїв.

Стосовно порушення відповідачем пунктів 1-3 глави 6 розділу ІІІ Вимог №579.

Згідно з пунктами 1-3 глави 6 розділу ІІІ Вимог №579 під час утримання та експлуатації систем водопостачання, заміни їх обладнання необхідно дотримуватися таких вимог: баки (ємності) для питної води, водопровідні труби мають бути виготовлені з матеріалів, дозволених для застосування в зазначених цілях, з підвищеною стійкістю до механічних пошкоджень і забезпечувати нормативну якість води згідно з вимогами Державних санітарних норм та правил Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною , затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 12 травня 2010 року № 400, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01 липня 2010 року за № 452/17747 (далі - Санітарні норми); баки (ємності) для питної води мають бути проточні, обладнані покажчиками води, мати люки для можливості їх обстеження та проведення ремонтних робіт; проточні баки (ємності) і труби, якими циркулює вода, обладнуються тепло- і пароізоляцією. Не дозволяється застосовувати теплоізоляційні матеріали, що зазнають гниття в умовах підвищеної вологості.

Виконання вимог пункту 1 цієї глави підтверджується результатами лабораторних досліджень якості питної води, що здійснюються в терміни і порядку, визначені Санітарними нормами та ДСТУ 7525:2014 Вода питна. Вимоги та методи контролювання якості .

Вода в ємностях підлягає знезараженню за допомогою спеціальних знезаражувальних речовин (розчинів), дозволених для використання Міністерством охорони здоров`я України. Нормативний запас таких речовин (розчинів) визначається залежно від розмірів ємності.

Щодо порушення відповідачем пункту 21 глави 9 розділу ІІІ Вимог №579.

Згідно з пунктом 21 глави 9 розділу ІІІ Вимог №579 справність систем водопостачання, каналізації і опалення необхідно перевіряти з випробуванням вентилів і засувок, а також здійсненням лабораторних досліджень якості питної води в баках (ємностях) для питної води .

Щодо порушення відповідачем пункту 1.21 глави 1 розділу ІV Правил №1417.

Згідно з пунктом 1.21 глави 1 розділу ІV Правил №1417 захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд".

Згідно з пунктом 3.2 розділу 3 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд" (далі - ДСТУ Б В.2.5-38:2008) прямий удар блискавки (ПУБ) - безпосередній контакт каналу блискавки з об`єктом (будівлею або спорудою), що супроводжується протіканням через нього струму блискавки.

Відповідно до пункту 3.9 розділу 3 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 захист від ПУБ - зовнішня система заходів, які вживаються для скорочення матеріальних збитків, обумовлених ударами блискавки в будівельні конструкції.

Пунктом 6.1 розділу 6 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 передбачено, що система блискавкозахисту будівель або споруд включає захист від ПУБ - зовнішня блискавкозахисна система (БЗС) і захист від вторинних дій блискавки - внутрішня БЗС. В окремих випадках блискавкозахист може містити тільки зовнішню БЗС або тільки внутрішню БЗС. У загальному випадку частина струмів блискавки протікає по елементах системи внутрішнього блискавкозахисту.

Зовнішня БЗС може бути відокремленою (ізольованою) від споруди (блискавковідводи, що стоять окремо - стрижньові або тросові, а також сусідні споруди, що виконують функції природних блискавковідводів) або встановленою на об`єкті, що захищається, і навіть може бути його частиною.

Захист від ПУБ спеціальних об`єктів, у нормальних технологічних режимах яких можуть знаходитися і утворюватися вибухонебезпечні концентрації газів (парів, пилу, волокна тощо), повинен виконуватися блискавковідводами, що стоять окремо. Віддаленність блискавковідводів, що стоять окремо від об`єкта, що захищається, і підземних металевих комунікацій визначається галузевими нормативними документами.

За наявності на будівлях і спорудах спеціальних об`єктів прямих газовідвідних і дихальних труб для вільного відведення в атмосферу газів, пари і суспензій вибухонебезпечної концентрації в зону захисту блискавковідводів повинен входити простір над обрізом труб, обмежений півкулею радіусом 5 м.

Відповідно до пункту 6.2 розділу 6 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 зовнішня БЗС у загальному випадку складається з блискавкоприймачів, струмовідводів і заземлювачів.

Згідно з пунктом 6.3 розділу 6 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 блискавкоприймачі можуть бути спеціально встановленими, у тому числі на об`єкті, або їх функції виконують конструктивні елементи об`єкта, що захищається; в останньому випадку вони називаються природними блискавкоприймачами.

Блискавкоприймачі можуть складатися з довільної комбінації таких елементів: стрижнів, натягнутих дротів (тросів), сітчастих провідників (сіток).

З метою зниження імовірності виникнення небезпечного іскріння струмовідводи необхідно розташовувати таким чином, щоб між точкою ураження і землею:

- струм розтікався декількома паралельними шляхами;

- довжина цих шляхів була обмежена до мінімуму.

Струмовідводи слід розташовувати рівномірно по периметру об`єкта, що захищається. За можливості їх прокладають поблизу кутів будівель (пункт 6.4 розділу 6 ДСТУ Б В.2.5-38:2008).

Згідно з пунктом 6.5 розділу 6 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 для захисту від ПУБ слід, як правило, використовувати природні заземлювачі - металеві і залізобетонні конструкції будівель, споруд, зовнішніх установок, опор блискавковідводів, що стоять окремо, тощо, які перебувають у контакті з землею, у тому числі залізобетонні фундаменти в неагресивних, слабоагресивних і середньоагресивних середовищах за умови забезпечення неперервного електричного зв`язку по їх арматурі і приєднання її до закладних деталей за допомогою зварювання.

Відповідно до пункту 8.1 розділу 8 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 такі захисні засоби як зовнішня система блискавкозахисту, екранування, еквіпотенціальні з`єднання провідних частин і пристрої захисту від імпульсної перенапруги визначають зони захисту від дії блискавки. Із зростанням номера зони захисту знижується вплив електромагнітного поля і струму блискавки.

Пунктами 8.2-8.3 розділу 8 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 визначено, що екранування є основним способом зменшення електромагнітних перешкод.

Металева конструкція будівельної споруди використовується або може бути використана як екран. Подібна екранна структура утворюється сталевою арматурою даху, стін, підлоги будівлі, а також металевими деталями даху, фасадів, сталевими каркасами, решітками. Ця екрануюча структура утворює електромагнітний екран з отворами (за рахунок вікон, дверей, вентиляційних отворів, чарунок сітки в арматурі, щілин в металевому фасаді, отворів для ліній електропостачання тощо). Для зменшення впливу електромагнітних полів всі провідні частини об`єкта електрично об`єднуються і з`єднуються з системою блискавкозахисту.

З`єднання металевих елементів необхідні для зменшення різниці потенціалів між ними, всередині об`єкта, що захищається.

З`єднання металевих елементів і систем, що знаходяться всередині простору, що захищається, і перетинають межі зон блискавкозахисту, виконуються на межах зон. Здійснювати з`єднання слід за допомогою спеціальних провідників, або затискачів і, коли це необхідно, з встановленням ПЗІП.

Щодо порушень відповідачем пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні.

Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу V Правил №1417 будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» .

Відповідно до пункту 3.5 глави 3 ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.11.2014 №312, система протипожежного захисту (СПЗ) - це комплекс технічних засобів, що змонтований на об`єкті, призначений для виявлення, локалізування та ліквідування пожеж без втручання людини, захисту людей, матеріальних цінностей та довкілля від впливу небезпечних чинників пожежі.

Згідно з пунктом 5.5 глави 5 ДБН В.2.5-56:2014 не підлягають обладнанню системами пожежної сигналізації окремо розташовані застраховані одноповерхові наземні об`єкти громадського призначення, площа яких незалежно від їх ступеня вогнестійкості не перевищує 100 кв.м.

Пунктом 6.1 розділу VI ДБН В.2.5-56:2014 визначено, що системи протипожежного захисту поділяються на: а) системи пожежної сигналізації; б) автоматичні системи пожежогасіння; в) автономні системи пожежогасіння локального застосування; г) системи керування евакуюванням (в частині системи оповіщення напрямку евакуювання); д) системи протидимного захисту; е) системи централізованого пожежного спостерігання; ж) системи диспетчиризації СПЗ; и) системи флегматизації; інженерні системи та технологічне обладнання, які не входять до складу СПЗ, але з СПЗ функціонально пов`язані: к) блискавкозахист; л) пожежні ліфти; м) пожежні кран-комплекти; н) протипожежні двері, клапани, ворота та завіси (екрани) тощо.

Відповідно до пункту 7.2 додатку А, таблиці А.1 до ДБН В.2.5-56:2014 обов`язковому обладнанню системами пожежної сигналізації та пожежогасіння підлягають дитячі дошкільні навчальні заклади.

Згідно з пунктом 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (наприклад: евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск протидимних систем пожежогасіння, здійснення управління протипожежними клапанами, дверима, воротами та завісами (екранами), відключенням або блокуванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устаткування при сигналі "пожежа" тощо).

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації повинні: а) виявляти ознаки пожежі на ранній стадії; б) передавати тривожні сповіщення до пристроїв передавання пожежної тривоги та попередження про несправність; в) формувати сигнали управління для систем протипожежного захисту та іншого інженерного обладнання, що задіяне при пожежі; г) сигналізувати про виявлену несправність, яка може негативно впливати на нормальну роботу СПС.

Системи пожежної сигналізації не повинні: а) підпадати під несприятливий вплив інших систем незалежно від того, з`єднані вони з ними чи ні; б) виходити з ладу (частково або повністю) через вплив на них вогню або явища, для виявлення якого вони призначені, до того, як вогонь чи це явище було виявлено; в) реагувати на інші явища, не пов`язані з виявленням пожежі (підпункт 7.2.3 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014).

Дівичківська сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області у поясненнях по справі повідомила, що про те, що більшість із виявлених під час перевірки порушень, виправлені.

На підтвердження наданих пояснень третьою особою долучено до матеріалів справи доповідну Ковалинського навчально-виховного об`єднання "Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів - заклад дошкільної освіти" Дівичківської сільської ради від 10.03.2020 №22, адресовану Дівичківській сільській раді, у якій вказано про те, що відповідачем усуненні порушення, які зазначені в акті перевірки під №№3,8,12,13,14 та 16.

Проте, матеріали справи не містять доказів усунення відповідачем відповідних порушень, а вищевказана доповідна записка не є допустимим доказом у справі.

Так, відповідно до частини другої статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Допустимим доказом усунення відповідачем порушень, викладених в акті перевірки, є акт позапланової перевірки, проведеної за зверненням відповідача, з відображенням у такому акті інформації про відсутність порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Доказів звернення до позивача за проведенням такої перевірки відповідач суду не надав.

Дівичківською сільською радою Переяслав-Хмельницького району Київської області долучено до матеріалів лист від 11.08.2020 №575, в якому вказано, що Ковалинська НВО "Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів - заклад дошкільної освіти" Київської області була побудована відповідно до проектної документації "Типовий проект 223-1-517.86 - школа на 11 класів (264 учня) зі стінами із крурних легкобетоних блоків", який був розроблений Інститутом ЦНИИЕП цивілсільбуд, затверджений наказом Дерцивілбуду від 02.12.1985 №379.

Третя особа вказала, що вказаною проектною документацією не передбачено розміщення пожежної та охоронної сигналізації.

Суд ставиться критично до такої позиції третьої особи, оскільки обов`язок облашування приміщень та споруд системою протипожежного захисту безпосередньо встановлений вимогами чинного законодавства, а тому відсутність у проектній документації, на підставі якої було здійснено будівництво будівлі закладу освіти, вказівок щодо оснащення будівлі системою протипожежного захисту, не звільняє керівництво та орган управління таким закладом від обов`язку встановлення відповідної системи у майбутньому.

Суд звертає увагу, що наведені вище порушення не є формальним, а стосуються, зокрема, відсутності у відповідача пристроїв блискавкозахисту будівель та автоматичної пожежної сигналізації, яка призначена для попередження виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

У п.31 постанови Верховного Суду від 07.10.2019 у справі №815/140/18 зазначено, що відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей та унеможливить її ефективну ліквідацію та рятування людей (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84805275).

Матеріали справи не містять доказів усунення відповідачем вищевказаних порушень.

Суд наголошує на тому, що не усунені відповідачем порушення є істотними та несуть ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливають:

- на забезпечення безпеки роботи відповідача, безпеки його працівників, відвідувачів у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту;

- на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі;

- на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків;

- на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації.

При збереженні таких умов для працівників та учнів закладу освіти, існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров`ю.

Отже, характер суспільної небезпечності встановлених під час перевірки відповідача порушень, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі №826/7073/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 87839157) дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень (об`єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи, що відповідач не усунув порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, і ті порушення, які на теперішній час продовжують існувати, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, суд дійшов висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації Ковалинського навчально-виховного об`єднання "Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів - заклад дошкільної освіти" Дівичківської сільської ради за адресою: Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н., с.Ковалин, вул. Шкільна, буд.1, шляхом зобов`язання Ковалинського навчально-виховного об`єднання "Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів - заклад дошкільної освіти" Дівичківської сільської ради повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 17.01.2020 №1.

При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявленого порушення.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Враховуючи вказане, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки відповідні витрат, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, позивачем понесені не були, судові витрати у вигляді судового збору стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Застосувати захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі Ковалинського навчально-виховного об`єднання "Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів - заклад дошкільної освіти" Дівичківської сільської ради за адресою: Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н., с. Ковалин, вул. Шкільна, буд.1, шляхом зобов`язання Ковалинського навчально-виховного об`єднання "Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів - заклад дошкільної освіти" Дівичківської сільської ради повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 17.01.2020 №1.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Дудін С.О.