Рішення

від 14.12.2020 по справі 320/3874/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2020 року справа №320/3874/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Комунального некомерційного підприємства Броварської районної ради "Броварський районний центр первинної медико-санітарної допомоги", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Броварської районної ради Київської області та Гоголівської сільської ради Броварського району Київської області, про застосування заходів реагування.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом до Комунального некомерційного підприємство Броварської районної ради "Броварський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Комунального некомерційного підприємства Броварської районної ради "Броварський районний центр первинної медико-санітарної допомоги", що розташований за адресою: Київська обл., Броварский р-н., с. Гоголів, вул. Європейська, 20а, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію (роботи приміщень до повного усунення порушень, зазначених в акті від 31.01.2020 №49.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що в ході проведення позапланової перевірки Комунального некомерційного підприємство Броварської районної ради "Броварський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" за адресою: Київська обл., Броварский р-н., с. Гоголів, вул. Європейська, 20а, було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта до усунення відповідних порушень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.05.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Броварську районну раду Київської області.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив, що Комунальне некомерційне підприємство Броварської районної ради "Броварський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" не може бути відповідачем у даній справі, оскільки воно не є власником будівлі за адресою: Київська обл., Броварский р-н., с. Гоголів, вул. Європейська, 20а, яка є власністю Гоголівської сільської ради Броварського району Київської області.

Так, відповідач зазначив, що Комунальне некомерційне підприємство Броварської районної ради "Броварський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" орендує відповідну будівлю на підставі договору оренди, в якому не встановлено обов`язок дотримання та забезпечення правил пожежної безпеки.

Крім того, відповідач наголосив на тому, що більшість порушень ним вже усунута, а інша частина порушень, не створює загрозу життю та здоров`ю людей, а тому підстави для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації відповідної будівлі відсутні.

Також відповідач звернув увагу на те, що перевірка була проведена за відсутності уповноваженої особи підприємства, що є грубим порушенням вимог чинного законодавства.

Усною ухвалою від 10.09.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, залучено до участі у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Гоголівську сільську раду Броварського району Київської області.

У судове засідання, призначене на 12.11.2020, з`явились представник сторін.

Броварська районна рада Київської області та Гоголівська сільська рада Броварського району Київської області у судове засідання, призначене на 12.11.2020, не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно.

09.10.2020 на адресу суду від Броварської районної ради Київської області надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності третьої особи.

Усною ухвалою суду від 12.11.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті у той же день.

Присутній у судовому засіданні 12.11.2020 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Присутній у судовому засіданні 12.11.2020 представник відповідача адміністративний позов не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Присутні у судовому засіданні 12.11.2020 представники сторін заявили клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

Згідно з частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На підставі наведеного, усною ухвалою суду від 12.11.2020 подальший розгляд справи вирішено здійснювати у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Комунальне некомерційне підприємство Броварської районної ради "Броварський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" (ідентифікаційний код 39002969, місцезнаходження: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Шевченка, буд.14) зареєстроване в якості юридичної особи 02.12.2013, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.32-36).

Засновником вказаного закладу освіти є Броварська рада Київської області.

01.04.2019 між Гоголівською сільською радою Броварського району Київської області (Орендодавець), Комунальним підприємством "Оглав" Гоголівської сільської ради (Розпорядник) та Комунальним некомерційним підприємством Броварської районної ради "Броварський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" (Орендар) було укладено договір оренди комунального майна №46, за умовами якого орендодавець зобов`язався передати орендарю у строкове платне користування комунальне майно, площею 377,5 кв. м., розташоване за адресою: Київська обл., Броварський р-н., с. Гоголів, вул. Європейська, 20-а (а.с.115-119).

На підставі акта приймання-передачі нерухомого майна Гоголівською сільською радою було передано Комунальному некомерційному підприємству Броварської районної ради "Броварський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" в строкове безоплатне користування нерухоме майно, площею 377,5 кв. м., розташоване за адресою: Київська обл., Броварський р-н., с. Гоголів, вул. Європейська, 20-а (а.с.119).

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 30.01.2020 по 31.01.2020 головним інспектором відділу запобігання надзвичайних ситуацій Броварського районного управління ГУ ДСНС України у Київській області майором служби цивільного захисту Дмитриком Сергієм Володимировичем на підставі наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 27.12.2019 №1417 (а.с.12-15) було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Комунальним некомерційним підприємством Броварської районної ради "Броварський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" за адресою: Київська обл., Броварский р-н., с. Гоголів, вул. Європейська, 20а вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якого був складений акт від 31.01.2020 №49 (а.с.16-23).

Зі змісту вказаного акта вбачається, що в ході перевірки були виявлені наступні порушення Комунальним некомерційним підприємством Броварської районної ради "Броварський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки:

1) пункт 2.5 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не обробили засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

2) пункт 1.21 глави 1 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - не надали на розгляд документи. які підтверджують проведення огляду і перевірку щодо захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог (п.9.3.5 ДСТУ БВ.2.5-38:2008);

3) пункт 1.20 глави 1 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - не надали на розгляд заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

4) пункту 2.1 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - не забезпечено контроль працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу згідно з вимог;

5) пункт 2.1 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - на будівлі не встановили покажчики місця розташування найближчого водопостачання та не зазначили цифрове значення відстані в метрах від покажчика до водопостачання, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопроводної мережі (тупикова чи кільцева);

6) пункт 1.7 глави 1 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - в побутових приміщеннях розподільчі коробки не закрили кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів;

7) пункт 2.32 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - не змонтовано над евакуаційними виходами у будівлі світлові покажчики з написом "Вихід" білого кольору на зеленому фоні підключеними до джерела живлення евакуаційного (аварійного) освітлення або такі, що переключаються на нього автоматично у разі зникнення живлення на їх основних джерелах живлення;

8) підпункт 1.2 пункту 1 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - будівлі об`єкту не обладнали системами протипожежного захисту додаток А, додаток Б таблиці Б.1, Б.2 ДБН В.2.5.56-2014;

9) пункт 4 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - для кожного приміщення не розробили інструкції про заходи пожежної безпеки;

10) пункт 1.6 глави 1 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів електроламп освітлення, розподільчих коробок не здійснюють за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів в усіх будівлях;

11) пункт 1.18 глави 1 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - не заборонили використання в пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків) в підсобних приміщеннях;

12) пункт 1.8 глави 1 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - не заборонили улаштування та експлуатацію тимчасової електромережі в приміщеннях будівель;

13) пункт 1.16 розділу VІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - електрощити, групові електрощітки не поновили схемами підключення споживачів з пояснюючими написами і вказати значення номінального струму апарату захисту;

14) пункт 8 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - приміщення не забезпечили відповідними знаками безпеки;

15) пункт 2.27 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - двері евакуаційних виходів не обладнали внутрішніми запорами, які відчиняються зсередини без ключа;

16) пункт 3.10 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - вогнегасники не розмістили шляхом: навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення;

17) стаття 130 Кодексу Цивільного захисту України - не розробили план реагування щодо дій персоналу суб`єкта господарювання, кожного з об`єктів, у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій.

Виявлення вказаних порушень відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта, з приводу чого суд зазначає таке.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі-Закон №877).

Частиною першою статті 1 Закону №877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України №5403 від 02.10.2012.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України).

Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Як зазначено вище, в акті від 31.01.2020 №49 встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Стосовно порушення відповідачем пункту 2.5 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417.

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі - Правила №1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).

Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Відповідно до пункту 2.5 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують I групу вогнезахисної ефективності.

Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Щодо порушення відповідачем пункту 1.20 глави 1 розділу ІV Правил №1417.

Згідно з пунктом 1.20 глави 1 розділу ІV Правил №1417 замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ.

Стосовно порушення відповідачем пункту 2.1 глави 2 розділу V Правил №1417.

Відповідно до підпунктів 4 та 9 пункту 2.1 глави 2 розділу V Правил №1417 зовнішній протипожежний водопровід повинен відповідати таким вимогам:

для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу власнику мережі водопостачання або іншій відповідальній особі, визначеній у відповідному договорі згідно з вимогами чинного законодавства, необхідно 1 раз на рік проводити випробування на тиск та витрату води з оформленням акта. Випробування водопроводу повинно проводитися також після кожного ремонту, реконструкції або підключення нових споживачів до мережі водопроводу;

біля місць розташування пожежних гідрантів і водойм повинні бути встановлені (відповідальні за встановлення - згідно з підпунктом 9 цього пункту) покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них:

для пожежного гідранта - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева);

для пожежної водойми - літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми.

Щодо порушення відповідачем пункту 1.7 глави 1 розділу ІV Правил №1417.

Згідно з пунктом 1.7 глави 1 розділу ІV Правил №1417 в електропроводках вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зон відгалужувальні та з`єднувальні коробки повинні бути закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів.

Стосовно порушення відповідачем пункту 2.32 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 світлові покажчики "Вихід" необхідно постійно утримувати справними. У залах для глядачів, виставкових, актових залах та інших подібних приміщеннях вони мають бути увімкнуті на весь час перебування людей (проведення заходу).

Стосовно порушення відповідачем пункту 4 розділу ІІ Правил №1417.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Правил №1417 для кожного приміщення об`єкта мають бути розроблені та затверджені керівником об`єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки.

У цих інструкціях повинні вказуватися: категорія приміщення з вибухопожежної та пожежної небезпеки (для виробничих, складських приміщень та лабораторій); вимоги щодо утримання евакуаційних шляхів та виходів; спеціальні місця для куріння та вимоги до них; порядок утримання приміщень, робочих місць; порядок зберігання та застосування легкозаймистих рідин, горючих рідин (далі - ЛЗР, ГР), пожежовибухонебезпечних речовин і матеріалів; порядок прибирання робочих місць, збирання, зберігання та видалення горючих відходів, промасленого ганчір`я; порядок утримання та зберігання спецодягу; місця, порядок та норми одночасного зберігання в приміщенні сировини, напівфабрикатів та готової продукції; порядок проведення зварювальних та інших вогневих робіт; порядок огляду, вимкнення електроустановок, приведення в пожежобезпечний стан приміщень та робочих місць, закриття приміщень після закінчення роботи; заходи пожежної безпеки при роботі на технологічних установках та апаратах, які мають підвищену пожежну небезпеку; граничні показання контрольно-вимірювальних приладів, відхилення від яких можуть викликати пожежу або вибух; обов`язки та дії працівників у разі виникнення пожежі.

Ці інструкції мають вивчатися під час проведення протипожежних інструктажів, проходження навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму, а також в системі виробничого навчання і вивішуватися на видимих місцях.

Інструкції про заходи пожежної безпеки не розробляються для душових, басейнів, мийних, умивалень та санвузлів, а також для коридорів та вестибюлів.

Щодо порушення пункту 1.6 глави 1 розділу ІV Правил №1417.

Пунктом 1.6 глави 1 розділу ІV Правил №1417 визначено, що з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

Місця з`єднання жил проводів і кабелів, а також з`єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів.

Стосовно порушення відповідачем пункт 1.18 глави 1 розділу ІV Правил №1417.

Відповідно до пункту 1.18 глави 1 розділу ІV Правил №1417 забороняється: проходження повітряних ліній електропередач та зовнішніх електропроводок над горючими покрівлями, навісами, штабелями лісу, складами пально-мастильних матеріалів, торфу, дров та інших горючих матеріалів; відкрите прокладання електропроводів і кабелів транзитом через пожежонебезпечні і вибухонебезпечні зони будь-якого класу і ближче 1 м і 5 м від них відповідно, а також у сходових клітках; експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією; застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред`являються до переносних (пересувних) електропроводок; застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання; користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з`єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами; підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами); використання в пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів; складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами; використання побутових електронагрівальних приладів з порушенням встановлених їх виробником правил експлуатації та в місцях (приміщеннях), де їх застосування заборонено; прокладання в сходових клітках електропроводів і кабелів незалежно від їх напруги, крім електропроводки для освітлення звичайних сходових кліток; розміщення в кабельних спорудах будь-яких тимчасових пристроїв, зберігання в них матеріалів та устаткування.

Щодо порушення відповідачем пункту 1.8 глави 1 розділу ІV Правил №1417.

Пунктом 1.8 глави 1 розділу ІV Правил №1417 передбачено, що улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються. Винятком можуть бути тимчасові електромережі, які живлять ілюмінаційні установки, а також електропроводки в місцях проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт. Стосовно порушення відповідачем пункту 1.16 розділу VІ Правил №1417.

Суд звертає увагу на те, що контролюючим органом в пункті 13 розділу "Опис виявлених порушень вимог законодавства" акта перевірки неправильно вказано норму, яка була порушена відповідачем.

Так, в пункті 13 розділу "Опис виявлених порушень вимог законодавства" акта перевірки зазначено про те, що електрощити, групові електрощітки не поновили схемами підключення споживачів з пояснюючими написами і не вказано значення номінального струму апарату захисту.

Суд зазначає, що саме пунктом 1.16 глави 1 розділу ІV Правил №1417, а не пунктом 1.16 розділу VІ Правил №1417, як вказано в акті перевірки, встановлено, що електрощити, групові електрощитки повинні оснащуватися схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки).

Щодо порушення відповідачем пункту 8 розділу ІІ Правил №1417.

Згідно з пунктом 8 розділу ІІ Правил №1417 територія об`єкта, а також будинки, споруди, приміщення мають бути забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности".

Стосовно порушення відповідачем пункту 2.27 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417.

Відповідно до пункту 2.27 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень).

Не нормується напрямок відчинення дверей для: квартир у житлових будинках; приміщень з одночасним перебуванням не більше ніж 15 осіб, крім приміщень категорій А і Б за вибухопожежною та пожежною небезпекою, а також парильних саун; комор і технічних приміщень площею не більше ніж 200 м 2 і без постійних робочих місць; технічних поверхів площею не більше ніж 200 м 2, у яких розміщується тільки інженерне обладнання та/або прокладаються інженерні мережі будинку, і у яких відсутні постійні робочі місця; балконів, лоджій (за винятком дверей, що ведуть до зовнішньої повітряної зони сходових кліток типу Н1); виходів на площадки сходів типу С3; санітарних вузлів.

За наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть зачинятися лише на внутрішні запори, які відчиняються зсередини без ключа.

Щодо порушення відповідачем пункту 3.10 розділу V Правил №1417.

Згідно з пунктом 3.10 глави 3 розділу V Правил №1417 для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння слід установлювати вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір", ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности". Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2 - 2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби).

Стосовно порушення відповідачем статті 130 Кодексу цивільного захисту України.

Відповідно до частини першої статті 130 Кодексу цивільного захисту України для організації діяльності єдиної державної системи цивільного захисту Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральними органами виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання розробляються та затверджуються, зокрема, план реагування на надзвичайні ситуації (розробляється у масштабі України, галузі, Автономної Республіки Крим, області, міста, району, району у місті, суб`єкта господарювання), а суб`єктами господарювання з чисельністю працюючого персоналу 50 осіб і менше розробляється та затверджується інструкція щодо дій персоналу суб`єкта господарювання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій.

Частиною другою статті 130 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що Порядок розроблення планів визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до пункту 2 Порядку розроблення планів діяльності єдиної державної системи цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 №626, плани реагування на надзвичайні ситуації:

розробляються з метою упорядкування та координації дій органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів управління та сил цивільного захисту, суб`єктів господарювання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій;

визначають організацію управління реагуванням на надзвичайні ситуації, порядок дій і взаємодії, а також організацію основних видів забезпечення органів управління та сил цивільного захисту, що залучатимуться до реагування у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій, переведення органів управління та сил цивільного захисту у режим підвищеної готовності, режим надзвичайної ситуації.

План реагування на надзвичайні ситуації суб`єкта господарювання розробляється відповідним суб`єктом господарювання з чисельністю працюючого персоналу більше 50 осіб та затверджується керівником такого суб`єкта господарювання.

У суб`єктів господарювання з чисельністю працюючого персоналу 50 осіб і менше посадова особа з питань цивільного захисту розробляє інструкцію щодо дії персоналу суб`єкта господарювання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій, яка затверджується керівником такого суб`єкта господарювання. Інструкція повинна містити відомості про можливі (прогнозовані) надзвичайні ситуації, які можуть виникнути на об`єкті суб`єкта господарювання, сигнали оповіщення про небезпеку, дії персоналу після отримання таких сигналів, маршрути евакуації персоналу в безпечні місця, його укриття у захисних спорудах цивільного захисту, заходи із збереження матеріальних цінностей.

До опрацювання планів реагування на надзвичайні ситуації можуть залучатися всеукраїнські громадські організації інвалідів та їх спілки.

Щодо порушення відповідачем пункту 1.21 глави 1 розділу ІV Правил №1417.

Згідно з пунктом 1.21 глави 1 розділу ІV Правил №1417 захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд".

Згідно з пунктом 3.2 розділу 3 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд" (далі - ДСТУ Б В.2.5-38:2008) прямий удар блискавки (ПУБ) - безпосередній контакт каналу блискавки з об`єктом (будівлею або спорудою), що супроводжується протіканням через нього струму блискавки.

Відповідно до пункту 3.9 розділу 3 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 захист від ПУБ - зовнішня система заходів, які вживаються для скорочення матеріальних збитків, обумовлених ударами блискавки в будівельні конструкції.

Пунктом 6.1 розділу 6 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 передбачено, що система блискавкозахисту будівель або споруд включає захист від ПУБ - зовнішня блискавкозахисна система (БЗС) і захист від вторинних дій блискавки - внутрішня БЗС. В окремих випадках блискавкозахист може містити тільки зовнішню БЗС або тільки внутрішню БЗС. У загальному випадку частина струмів блискавки протікає по елементах системи внутрішнього блискавкозахисту.

Відповідно до пункту 9.3.5 розділу 9 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 під час огляду і перевірки пристроїв блискавкозахисту рекомендується: перевірити візуальним оглядом (за допомогою бінокля) цілісність блискавкоприймачів струмовідводів, надійність їх з`єднання і кріплення до щогл; виявити елементи пристроїв блискавкозахисту, які вимагають заміни або ремонту цих елементів унаслідок порушення їх механічної міцності; визначити ступінь руйнування корозією окремих елементів пристроїв блискавкозахисту, вжити заходів щодо антикорозійного захисту і посилення елементів, пошкоджених корозією; перевірити надійність електричних з`єднань між струмопровідними частинами всіх елементів пристроїв блискавкозахисту; перевірити відповідність пристроїв блискавкозахисту призначенню об`єктів і у разі наявності будівельних або технологічних змін за попередній період намітити заходи щодо модернізації і реконструкції блискавкозахисту; уточнити виконавчу схему пристроїв блискавкозахисту і визначити шляхи розтікання струму блискавки по її елементах при рохряді блискавки; виміряти опір заземлювачів. Отримані результати не повинні перевищувати результатів, відповідних вимірів під час приймання блискавкозахисту в експлуатацію більше ніж у п`ять років; перевірити наявність необхідної документації на пристрої блискавкозахисту.

Згідно з пунктом 9.3.9 розділу 9 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 на підставі отриманих даних складається план ремонту та усунення дефектів пристроїв блискавкозахисту, знайдених під час оглядів і перевірок.

Стосовно порушення відповідачем підпункту 1.2 пункту 1 глави 1 розділу V Правил №1417.

Відповідно до підпункту 1.2 пункту 1 глави 1 розділу V Правил №1417 будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Відповідно до пункту 3.5 глави 3 ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.11.2014 №312, система протипожежного захисту (СПЗ) - це комплекс технічних засобів, що змонтований на об`єкті, призначений для виявлення, локалізування та ліквідування пожеж без втручання людини, захисту людей, матеріальних цінностей та довкілля від впливу небезпечних чинників пожежі.

Згідно з пунктом 5.5 глави 5 ДБН В.2.5-56:2014 не підлягають обладнанню системами пожежної сигналізації окремо розташовані застраховані одноповерхові наземні об`єкти громадського призначення, площа яких незалежно від їх ступеня вогнестійкості не перевищує 100 кв.м.

Пунктом 6.1 розділу VI ДБН В.2.5-56:2014 визначено, що системи протипожежного захисту поділяються на: а) системи пожежної сигналізації; б) автоматичні системи пожежогасіння; в) автономні системи пожежогасіння локального застосування; г) системи керування евакуюванням (в частині системи оповіщення напрямку евакуювання); д) системи протидимного захисту; е) системи централізованого пожежного спостерігання; ж) системи диспетчиризації СПЗ; и) системи флегматизації; інженерні системи та технологічне обладнання, які не входять до складу СПЗ, але з СПЗ функціонально пов`язані: к) блискавкозахист; л) пожежні ліфти; м) пожежні кран-комплекти; н) протипожежні двері, клапани, ворота та завіси (екрани) тощо.

Відповідно до пункту 7.2 додатку А, таблиці А.1 до ДБН В.2.5-56:2014 обов`язковому обладнанню системами пожежної сигналізації та пожежогасіння підлягають дитячі дошкільні навчальні заклади.

Згідно з пунктом 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (наприклад: евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск протидимних систем пожежогасіння, здійснення управління протипожежними клапанами, дверима, воротами та завісами (екранами), відключенням або блокуванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устаткування при сигналі "пожежа" тощо).

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації повинні: а) виявляти ознаки пожежі на ранній стадії; б) передавати тривожні сповіщення до пристроїв передавання пожежної тривоги та попередження про несправність; в) формувати сигнали управління для систем протипожежного захисту та іншого інженерного обладнання, що задіяне при пожежі; г) сигналізувати про виявлену несправність, яка може негативно впливати на нормальну роботу СПС.

Системи пожежної сигналізації не повинні: а) підпадати під несприятливий вплив інших систем незалежно від того, з`єднані вони з ними чи ні; б) виходити з ладу (частково або повністю) через вплив на них вогню або явища, для виявлення якого вони призначені, до того, як вогонь чи це явище було виявлено; в) реагувати на інші явища, не пов`язані з виявленням пожежі (підпункт 7.2.3 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014).

Суд звертає увагу, що наведені вище порушення не є формальним, а стосуються, зокрема, відсутності у відповідача пристроїв блискавкозахисту будівель т автоматичної пожежної сигналізації, яка призначена для попередження виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

У п.31 постанови Верховного Суду від 07.10.2019 у справі №815/140/18 зазначено, що відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей та унеможливить її ефективну ліквідацію та рятування людей (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84805275).

Матеріали справи не містять доказів усунення відповідачем вищевказаних порушень.

Суд наголошує на тому, що не усунені відповідачем порушення є істотними та несуть ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливають:

- на забезпечення безпеки роботи відповідача, безпеки його працівників, відвідувачів у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту;

- на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі;

- на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків;

- на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації.

При збереженні таких умов для працівників підприємства та його відвідувачів, існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров`ю.

Отже, характер суспільної небезпечності встановлених під час перевірки відповідача порушень, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

Щодо посилань відповідача на необхідність застосування заходів реагування не до Комунального некомерційного підприємства Броварської районної ради "Броварський районний центр первинної медико-санітарної допомоги", яке є орендарем таких приміщень, а до власника приміщень - Гоголівської сільської ради Броварського району Київської області, суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої-третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.

Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно з пунктом 5 Розділу І Правил №1417 особи, відповідальні за забезпечення пожежної безпеки на підприємствах та об`єктах, їх права та обов`язки визначаються відповідно до законодавства.

Пунктом 6 цього ж Розділу передбачено, що у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об`єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів (п.1 Розділу ІІ Правил №1417).

Отже, забезпечення пожежної безпеки об`єкта є обов`язком, у тому числі, керівника суб`єкта, який експлуатує відповідні приміщення, обов`язки якого з цих питань визначаються у договірному порядку.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 розділу 7 договору оренди комунального майна від 01.04.2019 №46 відповідач зобов`язується сумлінно дотримуватись норм та правил експлуатації, технічного обслуговування та ремонту майна.

При цьому, в акті приймання-передачі майна, підписаному відповідачем без жодних зауважень, передбачено, що технічний і санітарний стан майна є задовільним (а.с.119).

Дотримання норм експлуатації передбачає дотримання, у тому числі, норм пожежної безпеки.

Таким чином, як законодавством, так і укладеним договором, обов`язок утримувати об`єкти оренди у відповідності з вимогами норм пожежної безпеки був покладений саме на відповідача, у зв`язку з чим його посилання на протилежне суд вважає непереконливими.

Крім того, суд звертає на правову позицію Верховного Суду, викладену у пункті 49 постанови від 20.11.2018 у справі №826/1024/18, за якою забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки покладено на суб`єкта господарювання незалежно від того чи є він власником або користувачем об`єкта підвищеної небезпеки (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 77967910).

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що посадовими особами контролюючого органу не було дотримано процедуру проведення перевірки - перевірка була проведена за відсутності уповноваженої особи підприємства, оскільки оскільки в акті перевірки від 31.01.2020 №49 вказано, що перевірка була проведена у присутності лікаря загальної практики сімейного лікаря ОСОБА_1 .

Суд звертає увагу на те, що незгода відповідача із діями позивача щодо проведення перевірки, не є підставою, яка ставить під сумнів необхідність застосування заходів реагування.

Так, у разі незгоди із діями позивача щодо проведення перевірки, позивач має право оспорити такі дії у судовому порядку.

Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі №826/7073/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 87839157) дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень (об`єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи, що відповідач не усунув порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, і ті порушення, які на теперішній час продовжують існувати, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, суд дійшов висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі Комунального некомерційного підприємства Броварської районної ради "Броварський районний центр первинної медико-санітарної допомоги", що розташований за адресою: Київська обл., Броварский р-н., с. Гоголів, вул. Європейська, 20а, шляхом зобов`язання Комунального некомерційного підприємства Броварської районної ради "Броварський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 31.01.2020 №49.

При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявленого порушення.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Враховуючи вказане, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки відповідні витрат, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, позивачем понесені не були, судові витрати у вигляді судового збору стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Застосувати захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі Комунального некомерційного підприємства Броварської районної ради "Броварський районний центр первинної медико-санітарної допомоги", що розташований за адресою: Київська обл., Броварский р-н., с. Гоголів, вул. Європейська, 20а, шляхом зобов`язання Комунального некомерційного підприємства Броварської районної ради "Броварський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 31.01.2020 №49.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Дудін С.О.