КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 грудня 2020 року 21:00 320/13226/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., за участю секретаря судового засідання Десятнюк А.В.,
за участю позивача: ОСОБА_1 ,
представника відповідача: Бузарова Ю.П.,
представника третьої особи: Курінського О.Г.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Київської обласної організації Політичної партії "ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ", кандидата у депутати Гостомельської селищної ради - ОСОБА_1 до Гостомельської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської області, третя особа Київська обласна організація Політична партія Громадянська позиція про визнання протиправними дії, визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернулись Київська обласна організація Політичної партії "ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ", кандидат у депутати Гостомельської селищної ради - ОСОБА_1 до Гостомельської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Гостомельської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської області з встановлення результатів виборів депутатів Гостомельської селищної ради у єдиному багатомандатному виборчому окрузі неповноважним складом, які вчинені 10.12.2020;
- визнати протиправним та скасувати рішення від 10.12.2020, оформлене протоколом Гостомельської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської області про результати виборів депутатів Гостомельської селищної ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі;
- зобов`язати Гостомельську селищну територіальну виборчу комісію Бучанського району Київської області невідкладно встановити результати виборів депутатів у єдиному багатомандатному виборчому окрузі з виборів депутатів Гостомельської селищної ради повноважним складом та скласти протокол про результати виборів.
Позов мотивовано тим, що 25 листопада 2020 року Бучанська районна територіальна виборча комісія ухвалила постанову №88 Про формування нового складу Гостомельської селищної територіальної виборчої комісії , якою до складу комісії було включено 18 осіб.
08 грудня 2020 року Центральна виборча комісія Постановою №554 Про окремі питання діяльності Гостомельської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської області , без зміни кількісного складу членів Гостомельської селищної територіальної виборчої комісії, достроково припинила повноваження сімох членів Гостомельської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської області та встановила строк для подання нових кандидатур для включення до складу територіальної виборчої комісії не пізніше 20 годин 10 грудня 2020 року .
10 грудня 2020 року о 21:50 шість членів комісії з вісімнадцяти без скликання засідання комісії та повідомлення інших членів, не дочекавшись рішення Бучанської районної територіальної виборчої комісії про заміну членів виборчої комісії, в тому числі голови комісії та секретаря, встановили результати виборів депутатів Гостомельської селищної ради у єдиному багатомандатному виборчому окрузі з виборів депутатів Гостомельської селищної ради, про що склали та підписали протокол.
Позивачі вважають встановлення результатів виборів депутатів Гостомельської селищної ради неповноважним складом комісії протиправним, у зв`язку з чим просять суд скасувати рішення від 10.12.2020, оформлене протоколом Гостомельської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської області про результати виборів депутатів Гостомельської селищної ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.12.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 14 грудня 2020 року о 09:30 та запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву разом з доказами по справі до початку судового засідання.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі з підстав, що наведені у позовній заяві.
Представник відповідача адміністративний позов визнав у частині відсутності повноважного складу комісії при прийнятті оскаржуваного рішення, про що зазначив в усній заяві у судовому засіданні.
Крім цього вказав, що в день прийняття оскаржуваного протоколу він не міг зайти до приміщення комісії оскільки були змінені замки та був відсутній доступ до документів комісії.
Також відповідач, як голова Гостомельської СТВК повідомив, що жодних дзвінків від членів Центральної виборчої комісії йому не надходило щодо негайного проведення засідання комісії незважаючи на те, що він постійно був на зв`язку. Жодного засідання ним не скликалось.
Щодо визнання відповідачем позову, то відповідно до положень статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Враховуючи фактичні обставини справи, суд вважає, що дії представника відповідача щодо визнання позову порушують права, свободи або інтереси інших учасників, зокрема, членів цієї комісії та інших суб`єктів виборчого процесу, а відтак не приймається судом.
13 грудня 2020 року через канцелярію суду від кандидата в депутати до Гостомельської селищної ради від Політичної партії Громадянська позиція ОСОБА_2 надійшло клопотання про залучення його до справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
14 грудня 2020 року через канцелярію суду адвокатом Курінським О.Г. було заявлено клопотання про залучення до участі по справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Київську обласну організацію Політичну партію Громадянська позиція .
У судовому засіданні 14.12.2020 відповідно до протокольної ухвали було задоволено клопотання про залучення до участі по справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Київську обласну організацію Політичну партію Громадянська позиція та відмовлено у задоволені клопотання кандидата в депутати до Гостомельської селищної ради від Політичної партії Громадянська позиція ОСОБА_2 про залучення його до справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Представник третьої особи щодо задоволення адміністративного позову заперечував та вказав, що комісія діяла у порядок та спосіб, що визначені чинним законодавством, враховуючи швидкоплинність виборчого процесу, та при наявності кворуму, враховуючи наявний склад членів комісії.
Також 14 грудня 2020 року у судовому засіданні було частково задоволено клопотання третьої особи та допитано у якості свідка заступника голови Гостомельської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської області ОСОБА_3 .
Так, свідок пояснила, що 08.12.2020 головою комісії було скликано засідання комісії та оголошено перерву у зв`язку із необхідністю з`ясувати питання щодо механізму здійснення повторного підрахунку голосів.
Як зазначила свідок, 08 грудня 2020 року скликання засідання Гостомельської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської здійснила вона на виконання особистої вказівки члена Центральної виборчої комісії ОСОБА_4 .
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення свідків, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Постановою Центральної виборчої комісії №160 від 08.08.2020 "Про перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року" призначено на неділю 25 жовтня 2020 року перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів за переліками згідно додатків 1-24.
24 серпня 2020 року постановою Бучанської районної територіальної виборчої комісії Київської області було утворено та сформовано склад сільських, селищних територіальних виборчих комісій у Бучанському районі.
Відповідно до додатку до даної постанови кількісний склад Гостомельської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району становить 18 осіб.
25 листопада 2020 року Бучанська районна територіальна виборча комісія ухвалила постанову № 88 Про формування нового складу Гостомельської селищної територіальної виборчої комісії , якою до складу комісії було включено знову ж вісімнадцять осіб.
08 грудня 2020 року Центральна виборча комісія прийняла постанову №554, якою достроково припинила повноваження членів Гостомельської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської області ОСОБА_17, ОСОБА_5 , ОСОБА_14, ОСОБА_6 , ОСОБА_19, ОСОБА_18 і ОСОБА_7 .
Також зобов`язала Бучанську районну виборчу комісію Київської області не пізніше 9 грудня 2020 року повідомити місцеві організації політичних партій, за поданнями яких до складу Гостомельської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської було включено осіб, повноваження яких достроково припинено цією постановою, про можливість подання не пізніше 20 години 10 грудня 2020 року до Бучанської районної територіальної виборчої комісії Київської області нових кандидатур для включення до складу цієї територіальної виборчої комісії.
Разом з цим, як вбачається із матеріалів справи, а саме протоколу засідання Гостомельської СТВК від 09.12.2020 о 22:18 год. заступником голови Гостомельської СТВК ОСОБА_3 було продовжено засідання 10.12.2020 о 21:20. На даному засіданні заступник голови Гостомельської СТВК ОСОБА_3 також оголосила результати по обраним депутатам Гостомельської селищної ради (пункт 4 протоколу) та поставлено на голосування питання щодо затвердження протоколів про підсумки голосування і про результати виборів депутатів Готомельської селищної ради.
За результатами голосування "за" проголосувало - 6 осіб, проти - 0, утрималось - 0, рішення прийнято.
Також в матеріалах справи наявний Акт від 10.12.2020, який підписаний такими членами комісії - ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 про те, що протягом безперервного засідання станом на 10.12.2020 при оголошеному початку засідання 20:00 був відсутній голова СТВК та секретар СТВК.
Крім цього, в матеріалах справи наявний лист реєстрації присутніх на засіданні Гостомельської СТВК, який складений 10.12.2020 о 19:40, зі змісту якого вбачається, що кількість зареєстрованих членів комісії становить 6 осіб, що цілком кореспондується із даними протоколу ведення засідання комісії, відповідно до якого рішення приймали також 6 осіб.
Разом з цим, в матеріалах справи наявний протокол Гостомельської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської області про результати виборів депутатів Гостомельської селищної ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі (примірник 1), складений 10.12.2020 о 21:50 зі змісту якого вбачається, що присутніми на засіданні комісії вже було не 6, а 8 осіб.
Відтак, із наявних матеріалів справи, судом встановлено, що дані, які відображені у протоколі ведення безперервного засідання та дані, які містяться в оскаржуваному протоколі є суперечливими та непослідовними.
Згідно із ст. 20 Виборчого кодексу України, виборчий процес - це здійснення протягом встановленого цим Кодексом періоду часу суб`єктами, визначеними статтею 22 цього Кодексу, виборчих процедур, пов`язаних із підготовкою і проведенням відповідних виборів, встановленням та офіційним оголошенням (офіційним оприлюдненням) їх результатів.
Виборчий процес є безперервним та не може бути скасованим, зупиненим або перенесеним.
Статтею 32 Виборчого кодексу України визначено, що в Україні утворюються і діють передбачені цим Кодексом виборчі комісії як незалежні органи адміністрування виборчих процесів, які відповідно до своїх повноважень забезпечують здійснення визначених Конституцією України та цим Кодексом основних принципів виборчого права, засад виборчого процесу, реалізацію виборчих прав громадян України, підготовку та проведення виборів.
До виборчих комісій належать: 1) Центральна виборча комісія; 2) окружні виборчі комісії; 3) територіальні виборчі комісії; 4) дільничні виборчі комісії.
Виборчі комісії діють на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлені Конституцією України, цим Кодексом та законами України.
Згідно із ч. 1 ст. 33 Виборчого кодексу України, виборчі комісії є спеціальними колегіальними органами, уповноваженими організовувати підготовку та проведення виборів і забезпечувати реалізацію виборчих прав громадян України, додержання та однакове застосування виборчого законодавства.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що статус Центральної виборчої комісії визначається Конституцією України, цим Кодексом, Законом України "Про Центральну виборчу комісію" та іншими законами.
Центральна виборча комісія очолює систему виборчих комісій, які забезпечують організацію підготовки та проведення загальнодержавних виборів, і є комісією вищого рівня щодо всіх окружних, дільничних виборчих комісій та всіх виборчих комісій з усіх місцевих виборів. Центральна виборча комісія здійснює повноваження окружної виборчої комісії в закордонному окрузі загальнодержавних виборів.
Відповідно до положень статті 36 Виборчого кодексу України, основною формою роботи виборчої комісії є засідання, яке скликається головою комісії, в разі його відсутності - заступником голови , а в разі відсутності голови та його заступника - секретарем комісії. На письмову вимогу третини складу виборчої комісії голова виборчої комісії або його заступник зобов`язаний скликати засідання комісії не пізніше наступного дня після отримання такої вимоги . Засідання виборчої комісії веде голова комісії або його заступник. У разі невиконання ними цієї функції комісія визначає із свого складу головуючого на засіданні (частина 7 статті 36 ВК).
Жодних доказів відсутності голови комісії чи його відмови від подальшого виконання своїх повноважень (відповідних заяв, скарг тощо), припинення повноважень на момент проведення засідання комісії чи її роботи, матеріали справи не містять, що свідчить про наявність у нього прав та обов`язків, що визначені виборчим законодавством в тому числі і на скликання засідання.
Також матеріали справи не містять письмової вимоги третини складу виборчої комісії про скликання засідання комісії.
Статтею 202 Виборчого кодексу України визначено, що систему виборчих комісій, що здійснюють підготовку та проведення місцевих виборів, становлять:
1) Центральна виборча комісія, яка є виборчою комісією вищого рівня для всіх виборчих комісій з усіх місцевих виборів; 2) територіальні виборчі комісії: а) виборча комісія автономної Республіки Крим; б) обласні виборчі комісії; в) районні виборчі комісії; г) міські виборчі комісії; ґ) районні у містах виборчі комісії (у містах з районним поділом); д) селищні, сільські виборчі комісії; 3) дільничні виборчі комісії. Районні у місті виборчі комісії у містах з районним поділом, де не утворені районні у місті ради, утворюються для здійснення передбачених цим Кодексом повноважень у відповідному виборчому окрузі щодо виборів депутатів міських рад та міських голів.
Повноваження виборчих комісій щодо підготовки та проведення місцевих виборів поширюються: 1) Центральної виборчої комісії - на всю територію України; 2) територіальної виборчої комісії - на територію відповідного виборчого округу або частини виборчого округу в межах адміністративно-територіальної одиниці стосовно відповідних місцевих виборів; 3) дільничної виборчої комісії - на територію відповідної виборчої дільниці стосовно кожних місцевих виборів, які проводяться на її території.
Рішення Центральної виборчої комісії, прийняті в межах її повноважень, є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами виборчого процесу, в тому числі територіальними, дільничними виборчими комісіями, а також органами виконавчої влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, громадськими об`єднаннями, підприємствами, установами, організаціями.
Разом з цим суду не надано жодного рішення Центральної виборчої комісії чи нормативно-правового обґрунтування щодо наділення правом відповідних членів Центральної виборчої комісії на спонукання до вчинення певних дій конкретних суб`єктів виборчого процесу, у зв`язку з чим суд вважає, що посилання заступника голови комісії ОСОБА_3 про наявність у неї повноважень та прав одноособово приймати рішення про скликання комісії на вимогу та/або пропозицію одного із членів Центральної виборчої комісії є помилковим та таким, що не узгоджується з приписами виборчого законодавства.
Щодо тверджень позивача про прийняття рішення за відсутності кворуму та, як наслідок, неповноважним складом комісії суд зазначає таке.
Згідно із ч. 1 ст. 203 Виборчого кодексу України, склад територіальних виборчих комісій формується за поданнями зареєстрованих у встановленому законом порядку місцевих організацій політичних партій у кількості не менше дев`яти і не більше вісімнадцяти осіб.
Відповідно до ч. 2 цієї статті право подання кандидатур до складу територіальних виборчих комісій мають:
1) місцева організація політичної партії, про утворення депутатської фракції якої оголошено на першій черговій сесії Верховної Ради України поточного скликання;
2) місцева організація політичної партії, яка уклала угоду про політичну співпрацю на відповідних місцевих виборах з депутатською групою, про утворення якої оголошено на сесії Верховної Ради України не пізніше 1 січня року, в якому відбуваються вибори.
3) зареєстрована в установленому законом порядку у відповідній адміністративно-територіальній одиниці місцева організація політичної партії.
Частиною 3 цієї статті визначено, що суб`єкти подання кандидатур, зазначені у пункті 1 частини другої цієї статті, можуть запропонувати до складу відповідної територіальної виборчої комісії не більше ніж по дві кандидатури. Суб`єкти подання кандидатур, зазначені у пунктах 2, 3 частини другої цієї статті, можуть запропонувати до складу відповідної територіальної виборчої комісії не більше ніж по одній кандидатурі.
До складу територіальної виборчої комісії обов`язково включаються кандидатури (не більше двох осіб до складу кожної територіальної виборчої комісії), запропоновані суб`єктами подання, зазначеними у пункті 1 частини другої цієї статті.
До складу територіальної виборчої комісії обов`язково включаються кандидатури (не більше однієї особи до складу кожної територіальної виборчої комісії), запропоновані суб`єктами подання, зазначеними у пункті 2 частини другої цієї статті.
Кандидатури від місцевих організацій політичних партій - по одній кандидатурі від місцевої організації однієї політичної партії, зазначених у пункті 3 частини другої цієї статті, включаються до складу територіальних виборчих комісій за результатами жеребкування, що проводиться виборчою комісією, яка формує склад відповідної територіальної виборчої комісії, у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією, до формування складу комісії.
Згідно із ч. 4 ст. 203 Виборчого кодексу України, Центральна виборча комісія формує склад обласних, районних (крім районів в Автономній Республіці Крим), міських (крім міст в Автономній Республіці Крим), районних у містах Києві, Севастополі виборчих комісій не пізніш як за сімдесят п`ять днів до дня чергових виборів. Подання кандидатур до складу відповідних територіальних виборчих комісій можуть вносити обласні, районні, міські, районні у містах Києві, Севастополі (у разі їх відсутності у структурі відповідної політичної партії - міська міст Києва, Севастополя) організації політичних партій, зазначених у частині другій цієї статті, а у разі їх відсутності у структурі відповідної політичної партії - обласна організація цієї політичної партії згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм. Такі подання вносяться не раніше ніж за дев`яносто днів та не пізніш як за вісімдесят днів до дня чергових виборів.
Відповідно до ч. 6 цієї статті районні виборчі комісії формують склад сільських, селищних виборчих комісій у відповідному районі не пізніш як за шістдесят днів до дня чергових виборів. Подання до складу відповідних територіальних виборчих комісій можуть вносити районні організації політичних партій, зазначених у частині другій цієї статті, а у разі їх відсутності у структурі відповідної політичної партії - обласна чи республіканська в Автономній Республіці Крим організація цієї політичної партії згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм. Такі подання вносяться не пізніш як за шістдесят п`ять днів до дня чергових виборів.
Частиною 13 цієї статті передбачено, що виборчі комісії, зазначені у частинах четвертій - восьмій цієї статті, одночасно з формуванням складу територіальної виборчої комісії призначають голову, заступника голови, секретаря такої виборчої комісії.
Відповідно до ч. 14 ст. 203 Виборчого кодексу України, голова, заступник голови та секретар територіальної виборчої комісії мають призначатися від різних суб`єктів подання, визначених частиною другою цієї статті.
Частиною 15 цієї статті визначено, що рішення про формування складу територіальної виборчої комісії оприлюднюється виборчою комісією, яка сформувала склад територіальної виборчої комісії, у визначений нею спосіб не пізніше наступного дня після дня прийняття такого рішення. Рішення про зміни у складі територіальної виборчої комісії оприлюднюється у порядку та строки, встановлені цією частиною, але не пізніше останнього дня перед днем голосування.
Згідно із ст. 206 Виборчого кодексу України, територіальна виборча комісія на період здійснення своїх повноважень забезпечує організацію і проведення місцевих виборів у межах повноважень та в порядку, передбачених цим Кодексом та законами України.
Відповідно до п. 8 ч. 4 ст. 208 Виборчого кодексу України, повноваження члена відповідної територіальної, дільничної виборчої комісії припиняються достроково у зв`язку з систематичним невиконанням покладених на нього обов`язків або одноразовим грубим порушенням ним законодавства України про місцеві вибори, що встановлено рішенням суду або рішеннями виборчої комісії, яка утворила відповідну комісію (сформувала її склад), двома і більше неявками на засідання виборчої комісії без поважних причин або неявкою на засідання виборчої комісії у день голосування.
Пунктом 11 ч. 4 ст. 208 Виборчого кодексу України визначено, що у разі виникнення обставин, передбачених пунктами 1-6, 8-14 частини четвертої цієї статті, повноваження члена виборчої комісії припиняються з моменту прийняття рішення про дострокове припинення його повноважень виборчою комісією, яка її утворила.
Подання про заміну члена виборчої комісії вноситься суб`єктом, за поданням якого кандидатуру такого члена було включено до складу виборчої комісії, на паперових носіях та в електронному вигляді до відповідної виборчої комісії за формою, затвердженою Центральною виборчою комісією. До подання додаються документи, передбачені частиною дев`ятою статті 203, частиною четвертою статті 204 цього Кодексу.
Частиною 5 цієї статті передбачено, що виборча комісія, яка достроково припинила повноваження усього складу виборчої комісії, окремого члена виборчої комісії, не пізніше наступного дня повідомляє про це суб`єктів, за поданням яких до складу комісії було включено осіб, повноваження яких достроково припинено. Такі суб`єкти можуть не пізніше наступного дня з дня отримання такого повідомлення внести подання з новими кандидатурами до складу відповідної виборчої комісії.
Якщо у строк, встановлений цією частиною, не надійшли подання щодо кандидатур до складу виборчої комісії та/або якщо кількість запропонованих до складу виборчої комісії осіб не дає змогу сформувати її склад у мінімальній кількості, встановленій частиною першою статті 203 цього Кодексу або частиною третьою статті 204 цього Кодексу, склад комісії формується відповідною виборчою комісією за поданням її голови за пропозиціями членів цієї комісії з тим, щоб кількісний склад такої виборчої комісії відповідав її мінімальній кількості (був не меншим), з обов`язковим урахуванням поданих кандидатур до її складу, крім тих, що підлягають відхиленню з підстав, встановлених цим Кодексом.
У разі дострокового припинення повноважень члена виборчої комісії з підстав, передбачених пунктами 7, 9 частини четвертої цієї статті, або у зв`язку з достроковим припиненням повноважень усього складу виборчої комісії його кандидатура не може бути включена до складу виборчої комісії та підлягає відхиленню.
Відповідно ч. 8 ст. 208 Виборчого кодексу України, у разі дострокового припинення повноважень голови, заступника голови, секретаря виборчої комісії рішення про включення до складу відповідної виборчої комісії іншого члена від того самого суб`єкта подання (у разі надходження відповідного подання) приймається з одночасним призначенням цієї особи на відповідну посаду в комісії, яку займав член комісії, повноваження якого достроково припинені.
У разі дострокового припинення повноважень голови, заступника голови, секретаря виборчої комісії і невнесення суб`єктом подання, від якого було включено відповідну особу до складу виборчої комісії, інших кандидатур на заміну не пізніше ніж на наступний день з дня отримання повідомлення про виникнення підстав для припинення їх повноважень, але не пізніше останнього дня перед днем голосування, на відповідну посаду голови, заступника голови, секретаря виборчої комісії призначається інший член цієї комісії.
Як убачається із матеріалів справи, Постановою Бучанської РТВК від 24.08.2020 №3 утворено та сформовано склад Гостомельської ТВК у кількості 18 осіб.
25 листопада 2020 року Бучанською РТВК сформовано новий склад Гостомельської СТВК у кількості 18 осіб - представників від місцевих організацій політичних партій:
- від МО ПП "Опозиційна платформа - за життя" обрано голову комісії ОСОБА_13 , а також двох членів комісії ОСОБА_14 та ОСОБА_7 ;
- від МО ТОПП "Голос" обрано заступника голови комісії ОСОБА_3 , та одного члена комісії ОСОБА_15 ;
- від КО ПП "Всеукраїнське об`єднання "Батьківщина" обрано секретаря комісії ОСОБА_16 , та одного члена комісії - ОСОБА_5 ,
- від КО РОПП "Влада Народу" - одного члена комісії - ОСОБА_17
- від КО ПП "Слуга Народу" - трьох членів комісії - ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10
- від КО ОПП "Партія національного відродження" - одного члена комісії - ОСОБА_18 ,
- від КООПП "Удар (Український демократичний альянс за реформи)" - одного члена комісії - Коростій С.А.,
- від КТ ОПП "Європейська солідарність" - двох членів комісії - ОСОБА_24, ОСОБА_25,
- від КООПП "Європейська партія України" - одного члена комісії - ОСОБА_19 ,
- від КООПП "Патріоти Волині" - одного члена комісії - ОСОБА_20 ,
- від КООПП "За майбутнє" - ОСОБА_21 ,
У подальшому, у складі Гостомельської СТВК відбулися зміни шляхом заміни ОСОБА_16 на ОСОБА_22 , ОСОБА_23 на ОСОБА_12 , що підтверджується складом комісії станом на 08.12.2020.
Постановою ЦВК від 08.12.2020 №554, без зміни кількісного складу членів Гостомельської СТВК, достроково припинено повноваження семи членів - ОСОБА_17 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_6 , ОСОБА_19 , ОСОБА_18 , і ОСОБА_7 , та зобов`язано Бучанську РТВК повідомити місцеві організації політичних партій, за поданнями яких до складу Гостомельської СТВК було включено осіб, повноваження яких достроково припинено цією постановою, про можливість подання не пізніше 20 год. 00 хв. 10.12.2020 до Бучанської РТВК нових кандидатур для включення до складу цієї ТВК.
Тобто Центральна виборча комісія України надала суб`єктам виборчого процесу можливість скористатись правом на участь у виборчому процесі шляхом фактичної заміни своїх представників на інших у термін до 10.12.2020 до 20.00 не змінюючи при цьому її чисельність.
У судовому засіданні позивач повідомив, що КОО ПП "ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ" скористалося цим правом та подала до Бучанської РТВК повідомлення про заміну членів комісії, на підтвердження чого приєднав до матеріалів справи відповідні подання, які містять відмітку про їх прийняття Бучанської районною територіальною виборчої комісією Київської області 10.12.2020 о 19:30, реєстраційні номери 943, 944, 942.
Суд звертає увагу, що формування нового складу комісії передбачено ч. 5 ст. 208 Виборчого кодексу України, якою визначено, що лише у випадку ненадходження подань щодо кандидатур до складу виборчої комісії та/або якщо кількість запропонованих до складу виборчої комісії осіб не дає змогу сформувати її склад у мінімальній кількості, встановленій частиною першою статті 203 цього Кодексу або частиною третьою статті 204 цього Кодексу, склад комісії формується відповідною виборчою комісією за поданням її голови за пропозиціями членів цієї комісії з тим, щоб кількісний склад такої виборчої комісії відповідав її мінімальній кількості (був не меншим), з обов`язковим урахуванням поданих кандидатур до її складу, крім тих, що підлягають відхиленню з підстав, встановлених цим Кодексом.
Відтак, на переконання суду, скликання та, як наслідок, проведення засідання комісії до спливу цього часу є порушенням прав виборців на участь у виборчому процесі, пов`язаного з правом голосу, що передбачене частиною першої статті 9 Виборчого кодексу України, а саме бути членами виборчих комісій, які організовують підготовку та проведення відповідних виборів.
За таких обставин суд вважає, що на момент проведення засідання Гостомельської СТВК, Бучанською РТВК був визначений склад комісії у кількості 18 осіб, і постанова ЦВК від 08.12.2020 жодним чином змінювала її складу, а лише припинила повноваження деяких членів.
У контексті наведеного суд звертає увагу на вимоги ч. 4 ст. 36 Виборчого кодексу України, якою регламентовано, що засідання виборчої комісії є повноважним за умови присутності на ньому більше половини її складу.
У той же час, 10.12.2020 Гостомельською СТВК було проведено засідання комісії, на якому були присутні, відповідно до протоколу та листа реєстрації присутніх на засіданні Гостомельської СТВК, який складений 10.12.2020 о 19:40 - 6 членів комісії, що не є більшістю від її складу та відповідно до вимог ч. 4 ст. Виборчого кодексу України, - є неповноважним для прийняття рішень.
Саме у зв`язку із наведеним, зокрема але не виключно, постановою ЦВК, якою було передбачено можливість повторного включення до складу Гостомельської СТВК суб`єктами виборчого процесу своїх представників, не спливу терміну як для подання таких кандидатур так і для прийняття Бучанською РТВК відповідного рішення, фактичним поданням нових кандидатур на зміну тих, повноваження яких було припинено, суд вважає, що твердження представника третьої особи про те, що у зв`язку із достроковим припиненням повноважень окремих членів ТВК, було зменшено кількісний склад комісії, а тому засідання комісії, на якому були присутні 6 членів комісії, було повноважним, а рішення прийняті більшістю голосів, є помилковим та таким, що не ґрунтується на положенням виборчого законодавства.
Так, відповідно до ч. 12 ст. 36 Виборчого кодексу України, рішення виборчої комісії після його розгляду та обговорення на засіданні виборчої комісії приймається відкритим голосуванням більшістю голосів від складу комісії, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Оскільки судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що склад комісії був сформований у кількості 18 осіб то рішення, у даному випадку, може бути прийнято за умови присутності на комісії не менше 10 членів комісії більшістю голосів.
Щодо інших доводів та аргументів учасників справи, суд зазначає, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).
При вирішенні справи суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини, зокрема, у справі Мельниченко проти України від 19.10.2004р. у якій зазначено, що стаття 3 Протоколу №1 до Конвенції проголошує фундаментальний принцип для ефективної політичної демократії та є відповідно найвищою цінністю в системі Конвенції. Відповідно до зазначеного рішення, з метою дотримання ст.3 (994 535), будь-яке законодавство про вибори має бути оцінено у світлі політичного розвитку країни, широкі межі розсуду держави у цій сфері обмежені зобов`язанням поважати фундаментальні принципи ст.3, зокрема, вільне вираження думки народу під час вибору законодавчого органу. Суд повинен впевнитись, що умови права голосувати та бути обраним не обмежують права до такого ступеня, щоб позбавити їх суті та ефективності взагалі , що вони переслідують законну мету та що заходи, які вживалися, є пропорційними . Аналогічна позиція щодо пропорційності заходів щодо обмеження виборчих прав висловлена ЄСПЛ при розгляді справи "Ковач проти України" (Заява №39424/02) від 07.02.2008.
За наведених обставин суд вважає, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення були порушені положення виборчого законодавства в тому числі і право на участь у виборчому процесі та не дотримано принципу пропорційності, закріпленого у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про визнання протиправними дії Гостомельської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської області з встановлення результатів виборів депутатів Гостомельської селищної ради у єдиному багатомандатному виборчому окрузі неповноважним складом, які вчинені 10.12.2020 та визнання протиправним та скасування рішення від 10.12.2020, оформлене протоколом Гостомельської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської області про результати виборів депутатів Гостомельської селищної ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі.
Щодо позовних вимог про зобов`язання Гостомельську селищну територіальну виборчу комісію Бучанського району Київської області невідкладно встановити результати виборів депутатів у єдиному багатомандатному виборчому окрузі з виборів депутатів Гостомельської селищної ради повноважним складом та скласти протокол про результати виборів, суд зазначає таке.
У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч. 3 ст. 245 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 278 Кодексу адміністративного судочинства України суд, установивши порушення законодавства про вибори чи референдум, визначає у рішенні спосіб захисту порушених прав та інтересів, а також порядок усунення усіх наслідків цих порушень відповідно до закону або приймає інше визначене законом рішення.
Оскільки судом було задоволено позовну вимогу про скасування рішення від 10.12.2020, оформлене протоколом Гостомельської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської області про результати виборів депутатів Гостомельської селищної ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі, то суд вважає за необхідне задовольнити похідну вимогу і зобов`язати Гостомельську селищну територіальну виборчу комісію Бучанського району Київської області встановити результати виборів депутатів у єдиному багатомандатному виборчому окрузі з виборів депутатів Гостомельської селищної ради у порядок та спосіб, що визначені чинним законодавством.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Тобто, обов`язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання цих вимог відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності вчинених дій та прийнятих рішень.
Водночас докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та не були спростовані відповідачем.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно з частиною 9 статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.
При зверненні до суду з цим позовом позивачами не було надано документ, що підтверджує сплату судового збору.
Згідно з ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня 2020 року, становить 2102,00 грн.
У цьому провадженні позивачами заявлено до відповідача дві вимоги немайнового характеру.
При цьому, абз. 2 ч. 7 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Таким чином, з урахуванням розміру позовних вимог та встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позивачу-1 за подання до суду цього позову необхідно було сплатити судовий збір у сумі 4204,00 грн. (2102,00 грн. х 2 = 4204,00 грн.), а позивачу-2 - 1681,60 грн. (840,80 грн. х 2 = 1681,60 грн.).
Враховуючи, що при поданні адміністративного позову судовий збір позивачами не було сплачено, а адміністративний позов підлягає задоволенню, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Київського окружного адміністративного суду судового збору за подання позовної заяви в розмірі 5885,60 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 273-277 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Гостомельської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської області щодо встановлення результатів виборів депутатів Гостомельської селищної ради у єдиному багатомандатному виборчому окрузі, які вчинені 10.12.2020.
Визнати протиправним та скасувати рішення від 10.12.2020, оформлене протоколом Гостомельської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської області про результати виборів депутатів Гостомельської селищної ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі.
Зобов`язати Гостомельську селищну територіальну виборчу комісію Бучанського району Київської області встановити результати виборів депутатів у єдиному багатомандатному виборчому окрузі з виборів депутатів Гостомельської селищної ради у порядок та спосіб, що визначені чинним законодавством.
Стягнути з Гостомельської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської області (код ЄДРПОУ 43779642) на користь Державного бюджету України (Отримувач коштів - ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101, Код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 37955989, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA718999980313151206084010001, Код класифікації доходів бюджету 22030101) несплачений судовий збір у розмір 5885 (п`ять тисяч вісімсот вісімдесят п`ять) грн. 60 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом двох днів з дня його проголошення, а на судове рішення, ухвалене до дня голосування, - не пізніш як за чотири години до початку голосування.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Рішення виготовлено у повному обсязі та підписано 14.12.2020.
Суддя Панченко Н.Д.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.12.2020 |
Оприлюднено | 17.12.2020 |
Номер документу | 93535837 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Панченко Н.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні