Рішення

від 14.12.2020 по справі 420/9999/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/9999/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невключення для обчислення пенсії за віком позивачу з дати призначення пенсії заробітної плати за 60 календарних місяців роботи поспіль до 2000 р. в період роботи згідно з довідками про заробітну плату для обчислення пенсії від 19.03.2011 №№ 2, 3 ВАТ Південьгідроспецбуд ; зобов`язати відповідача здійснити розрахунок пенсії позивача та її виплату з дати її призначення з урахуванням заробітної плати за 60 календарних місяців роботи поспіль до 2000 р. в період роботи згідно з довідками про заробітну плату для обчислення пенсії від 19.03.2011 №№ 2, 3 ВАТ Південьгідроспецбуд .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з 08.05.2019 вона перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію за віком. Для призначення пенсії до ГУ ПФУ подавались довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 13.03.2011 №№ 3, 2 ВАТ Південьгідроспецбуд , які наявні в пенсійній справі. В липні 2020 р. позивач отримала лист від ГУ ПФУ в Одеській області, згідно з яким пенсія призначена без урахування вказаних довідок з тих підстав, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою. Позивач не погоджується з такою бездіяльністю відповідача, зважаючи на те, що стаж роботи підтверджено як трудовою книжкою, так і вказаними довідками. При цьому відповідачем перевірка обґрунтованості видачі довідок взагалі не проводилась. В свою чергу, позивачем було дотримано всі вимоги чинного законодавства для призначення належної пенсії.

Ухвалою судді від 15.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

02.11.2020 до суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що за результатами перевірки наданих позивачем довідок встановлено, що провести перевірку довідки про заробітну плату від 19.03.2011 №3 за період з 01.01.1988 по 31.12.1992 на ОСОБА_1 , яка видана ВАТ Південьгідроспецбуд (код ЄДРПОУ 01416530), немає можливості у зв`язку із відсутністю підприємства за юридичною адресою (акт пошуку від 09.04.2019 №86). В базі Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підприємство зареєстроване 19.04.1997, в процесі припинення не перебуває. У базі даних ЦСОССВ2 підприємство зареєстроване 06.09.1994, останній звіт до Пенсійного фонду України надано за березень 2014 року з фондом оплати праці. До Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради документи вищезазначеним підприємством не надавались. З огляду на неможливість підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, Головним управлінням було відмовлено у врахуванні відомостей, зазначених у наданих Позивачем довідках, при обчисленні заробітної плати позивача. Послався на висновок ВС у постанові від 12.06.2019 № 752/21038/16-а, згідно з яким неможливість проведення відповідачем (пенсійним органом) перевірки первинних документів та відсутність доступу до таких документів не пов`язано з волею позивача, однак така обставина не означає, що відповідач має беззаперечно враховувати при призначенні пенсії довідку про заробітну плату, яка не підтверджена первинними документами, як це передбачено законом.

06.11.2020 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 08.05.2019 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". В матеріалах пенсійної справи наявні, зокрема: трудова книжка; атестат про період навчання з 01.09,1975 по 15.07.1977 в ПТУ №24 м. Саврань Одеської області; свідоцтво про народження доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Пенсію обчислено при страховому стажі 40 років 04 місяців та середньомісячній заробітній платі 3504,64 грн. (6188,89грн. х 0,56628), яка розрахована за період з 01,10.2000 по 30.04.2019. Розмір пенсії з 08.05.2019 встановлено на рівні 1921,06 грн, в тому числі 1413,53 грн. - основний розмір пенсії; 83,47 грн. - доплата до прожиткового мінімуму; 141,35 грн. - доплата за понаднормативний стаж 10 років. З 01.07.2019 розмір пенсійної виплати становив 2000,00 грн., в тому числі 1413,53 грн. - основний розмір пенсії;) 83,47 грн. - доплата до прожиткового мінімуму; 141,35 грн. - доплата за понаднормативний стаж 10 років; 282,71 грн. - підвищення по ст. 29 ч. 3 Закону.

Після перевірки пенсійної справи пенсію перераховано при страховому стажі 42 роки 03 місяці (зараховано період навчання з 01.09.1975 по 15.07.1977) та середньомісячній заробітній платі 3504,64 грн. (6188,89 грн. х 0,56628), яка розрахована за період роботи з 01.10.2000 по 30.04.2019. Розмір пенсії з 08.05.2019 становив 1970,83 грн., в тому числі 1480,71 грн. - основний розмір пенсії; 16,29 грн. - доплата до прожиткового мінімуму; 177,69 грн. - доплата за понаднормативний стаж 12 років 296,14 грн. - підвищення по ст.29 ч.3 Закову.

31.05.2019 позивач надала до ГУ ПФУ в Одеській області довідку про заробітну плату з 01.01.1988 по 31.12.1992, яка видана ВАТ Південьгірдроспецбуд від 19.03.2011 № 3; довідку про заробітну плату з 01.01.1993 по 31.12.1997, яка видана ВАТ Південьгірдроспецбуд без зазначення дати та номера реєстрації.

З метою перевірки наданих Позивачем довідок Головним управлінням до відділу контрольно-перевірочної роботи направлено службову записку від 10.07.2019 №290/03-21.

29.07.20019 надійшла службова записка управління контрольно-перевірочної роботи від 19.07.2019 №137/1, в якій було повідомлено про те, що провести перевірку довідки про заробітну плату від 19.03.2011 №3 за період з 01.01.1988 по 31.12.1992 на ОСОБА_1 , яка видана ВАТ "Південьгідроспецбуд" (код ЄДРПОУ 01416530), немає можливості у зв`язку із відсутністю підприємства за юридичною адресою (акт пошуку від 09.04.2019 №86). В базі Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підприємство зареєстроване 19.04.1997, в процесі припинення не перебуває. У базі даних ЦСОССВ2 підприємство зареєстроване 06.09.1994, останній звіт до Пенсійного фонду України надано за березень 2014 року з фондом оплати праці. До Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради документи вищезазначеним підприємством не надавались.

Листом від 07.07.2020 № 5650-5541/П-02/8-1500/20 ГУ ПФУ в Одеській області повідомило ОСОБА_1 про неможливість провести перевірку достовірності заробітку, так як підприємство за юридичною адресою відсутнє та до Департаменту архівної справи та діловодства документи підприємства не надавались.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає бездіяльність відповідача необґрунтованою, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням ПФУ в Одеській області було відмовлено у врахуванні відомостей, зазначених у наданих позивачем довідках, при обчисленні заробітної плати позивача, через неможливість підтвердження довідок про заробітну плату первинними документами. Зокрема, через відсутність підприємства ВАТ "Південьгідроспецбуд" (код ЄДРПОУ 01416530) за юридичною адресою. Також фактичне місцезнаходження підприємства встановити не вдалося, а до архівних установ документи від підприємства також не надавались.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 16 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) застрахована особа має право на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.

Згідно абз. 1 ч.1 ст.40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Статтею 27 Закону № 1058-IV передбачений порядок визначення розміру пенсії за віком.

Відповідно до абз. 4 ч.1 ст. 40 Закону № 1058-IV для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування набрав чинності з 01 січня 2004 року.

Згідно ч. 1 ст. 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

При цьому відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV врегульовано Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , затвердженого постановою правління ПФУ від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до п.2.1 Порядку №22-1 за бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (п.2.10 Порядку).

Зміст зазначених норм права свідчить, що роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у відповідних первинних документах за відповідний період. При цьому, єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права у спірних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду України від 17.03.2015 у справі № 21-11а15, від 15.12.2015 у справі № 2-а/576/29/14 та Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №358/1179/17, від 17.04.2018 у справі №376/2559/17, від 25.09.2018 у справі №539/1386/17, від 10.07.2019 у справі №539/2726/16-а та від 05 березня 2020 року у справі №539/3234/16-а.

Зі змісту довідок від 19.03.2011 №№ 2, 3 ВАТ Південьгідроспецбуд (а.с. 16, 17) вбачається, що вони видані на підставі особових рахунків, а на всі виплати нараховані страхові внески до Пенсійного фонду України (страхові внески).

Суд зазначає, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.07.2020 по справі № 341/1132/17.

При цьому незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція Верховного Суду, суд під час вирішення тотожних спорів має враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що законодавством з`ясування відповідності розміру заробітної плати, зазначеної в довідці, покладено на Пенсійний фонд, а відсутність доступу до підприємства не є безумовною підставою для відмови у перерахунку пенсії, оскільки не підтверджує невідповідність інформації, зазначеної у довідці, щодо отриманої позивачем заробітної плати.

Більш того, відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Тобто при вирішенні питання про призначення пенсії органи Пенсійного фонду наділені широким спектром повноважень для перевірки наданих для призначення пенсії документів.

Однак в даному випадку відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено здійснення належної перевірки наданих позивачем документів для призначення пенсії. Так, жодних доказів перевірки інформації щодо сплати страхових внесків ВАТ Південьгідроспецбуд за період 1988-1997 рр. органом ПФУ не здійснено. При цьому у відзиві ГУ ПФУ в Одеській області посилається на акт пошуку ВАТ Південьгідроспецбуд від 09.04.2019 № 86, тоді як звернення ОСОБА_1 із заявою про призначення пенсії відбулося через місяць після цього запиту - 17.05.2019, що викликає сумніви у його пов`язаності зі зверненням позивача за призначенням пенсії та в належності цього доказу.

Крім того, суд зазначає, що соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Позивач як громадянин України наділена правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 11 липня 2019 року, від 31 березня, 28 квітня 2020 року (справи №№ 242/1484/17, 127/16245/17, 607/4973/16-а, відповідно).

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "ОСОБА_2 проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Розкриваючи критерій ефективності способу захисту порушеного права позивача, суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні суд приймає у справах, де відповідач допустив неправомірну бездіяльність за умови обов`язку вчинити певну дію. В цьому випадку суд повинен зазначити, яку саме дію повинен вчинити відповідач, але не може втручатися в його компетенцію.

З урахуванням викладеного, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судові витрати розподілити за правилами ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 139, 242-246, 263 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83; ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невключення для обчислення пенсії за віком ОСОБА_1 з дати призначення пенсії заробітної плати за 60 календарних місяців роботи поспіль до 2000 р. в період роботи згідно з довідками про заробітну плату для обчислення пенсії від 19.03.2011 №№ 2, 3 ВАТ Південьгідроспецбуд .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити розрахунок пенсії ОСОБА_1 та її виплату з дати призначення пенсії з урахуванням заробітної плати за 60 календарних місяців роботи поспіль до 2000 р. в період роботи згідно з довідками про заробітну плату для обчислення пенсії від 19.03.2011 №№ 2, 3 ВАТ Південьгідроспецбуд .

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 840,40 грн (вісімсот сорок грн 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк