Рішення

від 06.03.2007 по справі 2-159-07

АРТЕМІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-159/07

Справа  № 2-159/07

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6

березня 2007 року                                                                                             м.

Артемівськ

Артемівський

міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого

судді                                         Тверського

С.М.

при

секретарі                                                  Подгорної

А.Я.,

за

участю представника позивача               ОСОБА_4

відповідача                                                    ОСОБА_2,

представника

відповідача                             ОСОБА_5.

розглянувши у

відкритому судовому засіданні в залі суду м. Артемівська цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,

діючої від свого

імені та від

імені неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , 1996 року народження, третя особа -

відділ по

справам громадянства та міграції, реєстрації фізичних осіб Артемівського MB

УМВС України в

Донецькій області  про зняття їх з

реєстрації та визнання такими, що

втратили право

користування жилим приміщенням, зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа

-  ОСОБА_6

Михайлович, про

визнання договору дарування удаваним правочином.

ВСТАНОВИВ:

Позивач

звернувся до суду з позовом, в якому вказує, що йому на праві власності

належить квартира АДРЕСА_1.

У

спірному жилому приміщенні зареєстровані його колишня дружина та його донька.

25.09.2005 року відповідачка та його донька виїхали зі спірного жилого

приміщення на інше постійне місце проживання, забравши з квартири своє особисте

майно, а ІНФОРМАЦІЯ_1 року між ними шлюб було розірвано.

На підставі

вищевикладеного позивач просить суд визнати, згідно ст.ст. 405,406 ЦК України,

відповідача та її неповнолітню доньку, такими, що втратили право користування

жилим приміщенням у вищевказаній квартирі.

У свою

чергу, ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом, в якому просять суд

визнати договір дарування квартири АДРЕСА_1 від 17.04.2001 року між ОСОБА_6 та

ОСОБА_1 недійсним як удаваний правочин, визнати вищевказаний правочин між

вищевказаними сторонами як договір купівлі - продажу дійсними, а також встановити

то, що квартира АДРЕСА_1 належить їй та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної

власності, визнав причину пропуску строку позовної давності поважною.

Ці обставини і

з'явилися підставами позову.

У

судовому засіданні позивач ОСОБА_1

та його представник ОСОБА_4 наполягає на своїх вимогах та просить їх

задовольнити. В позові ОСОБА_2 просят

відмовити.

Представник

Артемівського УМВС України в Донецькій області проти позовних вимог ОСОБА_1 не заперечує та

просить розглянути справу у їх відсутність.

ОСОБА_2

та її представник наполягають на своїх позовних вимогах та просять їх

задовольнити. В позові ОСОБА_1

просять відмовити.

2

Третя

особа - ОСОБА_6 суду пояснив, що дійсно навесні 2001 року він та ОСОБА_1

домовилися про договір купівлі-продажу його квартири, яка розташована за

адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 при укладанні договору у нотаріуса, запропонував йому

укласти договір дарування замість договору купівлі-продажу квартири, на що він

погодився, та отримав гроші у сумі 1100 доларів США, а після сплати комунальних

послуг, ще 200 доларів США від ОСОБА_1 При

укладенні договору у нотаріуса ОСОБА_2 не було. Просить суд розглянути

справу у його відсутність.

Вислухавши

думку сторін і допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, діючої від свого імені та від імені неповнолітньої

доньки ОСОБА_3 , 1996 року народження, третя особа - відділ по справам

громадянства та міграції, реєстрації фізичних осіб Артемівського MB УМВС

України в Донецькій області про зняття їх з реєстрації та визнання такими, що

втратили право користування жилим приміщенням, задоволенню не підлягає, а позов

ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_6, про визнання договору дарування

удаваним правочином, задовольнити з наступних підстав:

В

судовому засіданні встановлено, що згідно договору дарування від 17.04.2001 р. ОСОБА_1 належить на

праві особистої власності АДРЕСА_1.

З

ІНФОРМАЦІЯ_2 р. до ІНФОРМАЦІЯ_1 р. позивач перебував у зареєстрованому шлюбі з

відповідачкою ОСОБА_2, що підтверджується 

відповідними свідоцтвами .

З

довідки житлово-експлуатаційної організації вбачається, що відповідачка і її

неповнолітня донька зареєстровані у вказаній квартирі, як члени родини ОСОБА_1

З

пояснень сторін вбачається, що ОСОБА_2 з дитиною вселилися і проживали з

донькою в квартирі позивача з моменту її купівлі, як його дружина, член сім'ї.

Відповідно

до ст. 405 ЦК України,

члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на

користування цим житлом відповідно до закону. Член сім'ї власника житла втрачає

право на користування цим житлом у разі відсутності без поважних причин понад

один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або

законом.

В

судовому засіданні встановлено той факт, що відповідачка не проживає у спірній

квартирі з 25.09.2005 p.,

з тих причин, що їй чиняться перешкоди в цьому зі сторони відповідача, що

спливає як з пояснень сторін, так і з актів ЖЕО, тобто менш ніж рік і з

поважних причин, відповідно вона не може бути визнана такою, що втратила право

на користування жилим приміщенням на підставі ст. 405 ч.2 ЦК України.

Також ,

ОСОБА_2 звернулася 07.11.06р. з позовом про визнання договору дарування

квартири АДРЕСА_1 удаваним правочином, який був укладений між ОСОБА_6 та

ОСОБА_1 17.04.2001 року та просила суд визнати причину пропуску строку позовної

давності поважною та захистити її майнові права, так як про договір дарування

вищевказаної квартири вона дізналася у листопаді 2005 року при розірванні шлюбу

з ОСОБА_1 та розподілі майна.

Суд

вважає можливим, згідно ст..

267 ч.5 ЦК України,

захистити порушене право ОСОБА_2 та визнати пропуск строку позовної давності

останньої з поважних причин.

Як було

встановлено в судовому засіданні, 17.04.2001 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 був

укладений договір дарування квартири АДРЕСА_1.

Згідно ст.. 234 ЦК України (в ред.. 1963 року, який

діяв під час укладення вказаного договору), по договору дарування одна із

сторін передає безоплатно іншій стороні майно у власність.

Однак, у

судовому засіданні ОСОБА_6 суду пояснював, що коли він продавав свою квартиру

за адресою АДРЕСА_1, то він отримав від ОСОБА_1

гроші у сумі 1100 доларів США,

а пізніше - ще 200 доларів США.

3

Свідок

ОСОБА_7 суду пояснив, що він є батьком ОСОБА_2 У 2001 році його донька та

ОСОБА_1 стали шукати собі житло та по оголошенню купували квартиру за адресою

АДРЕСА_1 за 1300 доларів США. Але тільки у 2005 році він дізнався, що у 2001

році ОСОБА_1 при

купівлі квартири уклав договір дарування, а не купівлі-продажу на своє

прізвище.

Свідок

ОСОБА_8 суду пояснив, що він знав сторони з 1998 року. У 2001 році ОСОБА_1 та ОСОБА_2

сумісно купували квартиру. Після розірвання шлюбу він дізнався, що квартира

була подарована ОСОБА_1

Свідок

ОСОБА_9, суду пояснював, що він працює приватним нотаріусом. Оформляв чи ні він

вищевказаний договір, він не пам'ятає. Але б він не оформив би замість договору

купівлі-продажу договір дарування.

Свідок

ОСОБА_10 суду пояснила, що вона працює паспортистом ПП "Наш дім", але

у 2001 році вона там не працювала та не реєструвала ОСОБА_2 за адресою :

АДРЕСА_1.

Згідно

відповіді начальника відділу по справам громадянства та міграції, реєстрації

фізичних осіб Артемівського MB УМВС України в Донецькій області , надати документи, на

підставі яких була зареєстрована ОСОБА_2 за адресою :АДРЕСА_1 не є можливим, у

зв'язку з закінченням строку збереження заяв на реєстрацію. (З роки).

Згідно ст.. 224 ЦК України (в ред.. 1963 року) по

договору купівлі-продажу, продавець зобов'язується передати майно у власність

покупцю, а покупець зобов'язується прийняти майно та сплатити за нього

встановлену грошову суму.

Згідно ст.. 58 ч.2 ЦК України (в ред.. 1963 року), якщо

правочин здійснено з метою прикрити інший правочин (удаваний правочин), то

застосовуються правила, що регулюють той правочин, який сторони дійсно мали на

увазі.

Таким

чином, суд приходить до висновку , що 17.04.2001 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1

дійсно був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, а тому договір

дарування квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 і зареєстрований

17.04.2001 року приватним нотаріусом Артемівського міського нотаріального

округу Донецької області ОСОБА_9 за реєстром №НОМЕР_1 , необхідно визнати

недійсним, як удаваний правочин та визнати останній договором купівлі-продажу.

Також ,

згідно ст..22 Кодекса про шлюб та

сім'ю України,( в редакції 1970 року) майно нажите подружжям за час шлюбу, є

його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння,

користування і розпорядження цим майном.

Так як, ОСОБА_1 та ОСОБА_2

знаходилися у шлюбі з ІНФОРМАЦІЯ_2 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року та 17.04.2001 року

придбали квартиру АДРЕСА_1, то вказана квартира належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на

праві спільної сумісної власності.

Керуючись

ст. .ст.. 10, 11,

88, 208-210, 214, 215, 218 ЦПК України ст.. 267, 405 ЦК України ,

58,224,234 ЦК України

( в редакції 1963 року) ст..22 КпПК

України (в редакції 1970 року)

ВИРІШИВ:

В позові

ОСОБА_1 до

ОСОБА_2, діючої від свого імені та від імені неповнолітньої доньки ОСОБА_3 ,

1996 року народження, третя особа - відділ по справам громадянства та міграції,

реєстрації фізичних осіб Артемівського MB УМВС

України в Донецькій області про зняття їх з реєстрації та визнання такими, що

втратили право користування жилим приміщенням, відмовити.

4

Поновити

строк позовної давності за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_6, про визнання договору дарування

удаваним правочином.

Позов

ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя

особа -ОСОБА_6, про визнання договору дарування удаваним правочином,

задовольнити.

Визнати

договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 і

зареєстрований 17.04.2001 року приватним нотаріусом Артемівського міського

нотаріального округу Донецької області ОСОБА_9 за реєстром №НОМЕР_1 ,

недійсним, як удаваний правочин.

Визнати

правочин, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 і зареєстрований 17.04.2001 року

приватним нотаріусом Артемівського міського нотаріального округу Донецької

області ОСОБА_9 за реєстром №НОМЕР_1 , дійсним, як договір купівлі-продажу

квартири АДРЕСА_1.

Встановити,

що квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на

праві спільної сумісної власності.

Це

рішення набирає законної сили, якщо його не буде оскаржено в строк,

передбачений для оскарження останнього.

На

рішення може бути подана заява про оскарження до Апеляційного суду Донецької

області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів

з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана

протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або без

попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо її подано у строк,

встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення

винесено суддею одноособово в нарадчий кімнаті.