Рішення

від 15.12.2020 по справі 480/7881/20

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2020 року Справа № 480/7881/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу №480/7881/20

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, в якій просить:

1. Визнати протиправною та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки" від 03.11.2020 р. № 18-33638/16-20-СГ, яким відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2.00 га земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Басівської сільської ради Сумського району Сумської області.

2. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 2.00 га земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Басівської сільської ради Сумського району Сумської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом ГУ Держгеокадастру у Сумській області №18-23132/16-20-СГ від 04.08.2020 позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2.00 га сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Басівської сільської ради Сумського району Сумської області.

ТОВ "Координат-БС" розробило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, розташованих за межами населених пунктів на території Басівської сільської ради Сумського району Сумської області.

Земельна ділянка зареєстрована у Державному земельному кадастрі, присвоєно кадастровий номер 5924780700:10:006:0135.

Відповідно до ст. 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою погоджений експертом ГУ Держгеокадастру в Рівненській області, про що зазначено у висновку від 04.09.2020 р. № 11770/82-20.

Позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 2.00 га земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Басівської сільської ради Сумського району Сумської області.

Розглянувши проект землеустрою, наказом ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 29.09.2020 р. № 18-299919/16- 20-СГ "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки", відповідач відмовив позивачу у затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів на території Басівської сільської ради Сумського району Сумської області розмір земельної ділянки 2,00 га, кадастровий номер 5924780700:10:006:0135, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на наданні цієї земельної ділянки у власність з таких підстав: в поданому проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки на затвердження встановлено, що відстань між пунктом державної геодезичної мережі М361232000 "Гончаришин" та точкою стояння 1001 більше ніж 1500 метрів. Відповідно до пункту 5.1.14 Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:1500 (ГКНТА-2.04-02-98), затвердженої наказом № 56 від 09.04.98 Головного управління Геодезії, картографії та Кадастру, а саме: довжини сторін у теодолітних ходах мають бути не більше ніж 1500 м і не менше 40 м на незабудованих територіях.

Після усунення недоліків, зазначених у наказі ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 29.09.2020 р. № 18-299919/16-20-СГ "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки", позивач повторно звернувся до ГУ Держгеокадастру у Сумській області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,00 га сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Басівської сільської ради Сумського району Сумської області.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 03.11.2020 р. № 18-33638/16-20-СГ "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки", відповідач вдруге відмовив позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки при розгляді поданого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на затвердження встановлено, що матеріали перенесення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) не відповідають матеріалам геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування, а саме: схемі тахеометричного ходу, журналу тахеометричних вимірювань та відомостей вирахування тахеометричного ходу, яке передбачено статтею 50 Закону України "Про землеустрій".

Позивач вважає, що відмова відповідача у затвердженні проекту землеустрою та наданні у власність земельної ділянки протиправна, оскільки при отриманні погодженого проекту землеустрою відповідач не має повноважень і підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою та переданні земельної ділянки у власність, тому що законодавством (ч. 9 ст. 118 ЗК України) встановлено лише один правомірний варіант поведінки відповідача у даному випадку - затвердити проект землеустрою та надати земельну ділянку у власність. Просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 13.11.2020 р. відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що під час розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) не відповідають матеріалам геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування, а саме: схемі тахеометричного ходу, журналу тахеометричних вимірювань та відомостей вирахування тахеометричного ходу, яке передбачено ст. 50 Закону України "Про землеустрій". Щодо вимоги зобов`язати відповідача затвердити проект землеустрою відповідач зазначив, що у разі задоволення такої вимоги позивача, це буде фактичним втручанням в дискреційні повноваження Головного управління Держгеокадастру у Сумській області. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 32-33).

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд частково задовольняє позовні вимоги, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що наказом ГУ Держгеокадастру у Сумській області №18-23132/16-20-СГ від 04.08.2020 позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2.00 га сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Басівської сільської ради Сумського району Сумської області (а.с. 21).

ТОВ "Координат-БС" розробило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, розташованих за межами населених пунктів на території Басівської сільської ради Сумського району Сумської області (а.с. 19-23).

Також, позивач отримав Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 5924780700:10:006:0135 (а.с. 14).

Відповідно до ст. 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою погоджений експертом ГУ Держгеокадастру в Рівненській області, про що зазначено у висновку від 04.09.2020 р. № 11770/82-2 (а.с. 24).

Позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 2.00 га земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Басівської сільської ради Сумського району Сумської області.

Розглянувши проект землеустрою, наказом ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 29.09.2020 р. № 18-299919/16-20-СГ "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки", відповідач відмовив позивачу у затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів на території Басівської сільської ради Сумського району Сумської області розмір земельної ділянки 2,00 га, кадастровий номер 5924780700:10:006:0135, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на наданні цієї земельної ділянки у власність з таких підстав: в поданому проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки на затвердження встановлено, що відстань між пунктом державної геодезичної мережі М361232000 "Гончаришин" та точкою стояння 1001 більше ніж 1500 метрів. Відповідно до пункту 5.1.14 Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:1500 (ГКНТА-2.04-02-98), затвердженої наказом № 56 від 09.04.98 Головного управління Геодезії, картографії та Кадастру, а саме: довжини сторін у теодолітних ходах мають бути не більше ніж 1500 м і не менше 40 м на незабудованих територіях (а.с. 12).

Після усунення недоліків, зазначених у наказі ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 29.09.2020 р. № 18-299919/16-20-СГ "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки", позивач повторно звернувся до ГУ Держгеокадастру у Сумській області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,00 га сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Басівської сільської ради Сумського району Сумської області.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 03.11.2020 р. № 18-33638/16-20-СГ "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки", відповідач вдруге відмовив позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки при розгляді поданого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на затвердження встановлено, що матеріали перенесення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) не відповідають матеріалам геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування, а саме: схемі тахеометричного ходу, журналу тахеометричних вимірювань та відомостей вирахування тахеометричного ходу, яке передбачено статтею 50 Закону України "Про землеустрій" (а.с. 13).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Частинах 1,3 статті 22 Земельного кодексу України передбачено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до частин 1-3 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно частин 8-10 статті 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Отже, системний аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.

При цьому з вищенаведених норм Земельного кодексу України вбачається, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України, норми статті 118 Земельного кодексу України не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проекту.

Відповідно до пункту 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17 жовтня 2012 року, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач звертаючись до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявою про затвердження проекту землеустрою додав погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території на території Басівської сільської ради Сумського району Сумської області, а також витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

За наслідками розгляду поданої заяви Головне управління Держгеокадастру у Сумській області прийнято Наказ ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 03.11.2020 р. № 18-33638/16-20-СГ "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки", яким відмовлено позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки при розгляді поданого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на затвердження встановлено, що матеріали перенесення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) не відповідають матеріалам геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування, а саме: схемі тахеометричного ходу, журналу тахеометричних вимірювань та відомостей вирахування тахеометричного ходу, яке передбачено статтею 50 Закону України "Про землеустрій".

Проте, згідно норм Земельного кодексу України єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Суд наголошує, що оскаржуваний наказ не містить таких відомостей.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки"від 03.11.2020 р. № 18-33638/16-20-СГ є протиправним, а позовні вимоги - обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про зобов`язання затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 2.00 га сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Басівської сільської ради Сумського району Сумської області, суд зазначає, що вони не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо надання дозволу на розроблення проектів землеустрою земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 2.00 га сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Басівської сільської ради Сумського району Сумської області, з огляду на втручання в дискреційні повноваження відповідача, виходять за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягають.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як уже зазначено, суд не може перебирати на себе повноваження іншого державного органу (у даному випадку ГУ Держгеокадастру у Сумській області), оскільки, відповідно до статей 121 і 122 Земельного кодексу України виключно до компетенції відповідача віднесено право надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність або відмова у наданні такого дозволу, а тому позовні вимоги у частині зобов`язання Головне управління Держгеокадастру у Сумській області затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 2.00 га сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Басівської сільської ради Сумського району Сумської області, не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

Вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.

Отже, для повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Басівської сільської ради Сумського району Сумської області.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 09 січня 2020 року у справі №812/1264/17 (№К/9901/46454/18).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області судові витрати в розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки від 03.11.2020 р. № 18-33638/16-20-СГ, яким відмовлено позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2.00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Басівської сільської ради Сумського району Сумської області.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Басівської сільської ради Сумського району Сумської області.

В задоволенні інших позовних вимог-відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 25, код ЄДРПОУ 39765885) судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук