Рішення

від 15.12.2020 по справі 480/7536/20

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2020 року справа № 480/7536/20

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Бондар С.О., розглянувши в спрощеному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/7536/20 за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТМ-12" про стягнення податкового боргу та накладення арешту,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Сумській області звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю ВТМ-12 про стягнення податкового боргу з акцизного податку на пальне в сумі 28560 грн. У зв`язку із наявністю вказаної суми боргу просить стягнути з відповідача заборгованість та накласти арешт на кошти та інші цінності боржника.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, який перебуває на обліку як платник податків, всупереч вимог Податкового кодексу України, порушив строки сплати узгоджених податкових зобов`язань, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість зі сплати податків у розмірі 28560 грн. (штрафна санкція), яка залишається не сплаченою. Також позивач зазначає, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у TОB "ВТМ-12" відсутнє майно, за рахунок якого може бути погашений податковий борг, а тому просить накласти арешт на кошти відповідача у банках та інших фінансових установах.

Ухвалою суду від 03.11.2020 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Сторони повідомлялися належним чином про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачу направлено за місцем реєстрації копію ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, яка була повернена з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Згідно з ч. 11 ст. 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в розмірах і порядку, встановлених законом.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, вважається податковим боргом.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За приписами статті 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визначається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку і сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Згідно з п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом, законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПК України).

За приписами п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом 56.17 ст. 56 ПК України визначено, що процедура адміністративного оскарження закінчується: зокрема, днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Відповідно до п. 59.1, 59.5 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Товариству нараховано податкових зобов`язань з акцизного податку на пальне в сумі 28560 грн. (штрафна санкція) на підставі актів перевірок, за результатами яких податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення (далі по тексту - ППР):

- від 29.05.2017 № 0002194001, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 9180грн;

- від 15.08.2018 № 0001534003, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 7140грн;

- від 11.09.2018 № 0001784003, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1020грн;

- від 31.10.2018 № 0002264001, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1020грн;

- від 03.01.2019 № 0000094003, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 2040грн;

- від 11.02.2019 № 0000364003, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1020грн;

- від 05.04.2019 № 0001064003, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 2040грн;

- від 30.05.2019 № 0001504003, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1020грн;

- від 13.08.2019 № 0001864003, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 3060грн;

Згідно з п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З метою погашення податкового боргу позивачем було виставлено відповідачу податкову вимогу від 30.01.2020 № 886-10, яка була надіслана відповідачу поштою (а.с.26), проте сума боргу не сплачена.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Податковий борг відповідача з часу направлення податкової вимоги не переривався, податкова заборгованість не погашалася.

Відповідно до положень підпункту 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання набуло статусу податкового боргу, є узгодженим, оскільки відповідачем не були оскаржені в установленому порядку ні податкове-повідомлення-рішення, ні вимога про сплату боргу.

Таким чином, станом на момент розгляду справи, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати узгодженого грошового зобов`язання в загальному розмірі 28560грн.

Згідно з пунктом 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктами 95.3 та 95.4 ст. 95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги той факт, що відповідач належними доказами не довів факту погашення узгодженої суми заборгованості у загальному розмірі 28560 грн, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог ГУ ДПС у Сумській області в частині накладення арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТМ-12" суд зазначає наступне.

Право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, передбачено підпунктом 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, визначені пунктом 94.2 статті 94 ПК України.

Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але різняться процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Зазначене випливає із системного тлумачення правових норм, які містяться у статті 94 Податкового кодексу України. Ці норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків, причому зміст правового регулювання викладається в єдиному контексті.

Додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу, визначені підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження.

Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених пунктом 20.1.33 статті 20 ПК України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України (сформульованого як вичерпний), не може розглядатися як перешкода для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у відповідних випадках.

Наведене пояснюється тим, що норма підпункту 20.1.33 статті 20 ПК України є імперативною і обов`язковою до виконання, зміст її є самостійним, чітким і зрозумілим.

Зміст підпункту 20.1.33 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 ПК України не суперечать один одному, позаяк регулюють різні правовідносини.

Так, норми пункту 94.2 ПК України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість пункт 20.1.33 статті 20 ПК України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо TОB "ВТМ-12", в останнього відсутні майнові активи (а.с.23). Відповідно до акту від 10.06.2020 фактично встановлено, що за місцем реєстрації підприємство відсутнє, а майно, яке належить підприємству не виявлено, відсутні транспортні засоби (а.с.24-25).

Разом з цим, товариство має відкриті банківські рахунки:

- АТ КБ "ОТП Банк", МФО 300528:

р/р НОМЕР_1 ,

НОМЕР_2 ,

НОМЕР_3 ,

НОМЕР_4 ,

НОМЕР_5 ,

НОМЕР_6 ,

НОМЕР_7 ,

- АТ "Альфа-Банк" у м.Києві (МФО банку 300346):

р/р НОМЕР_8 ,

НОМЕР_9 ,

НОМЕР_10 ,

НОМЕР_11 ,

НОМЕР_12 .

Суд зазначає, що у відповідача відсутнє інше майно, крім грошових коштів на рахунку у банку, для погашення податкового боргу в сумі 28560 грн.

Постановою Національного Банку України № 22 від 21.01.2004 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 №372/8976).

Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та є обов`язкові для виконання ними (пункти 1.1 та 1.3 Інструкції).

Главою 9 Інструкції визначено порядок виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів.

Пункт 9.2 Інструкції передбачає, що банк накладає арешт на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань відкриття і закриття рахунків.

Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах. (пункт 9.3 Інструкції).

Відповідно до абзацу 1 п. 9.10 гл. 9 Інструкції у разі надходження до банку платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для забезпечення виконання якого на кошти клієнта накладено арешт, банк виконує її в повній або частковій сумі в межах наявної арештованої суми на рахунку.

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що у разі визначення конкретного розміру заборгованості у документі, яким накладено арешт, банк без порушення прав платника та одночасно клієнта банка в частині обмеження користування належними такому платнику коштами або цінностями, у разі повного виконання рішення про арешт та списання визначеної суми у визначеному розмірі, продовжує безперешкодно виконувати завдання по списанню або перерахуванню коштів платника за його бажанням.

Отже вимога щодо накладення арешту на кошти та цінності, які знаходяться в банку, достатні для стягнення податкового боргу підприємства в сумі 28560 грн, є правомірною та обґрунтованою.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач не надав суду доказів щодо безпідставності заявлених позовних вимог, а тому заявлений позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТМ-12" про стягнення податкового боргу та накладення арешту - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТМ-12" (код ЄДРПОУ 34527663) за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків, податковий борг в сумі 28560 грн, з акцизного податку на пальне на користь державного бюджету України на р/р UA828999980333129344000018540, одержувач Сумська міська отг14021900, код отримувача 37970593, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998.

Накласти арешт на кошти та інші цінності, які знаходяться на відкритих рахунках у банках та в інших фінансових установах Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТМ-12" (код ЄДРПОУ 34527663) на суму податкового боргу 28560 грн. (двадцять вісім тисяч п`ятсот шістдесят грн.), на наступні банківські рахунки:

-АТ КБ ОТП Банк , МФО 300528:

р/р НОМЕР_1 ,

НОМЕР_2 ,

НОМЕР_3 ,

НОМЕР_4 ,

НОМЕР_5 ,

НОМЕР_6 ,

НОМЕР_7 ,

-АТ Альфа-Банк у м.Києві (МФО банку 300346):

р/р НОМЕР_8 ,

НОМЕР_9 ,

НОМЕР_10 ,

НОМЕР_11 ,

НОМЕР_12 .

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О. Бондар