Рішення

від 15.12.2020 по справі 480/6545/20

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2020 року Справа №480/6545/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Глазька С.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6545/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 08.09.2020 № 18-27686/16-20-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" ;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення (запасу) для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту на території Кияницької сільської ради Сумського району Сумської області, біля земельної ділянки за кадастровим номером: 5924785900:10:003:0082.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваним наказом відповідач протиправно відмовив йому у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га, посилаючись на підстави, не передбачені нормами Земельного кодексу України. Так, приймаючи вказаний наказ, відповідач зазначив, що бажана до відведення земельна ділянка накладається на земельну ділянку на яку видано наказ "Про надання земельної ділянки у власність" іншому громадянину. Проте, позивач зазначає, що бажана ним до відведення земельна ділянка не накладається на земельну ділянку на яку видано наказ "Про надання земельної ділянки у власність" іншому громадянину. Позивач вважає наказ про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, та просить суд зобов`язати відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача, а також встановлено строк позивачу для подання відповіді на відзив, а відповідачу - заперечення на відповідь на відзив.

На виконання зазначеної ухвали представником відповідача подано до суду відзив, у якому зазначено, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки бажана позивачем до відведення земельна ділянка накладається на земельну ділянку на яку видано наказ "Про надання земельної ділянки у власність" іншому громадянину.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд частково задовольняє позовні вимоги з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 20.05.2020 позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею - 2,0 гектара для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення (запасу), яка розташована за межами населеного пункту, за адресою: Сумська область, Сумський район, Кияницька сільська рада, біля земельної ділянки за кадастровим номером: 5924785900:10:003:0082.

За інформацією відповідача, вказана заява була зареєстрована ним 21.05.2020 за вхідним номером № 19416.

У зв`язку із тривалим неотриманням відповіді на заяву, позивач 28.08.2020 звернувся із відповідним запитом до відповідача та просив повідомити його про результат розгляду його заяви від 20.05.2020 та про прийняте ним рішення.

08.09.2020 позивач отримав лист від відповідача за № ПІ-389/0-354/0/63-20, яким відповідач повідомив, що заяву позивача було розглянуто та був прийнятий наказ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" за № 18-27686/16-20-СГ від 08.09.2020.

Відповідно до змісту вказаного наказу, позивачу було відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів на території Кияницької сільської ради Сумського району Сумської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: бажана до відведення земельна ділянка накладається на земельну ділянку на яку видано наказ "Про надання земельної ділянки у власність" іншому громадянину.

11.09.2020 позивач звернувся з інформаційним запитом до відповідача, в якому просив відповідача надати докази підтвердження факту накладання земельної ділянки, яка розташована за межами населеного пункту за адресою: Сумська область, Сумський район, Кияницька сільська рада, біля земельної ділянки за кадастровим номером: 5924785900:10:003:0082, на іншу земельну ділянку та просив зазначити орієнтовну площу накладання земельної ділянки, яка розташована за межами населеного пункту, за адресою: Сумська область, Сумський район, Кияницька сільська рада, біля земельної ділянки за кадастровим номером: 5924785900:10:003:0082 на іншу земельну ділянку на яку виданий наказ "Про надання земельної ділянки у власність".

Листом від 21.09.2020 № ПІ-408/0-374/0/63-20 відповідач повідомив позивача, що його клопотання було опрацьовано в порядку вимог ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, до якого додав копію наказу "Про надання земельної ділянки у власність" гр. ОСОБА_2 за № 18-24585/16-20-СГ від 14.08.2020 та викопіювання із кадастрової карти на земельну ділянку за номером: 5924785900:20:001:0032.

Позивач звертаючись до суду з даною позовною заявою, зазначає, що відповідач не надав жодних доказів за допомогою яких можна ідентифікувати накладання однієї земельної ділянки на іншу та не зазначив орієнтовну площу такого накладання. У наказі "Про надання земельної ділянки у власність" гр. ОСОБА_2 за № 18-24585/16-20-СГ від 14.08.2020 зазначається, що земельна ділянка, яка їй відводиться, має площу 1,9 га під кадастровим номером - 5924785900:20:001:0040. При цьому, відповідно до інформації з публічної кадастрової карти України, бажана позивачем до відведення земельна ділянка, розташована за межами населеного пункту, за адресою: Сумська область, Сумський район, Кияницька сільська рада, біля земельної ділянки за кадастровим номером: 5924785900:10:003:0082 та графічно (схематично) знаходиться на суттєвій відстані від земельної ділянки відведеною гр. ОСОБА_2 під кадастровим номером - 5924785900:20:001:0040. Вони не є сусідніми та не можуть накладатись одна на одну.

Не погоджуючись з вищевказаним наказом, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель врегульовано Земельним кодексом України.

Особливості безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність врегульовані статтею 118 Земельного кодексу України.

Так, частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно з ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як вбачається з наведених норм, стаття 118 Земельного кодексу України містить виключний перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Відповідач, розглядаючи заяву позивача, повинен був прийняти одне з двох рішень: надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні. При цьому, у випадку надання відмови, ГУ Держгеокадастру у Сумській області повинно було керуватись лише тими підставами, виключний перелік яких визначено у ст. 118 Земельного кодексу України.

Відмовляючи позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою в наказі від 08.09.2020 № 18-27686/16-20-СГ відповідач зазначив, що бажана до відведення земельна ділянка, накладається на земельну ділянку на яку видано наказ "Про надання земельної ділянки у власність" іншому громадянину.

Однак, суд наголошує, що відповідач обґрунтовуючи суду правомірність вказаного наказу, зазначає, що бажана для отримання позивачем земельна ділянка накладається на земельну ділянку надану у власність ОСОБА_2 , однак будь-яких доказів вказаного відповідач не надає.

Судом було досліджено дані, зазначені на сайті: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до даних вказаного сайту, відстань між земельною ділянкою зазначеною позивачем (5924785900:10:003:0082) та ділянкою наданою ОСОБА_2 (5924785900:20:001:0040), складає понад 500 метрів.

Враховуючи відсутність пояснень відповідача з даних обставин та враховуючи зазначені дані, суд вважає оскаржуваний наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 08.09.2020 № 18-27686/16-20-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Стосовно вимоги позивача зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, суд зазначає наступне.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими необхідно розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

З огляду на наведене, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У даній справі, повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання мотивованої відмови у його наданні, регламентовано положеннями ЗК України.

Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). Згідно з законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Така правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 22.12.2018 у справі № 804/1469/17, від 14.08.2019 у справі № 0640/4434/18, від 12.09.2019 у справі №0640/4248/18 та від 28.11.2019 по справі №803/1067/17.

Щодо ефективності вибраного способу захисту, суд зазначає, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. При цьому суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Зобов`язання судом відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав для відмови у видачі дозволу, які передбачені законом, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки, а прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача видати дозвіл на розробку проекту землеустрою, без перевірки наявності чи відсутності усіх названих підстав для відмови у видачі дозволу, може бути необґрунтованим та призвести до видачі такого дозволу з порушенням закону.

У контексті обставин спору застосування такого способу захисту вимагає з`ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для одержання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Проте, наведених обставин судом не встановлено. Оцінка правомірності рішення стосувалася лише тих мотивів, які наведено у наказі відповідача від 08.09.2020 № 18-27686/16-20-СГ. Однак суд не досліджував, чи ці мотиви є вичерпними і чи дотримано позивачем усі інші умови для надання дозволу. За таких обставин, у суду відсутні підстави для зобов`язання відповідача прийняти конкретне рішення.

Підсумовуючи наведене, суд вважає, що хоч і повноваження ГУ Держгеокадастру щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є дискреційними, проте належним способом захисту, відновлення прав позивача за даних фактичних обставин, необхідно визнати саме зобов`язання відповідача повторно розглянути відповідну заяву позивача про надання їй дозволу.

Вказаний висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 10.10.2019 по справі № 814/1959/17 та від 28.11.2019 по справі №803/1067/17, яка згідно ч. 4,5 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України є обов`язковою для всіх суб`єктів владних повноважень та враховується іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту прав, свобод та інтересів позивача, в даному випадку, є зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву (клопотання) позивача від 20.05.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Кияницької сільської ради Сумського району Сумської області, біля земельної ділянки за кадастровим номером: 5924785900:10:003:0082, та прийняти рішення по даній заяві з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

А відтак, позовні вимоги про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Кияницької сільської ради Сумського району Сумської області задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при подачі даної позовної заяви був сплачений судовий збір у сумі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією від 29.09.2020 (а.с.19).

Таким чином, позивачу підлягають відшкодуванню витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області в сумі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 08.09.2020 № 18-27686/16-20-СГ Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою .

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 25, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 39765885) повторно розглянути заяву (клопотання) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 20.05.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Кияницької сільської ради Сумського району Сумської області, біля земельної ділянки за кадастровим номером: 5924785900:10:003:0082, та прийняти рішення по даній заяві з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 25, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 39765885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору в розмірі 840,80 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Глазько