Рішення

від 14.12.2020 по справі 520/15529/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 грудня 2020 року № 520/15529/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кухар М.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, 21, 2 під., 8, 9 поверх, м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 39792822), третя особа: Орільська селищна рада Лозівського району Харківської області (вул. Перемоги, буд. 58, смт. Орілька, Лозівський район, Харківська область,64640, код ЄДРПОУ 04399789) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №17640-СГ від 13.10.2020р. щодо відмови гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ідн. НОМЕР_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 6323955700:01:000:1003 площею 6.9339 га, державної власності, яка розташована за межами населених пунктів на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області для подальшого надання її у власність;

-зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області надати дозвіл гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ідн. НОМЕР_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 6323955700:01:000:1003 площею 6.9339 га, державної власності, яка розташована за межами населених пунктів на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області для подальшого надання її у власність за її заявою від 14.09.2020;

-стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позиваx зазначила, що 14.09.2020 року звернулась із заявою до Головного управління Держгеокадастру в Харківській області з проханням надати у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2.0000 га для ведення особистого селянського господарства та рахунок сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 6323955700:01:000:1003 площею 6.9339 га. державної власності, яка розташована за межами населених пунктів на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області для подальшого надання її у власність, до якої додано графічні матеріали на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, належним чином завірена копія паспорту громадянина України та належним чином завірений ідентифікаційний номер. Однак у наданні такого дозволу їй відмовлено на тій підставі, що зазначена земельна ділянка розташована у прибережній захисній смузі водного об`єкта. Вважає таку відмову відповідача необґрунтованою та протиправною, оскільки законом визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, твердження відповідача є безпідставними.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Встановлено строк відповідачу для подання до суду відзиву на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі.

Встановлено строк позивачу для подання до суду відповіді на відзив протягом трьох днів з дня отримання ним відзиву.

Встановлено строк відповідачу для подання до суду заперечення на відповідь позивача протягом трьох днів з дня отримання відповіді позивача на відзив.

Відповідачем направлено відзив на позов, в якому відповідач з вимогами заявленого позову не погодився. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 №308 (в редакції наказу Держгеокадастру від 20.02.2020 №53), Головним управлінням правомірно відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою ОСОБА_1 для відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки, орієнтовною площею 2.0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області, оскільки зазначена земельна ділянка розташована у прибережній захисній смузі водного об`єкта. Вважає, що наказ № 17640-СГ від 13.10.2020року не порушує законних прав та інтересів позивача, є обґрунтованим, та таким, що в повній мірі відповідає вимогам Земельного Кодексу, Конституції України та іншим прийнятим відповідно до них нормaтивно-правовим актам. Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, просив суд звернути увагу на те, що це відноситься до дискреційних повноважень відповідача, а тому такі вимоги також вважає такими , що задоволенню не підлягають.

Позивач надала відповідь на відзив, в якій з доводами відповідача не погодилась, зазначивши, що вже сформована земельна ділянка з кадастровим номером 6323955700:01:000:1003 загалом відноситься до земель сільськогосподарського призначення державної власності і вона не розподілена па дві частини одна з яких відноситься до земель водного фонду.

Відповідно до вимог ст. ст. 12, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.

Згідно ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено, що 14.09.2020 позивач звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із клопотанням надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2.0000 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 6323955700:01:000:1003 площею 6,9339 га пунктів розташованої за межами населених пунктів на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області, надавши такі документи: копії паспорту та ідентифікаційного коду, схему бажаного розташування земельної ділянки.

Наказом Головного управління Держгеокадастру в Харківській області №17640-СГ від 13.10.2020 року позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою. У якості підстави такої відмови відповідачем вказано, що зазначена земельна ділянка розташована у прибережній захисній смузі водного об`єкта.

Не погоджуючись з вказаним наказом ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з даним позовом,

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України передбачено підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, перелік яких є вичерпним.

Так, згідно з ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Отже, законом визначено лише два види рішень, які можуть бути прийняті суб`єктом владних повноважень у разі подання заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а саме: надання відповідного дозволу або відмова у наданні такого дозволу з підстав, встановлених законом.

Суд зауважує, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме, відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб`єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об`єкта вимогам, зазначеним у Земельному кодексі Україні, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень ст. 118 Земельного кодексу України.

Відмова у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка оформлена наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №17640-СГ від 13.10.2020, мотивована тим, що відповідно до Публічної кадастрової карти України зазначена земель ділянка розташована у прибережній захисній смузі водного об`єкта.

Проте, доказів на підтвердження такої підстави у якості відмови - відповідачем до матеріалів справи не надано.

Суд зазначає, що відповідач не надає до суду жодних доказів які б свідчили про те, що частина земельної ділянки з кадастровим номером 6323955700:01:000:1003 знаходиться у умовній прибережній захисній смузі водного об`єкта та відноситься до земель водного фонду.

Відповідно до інформації яка міститься на сайті публічної кадастрової карти України зазначена земельна ділянка з кадастровим номером 6323955700:01:000:1003, є землею запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам).

Суд зазначає, що стаття 118 ЗК України не містить будь-яких особливих вимог до графічних матеріалів, крім зазначення бажаного місця розташування земельної ділянки.

Згідно висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 по справі №509/4156/15-а у разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки. Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації і прав на землю

Враховуючи приписи п. б ч. 1 ст. 121 ЗК України, якими унормовано право громадян України на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара, та беручи до уваги, що заявлений позивачем розмір земельної ділянки відповідає вказаному, водночас, при розгляді заяви позивача не встановлено підстав, передбачених ч.7 ст.118 ЗК України, крім того, позивачем було подано разом з заявою необхідний пакет документів, до яких у відповідача відсутні зауваження, тому відсутні законні підстави для винесення оскаржуваного наказу про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

В ході розгляду справи, суд приходить до висновку, що належним способом захисту прав позивача буде скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Харківській області №17640-СГ від 13.10.2020 "Про відмову в наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою".

Щодо решти позовних вимог зобов`язального характеру, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Тобто, спосіб захисту має враховувати суть правопорушення, допущеного суб`єктом владних повноважень - відповідачем.

Крім того, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (Постанова Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14).

Крім того, обираючи спосіб захисту порушеного права суд зазначає, що задоволення позовних вимог у спосіб, який обрано позивачем, не буде втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки дискреційними є повноваження обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є законною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

У такому випадку суд дійсно не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде законним. Отже, у такому випадку буде відсутнім факт невиконання обов`язку та, відповідно, факт порушення прав позивача.

Натомість, у даній справі відповідач зобов`язаний у разі відсутності підстав для відмови позивачу в наданні дозволу - прийняти рішення про надання такого дозволу. Підставою для відмови у прийнятті такого рішення можуть бути лише визначені законодавством обставини. Отже, існує лише один правомірний варіант поведінки.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.04.2018 по справі №819/1430/17, від 27.02.2018 по справі № 545/808/17, від 24.07.2018 року по справі №806/2254/15.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи обставини справи та встановлення судом порушення відповідачем під час здійснення розгляду клопотання позивача норм Земельного кодексу України, що свідчить про вчинення останнім дій не на підставі приписів чинного законодавства, зокрема, статті 118 ЗК України, з метою всебічного та повного захисту порушених прав позивача, виходячи з положень ст. 245 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву позивача від 14.09.2020 року щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,000 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області для подальшого надання її у власність.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 139, 241 - 247, 255, 257, 263, 291, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, 21, 2 під., 8, 9 поверх, м. Харків,61145, код ЄДРПОУ 39792822), третя особа: Орільська селищна рада Лозівського району Харківської області (вул. Перемоги, буд. 58,смт. Орілька, Лозівський район, Харківська область,64640, код ЄДРПОУ 04399789) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №17640-СГ від 13.10.2020 про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 6323955700:01:000:1003 площею 6.9339 га, державної власності, яка розташована за межами населених пунктів на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області для подальшого надання її у власність.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву позивача від 14.09.2020 року щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,000 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області для подальшого надання її у власність.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень) 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, 8-9 пов., м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 39732822).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Скарга може бути подана у порядку ч.1 ст. 297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 14 грудня 2020 року.

Суддя Кухар М.Д.