Рішення

від 14.12.2020 по справі 520/13951/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 грудня 2020 року № 520/13951/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) до Фермерського господарства "Скарбниця" (вул. Центральна, б. 28, с.Григорівка, Барвінківський район, Харківська область, 64751, код ЄДРПОУ 35598337) про стягнення податкового боргу,

установив

Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд стягнути до бюджету України кошти з розрахункових рахунків у розмірі 309130.70 гривень в рахунок погашення податкового боргу з Фермерського господарства «Скарбниця» .

Ухвалою від 15.10.2020 у справі відкрито спрощене провадження в порядку, визначеному ст.257,262 КАС України.

Відповідач адміністративний позов не визнав, просив позовні вимоги залишити без задоволення, пославшись на те, що підприємство не погодилося з висновками акту перевірки та подало відповідні заперечення, які були залишенні без задоволення; податкові повідомлення-рішення підприємством не отримані, внаслідок чого не оскаржені; заборгованість зі сплати податкових зобов`язань є безнадійною заборгованістю, оскільки її стягнення стало неможливим у зв`язку з дією непереборної сили як надзвичайної та невідворотної події, шо виникла незалежно від волі підприємств- злочинних дій третіх осіб.

Позивачем надано відповідь на відзив у якій зазначено, що суми грошових зобов`язань які просить стягнути податковий орган є узгодженими, правомірність донарахування не є предметом дослідження під час розгляду справи про стягнення податкового боргу .

Дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Відповідач пройшовши визначену діючим законодавством процедуру державної реєстрації набув статусу суб`єкта господарювання юридичної особи, основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур , бобових культур та насіння олійних культур (КВЕД 01.11)

У період з 05.11.2019 по 18.11.2019 фахівцями позивача проведено документальну планову перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти та своєчасності нарахування та перерахування податку на доходи фізичних осіб , єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, військового збору за період з 01.10.2016 по 30.09.2019, про що складено акт від 25.11.2019 № 900/20-40-33-07-07/35598337.

Під час проведення перевірки встановлено порушення вимог п.168.1.4 пп.168.1.4 п.168.1 ст.168 , пп. а п.176.2 ст.176 ПК України; п.161 підрозділу 10 р.ХХ Перехідні положення ПК України та п.1 ч.2 ст.6, абз.2 ч.8 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Не погодившись з висновками акту перевірки підприємством 11.12.2019 подано заперечення , у яких з посиланням на те, що у період з 21.09.2017 по 25.09.2017 службові особи ПП НВФ Юнітек внаслідок вчинення злочинних дій протиправно заволоділи врожаєм соняшника 2017 року у кількості 500 тон; вартість понесених збитків, згідно висновку спеціаліста-бухгалтера від 22.12.2017 у судово-економічній експертизі № 115 від 09.01.2018 проведеної у межах кримінального провадження по вказаному факту з урахуванням ПДВ складає 4491535.75 грн., просило скасувати висновки акуту перевірки щодо порушення вказаних норм ПК України.

За результатами розгляду вказаних заперечень зауваження підприємства залишені без задоволення, внаслідок чого на адресу ДПС України подано скаргу на акт перевірки , яка датована 02.01.2020 та отримана ДПС України 08.01.2020 (а.с.68).

Порушення встановлені актом перевірки стали підставою для винесення контролюючим органом 26.12.2019 року податкових повідомлень-рішень :

№ 00009343307, яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 280695.82 грн, в тому числі основний платіж 176434.28 грн, штраф 35286.86 грн та пеня 68974.68 грн;

№ 00009333307, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 4915.17 грн, в тому числі основний платіж 351.26 грн, штрафні санкції 3846.45 грн та пеня 717.46 грн;

№ 00009353307, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 23519.71 грн, з яких основний платіж 14702.88 грн, штраф 3036.33 грн, пеня 5780.59 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення направлені на адресу відповідача , ним отримані , що підтверджується підписом уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.21).

Згідно з п.57.3 ст.57 ПК України , у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 ст.54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

За приписами п.58.18 ст.58 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Вказані вище податкові повідомлення відповідачем ані в адміністративному порядку, визначеному ст.56 ПК України, ані в судовому не оскаржені, а отже є чинними на момент розгляду справи у суді.

Згідно з п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

В наслідок несплати визначених податковим органному грошових зобов`язань, контролюючим органом з урахуванням положень пп.59.1 ст.59 ПК України сформовано та направлено на адресу підприємства податкову вимогу від 29.04.2020 № 31707-51, яка вручена уповноваженій особі відповідача, що підтверджується підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.35).

Відповідача правом оскарження податкової вимоги не скористався, доказів протилежного матеріали справи не містять, отже, донараховані контролюючим органом суми грошових зобов`язань, пені та штрафів є узгоденими.

Суд зауважує, що відповідно до ст.101 ПК України під терміном "безнадійний податковий борг" в тому числі слід розуміти податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Списання такого боргу проводиться в Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженому наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577.

Суд також зазначає, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених ПК України, тощо.

При цьому, питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань не охоплюється предметом позову, оскільки податкові повідомлення-рішення суб`єкта владних повноважень, згідно з яким відповідні зобов`язання визначено, не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.

Наведене є однією із гарантій дотримання у податкових відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.

Матеріали справи свідчать про те, що податкові повідомлення-рішення не оскаржені підприємством ані в адміністративному, ані у судовому порядку.

Судом не встановлено обставин, які б вказували на недотримання позивачем встановленої ПК України процедури стягнення податкового боргу у сумі, зазначеній у податкових повідомленнях - рішеннях, відсутності узгодження такої, або про сплату відповідних сум відповідачем.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25 січня 2019 року у справі №810/1760/17 та від 12 грудня 2019 року у справі №500/960/19.

Відповідно до п. п.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно даних інтегрованої картки відповідача на момент розгляду справи за підприємством обліковується заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб у розмірі 191488.42 грн, штрафних санкцій у розмірі 42169.64 грн та пені у розмірі 75472.64 грн, усього 309130.70 грн., які за правилами ст.72-76 КАС України є належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом стану розрахунків з приводу виконання особою податкового обов`язку.

Суд зазначає, що доказів сплати суми податкового боргу на час розгляду справи відповідачем до суду не надано.

Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню.

Судові витрати з відповідача в порядку ст.139 КАС України не стягуються.

Керуючись ст. 139, 257, 258, 246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути до бюджету України кошти з розрахункових рахунків у розмірі 309130 (триста дев`ять тисяч сто тридцять) грн 70 коп. в рахунок погашення податкового боргу з Фермерського господарства Скарбниця

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.

Суддя Зоркіна Ю.В.