Рішення

від 11.12.2020 по справі 826/12530/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2020 року м. Київ № 826/12530/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної податкової служби у місті Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю АІТ

про стягнення заборгованості у розмірі 103 985,95 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі також - позивач, ГУ ДФС у м. Києві) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю АІТ (далі також - відповідач), в якому просить суд прийняти рішення нам користь ГУ ДФС у м. Києві яким стягнути кошти ТОВ АІТ з рахунків у банках, що обслуговують такого платника та за рахунок готівки на суму податкового боргу у розмірі 103 985, 95.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачем зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю АІТ перебуває на обліку в ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві як платник податків за основним місцем обліку. Заборгованість у розмірі 103 985,95 грн. виникла у відповідача по земельному податку в результаті визначених платником податків самостійно, нараховано податковим органом та не сплачених у встановлений законодавством термін зобов`язань. Самостійно поданим податковим розрахунком №9022000719 від 22.02.2016 року відповідач нарахував зобов`язання сплати у розмірі 16 152,22 грн., №9038174008 від 18.03.2016 року, яким нараховано зобов`язання сплати у розмірі 12 193,43 грн., проте, сплата самостійно задекларованих зобов`язань відбувалась не в повному обсязі., у зв`язку з чим податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення №0049041203, №0055431203, якими нараховані штрафні санкції за порушення граничних термінів сплати податкових зобов`язань.

Оскільки зазначену заборгованість позивач не погасив добровільно у визначені законодавством строки, позивачем винесено податкову вимогу № 209-17 від 12.04.2016 року.

Однак, в добровільному порядку сума 103 985,95 грн. заборгованості відповідачем не сплачена, у зв`язку з чим позивач вважає цю суму податковим боргом та просить стягнути його у судовому порядку.

Ухвалою суду від 07.09.2018 року відкрито провадження у справі і призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Своїм правом щодо надання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Згідно з частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки на день розгляду справи Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві перебуває в стані припинення (запис від 01.08.2019 року) у зв`язку з реорганізацією податкового органу на підставі Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року №537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №682-р Питання Державної податкової служби , суд дійшов висновку про необхідність здійснення на підставі статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України заміни первинного позивача - Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві на його процесуального правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (далі також - ГУ ДПС у м. Києві).

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю АІТ внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і присвоєно ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 02573036.

Місцезнаходженням товариства згідно відомостей з Єдиного державного реєстру є: 02121, м. Київ, вулиця Автопаркова, буд. 7.

З матеріалів справи висновується, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом із сплати земельного податку з юридичних осіб у розмірі - 103 985,95 грн., яка виникла в результаті донарахування податкових зобов`язань податковим органом, а також визначених платником податків самостійно та не сплачених у встановлений законодавством термін.

Наявність у відповідача вказаної заборгованості підтверджується Детальним розрахунком податкового боргу та довідкою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про заборгованість перед бюджетом.

Керуючись виключно інтересами держави з метою запобігання безпідставних втрат в частині поповнення дохідної частини державного бюджету України, позивач звернувся до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно приписів пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, "грошове зобов`язання платника податків" - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В силу підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, контролюючим органом направлено на адресу відповідача податкову вимогу від 12.04.2016 року №209-17 рекомендованим листом з повідомленням, яка отримана відповідачем 19.05.2016 року.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до матеріалів справи встановлено, що відповідачем до суду не надано доказів сплати боргу у повному обсязі.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно із пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини

Згідно із пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, судом встановлено, що узгоджена сума грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб відповідачем не сплачена, а тому сума податкового боргу становить у загальному розмірі 103 985,95 грн.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказів, які спростовували б доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управлінням Державної податкової служби у м. Києві про стягнення податкового боргу в сумі 323 747, 79 грн. підлягають задоволенню.

Згідно частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Враховуючи відсутність в даній справи таких витрат, судові витрати в цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у місті Києві задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю АІТ (код ЄДРПОУ 02573036) податковий борг в сумі 103 985 (сто три тисячі дев`ятсот вісімдесят п`ять) гривень 95 (дев`яносто п`ять) копійок з рахунків у банках, що обслуговують такого платника та за рахунок готівки на суму податкового боргу.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33-19, код ЄДРПОУ 43141267);

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю АІТ (код ЄДРПОУ 02573036, адреса:02121, м. Київ, вул. Автопаркова, буд. 7).

Повне судове рішення складено 11.12.2020 року.

Суддя Л.О. Маруліна