Рішення

від 03.12.2020 по справі 640/7136/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2020 року м. Київ № 640/7136/19

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю Ромекс-Бетон

про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю Ромекс-Бетон , в якому просить суд:

- стягнути кошти з ТОВ РОМЕКС-БЕТОН (код ЄДРПОУ 32852709) з рахунків у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 266 175,65 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що станом на дату звернення до суду за відповідачем обліковується податковий борг перед бюджетом в сумі 266 175,65 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.05.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/7136/19 розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що облік на даний час за ТОВ Ромекс-Бетон податкового боргу є наслідком бездіяльності контролюючого органу, що виявляється у безпідставній відмові щодо проведення заліку коштів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

ТОВ РОМЕКС-БЕТОН перебуває на обліку в органах ДФС. Відповідно до інтегрованої картки платника податків, ТОВ РОМЕКС- БЕТОН станом на дату звернення має заборгованість перед бюджетом на загальну суму 266 175,65 грн. з податку на додану вартість.

Податковим органом було направлено ТОВ РОМЕКС-БЕТОН податкову вимогу форми Ю №673-25 від 04.02.2015 року на загальну суму 81379,38 грн. з доказами вручення.

Враховуючи, що суми грошових зобов`язань, які визначені контролюючим органом не сплачені у встановлений законом строк, у відповідача обліковується податковий борг, у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи позовні вимоги, суд зазначає, що відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодексу України , визначаючи, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України , крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України , у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу , платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу , платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п. 56.18 . ст. 56 ПК України ).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України , податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. У визначені Податковим кодексом України строки відповідач не сплатив узгоджені суми грошових зобов`язань, тому в силу наведених норм ПК України вони набули статусу податкового боргу.

Статтею 59.1 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У відповідності до пункту 59.1 .статті 59 Податкового кодексу України позивач надіслав відповідачу податкову вимогу форми Ю №673-25 від 04.02.2015 року.

Наявність у відповідача спірної заборгованості станом на момент розгляду справи підтверджується витягом з картки особового рахунку платника податків.

Однак судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2015 у справі №826/19377/14 за позовом ТОВ Ромекс-Бетон до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про зобов`язання вчинити певні дії, позов задоволено частково, а саме визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, що полягають у розгляді заяв ТОВ Ромекс-Бетон від 27.02.2014 №34, від 19.06.2014 №66 та від 04.08.2014 №79 з підстав, викладених у листах №13457/10/26-55-20-04-10 від 17.03.2014, №35902/10/26-55-20-04-10 від 04.08.2014 та №37563/10/26-55-20-04-10 від 13.08.2014, без з`ясування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішень за результатами їхнього розгляду; зобов`язано Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві повторно розглянути заяви ТОВ Ромекс-Бетон від 27.02.2014 за №34, від 19.06.2014 за №66 та від 04.08.2014 за №79 з урахуванням висновків суду.

З огляду на викладене, суд зазначає, що суд першої та апеляційної інстанції у вказаній вище справі дійшли висновку про відсутність можливості встановити достеменно періоди формування ТОВ Ромекс-Бетон всіх сум переплат з податку на прибуток, що обліковувалися за даними особового рахунку підприємства станом на дні звернення ТОВ Ромекс-Бетон із заявами про перерахування сум надміру сплачених коштів в рахунок іншого податку, а, відтак, встановити обґрунтованість відмови позивачеві у перерахуванні переплати на підставі пропуску позивачем встановленого законом строку (1095 днів) на звернення до контролюючого органу з такими заявами також неможливо.

У подальшому, ТОВ Ромекс-Бетон повторно звернувся до ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві із заявами від 10.04.2015 №36 та від 02.06.2015 №57, в яких просив розглянути його звернення щодо зарахування переплати з Податку на прибуток (код бюджетної класифікації 11021000) в сумі 188 693,20 грн. в оплату Податок на додану вартість (код бюджетної класифікації 14010100) з урахуванням висновків, викладених в постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2015 у справі №826/19377/14.

Листом ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві Про надання інформації від 06.07.2015 №8918/10/26-55-20-02 ТОВ Ромекс-Бетон відмовлено у задоволенні заяв з підстав пропуску строку в 1095 днів.

04.02.2015 ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві прийнято податкову вимогу форми Ю №673-25, якою повідомлено ТОВ Ромекс-Бетон , що станом на 03.02.2015 сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов`язаннями становить 81 379,38 грн., у тому числі: за основним платежем - 79 066,57 грн., пеня - 2 312,81 грн.

При цьому, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2016 у справі №826/23498/15 визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві форми Ю від 04.02.2015 №673-25.

Зі змісту вказаної постанови убачається, що контролюючим органом безпідставно прийнято оскаржувану позивачем податкову вимогу, оскільки податковий борг з податку на додану вартість, на підставі якої прийнято зазначену вимогу, обліковується за ТОВ Ромекс-Бетон саме на підставі бездіяльності відповідача щодо невиконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2015 у справі № 826/19377/14.

Також, суд зазначає, що у жовтні 2016 року ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві проведено камеральну перевірку з питань дотримання ТОВ Ромекс-Бетон вимог податкового законодавства.

За результатами вказаної перевірки контролюючим органом складено акт №2330/26-55-12-05 від 11.10.2016, відповідно до якого встановлено порушення строку сплати суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

15.11.2016 ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві винесено податкові повідомлення-рішення №002301205, №0037811205 до акту №2330/26-55-12-05 від 11.10.2016.

У свою чергу, позивач оскаржив вищезазначені податкові повідомлення-рішення, проте, з урахуванням недотримання контролюючим органом вимог п. 86.8. ст. 86 ПК України, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві відкликало податкові повідомлення-рішення №002301205, №0037811205.

Відповідно до п. 43.1 ст. 43 Кодексу помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Пункт 43.2. ст. 43 ПК України передбачає, що у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Згідно з п. 43.3 ст. 43 ПК України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Пункт 43.4 ст. 43 ПК України передбачає, що платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Отже, виходячи з вищевказаних положень чинного законодавства, суду зазначає, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2016 у справі № 826/23498/15 визначено, що податковий борг з податку на додану вартість обліковується за ТОВ Ромекс-Бетон саме на підставі бездіяльності контролюючого органу щодо невиконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2015 у справі № 826/19377/14.

Аналізуючи норми чинного законодавства, враховуючи висновки, викладені в рішеннях Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2015 у справі №826/19377/14, від 20.01.2016 у справі №826/23498/15, 826/3890/18 від 18.07.2018 року, суд не погоджується з доводами позивача про наявність податкового боргу у відповідача та як наслідок відмовляє у задоволенні адміністративного позову.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись статтями 139, 241 - 247, 255, 293, 295 - 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) до Товариства з обмеженою відповідальністю РОМЕКС-БЕТОН (03150, м.Київ, вул. Ковпака, буд.17, код 32852709) про стягнення податкового боргу - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя І.А. Качур