Рішення

від 14.12.2020 по справі 640/8822/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2020 року м. Київ № 640/8822/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомДержавного реєстратора П`ятихатської районної державної адміністрації Білогруда Дмитра Олександровича до треті особиМіністерства юстиції України Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Приватне підприємство "Гармсель" про визнання протиправним та скасування Наказу від 28.02.2020 №723/5, зобов`язання вчинити дії, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державний реєстратор П`ятихатської районної державної адміністрації ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Київ з позовною заявою до Міністерства юстиції України, треті особи - Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Приватне підприємство "Гармсель", в якій просить суд:

- визнати незаконним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України від 28.02.2020 №723/5 Про скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ;

- зобов`язати Міністерство юстиції України поновити державному реєстратору П`ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Білогруду Дмитру Олесандровичу доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що оскаржуваний наказ відповідачем прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки при прийнятті рішення про припинення юридичної особи в результаті ліквідації позивач діяв правомірно, в межах Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Як зазначено у Висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 07.02.2020, який став підставою для прийняття оскаржуваного наказу, державному реєстратору Білогруду Д.О. для проведення реєстраційної дії заявником було подано довідку про відсутність заборгованості зі сплати податків та зборів від 01.11.2019 № 24693/10/04-36- 50-60, яка не відповідає формі Відомість про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № ЗО-ОПП , затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 18.03.2016 № 375, однак позивач зазначає про те, що відповідачем не враховано того, що надана позивачеві довідка про відсутність заборгованості зі сплати податків та зборів від 01.11.2019 №24693/10/04-36-50-60 видана заявнику Приватному підприємству Гармсель саме Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області за підписом керівника та за наявності печатки та вихідного номеру з проставленням штрих-коду, то і відповідальність за її належне оформлення покладається саме на податкові органи. Позивачем наголошено на тому, що ані в Законі ані в інших нормативних актах, прийнятих на його підставі, не зазначено про обов`язковість подачі відомостей про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № ЗО-ОПП для здійснення державної реєстрації припинення юридичної особи.

Окрім того позивачем зазначено про те, що що ні в так званому повідомлені Головного управління ДПС в Дніпропетровській області що міститься в ЄДР, ні в Висновку Колегії не вказано суму наявного податкового боргу, відсутнє будь-яке документальне підтвердження його існування на момент проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, а також на момент розгляду скарги Колегією та на час видачі оскаржуваного наказу, натомість існує довідка, надана Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, яка містить відомості про відсутність будь-якої заборгованості за ПП Гармсель на час проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.

Позивач також не погоджується з доводами відповідача про порушення ним абзацу 6 пункту 11 частини першої статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", а саме, що державний реєстратор Білогруд Д.О. повинен був відмовити у проведенні державної реєстрації припинення юридичної особи, оскільки на момент проведення державної реєстрації відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань містили повідомлення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи від 02.10.2019 № 1904362700276 у зв`язку з наявністю податкового боргу. З приводу вказаного порушення позивач акцентував увагу на тому, що повідомлення про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи подано 02.10.2019, а день закінчення строку заявлення кредиторами своїх вимог стосовно Приватного підприємства Гармсель встановлено 27.09.2019, що свідчить про порушення строків направлення такого повідомлення, визначеного Порядком обліку платників податків та вважаєть нікчемним.

Також позивач вважає, що довідка архівної установи від 04.10.2019 № 03-43-/1892, яка має містити перелік документів, що підлягають передачі до архіву для довгострокового зберігання та з якою не погодився відповідач, є належним документом для здійснення реєстрації припинення юридичної особи, оскільки враховуючи організаційно-правову форму Приватного підприємства Гармсель , такі документи (кадрові документи, зарплатні відомості тощо) можуть не створюватися, у зв`язку з чим Приватне підприємство Гармсель не змогло б завершити процедуру ліквідації, а позивач, відповідно, здійснити державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Також, позивач вказує на те, що у зв`язку з неналежним повідомленням його про час та місце розгляду скарги, останній був позбавлений можливості завчасно підготувати вмотивовані заперечення з відповідними доказами на підтвердження своєї позиції. З огляду це, оскаржуваний наказ не може вважатись законним та обґрунтованим, а тому позивач просить його скасувати.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.04.2020 позовну заяву залишено без руху. Позивач у встановлені судом строки усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2020 прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/8822/20 та визначено, що справа буде розглядатись без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Від Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області 02.06.2020 до суду надійшли письмові пояснення, відповідно до яких останній вважає позов необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до пункту 5 частини першої статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" подання посадовими особами Приватного підприємства Гармсель до державного реєстратора документів, що суперечать вимогам Конституції України та законів України є підставою державному реєстратору для відмови у державній реєстрації припинення юридичної особи. Представник третьої особи вважає, що державний реєстратор П`ятихатської районної державної адміністрації Білогруд Дмитро Олександрович здійснив державну реєстрацію припинення Приватного підприємства Гармсель у порушення вимог статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" за наявності заперечення контролюючого органу проти державної реєстрації припинення платника.

Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 01.07.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній заперечує проти позовних та вважає, що при проведенні державної реєстрації припинення юридичної особи Приватного підприємства Гармсель позивач повинен був відмовити у державній реєстрації з підстав, що визначені пунктом 11 частини першої статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", оскільки на момент проведення оскаржуваної реєстраційної дії відомості ЄДР містили повідомлення про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи від 02.10.2019 №1904362700276 у зв`язку з наявністю податкового боргу, а надана позивачеві довідка про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів не відповідала формі №30-ОПП, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 18.03.2016 №375, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.04.206 за №534/28664. Також відповідач зазначив про те, що подана державному реєстратору ОСОБА_1 довідка архівної установи від 04.10.2019 №03-43/1892 не містила відомостей про прийняття документів для довгострокового зберігання, а тому, не могла вважатися належним документом у відповідності до пункту 2 частини тринадцятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань". Отже, на думку відповідача, державний реєстратор Білогруд Д.О. повинен був зупинити розгляд поданих йому документів з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 27 вищевказаного Закону. Оскільки державним реєстратором Білогрудом Д.О. було проведено реєстраційну дію за наявності підстав для зупинення розгляду поданих документів та підстав для відмови у державній реєстрації, а підстави для прийняття рішення про відмову у задоволенні скарги, визначені частиною восьмоію статті 34 Закону, відсутні, оскаржувана реєстраційна дія підлягала скасуванню.

До суду 13.07.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зауважив, що посилання відповідача на наявність повідомлення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи №1904362700276 у зв`язку з наявністю податкового боргу не могли бути підставою для відмови у проведенні державної реєстрації припинення юридичної особи, оскільки дане повідомлення датоване 02.10.2019, а інформація надана цим же податковим органом, що містить відомості про відсутність заборгованості датована - 04.11.2019, і саме тому позивачем було взято до уваги інформацію про відсутність заборгованості датовану більш пізньою датою. Щодо доводів відповідача про необхідність зупинення розгляду документів на підставі пункту 1 частини першої статті 27 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань позивач наголосив на тому, що перелік підстав для зупинення розгляду є вичерпним та відповідно до частини другої статті 27 Закону зупинення розгляду документів з підстав, не передбачених цією статтею, не допускається, а оскільки заявником було подано заяву про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації та довідку архівної установи, зупиняти розгляд документів у державного реєстратора не було законних підстав.

Стосовно прийняття довідки архівної установи, як належного документа під час проведення реєстраційної дії позивач вказав про те, що Закон не містить прямої вимоги щодо обов`язкової наявності у довідці архівної установи переліку документів які підприємство при ліквідації передає до архіву, а містить лише норму яка зобов`язує підприємство надати державному реєстратору інформацію архівної установи щодо прийняття (вразі їх наявності) документів, тобто довідка в якій зазначено що документи до архівної установи не надходили є належним документом за умови відсутності у підприємства таких документів, а враховуючи специфічну форму здійнення Приватним підприємством Гармсель господарської діяльності такі документи могли не створюватися, а такі суб`єкти господарювання ніколи б не змогли завершити процедуру припинення юридичної особи, що є безумовним порушенням норм статті 42 Конституції України у розумінні свободи підприємницької діяльності, а отже, позивач вважає, що дана позиція є помилковою.

Позивачем у відповіді на відзив ацентовано увагу на тому, що відповідачем не зазначено, саме в чому полягає серйозний характер порушень та масштабність негативних наслідків, зумовлених реєстраційною дією, а прийняття рішення щодо анулювання доступу державному реєстратору до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є крайньою та найбільш суворою мірою, що може бути застосована Міністерством юстиції України, та позбавляє позивача в майбутньому виконувати свої обов`язки в сфері державної реєстрації та реалізовувати своє право на працю гарантоване Конституцією України. Крім того позивач зазначив про те, що за період його перебування на цій посаді (з січня 2017 року по теперішній час) до цього випадку до останнього не застосовувалися будь-які інші види відповідальності та не оскаржувалися його дії, як державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Також позивач звернув увагу на те, що відповідач порушив процедуру розгляду скарги у сфері державної реєстрації , оскільки позивача не було повідомлено про здійснення її розгляду 07.02.2020 належним чином, а розгляд скарги та прийняття оскаржуваного наказу здійснено без участі позивача у зв`язку з чим він позбавлений можливості брати участь в розгляді зазначеної справи, зокрема, ознайомитись з правами та обов`язками, бути вислуханим, надати заперечення, своєчасно здійснити захист своїх порушених прав, зазначати про факти й наводити аргументи та докази, які могли бути враховані Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів у сфері державної реєстрації територіальних органів Міністерства юстиції.

У своїх поясненнях від 23.07.2020 Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області зазначило про те, що однією з підстав для відмови у державній реєстрації припинення юридичної особи є відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а доводи позивача про те, що Приватним підприємством Гармсель було подано довідку про відсутність заборгованості зі сплати податків, зборів є необгрунтованими, оскільки відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі оплати податків і зборів за формою №30-ОПП є єдиним документом, що підтверджує відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків, зборів у випадках припинення юридичних осіб, визначених Законом. Також представник третьої особи зазначив про те, що на момент проведення оскаржуваної спірної реєстраційної дії, ЄДР містив повідомлення Головного управління Державної податкової служби про наявність заперечення проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи від 02.10.2019 №1904362700276 у зв`язку наявністю податкового боргу.

Справу розглянуто після отримання судом інформації щодо повідомлення належним чином сторін про відкриття спрощеного позовного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив та письмові пояснення третьої особи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу Міністерства юстиції України від Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області надійшла скарга на проведені державним реєстратором реєстраційні дії від 28.12.2019 №48818/04-36-08-09-12 в порядку статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Відповідно до поданої скарги заявник просив Міністерство юстиції України задовольнити скаргу та прийняти рішення про скасування реєстраційної дії державного реєстратора, які здійснював Білогруд Дмитро Олександрович, П`ятихатська районна державна адміністрація Дніпропетровської області (реєстраційна дія №12241110008086126 від 04.11.2019), а саме державну реєстрацію припинення юридичної особи (ПП Гармсель ЄДРПОУ 42287242) в результаті ліквідації.

За результатами розгляду скарги Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській від 28.12.2019 №48818/04-36-08-09-12 Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції прийнято Висновок від 07.02.2020, відповідно до якого рекомендовано:

- скаргу Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській від 28.12.2019 №48818/04-36-08-09-12 задовольнити повністю;

- скасувати реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 04.11.2019 № 12241110008086126 Державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті ліквідації , проведену державним реєстратором П`ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Білогрудом Дмитром Олександровичем щодо Приватного підприємства Гармсель (ідентифікаційний код юридичної особи 42287242);

- анулювати доступ державному реєстратору П`ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Білогруду Дмитру Олександровичу до ЄДР.

На підставі вказаного висновку Міністерством юстиції України 28.02.2020 прийнято Наказ №723/5 Про скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань .

Вважаючи вказаний наказ Міністерства юстиції України таким, що порушує права позивача, не відповідає Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" та вимогам чинного законодавства, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Статтею 34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань передбачено порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації, який полягає в тому, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

Пунктом 1 частини другої названої статті визначено, що Міністерство юстиції України розглядає скарги на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі рішення суду).

Процедура розгляду скарг у сфері державної реєстрації на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора відповідно до Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань визначена Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 (надалі за текстом - Порядок №1128) та передбачає утворення для забезпечення розгляду таких скарг постійно діючих комісій з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом.

Відповідно до пункту 2 розділу 1 Положення про Колегію з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 09.01.2020 №71/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.01.2020 за №24/34307 (надалі по тексту - Положення №71/5) колегія є постійно діючим консультативно-дорадчим органом при Мін`юсті та його територіальних органах, що в межах повноважень, визначених Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128, здійснює колегіальний розгляд скарг у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - сфери державної реєстрації).

Відповідно до пункту 1 розділу 3 Положення №71/5 формою роботи Колегії є засідання. Дата, час і місце проведення засідання Колегії визначаються Мін`юстом чи відповідним територіальним органом. Персональний склад членів Колегії, що беруть участь у відповідному засіданні, визначається співголовою Колегії.

Відповідно до пункту 9 Порядку №1128 під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:

1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту;

2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах;

3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Пунктом 10 Порядку №1128 передбачено, що для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Міню`сту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.

Згідно з пунктами 11-12 Порядку №1128 Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);

2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

Копії скарги у сфері державної реєстрації та доданих до неї документів надаються особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку (крім скаржника), в день розгляду Мін`юстом чи відповідним територіальним органом скарги у сфері державної реєстрації колегіально.

За відповідним клопотанням осіб, визначених в абзаці першому цього пункту, колегія відкладає розгляд скарги у сфері державної реєстрації на не більше ніж одну годину для забезпечення можливості ознайомлення таких осіб з відповідною скаргою та доданих до неї документів. Особи, визначені в абзаці першому цього пункту, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов`язково приймаються колегією до розгляду.

У разі повідомлення особами, що беруть участь у розгляді скарги у сфері державної реєстрації колегіально, про наявність судового спору між тими самими сторонами, з того самого предмета, з тих самих підстав, про які зазначено у відповідній скарзі, такі особи подають колегії засвідчену копію відповідного судового рішення.

За результатами розгляду скарги суб`єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.

Відповідно до частин шостої-десятої статті 34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову в задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування реєстраційної дії, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатом розгляду скарги, - у разі оскарження реєстраційної дії, рішення територіального органу Міністерства юстиції;

б) проведення державної реєстрації - у разі оскарження відмови у державній реєстрації, зупинення розгляду документів;

в) виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором;

в-1) про усунення порушень, допущених державним реєстратором з визначенням строків виконання наказу;

г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру;

ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру;

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;

є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть прийняти мотивоване рішення, в якому передбачити шляхи для задоволення скарги.

Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

У разі якщо за результатом розгляду скарги Міністерством юстиції України чи його територіальними органами виявлено прийняття державними реєстраторами чи суб`єктами державної реєстрації рішень з порушенням законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України, його територіальні органи вживають заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів.

Рішення, передбачені підпунктами "а"-"в" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються не пізніше наступного робочого дня з дати прийняття такого рішення шляхом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру. Для виконання таких рішень повторне подання документів для проведення державної реєстрації та сплата адміністративного збору не вимагаються.

Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:

1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті;

2) на момент прийняття рішення про задоволення скарги шляхом скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації новоствореної юридичної особи, іншої організації, державної реєстрації фізичної особи підприємцем, припинення юридичної особи, іншої організації, припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця або шляхом проведення реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі проведено наступну реєстраційну дію щодо відповідної особи;

3) у разі наявності інформації про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;

4) у разі наявності інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави;

5) є рішення цього органу з такого самого питання;

6) в органі ведеться розгляд скарги з такого самого питання від цього самого скаржника;

7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;

8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги;

9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;

10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

Так, при вирішенні даної справи, суд бере до уваги, що згідно наданих відповідачем документів, на підставі яких було прийнято оскаржуваний наказ, державного реєстратора П`ятихатської районної державної адміністрації Білогруда Дмитра Олександровича не було повідомлено про розгляд скарги Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області від 28.12.2019 №48818/04-36-08-09-12.

Під час розгляду даної справи, представником відповідача даний факт спростовано не було.

Наведене свідчить про те, що позивач взагалі не повідомлявся про час та місце розгляду скарги Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області від 28.12.2019 №48818/04-36-08-09-12, що, на переконання суду, позбавило позивача як зацікавлену особу, одержати всі необхідні матеріали, підготувати вмотивовані заперечення з відповідними доказами на підтвердження своєї позиції та належним чином підготуватись до розгляду скарги взагалі.

Як зазначив позивач, П`ятихатська районна державна адміністрація (суб`єкт державної реєстрації, з яким позивач перебуває в трудових відносинах) є органом державної влади, має власний офіційний сайт та електронну пошту, однак Міністерство юстиції України належним чином завчасно не повідомило його про розгляд скарги, чим порушило права позивача та приписи пунктів 10, 11 Порядку №1128, якими чітко передбачено, що суб`єкт розгляду скарги своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів: 1) телефонограмою; 2) засобами електронної пошти.

Вказані обставини, на думку суду, позбавили позивача (державного реєстратора) права на прийняття участі у розгляді скарги, надання пояснень (заперечень) та доказів на їх обґрунтування з метою її повного та об`єктивного розгляду і прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Належних і допустимих доказів, у розумінні вимог статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, направлення позивачу повідомлення про дату, час та місце розгляду скарги Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області від 28.12.2019 №48818/04-36-08-09-12, а також надання позивачу копії скарги і доданих до неї документів відповідач суду не надав.

Таким чином, суд приходить до висновку про недотримання Міністерством юстиції України вимог пунктів 9-11 Порядку №1128 щодо належного повідомлення заінтересованої особи щодо якої прийнято оскаржуваний наказ, про час і місце розгляду скарги.

На думку суду, вищезазначене є істотним порушенням процедури розгляду скарги, яке ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення, що є само по собі достатньою підставою для визнання протиправним та скасування спірного наказу.

Крім того, відповідно до пункту 11 статті 28 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підставою для відмови у державній реєстрації є обставина, коли документи для державної реєстрації припинення юридичної особи подані щодо юридичної особи, що ліквідується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім банків, стосовно яких процедура ліквідації здійснюється відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Позивачем ацентовано увагу на тому, що що ні в так званому повідомлені Головного управління ДПС в Дніпропетровській області що міститься в ЄДР, ні в Висновку Колегії не вказано суму наявного податкового боргу, відсутнє будь-яке документальне підтвердження його існування на момент проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, а також на момент розгляду скарги Колегією та на час видачі оскаржуваного наказу, натомість існує довідка, надана Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, яка містить відомості про відсутність будь-якої заборгованості за ПП Гармсель на час проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.

Аналізуючи наведені доводи суд бере до уваги приписи частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази щодо наявності та розміру заборгованості, зазначеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.

Крім зазначеного, в обгрунтування своєї позиції позивем також наголошено на тому, що при проведенні державної реєстрації щодо припинення юридичної особи Приватного підприємства "Гармсель" він, як державний реєстратор, керувався довідкою про відсутність заборгованості зі сплати податків та зборів від 01.11.2019 №24693/10/04-36-50-60, яка містить підпис керівника Головного управління Державної податкової служби в Дніпропетровській області, печатку та вихідний номер.

Суд погоджується з доводами позивача, що Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", яким визначено процедуру державної реєстрації припинення юридичної особи, не зазначено про обов`язковість подачі відомостей про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів саме за формою № ЗО-ОПП для здійснення державної реєстрації припинення юридичної особи.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підставами для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації, є:

- подання документів або відомостей, визначених цим Законом, не в повному обсязі;

- невідповідність документів вимогам, установленим статтею 15 цього Закону;

- невідповідність реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта) відомостям, наданим відповідно до статті 13 цього Закону;

- несплата адміністративного збору або сплата не в повному обсязі;

- подання документів з порушенням встановленого законодавством строку для їх подання.

За посиланням позивача, заявником було подано заяву про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації та довідку архівної установи, а тому зупиняти розгляд документів у державного реєстратора не було законних підстав.

Частиною тринадцятою статті 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань визначено, що для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації на підставі рішення про припинення юридичної особи, прийнятого учасниками юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідних державних органів, або судового рішення про припинення юридичної особи, не пов`язаного з її банкрутством, після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;

2) довідка архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

Позивач вважає, що довідка архівної установи від 04.10.2019 № 03-43-/1892, яка має містити перелік документів, що підлягають передачі до архіву для довгострокового зберігання та з якою не погодився відповідач, є належним документом для здійснення реєстрації припинення юридичної особи, оскільки враховуючи організаційно-правову форму Приватного підприємства Гармсель , такі документи (кадрові документи, зарплатні відомості тощо) можуть не створюватися, у зв`язку з чим Приватне підприємство Гармсель не змогло б завершити процедуру ліквідації, а позивач, відповідно, здійснити державну реєстрацію припинення юридичної особи.

При цьому, відповідачем не заперечується той, факт що державному реєстратору Білогруду Д.О. при проведенні реєстраційної дії щодо припинення юридичної особи був поданий повний пакет документів, визначений статтею 17 вказаного Закону.

Суд звертає увагу, що при прийнятті оскаржуваного наказу, відповідачем не доведено та підтверджено відповідними доказами в чому полягає серйозний характер порушень та масштабність негативних наслідків, зумовлених реєстраційною дією, оскільки прийняття рішення щодо анулювання позивачеві доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є крайньою та найбільш суворою мірою, що може бути застосована Міністерством юстиції України, та позбавляє позивача в майбутньому виконувати свої обов`язки в сфері державної реєстрації та реалізовувати своє право на працю гарантоване Конституцією України.

Таким чином, зважаючи на приписи частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу діяв поза межами повноважень та у спосіб, що визначених Конституцією та законами України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

Приймаючи до уваги викладене вище, виходячи з вимог, заявлених позивачем у даній справі, суд приходить до переконання про задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування Наказу Міністерства юстиції України від 28.02.2020 №723/5 Про скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань .

Зважаючи на визнання протиправним та скасування такого наказу, доступ позивача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підлягає відновленню.

Відповідно до частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З системного аналізу вказаних норм статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України можна дійти висновку, що суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення на користь позивача.

Тобто, такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.

Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

При цьому, як вже зазначалось відповідно до частини сьмої статті 34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань рішення, передбачені підпунктами "а"-"в" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються не пізніше наступного робочого дня з дати прийняття такого рішення шляхом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру. Для виконання таких рішень повторне подання документів для проведення державної реєстрації та сплата адміністративного збору не вимагаються.

Технічний адміністратор Єдиного державного реєстру в день надходження рішень, передбачених підпунктами "г" та "ґ" пункту 2 частини шостої цієї статті, забезпечує його негайне виконання. Порядок тимчасового блокування та анулювання доступу до Єдиного державного реєстру визначається Міністерством юстиції України.

Рішення, передбачені підпунктами "е" та "є" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України, його територіальними органами невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня їх прийняття.

У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу нотаріуса до Єдиного державного реєстру, скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб`єкту державної реєстрації, у якого зберігається реєстраційна справа, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного нотаріуса, акредитованого суб`єкта державної реєстрації.

Частиною третьою статті 34-1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань визначено, що технічний адміністратор Єдиного державного реєстру у день надходження рішень, передбачених пунктами 1 і 2 частини другої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання.

Водночас, згідно з п. 20 Порядку №990, у разі прийняття Мін`юстом рішення, передбаченого пунктами 1 і 2 частини другої статті 37 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та/або пунктами 1 і 2 частини другої статті 34 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", електронна копія відповідного рішення Мін`юсту, виготовлена шляхом сканування, у день його прийняття надсилається з використанням системи електронного документообігу технічному адміністратору реєстрів.

З аналізу змісту вказаних норм вбачається, що ними не передбачено, що у разі визнання протиправним та скасування рішення про анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, порядку відновлення такого доступу, у зв`язку з чим суд вважає, що таке відновлення повинно здійснюватися на підставі рішення суду.

При цьому, зважаючи на те, що Мін`юст в межах спірних правовідносин не є технічним адміністратором реєстрів, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині зобов`язання Міністерства юстиції України поновити державному реєстратору П`ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Білогруду Дмитру Олесандровичу доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Разом з тим, з метою повного та належного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повідомити ДП "НІС", як технічного адміністратора реєстрів, про визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу та про необхідність відновлення доступу позивачу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з частиною першою статті 9, статті 72, частин першої, другої, п`ятої статті 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з`ясованих судом обставин вбачається, що позов Державний реєстратор П`ятихатської районної державної адміністрації ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи - Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Приватне підприємство "Гармсель" про визнання протиправним та скасування Наказу від 28.02.2020 №723/5, зобов`язання вчинити дії є таким, що підлягає задоволенню частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Отже, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає частина сплаченої суми судового збору у розмірі 630,60 грн.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов державного реєстратора П`ятихатської районної державної адміністрації Білогруда Дмитра Олександровича задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України від 28.02.2020 №723/5 Про скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань .

3. Зобов`язати Міністерство юстиції України повідомити Державне підприємство "Національні інформаційні системи" про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 28.02.2020 №723/5 Про скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та про необхідність відновлення державному реєстратору П`ятихатської районної державної адміністрації Білогруду Дмитру Олександровичу доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

4. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь державного реєстратора П`ятихатської районної державної адміністрації Білогруда Дмитра Олександровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 630,60 грн (шістот тридцять гривень шістдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Іщук І.О.