Постанова

від 03.12.2020 по справі 520/10111/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2020 р.Справа № 520/10111/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Григорова А.М.,

Суддів: Бартош Н.С. , Подобайло З.Г. ,

за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ХБК-БУДЕНЕРГО" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Мар`єнко Л.М., м. Харків, повний текст складено 24.01.20 року по справі № 520/10111/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХБК-БУДЕНЕРГО"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ХБК-БУДЕНЕРГО", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Харківській області № 639 від 19.09.2019 р. про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ХБК - Буденерго" .

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржуваний наказ є протиправним, через що підлягає скасуванню, оскільки, на думку позивача, містить посилання на джерело інформації та не містить інформації, яка підтверджує факт допущеного позивачем порушення закону, тобто не містить інформації, яка підтверджує підставу за якої у ДФС виникає право направити запит про надання інформації, а у платника обов`язок надати таку інформацію. Відтак підстав для винесення оскаржуваного наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки немає.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2020р. у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ХБК-БУДЕНЕРГО" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу № 639 від 19.09.2019 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариством з обмеженою відповідальністю "ХБК-БУДЕНЕРГО" подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до неповноти дослідження доказів, невідповідності висновків суду обставинам справи та до неправильного вирішення справи. Вказує, що у запитах надісланих відповідачем, відсутнє посилання на факти, що ним виявлено і які свідчать про порушення платником податків податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та із зазначенням інформації, яка це підтверджує (юридичний факт - обставини з якими закон пов`язує виникнення прав та обов`язків, в нашому випадку наявність обставин за наявності яких у відповідача виникає право направити запит), тобто не дотримано вимоги пп.1 п.73.3 ст.73 ПК України. Таким чином, податковим органом при оформленні спірного запиту було порушено пряму вказівку визначену Податковим кодексом України щодо його оформлення. З огляду на зазначене письмовий запит контролюючого органу про надання інформації було оформлено з порушенням законодавчо встановленого порядку, а тому позивач звільнений від обов`язку надавати відповідь на вказаний запит, що прямо передбачено пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим відповідач був позбавлений права приймати наказ про призначення позапланової виїзної перевірки платника податків з підстав визначених підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (ненадання пояснень та їх документального підтвердження) із дотриманням яких законодавець пов`язує можливість проведення документальної позапланової перевірки, що свідчить про протиправність оскаржуваного наказу. Посилається на рішення Верховного Суду від 26.02.2019 р. у справі № 826/9082/15. Зазначає, що суд першої інстанції не вказав які факти було виявлено податковим органом, що свідчать про порушення платником законодавства. Тобто суть таких фактів (події що відбулись в часі та просторі) коли, в якому місці, і ким встановлені та де (в якому офіційному документі) зафіксовані. Така інформація щодо виявлених фактів відсутня. Фактично суд обмежився загальним формулюванням щодо наявності фактів. Тобто в рішенні суду та в запитах відповідача відсутнє посилання на конкретні факти що відбулись у часі та просторі, та інформацію що їх підтверджує, які вказують на порушення позивачем законодавства що відноситься до сфери контролю відповідача. Фактично у запитах вказано припущення органу ДПС про можливе оформлення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення, однак жодних фактів які про це свідчать і які були встановлені (виявлені) уповноваженим на те органом та в порядку визначеному законом не вказано. Таким чином орган ДПС в запитах та суд у оскаржуваному рішенні послались не на факти, а на припущення щодо можливості існування фактів які дають підстави припустити про порушення законодавства. Зазначає, що судом дана неправильна оцінка доказам та відповідно обставинам справи. Посилається на рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 4 квітня 2018 року у справі № 820/1257/18 від 22 червня 2018 року у справі № 820/2661/18, від 29 січня 2018 року у справі № 820/5336/17 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 820/283/18, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року у справі № 1340/5063/18 на постанову Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 809/1139/17, від 20 лютого 2018 року у справі № 826/6280/13-а. Також позивач звертає увагу суду, що відсутні судові рішення щодо визнання фіктивними угод укладених між позивачем та вищевказаним юридичними особами переліченими у запитах відповідача. Зважаючи на вищевикладене, у відповідача відсутній документально підтверджений факт щодо дій позивача, який свідчить про порушення ним податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідача, та відповідно не вказаний у запитах про надання інформації, що направлялись позивачу відповідачем. Зважаючи на неповноту дослідження доказів та невідповідність висновків суду обставинам справи, посилання суду на правові позиції Верховного Суду у подібних відносинах не обґрунтоване. На підставі вищевикладеного просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 р. у справі № 520/10111/19, повністю та ухвалити нове судове рішення - позов задовольнити повністю. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Харківській області № 639 від 19.09.2019 р. про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ХБК-Буденерго".

Від Головного управління ДПС у Харківській області, до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що повністю відхиляє вимоги апеляційної скарги. Вказує, що позивачем не надано належних та допустимих доказів порушення прав, свобод чи інтересів. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином, на адреси визначені в апеляційній скарзі та позовній заяві.

Також сторони по справі повідомлені на електронну адресу, яка міститься в матеріалах справи.

Від ТОВ "ХБК-Буденерго", до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому зазначає, що в зв`язку з находженням на лікарняному (додається до клопотання)- ОСОБА_1 не має можливості прибути до суду 03 грудня 2020 року.

Також посилається на те, що у зв`язку із встановленням на території України карантину Постановою КМУ від 13 жовтня 2020 № 956 внесені зміни до урядової постанови від 22 липня 2020 № 641, яке регулює питання загальнонаціонального карантину з метою запобігання поширенню на території України на хворобу COVID-19, викликаної коронавірусом SARS-CoV-2 та продовжили дію карантину до 31 грудня включно. Постанову № 956 офіційно опубліковано 14 жовтня 2020 року та з метою запобігання розповсюдження інфекційних захворювань серед учасників судових процесів та працівників суду, зважаючи на розпорядження Голови Другого апеляційного адміністративного суду про припинення пропуску до приміщень суду сторонніх осіб, крім працівників суду, на період дії карантину, та зважаючи що представники ТОВ ХБК-Буденерго директор ОСОБА_1 та адвокат ОСОБА_2 бажають особисто приймати участь у судовому засіданні, ТОВ ХБК-Буденерго керуючись ч.1 ст.313 КАС України, просить відкласти розгляд справи № 520/10111/19 що призначено на 03 грудня 2020 року о 16:45 год., на іншу дату після завершення карантину.

Протокольною ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020р. відмовлено в задоволенні клопотання ТОВ "ХБК-Буденерго" про відкладення розгляду справи

Колегія суддів зазначає, що як вбачається з матеріалів справи та клопотань позивача представляв інтереси ТОВ ХБК-Буденерго в суді першої інстанції та продовжує представляти інтереси товариства в суду апеляційної інстанції адвокат Венгер B.Л.

Жодних доводів та обґрунтувань не можливості представником ТОВ ХБК-Буденерго , адвокатом Венгер В.Л. прийняти участь в судовому засіданні суду апеляційної інстанції 03.12.2020р., клопотання позивача не містить.

Також колегія суддів зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 11 березня 2020 року №211 з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України установлено карантин.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів дія карантину була продовжена шляхом введення з 21 травня 2020 року адаптивного карантину, зокрема, у регіонах, в яких здійснюється послаблення протиепідемічних заходів, серед іншого, дозволяється: з 22 травня: регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні за умови перевезення пасажирів у межах кількості місць для сидіння, передбаченої технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб; з 25 травня: - перевезення пасажирів метрополітенами за умови забезпечення перевізником контролю за використанням засобів індивідуального захисту, зокрема, респіраторів або захисних масок, у тому числі виготовлених самостійно.

Колегія суддів звертає увагу, що станом на 15 червня 2020 року на території України запроваджено адаптивний карантин.

Крім того, колегія суддів зазначає, що по справі відбулося декілька судових засідань, в які позивач не з`явився.

При цьому одне судове засідання відбулося вже після прийняття Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) 18 червня 2020 року № 731-IX (який набрав чинності з 17.07.2020.

Посилання позивача на те, що розпорядженням Голови Другого апеляційного адміністративного суду припинено пропуск до приміщень суду сторонніх осіб, крім працівників суду, на період дії карантину є помилковими виходячи з наступного.

Дійсно розпорядженням голови Другого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2020р. № 04-08/8 " Про додаткові заходи запобігання поширенню коронавірусної інфекції (CОVID-19)" відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 "Про запобігання поширення на території України коронавірусу CОVID-19", Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (CОVID-19) від 17.03.2020 року №530-ІХ, Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", рішення зборів суддів Другого апеляційного адміністративного суду "Про додаткові заходи запобігання поширенню коронавірусної інфекції (CОVID-19)" від 23.03.2020 року №6 та з метою запобігання розповсюдження інфекційних захворювань серед працівників суду та учасників судових процесів, у тому числі викликаних коронавірусною інфекцією CОVID-19 зобов`язано тимчасово на період дії карантину ввести наступні заходи, а саме на період дії карантину припинити пропуск до приміщень суду сторонніх осіб, крім працівників суду, а також припинити особистий прийом громадян.

Проте розпорядженням голови Другого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2020р. № 04-08/10 " Про додаткові заходи запобігання поширенню коронавірусної інфекції (CОVID-19)" зобов`язано на період карантину здійснювати відправлення правосуддя з урахуванням всіх обмежень, встановлених Кабінетом Міністрів України. Скасовано розпорядження голови суду "Про додаткові заходи запобігання поширенню коронавірусної інфекції (COVID-19)" від 23 березня 2020 року №04-08/8.

Таким чином, з 03.04.2020р. пропуск до приміщень суду осіб відновлено.

При цьому, колегія суддів зауважує, що саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів, позивач не був позбавлений можливості взяти участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщенням суду або подати додаткові письмові пояснення по суті справи, повідомити про наявність інших доказів правомірності своїх дій, які не були раніше подані до суду, якщо б вважав це за необхідне, та не був позбавлений права безпосередньо прибути в судове засідання через свого представника.

Окрім того, позивач в поданому ним клопотанні посилається на факт встановлення на території України карантину, проте не зазначає конкретно, які саме карантинні обмеження та встановлені заходи на території України, позбавляють можливості особистої участі представника позивача в судовому засіданні.

Отже, беручи до уваги, що апеляційне провадження ініційоване саме позивачем, який виклав свої доводи у своїй апеляційній скарзі, враховуючи можливість розгляду справи без надання усних пояснень представником ТОВ ХБК-Буденерго , колегія суддів зазначає, що причини, викладені в письмових клопотаннях відповідача щодо попередніх судових засідань, з посиланням на запроваджений карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, не є поважними для відкладення розгляду справи за клопотанням суб`єкта владних повноважень, та вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

У відповідності до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ХБК-БУДЕНЕРГО" (далі - ТОВ "ХБК-БУДЕНЕРГО") зареєстроване в порядку, визначеному чинним законодавством як юридична особа, перебуває на податковому обліку як платник податків.

На підставі п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 41.1 ст. 41, п. 61.1, п. 61.2 ст. 61, п.п.62.1.3 п. 62.1 ст. 62, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п.82.2 ст. 82 ПК України, у зв`язку із ненаданням ТОВ "ХБК-БУДЕНЕРГО" документального підтвердження на обов`язкові письмові запити ГУ ДФС у Харківській області від 23.10.2018 №44254/10/20-40-14-11-18 та від 27.06.2019 №31736/10/20-40-14-11-16 протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання, з питання щодо господарських взаємовідносин з ТОВ ЦЕНТРБУДПОСТAЧ (код за ЄДРПОУ 36848366) за грудень 2017 року, січень 2018 року, з TOB ХСК РАКУРС (код за ЄДРПОУ 39925647) за грудень 2016 року, з ТОВ НОРТЛЕЙК (код за ЄДРПОУ 40044609) за січень 2018 року, лютий 2018 року, квітень 2018 року, травень 2018 року, липень 2018 року, серпень 2018 року, вересень 2018 року, листопад 2018 року, грудень 2018 року, з ТОВ ОРЛАНД ГРУП (код за ЄДРПОУ 40880259) за лютий 2017 року, вересень 2017 року, листопад 2017 року, травень 2018 року, прийнято наказ від 19.09.2018 №639 про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "ХБК-БУДЕНЕРГО" (а.с.17).

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ХБК-БУДЕНЕРГО" не погодившись з наказом Головного управління ДПС у Харківській області № 639 від 19.09.2019 р. про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ХБК - Буденерго" звернулось до суду з позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірних правовідносинам, суд апеляційної інстанції керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених Кодексом.

Згідно абз.4 п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Кодексом.

Перелік обставин, за наявності яких контролюючий орган може призначити документальну позапланову перевірку, передбачено пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Закону України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" (далі по тексту - Закон № 1797), який набрав чинності з 1 січня 2017 року (за виключенням окремих статей), до Податкового кодексу України вносяться зміни, що стосуються контрольно-перевірочної роботи.

Законом України -VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" уточнено підстави для проведення позапланових документальних перевірок. Зокрема, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України доповнено змістом, що надає можливість проведення позапланової перевірки також у разі отримання інформації, яка свідчить про порушення вимог податкового законодавства.

При цьому, підпунктами 78.1.1, 78.1.9 п. 78.1 ст. 78 ПК України встановлено термін для надання платниками податків пояснень на запит контролюючого органу - 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, та вимоги до його змісту.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, на реалізацію вказаного наказу від 19.09.2018 №639 посадовими особами контролюючого органу здійснено вихід за адресою позивача, проте уповноваженою особою не допущено посадових осіб податкового органу до проведення перевірки, про що останніми складено акт відмови від допуску до проведення перевірки від 23.09.2019 №359/20-40-05-11-10/3698506 (а.с.18-20).

Згідно п.п. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано статтею 73 Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245 "Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом" (далі - Порядок). Зокрема, чітко визначено перелік підстав для направлення суб`єкту господарювання запиту про подання інформації, а також вимоги до його оформлення.

Так, відповідно до пункту 73.3 статті 73 Кодексу контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

За змістом пункту 10 Порядку встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

У разі, коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому пункту 73.3 статті 73 Кодексу, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Із матеріалів справи вбачається, що податковим органом було направлено ТОВ "ХБК-БУДЕНЕРГО" запити про надання інформації (пояснення та їх документальних підтверджень) від 23.10.2018 №44254/10/20-40-14-11-18 (т. 1 а.с.21-22) та від 27.06.2019 №31736/10/20-40-14-11-16 (а.с.26-27).

Як вбачається із змісту запиту про надання інформації (пояснення та їх документальних підтверджень) від 23.10.2018 №44254/10/20-40-14-11-18, ГУ ДФС у Харківській області зазначено, що контролюючим органом виявлено факти, що свідчать про допущене ТОВ "ХБК-БУДЕНЕРГО" порушення норм п. 198.1 ст. 198 ПК України внаслідок неправомірного визначення за звітний період - декларування ПДВ - грудень 2017 року, січень 2018 року податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ ЦЕНТРБУДПОСТAЧ - на суму 225206,67 грн, на суму 146994,16 грн; грудень 2016 року податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "ХСК Ракурс" - на суму 23333,33 грн; лютий - квітень 2016 року податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "БІГ ТОРНАДО" - на суму 26666,67 грн, на суму 38333,33 грн, на суму 10790.67 грн; вересень 2016 року податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП "ХС Груп" - на суму 924,85 грн, липень 2016 податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "ТРАЙФОРД ГРАНД" - на суму 2500 грн.

Про зазначене вказують результати аналізу податкової інформації, отриманої та опрацьованої відповідно до ст. ст.72, 73, 74 ПК України, що згідно з п.74.3 ст.74 використовується для виконання покладених на контролюючі органи завдань, а саме: даних Єдиного реєстру податкових накладних, інформаційних баз даних ДФС України та узагальненої податкової інформації отриманої від ГУ ДФС у Львівській області від 21.05.2018 № 57/13-01-12-81/36848366, від ГУ ДФС у Донецькій області від 01.08.2018 № 75/05-99-47-03/36848366 щодо ТОВ "ЦЕНТРБУДПОСТАЧ" (код платника 36848366), узагальненої податкової інформації складеної ГУ ДФС у Харківській області від 17.01.2017 № 39/20-40-14-08-12/39925647, від 24.01.2018 № 92/20-40-14-12-12/39925647 щодо TOB ХСК Ракурс (код платника 39925647), узагальненої податкової інформації отриманої від ГУ ДФС у м. Києві від 24.01.2017 № 282/7/26-54-12- 01 щодо ТОВ "БІГ ТОРНАДО" (код платника 40031076), узагальненої податкової інформації складеної ГУ ДФС у Харківській області від 20.01.2017 № 65/20-40-14-08-12/36459-175 щодо ПП ХС Груп (код платника 36459475), узагальненої податкової інформації отриманої від ГУ ДФС у Київській області від 12.12.2016 №353/10-08-15-01/40550344 щодо ТОВ ТРАЙФОРДГРАНД (код платника 40550344).

Також у зазначеному запиті вказано, що за результатами отриманої та опрацьованої податкової інформації з`ясовано документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення по взаємовідносинам з контрагентами: ТОВ "ЦЕНТРБУДПОСТАЧ" (код платника 36848366) у грудні 2017 року, у січні 2018 року; ТОВ ХСК Ракурс (код платника 39925647) у грудні 2016 року; ТОВ "БІГ ТОРНАДО" (код платника 40031076) у лютому - квітні 2016 року; ПП ХС Груп (код платника 36459475) у вересні 2016 року; ТОВ ТРАЙФОРД ГРАНД (код платника 40550344) у липень 2016 року.

При цьому відповідачем зазначено про необхідність надати позивачу засвідчені підписом посадової особи ТОВ"ХБК-БУДЕНЕРГО" та скріплені печаткою (за наявності), копії документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду , обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) із контрагентом у грудні 2017 року, у січні 2018 року ТОВ "ЦЕНТРБУДПОСТАЧ"; у грудні 2016 року ТОВ ХСК Ракурс ; у лютому - квітні 2016 року ТОВ "БІГ ТОРНАДО"; у вересні 2016 року ПП ХС Груп ; у липень 2016 року ТОВ ТРАЙФОРД ГРАНД . Зокрема, але не вичерпно: договори купівлі - продажу товарів, первинні документи щодо транспортування продукції, документи щодо підтвердження відповідності продукції, розрахункові документи, регістри бухгалтерського обліку, відомості щодо умов зберігання ТМЦ, перелік основних фондів, чисельність персоналу на підприємстві, тощо.

Як вбачається із змісту запиту про надання інформації та її документального підтвердження від 27.06.2019 №31736/10/20-40-14-11-16, ГУ ДФС у Харківській області зазначено, що контролюючим органом виявлено факти, що свідчать про допущене ТОВ "ХБК-БУДЕНЕРГО" порушення норм п.198.1 ст.198. пп. 187.1 ст.187, п. 188.1 ст.188 ПК України внаслідок неправомірного визначення за звітний період декларування ПДВ, порушення норм пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України внаслідок неправомірного визначення за 2018 рік декларування з податку на прибуток - січень, лютий, квітень, травень, серпень, листопад, грудень 2018 року податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "НОРТЛЕЙК" (код платника 40044609) - на суму 28335 гри., на суму 83420 грн, на суму 61667 грн, на суму 66667 гри., на суму 611275 грн, на суму 513458 грн на суму 92280 грн, липень, вересень 2018 року податкового зобов`язання по взаємовідносинах з ТОВ "НОРТЛЕЙК" (код платника 40044609) - на суму 125027 грн, на суму 13332 гри.; лютий, вересень, листопад 2017 року, травень 2018 року податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "ОРЛАНД ГРУП" (код платника 40880259) - на суму 73655 грн, на суму 34044 грн, на суму 131667 грн, на суму 4979 грн.

Про зазначене вказують результати аналізу податкової інформації, отриманої та опрацьованої відповідно до ст. ст.72, 73, 74 ПК України, що згідно з п.74.3 ст.74 використовується для виконання покладених на контролюючі органи завдань, а саме: даних Єдиного реєстру податкових накладних, інформаційних баз даних ДФС України та протоколу допиту ОСОБА_1 від 14.01.2019 у кримінальному провадженні №12018220000001273 від 30.10.2018 за ч. 3 ст.191 ККУ директора ТОВ "НОРТЛЕЙК" (код платника 40044609), ТОВ ОРЛАПД ГРУП" (код платника 40880259) щодо непричетності до фінансово - господарської діяльності вказаного підприємства.

Також у зазначеному запиті вказаного, що за результатами отриманої та опрацьованої податкової інформації з`ясовано документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення по взаємовідносинам з контрагентами: у січні, лютому, квітні, травні, липні, серпні, вересні, листопаді, грудні 2018 року ТОВ "НОРТЛЕЙК"; у лютому, вересні, листопаді 2017 року, травні 2018 року ТОВ "ОРЛАНД ГРУП".

При цьому, відповідачем зазначено про необхідність надати позивачу засвідчені підписом посадової особи ТОВ "ХБК-БУДЕНЕРГО" та скріплені печаткою (за наявності), копії документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду , обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) із контрагентами у січні, лютому, квітні, травні, липні, серпні, вересні, листопаді, грудні 2018 року ТОВ "НОРТЛЕЙК"; у лютому, вересні, листопаді 2017 року, травні 2018 року ТОВ "ОРЛАНД ГРУП". Зокрема, але не вичерпно: договори купівлі - продажу товарів, первинні документи щодо транспортування продукції, документи щодо підтвердження відповідності продукції, розрахункові документи, регістри бухгалтерського обліку, відомості щодо умов зберігання ТМЦ, перелік основних фондів, чисельність персоналу на підприємстві, тощо.

Зазначена у запитих податкова інформація, що стала підставою для направлення вказаних запитів, надана відповідачем до матеріалів справи (т. 1 а.с.53-70, 178-184).

З огляду на зміст запитів податкового органу, а також наданої відповідачем податкової інформації, колегія суддів зазначає, що вказані запити контролюючого органу відповідають вимогам ПК України, оскільки у них чітко викладено підстави, з якими податковий орган пов`язує наявність підстав для припущення про порушення ТОВ "ХБК-БУДЕНЕРГО" вимог податкового чи іншого законодавства, що потребує перевірці.

Колегія суддів зазначає, що вказані запити містить детальний опис обставин, за яких контролюючий орган дійшов висновку про необхідність витребування у позивача певних даних та їх документального підтвердження і які відповідно до наведеної вище норми є підставою для надсилання письмового запиту про подання інформації платнику податків.

Запити містять вказівку на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ХБК-БУДЕНЕРГО" ст.ст. 187, 188, 198 Податкового Кодексу України щодо наявності чи відсутності яких мається намір провести перевірку .

Також , на виконання вимог п. 73.3 ст. 73 Податкового Кодексу України та п.12 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженому постановою КМ України № 1245 від 27.12.2010 запит містить перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати, і печатку контролюючого органу.

Колегія суддів зазначає, що використання відповідачем податкової інформації, що міститься в інформаційних системах податкового органу відповідає положенням ст.ст. 71-74 Податкового Кодексу України.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Отже, направляючи вказані запити позивачу, контролюючий орган реалізував свої повноваження, визначені законом, а у позивача виник обов`язок надати відповідну інформацію у встановленому порядку та строки.

За таких обставин на позивача покладався обов`язок щодо надання інформації, про надання якої і складений запит податкового органу.

Відповідно до статті 81 ПК України, у наказі на проведення документальної позапланової перевірки повинно бути зазначено підставу для її проведення із зазначенням відповідного підпункту пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

З матеріалів справи судом встановлено, що на вказані запити про надання інформації (пояснення та їх документальних підтверджень) від 23.10.2018 №44254/10/20-40-14-11-18 та від 27.06.2019 №31736/10/20-40-14-11-16 ТОВ "ХБК-БУДЕНЕРГО" надані відповіді від 13.11.2018 №248 та від 18.07.2019 №187 (т.1 а.с.23,28), які не містили відповідних пояснень та їх документального підтвердження щодо вказаних контрагентів.

Таким чином, дослідивши зміст вказаних письмових запитів контролюючого органу та листів - відповідей ТОВ "ХБК-БУДЕНЕРГО" на вказані запити, судом встановлено, що фактично ТОВ "ХБК-БУДЕНЕРГО" не надано до контролюючого органу письмових пояснень та їх документального підтвердження на вказані запити.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про інформацію" податкова інформація - це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Пунктом 71.1 ст. 71 ПК України передбачено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно п. 61.1 ст. 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Таким чином, за фактом отриманої податкової інформації щодо контрагентів платника податків, контролюючий орган вправі надіслати платникові запит щодо такої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду в складі Касаційного адміністративного суду від 14.02.2019 по справі №826/9336/17, від 22.05.2018 по справі №820/4605/17, від 02.03.2018 по справі №820/2762/17, від 20.02.2018 по справі №820/3038/17.

Посилання на окремі дефекти запитів про надання інформації не впливають на обов`язок позивача надати всю необхідну інформацію за запитом, оскільки такі помилка чи відсутність або неповнота посилань не повинні розглядатися як підстава для визнання запиту таким, що не відповідає вимогам пункту 73.3 Податкового кодексу України, та, як наслідок, бути підставою для визнання наказу про проведення податкової перевірки протиправним.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 02 жовтня 2018 року по справі 813/3033/16.

Щодо доводів апеляційної скарги щодо реальності господарських операцій, з посиланням на рішення судів, ати перевірок та посилання на те, що суд першої інстанції не надав оцінки та не взяв до уваги пояснення позивача щодо відсутності будь - яких фактів які свідчать про порушення допущені позивачем законодавства, що контролюється Податковим Кодексом України, колегія суддів зазначає наступне.

Запит податкового органу направляється при наявності інформації, яка свідчить про наявність порушення.

Виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями у визначений законом строк. За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень.

Однак, у випадку, якщо ці пояснення необґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Встановлення законодавцем вказаного правила спрямоване на гарантування дотримання прав платників податків, звуження підстав для проведення перевірки, усунення можливості зловживання правом на перевірку.

Тобто, сам факт наявності чи відсутності порушення встановлюється податковим органом вже під час проведення перевірки.

Суд в даній справі не вирішує питання щодо реальності операцій позивача з його контрагентами.

Колегія суддів зазначає, що копії документів, на підставі інформації з яких, податковий орган зробив висновки щодо фактів наявності можливих порушень, були надані відповідачем до суду першої інстанції та містяться в матеріалах справи.

Однак, згідно відповідей позивача на запити податкового органу, товариство фактично відмовило податковому органу в наданні інформації.

Щодо доводів позивача, що у податкового органу була відсутня інформація щодо порушення платником податку законодавства, колегія суддів зазначає наступне.

Запит контролюючого органу про надання платниками податків податкової інформації надсилається у випадку обґрунтованого сумніву (підтвердженого отриманою у встановленому законом порядку інформацією) податкового органу щодо дотримання платником податку вимог законодавства та з метою надання можливості платникам податків усунути такі сумніви поясненнями та документами, які підтверджують такі пояснення, для спростування висновків податкового органу про ймовірні порушення. У випадку ненадання відповіді та запитуваної інформації на запит контролюючого органу, що оформлений у відповідності до норм Податкового кодексу України, у податкового органу відсутня можливість перевірити отриману інформацію про можливі порушення платниками податків податкового законодавства, наслідком чого є призначення перевірки у встановленому Податковим кодексом України порядку.

Таким чином, наявність у податкового органу податкової інформації, що вказує про ймовірні порушення позивачем вимог податкового законодавства, не свідчить беззаперечно про те, що такі порушення мають місце. Задля можливості спростувати таку інформацію і направляється запит податкового органу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.02.2019 року по справі №820/4437/18.

Крім того, суд відхиляє посилання позивача на постанови Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 809/1139/17, від 20 лютого 2018 року у справі № 826/6280/13-а оскільки правовідносини у даних справах не є аналогічними тим, що розглядались у справі Верховним Судом України.

Посилання позивача на рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 4 квітня 2018 року у справі № 820/1257/18 від 22 червня 2018 року у справі № 820/2661/18, від 29 січня 2018 року у справі № 820/5336/17, від 20 вересня 2018 року у справі № 820/283/18, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року у справі № 1340/5063/18, є не обґрунтованим. Дані судові рішення не є рішенням, які є обов`язковими до врахування, та таким що мають преюдиційне значення для вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач правомірно видав наказ про призначення позапланової документальної перевірки, на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, через що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведене доводи позивача щодо неправомірності прийняття відповідачем Наказу Головного управління ДПС у Харківській області № 639 від 19.09.2019 р. про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ХБК - Буденерго"" є помилковими

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 року по справі № 520/10111/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров Судді (підпис) (підпис) Н.С. Бартош З.Г. Подобайло Повний текст постанови складено 14.12.2020 року