Постанова

від 03.12.2020 по справі 280/2000/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 280/2000/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року в адміністративній справі №280/2000/20 (головуючий суддя першої інстанції Татаринов Д.В., рішення у повному обсязі виготовлено 09 червня 2020 року) за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Запорізького управління Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 23.03.2020 року звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Запорізького управління Головного управління ДПС у Запорізькій області, який в подальшому уточнив, в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21 січня 2020 року за номером № Ф-61423-59 на суму 5600,06 грн., винесену ГУ ДПС у Запорізькій області стосовно ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- визнати протиправними та скасувати рішення №13 від 03 січня 2017 року стосовно нього про анулювання реєстрації платника єдиного податку з 01 січня 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (зокрема, бути платником єдиного податку третьої групи). Вказує, що жодної перевірки ФОП ОСОБА_1 контролюючим органом станом на 03 січня 2017 року проведено не було та, відповідно не було складено акту про порушення вимог чинного законодавства, на підставі якого прийнято рішення №13 від 03 січня 2017 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку. Вказане свідчить про відсутність підстав, передбачених пунктом 299.11 статті 299 ПК України, для прийняття оскаржуваного рішення контролюючим органом. Разом з тим, вказує, що сплата єдиного податку ним проводилась своєчасно та в повному обсязі, перерахувавши відповідні суми коштів до бюджету, що підтверджується копіями квитанцій.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 21 січня 2020 року за номером № Ф-61423-59 на суму 5600,06 грн..

Вказана ухвала сторонами в апеляційному порядку не оскаржувалась та набрала законної сили.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення №13 від 03 січня 2017 року стосовно ФОП ОСОБА_1 про анулювання реєстрації платника єдиного податку з 01 січня 2017 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду скасувати та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, а тому в суді апеляційної інстанції справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів в порядку письмового провадження, про що сторони повідомлені належним чином.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне.

03.01.2017 року Вільнянської об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області винесено рішення №13 від 03 січня 2017 року, яким ОСОБА_1 анульовано реєстрацію платника єдиного податку з 01 січня 2017 року (а.с.97).

Підставою анулювання зазначено порушення фізичною особою-підприємцем положень підпункту 298.2.3 статті 298 та підпункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України, а саме: у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідових кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Не погодившись з таким рішенням податкового органу, позивач оскаржив його до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив із того, що спірне рішення №13 від 03 січня 2017 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку ухвалено без проведення перевірки та фіксування порушень відповідним актом перевірки.За таких обставин рішення прийнято відповідачем з порушенням законодавства.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності регламентована главою 2 Розділу XIV Спеціальні податкові режими Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

За положеннями пункту 3 пункту 299.10. статті 299 Податкового кодексу України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 8 підпункту 298.2.3. пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Згідно пункту 300.1 статті 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Відповідно до пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Зміст наведеної правової норми дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення №13 від 03 січня 2017 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку стала службова записка начальника відділу податків і зборів з фізичних осіб Вільнянської об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області Філобок Н.О. від 03 січня 2017 року, про що зазначено в оскаржуваному рішенні.

Отже, спірне рішення відповідача №13 від 03 січня 2017 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку є протиправним, оскільки ухвалено без проведення відповідної перевірки та фіксування порушень в акті перевірки, а лише на підставі службової записки.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 травня 2020 року у справі №820/5346/17.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийняття рішення №13 від 03 січня 2017 року, яким ОСОБА_1 анульовано реєстрацію платника єдиного податку з 01 січня 2017 року.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вирішуючи питання про можливість касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Оскільки дана справа судом першої інстанції визнана незначною, розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року в адміністративній справі №280/2000/20 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року в адміністративній справі №280/2000/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених частиною 4, пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Чабаненко

суддя С.Ю. Чумак