Постанова

від 11.12.2020 по справі 280/4728/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 280/4728/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства АНТ-СЛАВУТИЧ на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року (суддя суду 1 інстанції Лазаренко М.С.) по справі за позовом Головного управління ДФС у Запорізькій області до Фермерського господарства АНТ-СЛАВУТИЧ про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Запорізькій області звернулося до суду з позовом до Фермерського господарства АНТ-СЛАВУТИЧ , в якому просило стягнути з відповідача податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 171978,68 грн., адміністративного штрафу та інших санкцій у сумі 510 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що за Фермерським господарством АНТ-СЛАВУТИЧ , станом на момент звернення до суду, обліковується податковий борг в розмірі 172488,68 грн., вимога про сплату боргу у добровільному порядку відповідачем не виконано, податковий борг не погашено.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року позовні вимоги задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки сума податкового зобов`язання визначена в податкових повідомленнях - рішеннях, є узгодженою і у встановлений законом строк не сплачена, то у відповідача є наявним податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 172488,68 грн., з адміністративних штрафів та інших санкцій в розмірі 510,00 грн.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідачем, апеляційну скаргу мотивовано тим, що вказана позивачем заборгованість є неузгодженою, що підтверджується фактом оскарження податкових повідомлень-рішень від 30.10.2017 №0014331413, №0014341413, №0014351413 до Верховного Суду.

Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Перевіривши рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 171978,68 грн., виник у зв`язку з наступним:

- 30.10.2017 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0014331413, яким за порушення пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.135.4.1 п.135.4 ст.135 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 102115 грн. 00 коп. з яких: 81692 грн. - за податковими зобов`язаннями та 20423 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції;

- 30.10.2017 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0014351413, яким за порушення пп.49.18.3 п.48.18 ст.48 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 340 грн. 00 коп. за платежем податок на прибуток приватних підприємств .

Податковий борг зі сплати адміністративних штрафів та інших санкцій в розмірі 510,00 грн. виник у зв`язку із прийняттям контролюючим органом податкового повідомлення - рішення від 30.10.2017 №0014341413.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правилами п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

За змістом п.58.2 ст.58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Положеннями ст. 56.18 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи Фермерським господарством АНТ-СЛАВУТИЧ в судовому порядку оскаржувалися податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 30.10.2017 №0014331413, №0014341413, №0014351413 (справа № 808/3691/17).

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2018 року, у справі № 808/3691/17, відмовлено у задоволенні позову Фермерського господарства АНТ-СЛАВУТИЧ до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст. 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Таким чином, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.03.2018 по справі №808/3691/17 набрало законної сили 25.07.2018.

Отже, відповідно до положень ст. 56.18 Податкового кодексу України сума податкового зобов`язання визначена в податкових повідомленнях - рішеннях, є узгодженою та у встановлений законом строк не сплачена.

Приписами п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Нормами пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Положеннями п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Пунктом 95.2 ст.95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, факт узгодження грошового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк. У свою чергу, невиконання обов`язку зі сплати узгодженого грошового зобов`язання у встановлений законом строк має наслідком включення такого зобов`язання до податкового боргу платника податків, процедура стягнення якого за загальними правилами розпочинається не раніше, ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивачу у встановленому порядку, засобами поштового зв`язку, направлено податкову вимогу від 29.08.2018 №93318-52, яка отримана платником податків 22.09.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Зважаючи на вищезазначені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 172488,68 грн., з адміністративних штрафів та інших санкцій в розмірі 510,00 грн. та наявність підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства АНТ-СЛАВУТИЧ залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров