Постанова

від 10.12.2020 по справі 640/20675/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/20675/19 Суддя (судді) першої інстанції: Чудак О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.,

суддів Безименної Н.В., Бєлової Л.В.

за участю секретаря Островської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2020 року (м. Київ, дата складання повного тексту - 25.09.2020) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Хмільницьке до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування акту, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю Хмільницьке звернулося до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Офісу великих платників податків Державної податкової служби щодо опису майна Товариства з обмеженою відповідальністю Хмільницьке ;

- скасувати Акт опису майна Офісу великих платників податків Державної податкової служби від 13.06.2019 №11;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.10.2019 №000011002, прийнятого Офісом великих платників податків Державної податкової служби.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податковий борг, у зв`язку із нібито наявністю якого майно ТОВ Хмільницьке описано відповідачем у податкову заставу, виник у зв`язку із несплатою ТОВ Хмільницьке грошового зобов`язання, визначеного податковими повідомленнями-рішеннями від 25.02.2019 №0001641401, №0001651401, №0005511306. При цьому, позивач оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення від 25.02.2019 до суду, а тому грошові зобов`язання, визначені такими рішеннями були не узгодженими, що спростовує висновок відповідача про наявність вказаного податкового боргу та свідчить про відсутність підстав для опису майна ТОВ Хмільницьке у податкову заставу. Позивач зазначив, що під час опису майна ТОВ Хмільницьке у податкову заставу відповідачем допущено ряд порушень, що свідчить про протиправність таких дій та необхідність скасування акта опису майна у податкову заставу від 13.06.2019 №11. Також позивач зауважив на необґрунтованості проведеного відповідачем розрахунку штрафної санкції, застосованої згідно податкового повідомлення-рішення від 09.10.2019 №000011002. Позивач вказав, що кошти, які надійшли у період з 13.06.2019 по 25.07.2019 в якості оплати за товари, включені до акту опису майна у податкову заставу від 13.06.2019 №11, спрямовані у повному обсязі на виплату заробітної плати та сплату ЄСВ, що виключає можливість нарахування штрафних санкцій за статтею 124 ПК України.

Відповідач у своєму відзиві просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що у зв`язку з несплатою грошових зобов`язань, самостійно визначених органом відповідно до податковою повідомлення-рішення від 25.02.2019 №0001641401, винесеного на підставі акту від 28.01.2010 №172/1401/00692245, 04.06.2019 по платнику ТОВ Хмільницьке виник податковий борг з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт послуг) у сумі 30 047 644,48 грн. За результатами проведення перевірки стану збереження майна ТОВ Хмільницьке , яке перебуває у податковій заставі, на підставі інформації, що надана ТОВ Хмільницьке листами від 26.07.2019 №1098, від 12.08.2019 №2/08/2019, від 16.08.2019 №16/08/2019 та даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено порушення ТОВ Хмільницьке вимог пункту 92.1 статті 92 ПК України, адже кошти від відчуження майна, описаного у податкову заставу, не в повному обсязі направлені в рахунок виплати заробітної плані, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або погашення податкового боргу платника. ТОВ Хмільницьке відчужено майно на суму 6221242,71 грн без попередньої згоди контролюючого органу. Тому, відповідачем правомірно застосовано до ТОВ Хмільницьке штраф на підставі статті 124 ПК України згідно податкового повідомлення-рішення від 09.10.2019 №000011002.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2020 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.10.2019 №000011002, прийняте Офісом великих платників податків Державної податкової служби. В задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та неповного з`ясування обставин у справі. Доводи апеляційної скарги повністю дублюють доводи викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у 2018 році Головним управлінням ДФС у Вінницькій області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Хмільницьке з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.05.2016 по 30.09.2018, валютного - за період з 01.05.2016 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.05.2016 по 30.09.2018.

За результатами перевірки складено акт від 28.01.2019 №172/1401/00692245 на підставі висновків якого Головним управлінням ДФС у Вінницькій області 25.02.2019 прийняті податкові повідомлення-рішення: №0005511306, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ Хмільницьке за платежем податок на доходи фізичних осіб, пені на суму 9697445,06 грн; №0001641401, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ Хмільницьке за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 14635356 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 7317678 грн; №0001651401, яким до ТОВ Хмільницьке застосовано штраф у сумі 3540258 грн.

ТОВ Хмільницьке оскаржило зазначені податкові повідомлення-рішення від 25.02.2019 у адміністративному порядку шляхом подання скарги до Державної фіскальної служби України.

06.05.2019 ТОВ Хмільницьке отримано рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 26.04.2019 №20198/6/99-99-11-04-01-25, згідно якого податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Вінницькій області від 25.02.2019 №0001651401, №0001641401, №0005511306 залишені без змін, а скарга ТОВ Хмільницьке - без задоволення.

18.06.2019 ТОВ Хмільницьке звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.02.2019 №0005511306.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06.11.2019 у справі №120/1951/19-а, яке набрало законної сили 09.12.2019, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.02.2019 №0005511306.

Також 18.06.2019 ТОВ Хмільницьке звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.02.2019 №0001641401 та №0001651401. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 02.07.2019 у справі №120/1950/19-а вказану позовну заяву повернуто особі, яка її подала, на підставі пункту 2 частини 4 статті 169 КАС України.

01.07.2019 ТОВ Хмільницьке повторно звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.02.2019 №0001641401 та №0001651401.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 23.07.2019 за вказаною позовною заявою відкрито провадження у адміністративній справі №120/2117/19.

05.06.2019 Офісом великих платників сформовано та направлено ТОВ Хмільницьке податкову вимогу №615-17, про сплату податкового боргу у сумі 30 047 644,48 грн, який виник у зв`язку із несплатою грошових зобов`язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 25.02.2019 №0005511306, №0001641401 та №0001651401.

Рішенням заступника начальника Офісу великих платників податків ДФС Короткової І.М. про опис майна у податкову заставу №28475/10/28-10-17-02-23 від 05.06.2019, вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності ТОВ Хмільницьке .

13.06.2019 податковим керуючим Ващук О.О. складено акт опису майна у податкову заставу №11 згідно яким описано у податкову заставу майно ТОВ Хмільницьке вартістю 30047644,48 грн, а саме - кукурудза КП 3-клас, пшениця озима 6-клас, соя нестандартна, побічний продукт кукурудза КП, молоко екстра ґатунку.

Відповідно до повідомлення про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковий заставі від 19.07.2019 №35809/10/28-1017-02-23, податковим керуючим розпочато з 13.06.2019 перевірку стану збереження майна ТОВ Хмільницьке , яке перебуває у податковій заставі.

В ході проведення перевірки, з метою отримання інформації щодо наявності заставною манна, його руху та стану збереження, податковим керуючим направлено па адресу ТОВ Хмільницьке листи від 25.07.2019 № 36874/10/28-10-17-02-23, від 06.08.2019 №38707/10/28-10-17-02-23 та від 14.08.2019 №39692/10-28-10-17-02-23 про надання інформації разом із копіями підтверджуючих документів щодо:

- фактичних обсягів виробництва та реалізації готової продукції, а саме - кукурудзи КП 3-клас, пшениця озима 6-клас, соя нестандартна, побічного продукту кукурудзи КП молока екстра ґатунку, за період з 13.06.2019 по 25.07.2019 із чітким зазначенням об`ємів виробництва та реалізації (помісячно);

- надходження грошових коштів від реалізації кукурудзи КП 3-класу, пшениці озимої 6-класу, сої нестандартної, побічного продукту кукурудзи КП, молока екстра ґатунку за період з 13.06.2019 по 25.07.2019 (помісячно);

- рух коштів на банківських рахунках, які надійшли від реалізації кукурудзи КП 3- клас пшениці озимої 6-класу, сої нестандартної, побічного продукту кукурудзи КП, молока екстра ґатунку за період з 13.06.2019 по 25.07.2019 (їх цільове використання);

- інформацію щодо виплат заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 13.06.2019 по 25.07.2019 (помісячно);

- договори купівлі-продажу кукурудзи КП 3-клас; пшениці озимої 6-клас, сої нестандартної; молока екстра ґатунку, з контрагентами, а саме: ФІРМА ЛЮСІДОРФ У ФОРМІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ХМІЛЬНИЦЬКИЙ ЗАВОД СУХОГО ЗНЕЖИРЕНОГО МОЛОКА МОЛОЧНИЙ ВІЗИТ , ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЗЕРНО - АГРОТРЕЙД , ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО РЕНЕТ , додаткові угоди до них, акти виконаних робіт, податкові накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення (виписки банк), квитанції), а також іншу інформацію, що підтверджує сплату за відвантажений товар;

- інформацію про стан дебіторської заборгованості у розрізі контрагентів станом на 13.06.2019; 01.07.2019; 25.07.2019;

- договори купівлі-продажу кукурудзи КП 3-клас; пшениці озимої 6-клас, сої нестандартної; молока екстра ґатунку, з контрагентами, а саме: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІРМА АСТПРТА - КИЇВ , ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АГРО ФОНД , ТОВАРИСГВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ГЛОБИНСЬКИЙ ПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД , додаткові угоди до них, акти виконаних робіт, податкові накладні, а також іншу інформацію, що підтверджує сплату за відвантажений товар.

У відповідь ТОВ Хмільницьке листами від 26.07.2019 №1098, від 12.08.2019 №2/08/2019 та від 16.08.2019 №16/08/2019-1 надано інформацію про:

- фактичні обсяги виробництва та реалізації готової продукції за період з 13.06.2019 по 25.07.2019;

- надходження грошових коштів від реалізації за період з 13.06.2019 по 25.07.2019;

- рух коштів на банківських рахунках, що підтверджують цільове використання коштів за період з 13.06.2019 по 25.07.2019 на суму 22567811,91 грн;

- виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

- платіжні доручення, договори, додатки до договорів, видаткові накладні, податкові накладні, довідка про стан дебіторської заборгованості.

За результатами проведення перевірки стану збереження майна ТОВ Хмільницьке , яке перебуває у податковій заставі, відповідачем складено акт про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі від 12.09.2019 №1189/10/28-10-10-01-36.

За змістом акту від 12.09.2019 №1189/10/28-10-10-01-36, за даними ЄРПН ТОВ Хмільницьке за період 13.06.2019 по 25.07.2019 реалізовано майна, яке перебуває у податковій заставі на загальну суму 15063110,29 грн у тому числі:

- кукурудза КП 3-класу - 6042542,15 грн;

- побічний продукт кукурудза КП - 90713,89 грн;

- молоко (перший, другий, вищий, екстра ґатунок) - 7326654,25 грн;

- соя - 1603200,00 грн.

Загальна сума надходження на розрахункові рахунки ТОВ Хмільницьке склала 16 648 751,48 грн.

При цьому, відповідач встановивши, що за період з 13.06.2019 по 25.07.2019 ТОВ Хмільницьке сплачено заробітну плату і ЄСВ на загальну суму 10 427 507,77 грн, прийшов до висновку, що позивачем відчужено майна без попередньої згоди контролюючого органу на суму 6 221 242,71 грн, чим порушено вимоги пункту 92.1 статті 92 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного висновку акту від 12.09.2019 №1189/10/28-10-10-01-36 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 09.10.2019 №000011002, яким до ТОВ Хмільницьке на підставі пункту 124.1 статті 124 Податкового кодексу України застосовано штраф в розмірі 6 221 242,71 грн.

Позивач вважаючи протиправними дії Офісу великих платників податків Державної податкової служби щодо опису майна ТОВ Хмільницьке , акт опису майна від 13.06.2019 №11 та податкове повідомлення-рішення від 09.10.2019 №000011002, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено факт порушення його прав у межах спірних правовідносин та протиправність оскаржуваного рішення, а відповідачем не надано достатніх та належних доказів й обґрунтування протилежного.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

За приписами статті 88 Податкового кодексу України (далі - ПК України) з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до підпункту 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначає податковий борг як суму узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно пункту 54.5 статті 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (пункт 56.1 статті 56 ПК України).

За приписами пункту 56.17 статті 56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 56.17.3).

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Згідно пункту 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що у разі якщо платник податків оскаржує рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання у адміністративному порядку, днем узгодження такого грошового зобов`язання є день отримання платником податків такого рішення.

Згідно пункту 89.2 статті 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У відповідності із пунктом 92.1 статті 92 ПК України платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом.

Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.

У разі якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди контролюючого органу за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу.

Згідно із пунктом 92.3 статті 92 ПК України у разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу платник податків несе відповідальність відповідно до закону.

Пункт 124.1 статті 124 ПК України передбачає, що відчуження платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу, якщо отримання такої згоди є обов`язковим згідно з цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі вартості відчуженого майна.

У відповідності до пункту 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Згідно пункту 89.4 статті 89 ПК України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Відповідно до пунктів 1-2 розділу ІІ Порядку застосування податкової застави контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №586 (Порядок №586), опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1), яке приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою). Рішення про опис майна у податкову заставу надається платнику податків, що має податковий борг.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна (додаток 2).

З матеріалів справи встановлено, що податковий борг, у зв`язку із наявністю якого майно ТОВ Хмільницьке описано відповідачем у податкову заставу, виник у зв`язку із несплатою ТОВ Хмільницьке узгодженого грошового зобов`язання, визначеного податковими повідомленнями-рішеннями від 25.02.2019 №0001641401, №0001651401, №0005511306.

Позивач стверджує те, що грошові зобов`язання, визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 25.02.2019 №0001641401, №0001651401, №0005511306 не є узгодженими, адже він оскаржив їх до суду 13.06.2019 та 01.07.2019.

Разом із тим, 06.05.2019 ТОВ Хмільницьке отримано рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 26.04.2019 №20198/6/99-99-11-04-01-25, згідно якого податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Вінницькій області від 25.02.2019 №0001651401, №0001641401, №0005511306 залишені без змін, а скарга ТОВ Хмільницьке - без задоволення.

Таким чином, грошові зобов`язання, визначені податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДФС у Вінницькій області від 25.02.2019 №0001651401, №0001641401, №0005511306 набули статусу узгоджених 06.05.2019 та мали такий статус станом на час прийняття рішення про опис майна у податкову заставу №28475/10/28-10-17-02-23 від 05.06.2019 та складання акту опису майна від 13.06.2019 №11.

Відтак, при прийнятті рішення про опис майна ТОВ Хмільницьке у податкову заставу та описі такого майна згідно акту від 13.06.2019 №11, відповідач обґрунтовано виходив з того, що за ТОВ Хмільницьке рахується податковий борг у сумі 30 047 644,48 грн.

Оскарження платником податків рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання у судовому порядку після набуття таким грошовим зобов`язанням статусу узгодженого згідно норм ПК України автоматично не нівелює такий статус. Водночас, підхід до застосування вказаних норм ПК України на якому наполягає позивач, суперечить принципу юридичної визначеності, а у разі визнання такого підходу прийнятним та його застосування утвориться широкий простір для зловживань з боку платників податків з метою унеможливлення узгодження грошових зобов`язань шляхом звернення до суду впродовж строку, визначеного статтею 102 ПК України.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що відповідач мав достатні підстави для проведення опису майна позивача у податкову заставу.

Незважаючи на те, що в ПК прямо не врегульовано співвідношення повноважень контролюючого органу та прав платника податків при визначенні переліку майна, яке передається в податкову заставу як джерело погашення податкового боргу, таке співвідношення визнається на користь платника податків в силу превалювання його права на майно як власника. Тому платник податків має право визначити майно, яке передається в податкову заставу, а контролюючий орган зобов`язаний прийняти це майно, якщо платник податків довів, що це майно відповідає вимогам пункту 89.2 статті 89 ПК, а саме: майно перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) (або права на майно буде ним набуто в майбутньому); його балансова вартість відповідає сумі податкового боргу, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті; таке майно не включено до переліку майна, що не може бути джерелом погашення податкового боргу згідно з пунктом 87.3 статті 87 ПК; воно є ліквідним, тобто на майно можливо звернути стягнення з метою погашення податкового боргу (реалізація майна можлива з достатньо високим ступенем ймовірності).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.05.2020 у справі №826/7273/18.

У рішенні про опис майна у податкову заставу від 05.06.2019 №28475/10/28-10-17-02-23 відповідач зазначив, що опису підлягає майно, що перебуває у власності ТОВ Хмільницьке і лише у разі, якщо на момент складання акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менше суми податкового боргу - також того майно, права власності на яке він набуде у майбутньому.

Позивач зауважив, що станом на 05.06.2019 та на 13.06.2019 за даними Балансу у власності ТОВ Хмільницьке перебувало основних засобів на загальну балансову вартість 660632000 грн. Крім того, станом на 13.06.2019 у власності ТОВ Хмільницьке перебували наступні товари:

- молоко екстра ґатунок, фізична вага - 16427 кг, залікова вага - 17666 кг, вартість - 108643,68 грн;

- пшениця озима 6 клас, фізична вага - 95 156 кг, вартість - 470033,16 грн;

- побічний продукт кукурудзи КП, фізична вага - 9392 кг, вартість - 65053,14 грн;

- кукурудза КП 3 клас, фізична вага - 673329 кг, вартість - 2697050,58 грн;

Загальна вартість 3340780,56 грн.

Відповідно до акта опису від 13.06.2019 №11 податковим керуючим Ващук О.О. описано у податкову заставу майно ТОВ Хмільницьке вартістю 30047644,48 грн, а саме - кукурудза КП 3-клас, пшениця озима 6-клас, соя нестандартна, побічний продукт кукурудза КП, молоко екстра ґатунку.

Таким чином, за наявності інформації про перебування у власності ТОВ Хмільницьке основних засобів на загальну балансову вартість 660632000 грн, податковий керуючий з незрозумілих причин описав майно ТОВ Хмільницьке дійсна вартість якого значно менш за суму податкового боргу для забезпечення сплати якого застосовувалась податкова застава.

При цьому, у графах акту опису у податкову заставу від 13.06.2019 №11 замість найменування майна з детальною характеристикою кожного предмета (вага, метраж, розмір, вид, колір, товарний знак, проба, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо), зазначено лише вид товару - кукурудза КП 3-клас, пшениця озима 6-клас, соя нестандартна, побічний продукт кукурудза КП, молоко екстра ґатунку, та вказано загальну вартість - 30047644,48 грн.

Всупереч приписам ПК України та Порядку №586, відповідач не вчинив жодних заходів з метою отримання інформації щодо вартості майна, описаного у податкову заставу.

Крім того, співставивши дійсну вартість майна, яке перебувало у власності позивача станом на 13.06.2019 та яке зазначено у акті від 13.06.2019 №11, логічним є висновок про те, що відповідач включив до акту від 13.06.2019 №11 майно, якого не було у позивача станом на 13.06.2019.

Зважаючи на те, що основним видом діяльності позивача є торгівля сільськогосподарською продукцією, наведене у акті від 13.06.2019 №11 формулювання описаного майна порушує права позивача, адже фактично позивач обмежений у можливості розпоряджатись товаром, який є у обороті, та продаж якого є основним способом отриманням прибутку позивачем.

При цьому, відповідачем не доведено наявності обставин, які б перешкоджали податковому керуючому належним чином провести опис майна ТОВ Хмільницьке . Матеріали справи не містять доказів складання акту відмови ТОВ Хмільницьке від опису майна у податкову заставу.

Крім того, відповідач не здійснював виїзд за місцем знаходження майна ТОВ Хмільницьке , не надав позивачу примірник акту для підпису, відсутність у акті від 13.06.2019 №11 підпису уповноваженої особи ТОВ Хмільницьке не підтверджена належними доказами.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що дії Офісу великих платників податків Державної податкової служби щодо опису майна ТОВ Хмільницьке є протиправними, акт опису майна Офісу великих платників податків Державної податкової служби від 13.06.2019 №11 не відповідає встановленим вимогам.

Разом із тим, відповідачем надано витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна згідно якого 22.10.2019 відповідачем виключено запис щодо ТОВ Хмільницьке про встановлення обтяження згідно з актом опису майна у податкову заставу від 13.06.2019 №11.

Таким чином, дії Офісу великих платників податків ДФС щодо опису майна ТОВ Хмільницьке , незважаючи на їх протиправність на момент вчинення, станом на час ухвалення даного судового рішення безпосередньо не порушують права позивача, порушені безпосередньо такими діями відповідача права позивача фактично відновлені, що свідчить про відсутність необхідності судового захисту таких права позивача та відсутність підстав для задоволення позову у цій частині.

Водночас, протиправність дій відповідача щодо опису майна ТОВ Хмільницьке у податкову заставу нівелює юридичні наслідки подальшого контролю відповідача за збереженням такого майна, а отже свідчить про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення від 09.10.2019 №000011002.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 13.06.2019 по 25.07.2019 ТОВ Хмільницьке відвантажено всього готової продукції контрагентам ПП Ренет , ТОВ Хмільницький завод сухого знежиреного молока Молочний візит , ТОВ Люстдорф , ТОВ Зерно-Агротрейд , ТОВ Глобинський переробний завод , ТОВ Агро Фонд та населенню на загальну суму 16553189,71 грн, у тому числі вартість продукції - 13794324,76 грн, ПДВ - 2758864,95 грн.

Разом із тим, продукції, що включена відповідачем до акту опису манна №11 від 13.06.2019 відвантажено лише ТОВ Хмільницький завод сухого знежиреного молока Молочний візит , ТОВ Люстдорф , ТОВ Зерно-Агротрейд , ТОВ Глобинський переробний завод , ТОВ Агро Фонд та населенню на загальну суму 12731711,89 грн, у тому числі вартість продукції - 10609759,91 грн, ПДВ - 2121951,98 грн.

Надані позивачем договори поставки із окремими контрагентами містять умову про відстрочення розрахунків за господарськими операціями, а саме:

- з ПП РЕНЕТ згідно пункту 6.4 Договору №4/0818/22 постачання молока коров`ячого від 15.08.2018, відстрочення платежу 7 днів з дати поставки;

- з ТОВ Хмільницький завод сухого знежиреного молока Молочний візит згідно пункту 6.4. Договору №4/0818/15 постачання молока коров`ячого від 14.08.2018, відстрочення платежу 7 днів з дати поставки;

- з ТОВ Люстдорф згідно пункту 6.4. Договору №4/0118/07 постачання молока коров`ячого від 14.08.2018, відстрочення платежу 14 днів з дати поставки;

- з ТОВ Глобинський переробний завод згідно Додатку №1 від 22.082018 та Додатку №2 від 28.12.2018 до Договору поставки №03/08/2018-0 від 22.08.2018, відстрочення платежу 90 днів з дати поставки;

- з ТОВ Зерно-Агротрейд згідно Додатків №1-№5 до Договору поставки №73А/1218/31 від 17.04.2019, відстрочення платежу 90 днів з дати поставки.

Також позивачем надано відповідачу довідку про розмір дебіторської заборгованості від 07.08.2019 №1145 та акти звірки взаємних розрахунків з контрагентами, з яким вбачається наявність станом на 13.06.2019 заборгованості за поставлену продукцію:

- ТОВ Хмільницький завод сухого знежиреного молока Молочний візит заборгованість 1019900,02 грн;

- ТОВ Люстдорф - 1565447,56 грн;

- ТОВ Глобинський переробний завод - 117144137,68 грн;

- ТОВ Зерно-Агротрейд - 15712348,00 грн.

Тобто, зазначені контрагенти на підставі укладених договорів, вже після складання відповідачем акту опису майна №11 сплачували на користь ТОВ Хмільницьке кошти за фактично поставлену позивачем до 13.06.2019 продукцію, яка не мала статусу податкової застави, а тому відповідач безпідставно врахував кошти, що надійшли в рахунок погашення дебіторської заборгованості за продукцію, що була відвантажена ТОВ Хмільницьке до 13.06.2019, як грошові кошти отримані від реалізації заставного майна.

Фактично, у період з 13.06.2019 по 25.07.2019 ТОВ Хмільницьке від реалізації продукції вказаним контрагентам продукції, включеної до акту опису від 13.06.2019 №11, отримано грошові кошти у загальному розмірі 7 467 262,2 грн.

При цьому, відповідач не заперечує, що у період з 13.06.2019 по 25.07.2019 ТОВ Хмільницьке виплачено заробітну плату у загальній сумі 8 241 332,19 грн та ЄСВ у загальній сумі 2 186 176,58 грн.

Крім того, відповідачем застосовано до ТОВ Хмільницьке штраф у розмірі фактично отриманих позивачем коштів, включно із ПДВ, що не відповідає приписам пункту 92.1 статті 92 ПК та пункту 124.1 статті 124 ПК України.

Також, колегія суддів наголошує, що апеляційна скарга відповідача повністю дублює відзив на позовну заяву, тобто в ній не наведено норм законодавства, які порушені чи не враховані судом першої інстанції, не спростовано викладену у рішенні суду правову позицію та не спростовано доводів позивача, які стали підставою для задоволення позову.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 09.10.2019 №000011002 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2020 року - без змін .

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 14.12.2020.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

Н.В. Безименна

Л.В. Бєлова