Постанова

від 14.12.2020 по справі 640/2962/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/2962/20 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Сорочка Є.О.,

Чаку Є.В.,

при секретарі Григорук В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АДВ ТРАНС" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "АДВ ТРАНС" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 вересня 2020 року позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у м. Києві, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

05 листопада 2020 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив від позивача, в якому останній просить залишити без задоволення апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 вересня 2020 року, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши учасників справи, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу ГУ ДПС у м. Києві від 17 грудня 2019 року №4817, відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України, у зв`язку з отриманням даних, що свідчать про документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх здійснення та з ненаданням пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит контролюючого органу від 11 липня 2019 року №130884/10/26-15-14-01-3 при визначенні по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю ЕФЕКТ ПРОМО (код 42211045) за лютий 2019 року показників декларації з податку на додану вартість та за півріччя 2019 року показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємства, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю АДВ ТРАНС (код 41858491) з метою дотримання податкового законодавства при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ ЕФЕКТ ПРОМО за лютий 2019 року показників декларації з податку на додану вартість та за півріччя 2019 року показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємства, за результатом якої складено відповідний акт перевірки від 26 грудня 2019 року №235/26-15-05-01-03/41858491.

Перевіркою встановлено порушення: щодо повноти визначення фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток) за період з 01 січня 2019 року по 30 червня 2019 року по взаємовідносинах з ТОВ ЕФЕКТ ПРОМО - його заниження на загальну суму 2232000,00 грн.; щодо повноти визначення податку на прибуток за період з 01 січня 2019 року по 30 червня 2019 року - його заниження на суму 401760,00 грн.; щодо повноти визначення податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ ЕФЕКТ ПРОМО за лютий 2019 року - його завищення на загальну суму 446400,00 грн.; щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ ЕФЕКТ ПРОМО за лютий 2019 року - заниження податку на додану вартість всього у сумі 446400,00 грн.

27 січня 2020 року Головне управління Державної податкової служби у м. Києві прийняло податкові повідомлення-рішення №01432615050103, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 558000,00 грн., та №01442615050103, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку прибуток на загальну суму 502000,00 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 лютого 2019 року між ТОВ АДВ ТРАНС (замовник) та ТОВ ЕФЕКТ ПРОМО (виконавець) укладено договір №18/02/2019 про надання рекламно-поліграфічних послуг, згідно предмету якого Замовник доручав Виконавцеві, а Виконавець приймав на себе зобов`язання надавати Замовнику рекламно-поліграфічні послуги відповідно до умов цього договору і актів до нього, які є його невід`ємною частиною, а Замовник зобов`язувався своєчасно та у повному обсязі прийняти та оплатити надані послуги (виконані роботи) (підпункт 2.1 пункту 2 Договору).

Згідно підпункту 2.2 пункту 2 договору від 18 лютого 2019 року №18/02/2019 рекламно-поліграфічні послуги за цим договором включали: - створення та проведення рекламний кампаній, а саме: - створення та розміщення реклами в газетах, в періодичній пресі, на радіо та телебаченні, в ресурсах мережі Інтернет та інших засобах масової інформації; - створення та розміщення засобів реклами на відкритому повітрі, наприклад білбордів, панелей, бюлетенів, рекламних рамок, віконного оформлення, виставочних залів, розміщення реклами на транспортних засобах тощо; - аерореклама; - розповсюдження або доставка рекламного матеріалу або рекламних зразків; - створення стендів та інших виставочних структур та місць; - проведення маркетингових кампаній та інших рекламних послуг з метою залучення та утримання клієнтів, а саме: - просування товарів; - реклама в місці продажу; - реклама за допомогою прямої пошти; - маркетингові консультації.

Також виконавець приймав на себе зобов`язання виконувати інші види робіт/послуг, які обумовлюються актами до договору (підпункт 2.3 пункту 2 договору від 18 лютого 2019 року №18/02/2019).

В пункті 1 адресної програми від 18 лютого 2019 року до договору від 18 лютого 2019 року №18/02/2019 конкретизовано характер рекламно-поліграфічних послуг за цим договором, а саме наведено перелік рекламодавців, найменування послуг та їх вартість, які включались до рекламної(их) кампанії(й).

Згідно пункту 2 адресної програми, вартість послуг була договірною та погодженою Сторонами і склала 2678400,00 грн., у тому числі ПДВ (20%) в сумі 446400,00 грн.

На підтвердження отримання відповідних послуг від ТОВ ЕФЕКТ ПРОМО за договором від 18 лютого 2019 року №18/02/2019 позивачем надано копії актів надання послуг від 18 лютого 2019 року №1, від 18 лютого 2019 року №2, від 20 лютого 2019 року №3, від 20 лютого 2019 року №4, від 22 лютого 2019 року №5, від 22 лютого 2019 року №6, від 25 лютого 2019 року №7, від 25 лютого 2019 року №8, від 27 лютого 2019 року №9.

Також, на підтвердження того, що відповідні господарські операції за договором від 18 лютого 2019 року №18/02/2019 безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю ТОВ АДВ ТРАНС та супроводжувались дійсним економічним змістом, позивач надав копії договорів з надання рекламних послуг (виготовлення, розміщення рекламних матеріалів), укладених ТОВ АДВ ТРАНС (виконавець) з наступними контрагентами (замовники): ТОВ АПТЕКА НИЗЬКИХ ЦІН (договір від 05 лютого 2019 року №36АДВ з додатками), ТОВ БІОФАРМА (договір від 01 лютого 2019 року №4М-УЗ-АДВ з додатками), ТОВ ВІРУС М`ЮЗІК (договір від 04 лютого 2019 року №11УЗ-АДВ з додатками), ТОВ ІНТЕР РЕД (договір від 22 січня 2019 року №58АДВ-А з додатками), ПрАТ Холдингова компанія Київміськбуд (договір від 27 листопада 2018 року №45АДВ-А з додатками), ТОВ КОМПАНІЯ ОРТ (договір від 15 січня 2019 року №5УЗ-АДВ з додатками), ТОВ МЕДІА ЛОДЖИК (договір від 29 серпня 2018 року №23АДВ з додатками), ТОВ МЕДІЙНА КУХНЯ (договір від 14 грудня 2018 року №55АДВ-А з додатками), ТОВ МЕДІЙНИЙ ПАРТНЕР (договір від 11 лютого 2019 року №13УЗ-АДВ з додатками та від 25 червня 2018 року №14АДВ з додатками), ТОВ ПЛЕЙ БТЛ (договір від 01 лютого 2019 року №61АДВ-А з додатками), ТОВ РІВЕРСАЙД ДЕВЕЛОПМЕНТ ЛТД (договір від 31 грудня 2018 року №57АДВ-А з додатками), ТОВ САГА ДЕВЕЛОПМЕНТ (договір від 27 листопада 2018 року №47АДВ-А з додатками), ТОВ МЕЙНСТРИМ МЕДІА (договір від 30 квітня 2018 року №7АДВ-А з додатками), а також рахунки на оплату та акти надання послуг на виконання договорів із зазначеними контрагентами.

Згідно пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений статтею 78 Податкового кодексу України, зокрема, згідно її підпункту 78.1.4 пункту 78.1 документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83,85 цього Кодексу (пункт 78.7 статті 78 Податкового кодексу України).

Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу (пункт 78.8 статті 78 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, наведені у статті 44 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 44.1 вказаної статті, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16 липня 1999 року (надалі - Закон №996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

За частиною 1 та 2 статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Згідно постанови Верховного Суду від 06 лютого 2018 року №К/9901/2030/17, №821/589/17 фактично здійснена господарська операція характеризується тим, що призводить до настання реальних змін майнового стану платника податків, а первинний документ, відповідно, це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, за наведеного, до обов`язків платників податків відноситься ведення обліку тих показників податкової звітності, що пов`язані з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі документів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, забороняється формування таких показників на підставі даних, не підтверджених відповідними документами.

Первинні документи, які підтверджують дані податкового обліку платника податків, повинні бути достовірними, тобто відображати дійсний зміст господарських операцій, які впливають на визначення об`єкта оподаткування.

В свою чергу, фактичне здійснення господарської операції повинно викликати зміни в структурі активів, зобов`язань та власному капіталі підприємства, а отже може слугувати її підтвердженням.

Факт наявності вироку, ухваленого на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироку, який набрав законної сили.

Даний правовий висновок узгоджується з позицією викладеною у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі №802/1853/16-а та від 29 березня 2018 року у справі №826/3498/15.

Право на віднесення сум до складу витрат при обчисленні об`єкту оподаткування податку на прибуток та право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникають у разі здійснення господарських операцій, підтверджених відповідними розрахунковими платіжними та інші первинними документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Факт відсутності, або невідповідності первинного документу, який посвідчує господарську операцію, встановленим вимогам, унеможливлює формування на його підставі витрат або податкового кредиту.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування валових витрат та податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судом під час вирішення цієї справи.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат та податкового кредиту.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку необхідно враховувати, що відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які і свідчать, що платником податків не було відображено у податковому обліку та задекларовано отриманий прибуток, або документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов`язання, у тому числі сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

19 травня 2020 року в судовому засіданні суду першої інстанції в якості свідка допитано громадянина ОСОБА_1 (директор, головний бухгалтер в одній особі ТОВ ЕФЕКТ ПРОМО у перевіряємому періоді та на дату складання акту перевірки).

У своїх поясненнях ОСОБА_1 повідомив про свою обізнаність щодо реєстрації із використанням власних документів та на своє ім`я ТОВ ЕФЕКТ ПРОМО , оскільки відповідні реєстраційні дії відбувались за його участі.

Також з наявної в матеріалах копії нотаріально завіреної заяви ОСОБА_1 від 02 серпня 2019 року за реєстровим №442, вбачається, що він обіймає посаду директора ТОВ ЕФЕКТ ПРОМО з 17 грудня 2018 року і до теперішнього часу.

Зокрема, за вищевказаною заявою ОСОБА_1 особисто підтвердив факт надання рекламно-інформаційних послуг на користь ТОВ АДВ ТРАНС у лютому 2019 року за договором від 18 лютого 2019 року №18/02/2019 на загальну суму 2678400,00 грн., а також оформлення первинних документів.

З огляду на викладене, спростовуються твердження відповідача про непричетність керівника та головного бухгалтера контрагента позивача до здійснення господарської діяльності очолюваного ним підприємства, зокрема у перевіряємий податковою перевіркою період та за спірними господарськими операціями.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 27.01.2020 року №№01432615050103, 01442615050103.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 вересня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Сорочко Є.О.

Чаку Є.В.

Повний текст виготовлено 15 грудня 2020 року.