Постанова

від 09.12.2020 по справі 640/7169/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/7169/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Ганечко О.М.,

при секретарі Коцюбі Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2020 р. у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Акрилфасад" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Акрилфасад" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Київській області, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в реєстрації такої, ДФС України від 04.04.2018 №1131985/35271828 про відмову у реєстрації податкової накладної від 13.09.2018 №12;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ПП "Акрилфасад" №1 від 05.03.2019 датою її подання.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2020 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Відповідач-2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подавав, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 21.01.2019 між ПП "Акрилфасад" (як підрядником) і ПрАТ "Київобленерго" (як замовником) укладено договір підряду, за умовами якого ПП "Акрилфасад" зобов`язувалося в порядку та на умовах, визначеним цим договором, виконати за дорученням замовника платні роботи з часткового ремонту огорожі ПС "Васильків", що розташована за адресою: м. Васильків, вул. Небесної сотні, 84. Ціна цього договору згідно із кошторисною документацією (додатку №2 до даного договору) становить 445 345,93 грн. (в т.ч. ПДВ - 74 224,32 грн.). Підрядник по факту виконання робіт надає замовнику акти приймання виконаних робіт (за формою №КБ-3), довідки про вартість виконаних робіт/та витрати (за формою №КБ-3) за звітний місяць, електронну податкову накладну. Підрядник виконує роботи своїми ресурсами, матеріалами, засобами і устаткуванням, на свій ризик та в терміни, обумовлені цим договором. Розрахунки за виконані роботи проводяться згідно з підписаними замовником актів приймання виконаних будівельних робіт та наданого підрядником рахунки-фактури у термін до 45-ти банківських днів, після підписання замовником відповідних актів та довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати. При цьому, замовник залишає за собою право здійснити оплату раніше встановленого терміну за умови наявності фінансування.

В рамках цього договору підряду ПП "Акрилфасад" виставило ПрАТ "Київобленерго" рахунки на оплату №2 від 04.02.2019 на суму 222 672,96 грн. (з ПДВ) та №4 від 04.03.2019 на суму 222 672,96 грн. (з ПДВ). Вказані рахунки на оплату були оплачені ПрАТ "Київобленерго" 20.02.2019 та 19.03.2019, що засвідчується даними наявних у матеріалах справи копій банківських виписок по розрахунковому рахунку ПП "Акрилфасад" в АТ КБ "Приватбанк".

05.03.2019 названі сторони, в особі своїх керівників, склали та підписали акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2019 року на суму 445 345,93 грн. (з ПДВ).

Керуючись приписами п. 187.1 ст. 187, п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України (щодо правила "першої події"), ПП "Акрилфасад" виписало на адресу замовника підрядних робіт (ПрАТ "Київобленерго") податкові накладні від 20.02.2019 №2 та від 05.03.2019 №1 кожна на суму 222 672,96 грн. (в т.ч. ПДВ 37112,16 грн.), номенклатура послуги: ремонт огорожі ПС "Васильків", що розташована за адресою: м. Васильків, вул. Небесної Сотні, 84", код згідно ДКПП - 43.39.

Зокрема, за наслідками надіслання податкової накладної від 05.03.2019 №1 до ДФС України засобами електронного зв`язку з метою здійснення реєстрації такої накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - Реєстр), 31.03.2019 ПП "Акрилфасад" отримало електронну квитанцію про те, що: документ прийнято, проте реєстрацію такої зупинено. В якості підстави для зупинення реєстрації даної податкової накладної ДФС України зазначено наступну: "Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 05.03.2019 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Одночасно платнику було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

У зв`язку з цим 02.04.2019 ПП "Акрилфасад" з метою спростування висновку контролюючого органу щодо наявності підстав для зупинення податкової накладної від 05.03.2019 №1 надіслало до ДФС України повідомлення за №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено. У тексті поданих разом із зазначеним Повідомленням пояснень Підприємство повідомило про обставини виникнення господарських відносин між ПП "Акрилфасад" і ПрАТ "Київобленерго" з посиланням на реквізити укладеного договору та складених первинних документів, а також пояснило суть господарської операції на підставі якої було виписано спірну податкову накладну. Крім того, на підтвердження наведених у поясненнях обставин ПП "Акрилфасад" надіслало до органу ДФС копії відсканованих первинних та інших документів за переліком, що наведений у таких поясненнях.

За результатами розгляду отриманих документів комісія ГУ ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняла рішення від 04.04.2019 за №1131985/35271828 про відмову у реєстрації податкової накладної від 05.03.2019 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних. В якості підстави для прийняття такого рішення зазначено наступне: "ненадання платником податків копій документів -

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операцій

розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків".

Вважаючи такі дії та рішення відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Суд першої інстанції, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які підтверджують реальність господарської операції, на підставі якої виписано спірну податкову накладну, достатність таких документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, а також беручи до уваги висновок Верховного Суду про неправомірність дій органу ДФС щодо зупинення реєстрації податкових накладних платників податків на підставі Критерії ризиковості, дійшов висновку про відсутність у комісії ГУ ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, правових підстав для прийняття рішення від 04.04.2019 за №1131985/35271828 про відмову у реєстрації податкової накладної позивача від 05.03.2019 №1.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до п. 2 Поряду №1246 податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Дане положення кореспондує п. 201.16 ст. 201 ПК України.

Приписи п. 13 Порядку №117 визначають, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Судовою колегією враховується, що Верховий Суд у постанові від 23.08.2019 року у справі №540/2602/18 сформулював правову позицію, згідно якої наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого, у цій справі, є прийняття рішення, законність якого обґрунтовано перевірена судами попередніх інстанцій.

Судом першої інстанції вірно встановлена безпідставність зупинення реєстрації податкової накладної як передумови прийняття відповідного рішення комісією ГУ ДФС у м. Києві, адже у квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних вказано недеталізовані критерії ризиковості.

Крім іншого, судова колегія звертає увагу на те, що у квитанції взагалі не міститься посилання на рішення Комісії ГУ ДФС у м. Києві про внесення платника податків до переліку ризикових, у той час зупинення реєстрації податкової накладеної здійснювалося із застосуванням критеріїв ризиковості платника податків, а не критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до п. 15 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Приписи п. п. 18 - 20 Порядку №117 визначають, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно п. 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як вбачається зі змісту квитанції контролюючим органом було сформовано висновки, що ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку".

Водночас, у вищевказаній квитанції фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Фактично фіскальним органом, в порушення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, не вказано у зазначеній квитанції конкретного переліку документів, які, на думку контролюючого органу, необхідно надати.

Позивачем в порядку, визначеному підпунктом 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, подано повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено, до якого на підтвердження реальності здійснення операцій були додані необхідні документи.

Однак, всупереч наданих документів, Відповідачем-2 прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, із змісту вказаних рішень вбачається, що останні не містять конкретної інформації щодо підстав їх прийняття.

Тобто, всупереч визначених у рішеннях підстав їх прийняття, як встановлено судом першої інстанції, контролюючим органом не наведено жодного порушення норми матеріального права, не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, та яких саме документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної.

Загальними вимогами, які висуваються до індивідуальних актів, як актів правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Разом з тим, в оскаржуваному рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної не зазначено (не підкреслено), яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Тобто, Відповідачем-1 не зазначено мотивів та підстав прийняття оскаржуваного рішення.

У свою чергу, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 року у справі №822/1817/18 та у постанові від 30.01.2020 року у справі № 300/148/19 і від 27.04.2020 року у справі № 360/1050/19.

Крім того, на час зупинки реєстрації податкових накладних позивача і прийняття оскаржуваних рішень критерії ризиковості були визначені листом ДФС від 21.03.2018 №959/99-99-07-18.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 у справі №822/1878/18 у подібних правовідносинах, оцінюючи лист ДФС від 21.03.2018 №959/99-99-07-18, зазначив, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні ст. 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до ст. 7 КАС України.

Враховуючи згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України висновок Верховного Суду, суд дійшов висновку про неправомірність зупинення реєстрації податкових накладних позивача з огляду на відсутність належних правових підстав для цього.

З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що за відсутності належного мотивування податковим органом рішень про відмову у реєстрації податкової накладної з підстав ненадання певних документів без їх деталізації, такі рішення не узгоджуються з вимогами наведених вище нормативно-правових актів, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Щодо висновків суду першої інстанції про необхідність захисту прав Позивача шляхом покладення на Відповідача обов`язку зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно п. 20 Порядку №1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

З урахуванням викладеного судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав Позивача, є зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну №1 від 05 березня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.

Доводи апеляційної скарги не підтверджують порушення позивачем норм Податкового кодексу, жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2020 р.- без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Ганечко О.М.

Повний текст постанови виготовлено 14.12.2020.