Постанова

від 09.12.2020 по справі 460/4586/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/4586/19 пров. № А/857/9358/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Святецького В.В.,

Ільчишин Н.В.,

з участю секретаря судового засідання Марцинковської О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційні скарги Головного управління ДПС у Рівненській області та Державної податкової служби України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року (прийняте у м. Рівне суддею Щербаковим В.В.; складене у повному обсязі 18 березня 2020 року) в адміністративній справі № 460/4586/19 за позовом приватного підприємства УКР-КОМ до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання відмови протиправною, зобов`язання до вчинення дій,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2019 року приватне підприємство УКР-КОМ (далі - ПП УКР-КОМ , Підприємство) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду із вказаним позовом, у якому просило:

- визнати протиправною відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) розрахунків коригування від 26.11.2019 № 6, від 27.11.2019 №№ 8,9;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування від 26.11.2019 № 6, від 27.11.2019 №№ 8,9, видані ПП УКР-КОМ .

Позовні вимоги обгрунтовувало тим, що у податкового органу не було підстав для відмови в прийнятті розрахунку коригування та його реєстрації.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року позов задоволено.

Не погодившись із цим рішенням, його оскаржили Головне управління ДПС у Рівненській області (далі - ГУ ДПС у Рівненській області) та Державна податкова служба України, які вважають, що рішення суду першої інстанції прийняте без урахування фактичних обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до незаконного та необгрунтованого вирішення спору по суті. Тому просили рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційних скарг обґрунтовують тим, що податковий орган діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, оскільки розрахунок коригування податкових накладних подано більш ніж через 1095 днів з моменту реєстрації цих податкових накладних. Крім того, ПП УКР-КОМ оскаржує відмову у реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування ТОВ Лайфселл , а тому не може бути належним позивачем у цій справі, оскільки така відмова не порушує його права, свободи або інтереси.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не здійснювалося.

За приписами частини другої статті 313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, позивачем складено та зареєстровано податкові накладні від 21.11.2016 №№ 69, 70, 72 за виконанням договору підряду про виконання робіт між ПП УКР-КОМ (Підрядник) та ТОВ ЛАЙФСЕЛЛ (Замовник) № AMN16USE457 від 15.08.2016. Термін дії договору до 21 червня 2018 року включно, але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Надалі між ПП УКР-КОМ і ТОВ Лайфселл укладено Додаткову угоду № 5 до вказаного договору, якою продовжено строк дії основного договору до 31 грудня 2019 року.

На виконання цієї угоди у зв`язку з необхідністю повернути кошти Замовнику через неповне виконання договору підряду, з`явилась необхідність для коригування зареєстрованих податкових накладних. З цією метою позивач склав розрахунки коригування від 26.11.2019 № 6, від 27.11.2019 №№ 8,9 до податкових накладних №№ 69, 70, 72 від 21.11.2016.

Згідно отриманих квитанцій розрахунки коригування не прийнято, оскільки порушено вимоги статті 102 Податкового кодексу України та п. 6 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок №1246), а саме: дата складання розрахунку коригування не може перевищувати більше ніж на 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складено розрахунки коригування.

Позивач не погодився з такою відмовою відповідача та звернувся з позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що ст. 102 ПК України не визначає порядок та строки здійснення реєстрації розрахунків коригування зобов`язань з податку на додану вартість (далі - ПДВ). Пункт 102.5 ст. 102 ПК України регулює лише питання повернення надмірно сплачених грошових зобов`язань.

Водночас, розрахунок коригування ПДВ не є заявкою про повернення надмірно сплачених грошових коштів.

Зважаючи, що податкові накладні вже були зареєстровані раніше, відмова у прийнятті до реєстрації розрахунків коригування кількісних і вартісних показників від 26.11.2019 №6, від 27.11.2019 №№ 8,9 до ПН від 21.11.2016 № 70, від 21.11.2016 № 72, від 21.11.2016 № 69 з посиланням на п. 6 Порядку № 1246 є необґрунтованою.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За вимогами пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Складені платником податку розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 1 лютого 2015 року, розрахунки коригування до податкових накладних, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) - платнику податку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником (продавцем). Зазначене не поширюється на розрахунки коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (зменшення податкового зобов`язання постачальника та податкового кредиту отримувача), складені після 1 липня 2015 року до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року на отримувача (покупця) - платника податку, які підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем) товарів/послуг.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Підпунктом 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПК України передбачено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

При цьому, постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що підтвердженням продавцю про прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246).

Згідно з пунктами 3, 4 Порядку № 1246 до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8 до 20-ї години.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1246 реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 11 Порядку № 1246 передбачено, що після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , « ;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис"» , « ;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку

Згідно із пунктами 13, 14 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Пунктом 15 Порядку № 1246 передбачено, що у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Отже податковим законодавством визначено обов`язок контролюючого органу щодо прийняття для реєстрації податкових накладних та/або розрахунку коригування та визначений конкретний перелік підстав для відмови у реєстрації податкових накладних та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас підставою відмови Державної податкової служби України в неприйнятті розрахунків коригування стали висновки про порушення строків давності, встановлених статтею 102 ПК України та п. 6 Порядку № 1246, що не відповідає податковому законодавству.

Крім того, пунктом 6 Порядку № 1246 передбачено, що строки давності, встановлені статтею 102 ПК України, застосовуються до складання та реєстрації розрахунку коригування до податкових накладних, якщо такі накладні були складені до 1 лютого 2015 року та не підлягали реєстрації відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Оскільки матеріалами справи підтверджується, що податкові накладні, до яких були складені розрахунки коригування, підлягали реєстрації та були зареєстровані в ЄРПН, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в цьому випадку строк, передбачений статтею 102 ПК України, не може бути застосований до правовідносин стосовно реєстрації розрахунків коригування ПДВ.

Враховуючи наведене та те, що податкові накладні вже були зареєстровані раніше, відмова у прийнятті до реєстрації розрахунків коригування кількісних і вартісних показників від 26.11.2019 № 6, від 27.11.2019 №№ 8,9 до ПН від 21.11.2016 № 70, від 21.11.2016 №72, від 21.11.2016 № 69 з посиланням на п. 6 Порядку № 1246 є необґрунтованою, що дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача.

За час розгляду цієї справи в судовому порядку, відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача та неврахування наданих позивачем документів, а відтак, не довели правомірності своїх рішень.

Щодо доводів скаржників про те, що ПП УКР-КОМ оскаржує відмову у реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування ТОВ Лайфселл , а тому не може бути належним позивачем у цій справі, оскільки така відмова не порушує його права, свободи або інтереси, колегія суддів зазначає таке.

З матеріалів справи видно, що розрахунки коригування складені ПП УКР-КОМ , проте підлягали реєстрації в ЄРПН ТОВ Лайфселл , як того вимагає податкове законодавство.

При цьому реєстрація чи неприйняття цих розрахунків коригування безпосередньо порушує його права, свободи або інтереси, оскільки відповідно до підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПК України це впливає на зменшення суми його податкових зобов`язань.

Щодо решти обставин та доводів апеляційної скарги, то такі не спростовують викладених вище висновків та на законність судового рішення не впливають.

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційних скарг зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Рівненській області та Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року в адміністративній справі № 460/4586/19 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Святецький Н. В. Ільчишин Постанова складена у повному обсязі 15 грудня 2020 року.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду