Постанова

від 01.12.2020 по справі 812/167/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 812/167/17

адміністративне провадження № К/9901/552/17

К/9901/3579/18

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом Публічного акціонерного товариства Луганськтепловоз до Офісу великих платників податків ДФС в особі Харківського управління, третя особа - Головне Управління Державної казначейської служби України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язати вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційними скаргами 1.Публічного акціонерного товариства Луганськтепловоз на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 та 2. Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21.09.2017 (суддя - Борзаниця С.В.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 (головуючий суддя - Гайдар А.В., судді: Компанієць І.Д., Ястребова Л.В.) у справі № 812/167/17.

встановив:

У січні 2017 року Публічне акціонерне товариство Луганськтепловоз (далі - ПАТ Луганськтепловоз ) звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області в якому, з урахуванням уточнень, просило:

визнати протиправною бездіяльність Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, що втілилася у не внесенні заяви ПАТ Луганськтепловоз про повернення суми бюджетного відшкодування за червень 2016 року на суму 243930,00 грн до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування;

зобов`язати Харківське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби внести заяву Публічного акціонерного товариства Луганськтепловоз про повернення суми бюджетного відшкодування за червень 2016 року на суму 243930,00 грн до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21.09.2017 позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом отримано розрахунок суми бюджетного відшкодування в розмірі 243930,00 грн., який є додатком 3 до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2016 року, проте порушено норми Податкового кодексу України щодо відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість, оскільки не вчинено відповідних дій, а саме - не внесенні після закінчення строків для проведення відповідних процедур на наступний робочий день після отримання відповідного рішення до Реєстру даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платнику податку - ПАТ Луганськтепловоз згідно вищевказаної податкової декларації з ПДВ.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10.10.2017 по справі №812/1416/16 скасовано. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Луганськтепловоз до Офісу великих платників податків державної фіскальної служби в особі Харківського управління офісу великих платників податків державної фіскальної служби про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо непроведення перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларованого у податковій декларації з податку на додану вартість № 9125700768 від 20.07.2016 за червень 2016 року на суму 243 930,00 грн.

Зобов`язано Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби провести документальну перевірку достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларованого у податковій декларації з податку на додану вартість № 9125700768 від 20.07.2016 за червень 2016 року на суму 243 930,00 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

При прийнятті цієї постанови суд апеляційної інстанції виходив з того, що визначений Податковим кодексом України та Порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26 порядок бюджетного відшкодування податку на додану вартість застосовується у випадку, коли між сторонами відсутній спір про право на повернення зазначеного податку. Визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування є виключними повноваженнями органів Державної податкової служби, а відтак суд не може підміняти державний органі вирішувати питання про підтвердження такого відшкодування, а тому належним способом захисту в такому випадку, може бути вимога щодо зобов`язання органу Державної фіскальної служби провести документальну перевірку достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість та таким чином підтвердити достовірність нарахованого бюджетного відшкодування.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, ПАТ Луганськтепловоз оскаржило його у касаційному порядку.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 та залишити в силі постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21.09.2017.

В обґрунтування своїх доводів позивач посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема статті 200 Податкового кодексу України. Так, позивач зазначає, що документальну перевірку податковим органом проведено не було, податкове повідомлення-рішення не приймалося, що свідчить про відсутність порушень податкового законодавства в частині формування податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2016 року в розмірі 243930,00 грн. Крім того, вказує на те, що з урахуванням внесених з 01.01.2017 законодавчих змін процедури відшкодування у податкового органу відсутні повноваження на подання до органу казначейства висновку про відшкодування сум податку на додану вартість, Харківське управління Офісу великих платників податків ДФС зобов`язане внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми в розмірі 243930,00 грн.

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби також звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21.09.2017, постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 у справі № 812/167/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

Доводи касаційної скарги Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби мотивовані тим, що судами не враховано положення пункту 24 р. VI Бюджетного кодексу України, відповідно до якого виконання державного бюджету та місцевих бюджетів у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, здійснюється з урахуванням таких особливостей: витрати державного бюджету, у томі числі в частині трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам, здійснюються після повернення територій під контроль державної влади. Судами також не враховано, що у Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби відсутні повноваження щодо проведення документальної перевірки з огляду на закінчення строку для проведення такої перевірки.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ Луганськтепловоз зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Також, позивач просить залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Від Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, в якому податковий орган просить скасувати постанови судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ПАТ Луганськтепловоз зареєстроване в якості юридичної особи (ідентифікаційний код 05763797) та внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з 23.06.2015 місцезнаходження юридичної особи зареєстровано за адресою: 93406, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 52-Б.

До вересня 2016 року ПАТ Луганськтепловоз перебувало на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС.

16.09.2016 позивача переведено на обслуговування до СДПІ з ОВП у м. Харкова МГУ ДФС, яке реорганізовано у Харківське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, у зв`язку з чим ПАТ Луганськтепловоз було передано на облік до Харківського управління.

У липні 2016 року позивач подав до СДПІ у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2016 року №9125700768, в якій заявлено до бюджетного відшкодування на суму ПДВ в розмірі 243930,00 грн.

Однак, податковим органом не вчинено після закінчення строків для проведення відповідних процедур дій щодо подання до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та не вчинено дій щодо внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування ПАТ Луганськтепловоз по податковій декларації з ПДВ за червень 2016 року.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Згідно із пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У відповідності до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Згідно з пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. У такій заяві платник податку зазначає про його відповідність або невідповідність критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті.

Відповідно до пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою контролюючим органом з дня, наступного за днем закінчення терміну проведення камеральної перевірки, у разі якщо камеральна перевірка проведена не була або за результатами проведення перевірки податкове повідомлення-рішення не було надіслано платнику податку у строк, визначений цим Кодексом.

Згідно з пунктом 200.11 статті 200 Податкового кодексу України контролюючий орган має право провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями:

за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;

з придбання товарів/послуг у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу, за період до 1 січня 2016 року.

Відповідно до приписів підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Згідно з пунктом 200.12 статті 200 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний протягом п`яти робочих днів після закінчення перевірки:

або подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету;

або за заявою платника податку до відповідного контролюючого органу зарахувати таку суму в рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Відповідно до пункту 200.13. статті 200 Податкового кодексу України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

З 01.01.2017 змінилася процедура бюджетного відшкодування сплачених сум ПДВ, та відповідно до положень пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Пунктом 200.15 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Судами встановлено, що податковим органом 20.07.2016 отримано розрахунок суми бюджетного відшкодування в розмірі 243930,00 грн., який є додатком 3 до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2016 року.

При цьому, відповідачем не вчинено відповідних дій, а саме - не внесені після закінчення строків для проведення відповідних процедур на наступний робочий день після отримання відповідного рішення до Реєстру даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платнику податку - ПАТ Луганськтепловоз згідно вищевказаної податкової декларації з ПДВ.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд зазначає, що відсутність результатів перевірки, предметом якої є встановлення достовірності нарахування бюджетного відшкодування за червень 2016 року, унеможливлює вирішення спору про право на бюджетне відшкодування, не залежить від змін способів відшкодування, внесених податковим законодавством. Спосіб відновлення порушеного права є похідним від встановлення самого факту порушення такого права. Підтвердження бюджетного відшкодування податковим органом є обов`язковою умовою такого відшкодування, внаслідок чого прийняття рішення про відшкодування без перевірки є передчасним.

Разом з тим, вирішуючи даний спір суди попередніх інстанцій не з`ясували здійснення контролюючим органом дій щодо проведення камеральної перевірки заявлених у податковій декларації за червень 2016 року до бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість.

Судами попередніх інстанцій вищенаведене не було враховано, що призвело до передчасних висновків як щодо обов`язку відповідача внести заяву Публічного акціонерного товариства Луганськтепловоз про повернення суми бюджетного відшкодування за червень 2016 року до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, так і щодо обов`язку провести документальну перевірку достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Відповідно до частин другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд постановляє ухвалу про закінчення з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного та всебічного з`ясування обставин справи, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та вичерпано всі можливості збирання й оцінки доказів.

Отже, під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, повно та об`єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Виходячи з положень частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з частиною другою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства Луганськтепловоз та Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби у справі № 812/167/17 задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21.09.2017 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 у справі № 812/167/17 скасувати.

Справу № 812/167/17 передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова