Ухвала

від 26.11.2020 по справі 127/24816/20

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №127/24816/20

Провадження №1-кс/127/11092/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2020 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

адвоката ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «Гніванський гранітний кар`єр» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17.09.2020 у справі №127/19714/20, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернуся адвокат ОСОБА_6 з клопотанням про скасування арешту майна накладеного ухвалою Вінницького апеляційного суду від 17.09.2020 у справі №127/19714/20.

Клопотання мотивовано тим, що 08.09.2020 року на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду від 28.08.2020 року №127/18568/20, 127/18570/20 проведено огляд земельної ділянки з кадастровим номером 0510900000:00:008:0299, загальною площею 3,5999 га, а також на суміжній земельній ділянці, яка не інвентаризована (м. Хмільник, КОАТУУ 510900000, зона 00, квартал 008), поблизу земельних ділянок із кадастровими номерами 0510900000:00:008:0299, 0510900000:30:008:1052, 0510900000:00:008:0337.

Цього ж дня, у період часу з 17 год. 20 хв. до 18 год. 22 хв. на підставі ч.3 ст.233 КПК України, проведено додатковий огляд території ПП «Будівельні матеріали» код ЄДРПОУ 33373804, кадастровий номер 0510900000:00:008:0299, загальною площею 3,5999 га в ході якого виявлено та вилучено 220 000 цегли та 350 000 сирцю, які передано на відповідальне зберігання начальнику дільниці підприємства ОСОБА_7 .

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду від 17.09.2020 року клопотання слідчого групи слідчих СУ - Слідчого СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_8 задоволено та накладено арешт на майно вилучене під час огляду 08.09 2020 року території з кадастровим номером 0510900000:00:008:0299, загальною площею 3 5999 га в рамках кримінального провадження N912020020000000262 внесеного до ЄРДР 31.07.2020 року, а саме 220 000 цегли та 350 000 сирцю, які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_9 .

Правовою підставою для накладення арешту на майно стали приписи ст.ст.98, 170,171,172 КПК України.

Вважаємо, що на даний час відпала потреба у застосуванні такого заходу, як арешт майна виходячи з наступного.

Досудове розслідування по вищезазначеному кримінальному провадженню проводиться за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.240 КК України.

Частиною 1 ст.240 КК України встановлено кримінальну відповідальність за порушення встановлених правил охорони надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров`я людей чи довкілля.

Вказаною статтею також встановлено відповідальність тільки за незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

Підозра приводу вчинення вказаних правопорушень працівникам товариства не вручалась.

Предметами вказаних кримінальних правопорушень є у першому випадку порушення правил охорони надр, а в іншому - незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

Однак, працівниками товариства не було допущено порушення правил охорони надр, як і не допущено незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення, оскільки глина до таких копалин не відноситься.

Крім того, цегла та сирець, на які накладено арешт, знаходиться на відкритій території, піддаються дії атмосферних явищ, що призводить до зниження їх якості та псування.

За таких обставин адвокат вважає, що у застосуванні такого заходу, як арешт цегли на серцю відпала потреба, тому адвокат ОСОБА_6 просив клопотання задовольнити.

Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити.

Слідчий ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання.

Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, встановив наступне.

Слідчим управлінням ГУНП у Вінницькій області за процесуального керівництва Вінницької обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні N912020020000000262 від 31.07.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.240 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду від 17.09.2020 року клопотання слідчого групи слідчих СУ - Слідчого СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_8 задоволено та накладено арешт на майно вилучене під час огляду 08.09 2020 року території з кадастровим номером 0510900000:00:008:0299, загальною площею 3 5999 га в рамках кримінального провадження N912020020000000262 внесеного до ЄРДР 31.07.2020 року, а саме 220 000 цегли та 350 000 сирцю, які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_9 .

Відповідно доч.ч.1,2ст.174КПК Українипередбачено,що підозрюваний,обвинувачений,їх захисник,законний представник,інший власникабо володілецьмайна,представник юридичноїособи,щодо якоїздійснюється провадження,які небули присутніпри розглядіпитання проарешт майна,мають правозаявити клопотанняпро скасуванняарешту майнаповністю абочастково.Таке клопотанняпід часдосудового розслідуваннярозглядається слідчимсуддею,а підчас судовогопровадження -судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Крім того, на підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Так, у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.), ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним.

Згідно ч. 1 ст.240 КК України встановлено кримінальну відповідальність за порушення встановлених правил охорони надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров`я людей чи довкілля. Вказаною статтею також встановлено відповідальність тільки за незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

Підозра з приводу вчинення вказаних правопорушень працівникам товариства не вручалась.

В судовому засіданні слідчим не надано доказів, що працівниками товариства не було допущено порушення правил охорони надр, як і не допущено незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

Крім того, в судовому засіданні було встановлено, що слідчим під час огляду місця події було вилучено зразки глини, що є необхідним для проведення відповідних експертиз, однак з моменту вилучення вищевказаних зразків глини, проведення експертизи так і не було призначено, що свідчить про необгрунтоване зволікання у проведенні необхідних слідчих дій.

Згідно ч.4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Слід зазначити, що цегла та сирець, на які накладено арешт, знаходиться на відкритій території, піддаються дії атмосферних явищ, що призводить до зниження їх якості та псування, що в результаті призводить до обмеження правомірної підприємницької діяльності особи (доказів протилежного слідчим не надано), або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Виходячи з викладеного, з метою забезпечення розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідків арешту для власника майна та третіх осіб, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про скасування арешту майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 174, 309, 370, 372 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «Гніванський гранітний кар`єр» задовольнити.

Скасувати арешт майна, який накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17.09.2020 у справі №127/19714/20, а саме 220000 цегли та 350000 сирцю, які належать ТОВ «Гніванський гранітний кар`єр» та передані на відповідальне зберігання ОСОБА_9 .

Ухвала слідчого судді не підлягає апеляційному оскарженню.

Слідчий суддя