Рішення

від 15.12.2020 по справі 906/1247/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/1247/20

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Прядко О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Трейд Плюс"

до Приватного підприємства "Прогрес-Буд"

про стягнення 15 928,26 грн

Процесуальні дії по справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рітейл Трейд плюс" звернулось до суду з вимогою про стягнення з Приватного підприємства "Прогрес-Буд" 15928,26 грн за договором поставки № 02/12-3 від 02.12.2019, з яких: 15194,76 грн основного боргу, 596,13 грн пені та 137,37 грн 3% річних.

Ухвалою господарського суду від 16.10.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Трейд плюс" судом прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач не скористався правом надання відзиву на позовну заяву, представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив.

Слід зазначити, що 23.11.2020 до суду повернулась неврученою копія ухвали суду від 16.10.2020, що направлялась на адресу відповідача зазначену в позовній заяві, підстави повернення: за закінченням терміну зберігання.

З метою уточнення належної адреси відповідача суд здійснив запит та отримав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зазначену на сайті Міністерства юстиції України, відповідно до якого встановлено, що зазначена в позовній заяві адреса відповідача є належною та відповідає інформації зазначеній на вказаному офіційному ресурсі.

Крім того, копія ухвали суду від 16.10.2020 направлялась на електронну адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 41,48).

Враховуючи викладене суд вважає, що своєчасно та належним чином вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи для реалізації ним права на судовий захист.

Відповідач у строк, встановлений ст.165 Господарського процесуального кодексу України, відзив на позов не подав. Поряд з цим, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позов мотивований неналежним виконанням Приватним підприємством "Прогрес-Буд" умов договору №02/12-3, що був укладений між сторонами 02.12.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач свої зобов`язання за договором щодо оплати отриманого товару належним чином не виконав, внаслідок чого позивач був змушений звернутись до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 15194,76грн.

За порушення строків проведення розрахунків позивачем на підставі пункту 6.1 Договору №02/12-3 від 02.12.2019 заявлено до стягнення з відповідача 596,13грн пені та на підставі ст.625 ЦК України - 137,37грн 3% річних.

Відповідач в порядку ст.ст. 165, 251 ГПК України письмового відзиву на позовну заяву не подав.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

02.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рітейл Трейд плюс" (постачальник/позивач) та Приватним підприємством "Прогрес-Буд" (покупець/відповідач) укладено договір поставки №02/12-3 (а.с.13-14), за умовами якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця товари в асортименті, кількості, за цінами та у строки, визначені цим Договором, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити вказані товари (п.1.1 Договору).

Предметом даного договору є наступні товари: сантехнічні матеріали, інструмент, кріплення, опалення, водопостачання (п.1.2 Договору).

За умовами п.2.10 догоовру право власності на поставлений товар та ризик випадкової його загибелі переходить від постачальника до покупця з моменту, коли товар передано покупцеві у місці поставки.

Постачальник вважається таким, що виконав зобов`язання з поставки товару, якщо він поставив товар із усією супровідною документацією, що вимагається цим договором, та якщо в результаті приймання товару було встановлено його відповідність вимогам закону, цьому договору та замовленню покупця (п.2.11 договору).

Згідно п.2.12 договору на кожне прийняте до виконання замовлення постачальник складає окрему товарно-транспортну накладну. Партією товару є загальна кількість всіх товарів, які поставлені постачальником за однією товарно-транспортною накладною.

Відповідно до п.2.13 договору товар вважається поставленим у кількості, асортименті та за цінами, вказаними у видатковій накладній, підписаній сторонами.

Передача товару постачальником та його приймання покупцем за асортиментом, кількістю та ціною здійснюється на підставі видаткової накладної в момент поставки (п.4.1 договору).

Згідно п.4.4 поставка товару вважається здійсненою в момент передачі товару покупцю, що підтверджується підписом уповноваженої особи покупця на видатковій накладній, із зазначенням дати фактичного отримання товару.

Розрахунки за придбаний товар здійснюються покупцем протягом 21 календарного дня з моменту поставки (п.5.2 договору).

Ціна товару зазначається постачальником у видатковій накладній (п.5.5 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2020 (п.7.1 договору).

Припинення дії даного договору або його дострокове розірвання не позбавляє сторони обов`язку виконання зобов`язань, що виникли на підставі даного договору (п.7.3 договору).

Як вказує позивач та вбачається з матеріалів справи, на виконання умов укладеного договору №02/12-3 ТОВ "Рітейл Трейд Плюс" поставив відповідачу товар на загальну суму 15194,76грн, що підтверджується підписаними обома сторонами та скріпленими печатками сторін видатковими накладними №РТП-000580 від 21.04.2020 на суму 2038,98грн, №РТП-000579 від 21.04.2020 на суму 2898,00грн, №РТП-000578 від 21.04.2020 на суму 252,00грн, №РТП-000577 від 21.04.2020 на суму 2535,84грн, №РТП-000583 від 21.04.2020 на суму 405,00грн, №РТП-000585 від 21.04.2020 на суму 2156,04грн, №РТП-000599 від 21.04.2020 на суму 599,52грн, №РТП-000582 від 21.04.2020 на суму 1248,00грн, №РТП-000593 від 22.04.2020 на суму 1816,44грн, №РТП-000594 від 22.04.2020 на суму 345,60грн, №РТП-000595 від 22.04.2020 на суму 899,34грн (а.с. 15-25).

Відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань оплату за отриманий товар за за вищевказаними видатковими накладними не здійснив.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 15194,76грн.

Згідно з наявного в матеріалах справи акту звіряння взаємних розрахунків станом на 30.04.2020, представники позивача та відповідача засвідчили наявність заборгованості ПП "Прогрес-Буд" перед ТОВ "Рітейл Трейд Плюс" у розмірі 15194,76грн (а.с. 26).

Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати отриманого товару за Договором №02/12-3, позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 15194,76грн.

Також за прострочення виконання грошових зобов`язань з оплати поставленого товару позивач на підставі пункту 6.1 Договору поставки заявив до стягнення з відповідача 596,13грн пені та на підставі ст.625 ЦК України - 137,37грн 3% річних.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 627 ЦК України та ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору поставки №02/12-3 від 02.12.2019.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Так, судом встановлено факт належного виконання зобов`язань щодо поставки відповідачу товару позивачем за Договором №02/12-3 від 02.12.2019 на суму 15194,76грн.

Факт отримання товару та наявності заборгованості, крім видаткових накладних, також підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки розрахунків, який підписано обома сторонами та скріплено печатками сторін.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Аналогічна норма закріплена і в статті 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 ЦК України визначає правові наслідки порушення зобов`язання, зокрема, сплату неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов`язання боржник на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити неустойку (штраф, пеню).

Пунктом 6.1 Договору поставки сторонами передбачено, що за порушення строків оплати поставленого товару покупець на вимогу постачальника сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за весь час прострочення.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як вбачається з розрахунку позивача, що міститься в тексті позовної заяви (а.с.2-3), останній здійснює нарахування пені за період з 15.05.2020 по 01.09.2020 на суму заборгованості 15194,76грн, яка існувала станом на дату подання позову до суду.

Перевіривши проведені позивачем нарахування заявленої до стягнення з відповідача пені, господарський суд встановив, що вказані нарахування проведено арифметично вірно та у відповідності до вимог чинного законодавства і умов договору, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 596,13грн пені є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача за порушення виконання грошового зобов`язання відповідно до ст.625 ГПК України 137,37грн 3% річних.

За приписами ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також перевіривши за допомогою калькулятора сертифікованої комп`ютерної програми інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН" розрахунок 3% річних суд дійшов висновку, що 3% річних у розмірі 137,37грн нараховані обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Факт прострочення оплати відповідачем суми основного боргу матеріалами справи доведений.

Відповідач не подав суду доказів, які б спростовували доводи позивача, натомість позивач обґрунтував свої позовні вимоги належними доказами, тому позов про стягнення 15928,26грн підлягає задоволення повністю.

Щодо розподілу судових витрат

Судові витрати у справі, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача у розмірі 2102,00грн.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Трейд Плюс"до Приватного підприємства "Прогрес-Буд" про стягнення 15928,26грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Прогрес-Буд" (10020, м.Житомир, вул.Вільський шлях, 18е, код ЄДРПОУ 32805423)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Трейд Плюс" (10001, м.Житомир, вул.Вітрука, 2а, код ЄДРПОУ 43335194):

- 15194,76 грн основного боргу;

- 596,13 грн пені;

- 137,37 грн 3% річних;

- 2102,00 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено: 15.12.20

Суддя Прядко О.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам (рек.)