Рішення

від 15.12.2020 по справі 910/15568/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.12.2020Справа № 910/15568/20

Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація

до Товариства з обмеженою відповідальністю Хантарі

про стягнення 55 084,99 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Київжитлоспецексплуатація (надалі - КП Київжитлоспецексплуатація ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Хантарі (надалі - ТОВ Хантарі ) про стягнення 55 084,99 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання з оплати наданих на підставі договору про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньо будинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів №1781 від 05.07.2010 послуг, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 50 737,49 грн., а також заявляє про стягнення з відповідача пені у розмірі 3 153,27 грн., 3% річних у розмірі 507,93 грн. та інфляційних у розмірі 686,30 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2020 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу надано строк для подання відповіді на відзив.

09.11.2020 через канцелярію суду від ТОВ Хантарі надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач заперечує проти позову та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з огляду на відсутність лічильника, з вини позивача, що призвело до завищення витрат відповідача на теплову енергію, а також не відокремлення позивачем системи опалення приміщень відповідача від загальнобудинкової системи теплоспоживання.

16.11.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач підтримав позов та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, заперечив проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позов.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

05.07.2010 між КП Київжитлоспецексплуатація (підприємство за договором) та ТОВ Хантарі (споживач за договором) укладено договір №1781 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів (далі - Договір ), предметом якого є надання послуг на теплопостачання та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої у гарячій воді та експлуатаційних витрат; обслуговування та утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів в нежилому приміщенні (будинку) за адресою: вул. Леваневського, 2 літ А.

Відповідно до пункту 2.2 Договору підприємство зобов`язано, в тому числі, розподіляти, надану енергопостачальною організацією в цілому на будинок, теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення (під час опалювального сезону), в кількості та в обсягах, що відповідають технічній документації будинку та площі, займаній споживачем (звернення-доручення); надавати послуги по розрахунковому обслуговуванню абонентів з енергопостачальною організацією за спожиту теплову енергію, проводити засобами дирекції, як структурного підрозділу підприємства, технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем опалення, абонентських уводів згідно з наданою калькуляцією.

Згідно з пунктами 2.3.5 та 2.3.6 Договору споживач зобов`язаний забезпечувати належну експлуатацію теплосистем у займаних приміщеннях та своєчасне вжиття заходів з утеплення приміщень та місць загального користування. Своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати (сплачувати) на розрахунковий рахунок Дирекції по експлуатації нежилих будинків (структурного підрозділу підприємства) вартість спожитої теплової енергії та технічного обслуговування теплосистеми.

Пунктом 2.3.10 Договору встановлено, що при наявності заборгованості за отримані послуги в забезпеченні тепловою енергією сплачувати всю суму боргу до закінчення опалювального сезону.

У додатку №1 до Договору сторонами погоджено тарифи на теплову енергію та технічне обслуговування тепломережі. При цьому, у пункті 5 вказаного додатку сторони погодились, що можлива зміна тарифів протягом строку дії правочину.

Порядок розрахунків за теплову енергію визначено у додатку №2 до Договору, зокрема, п. п. 2, 3 додатку визначено, що споживач щомісяця з 14 по 18 число самостійно отримує у підприємства (за адресою: вул. Артема, 58/2-Д, договірно-розрахунковий відділ) акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки споживач повертає підприємству), розрахунок фактичного споживання теплової енергії за попередній та поточний місяці та технічного обслуговування, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду та акт виконаних робіт. Сплату за вказаними документами, споживач виконує не пізніше 23 числа поточного місяця.

30.08.2018 між КП Київжитлоспецексплуатація , як балансоутримувачем будинку за адресою: вул. Леваневського, 2 літ А (за договором - абонент) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго (за договором - енергопостачальна організація) укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №4541520 (далі - договір з енергопостачальною організацією), відповідно до якого енергопостачальна організація надає теплову енергію у нежилий будинок розташований за адресою: м. Київ, вул. Леваневського, 2 літ. А, а абонент оплачує її вартість, щорічно в міжопалювальний період готує теплове господарство до опалювального періоду та здійснює технічне обслуговування систем теплопостачання будинку, (п. п. 2.3.2, 2.3.13, 2.3.17. Договору з енергопостачальною організацією).

Облік споживання теплової енергії у наведеному будинку проводиться за приладами обліку (звернення-доручення відповідача та п. 5.1. договору з енергопостачальною організацією).

При відсутності приладу обліку або виходу його з ладу - кількість відпущеної теплової енергії визначається енергопостачальною організацією розрахунковим способом (п. 5.5 договору з енергопостачальною організацією).

При цьому, за змістом п. 3.2. п. 3 Додатку №2 до Договору та п. п. 4, 5 додатку №4 до договору з енергопостачальною організацією, абонентам, що не мають приладів обліку кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання споживача в розрахунковому періоді на підставі табуляграм МВРТ (облікових карток). Кількість фактичного споживання теплової енергії зазначається у обліковій картці.

Окрім того, наведені положення договорів узгоджуються з приписами абзацу другого п. 20 Правил користування теплової енергії, затверджених постановою Кабінету міністрів України 03.10.2007 №1198, яким передбачено, що у разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку оплата здійснюється відповідно до визначених у договорі навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до статті 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до приписів Положення про порядок підготовки систем теплоспоживання споживачів до опалювального сезону у м. Києві, що затверджене розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №1117 від 06.08.2008 і передбачає підтримання системи теплоспоживання будинку та трубопроводів абонентських уводів у належному технічному стані, проведення ремонтних робіт у теплових мережах і системах теплоспоживання та підготовку теплового господарства будинку до опалювального сезону з отриманням в енергопостачальній організації акту про готовність до опалювального періоду.

Відповідно до пункту 3.11 вказаного Положення включення чи відключення споживача виконується за нарядом підрозділу теплопостачальної організації.

Відповідно до пункту 6.3.88 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України № 71 від 14.02.2007, після закінчення ремонтних робіт у теплових мережах і системах теплоспоживання та їх готовності до опалювального сезону споживачам слід отримати від суб`єкта господарювання (організації) централізованого теплопостачання акт готовності до опалювального сезону (додаток 10), складений в установленому порядку, та дозвіл на подачу теплоносія.

Відповідно до п. п. 6.3.79 п. 6.3 вказаних Правил, у процесі експлуатації теплових мереж необхідно стежити за станом ЗВТ (засоби вимірювальної техніки), періодично звіряти їх покази з контрольними. Несправні прилади підлягають заміні.

Відповідно до статті 17 Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність до переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що, підлягають періодичній повірці, затвердженої постановою Кабінету міністрів України №374 від 04.06.2015 входять теплолічильники та теплообчислювачі.

При цьому, наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1747 від 13.10.2016 для теплолічильників встановлено 4 річний міжповірочний інтервал.

Згідно з частинами 1, 6, 10 статті 3 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання , оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Вузли комерційного обліку належать на праві власності власнику (є спільною сумісною власністю співвласників) будівлі. Витрати на оснащення будівлі вузлами комерційного обліку, здійснені оператором зовнішніх інженерних мереж, відшкодовуються споживачами відповідних комунальних послуг, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у такій будівлі, шляхом сплати внеску за встановлення вузла комерційного обліку, який сплачується виконавцеві відповідної послуги. Вузли комерційного обліку приймаються оператором зовнішніх інженерних мереж на обслуговування протягом 14 календарних днів з дня встановлення або дня отримання оператором звернення від власника (співвласників).

Як вбачається з довідки №24-1-2/3634Д від 22.08.2018, копія якої міститься в матеріалах справи, за результатами метрологічної повірки, ДП Укрметртестстандарт визнано непридатним для подальшої експлуатації теплолічильник НМВ-93.02, зав. №3443, встановлений на системі теплоспоживання нежилого будинку за адресою: м. Київ, вул. Леваневського, 2 літ. А. Про зазначену обставину позивачем було повідомлено відповідача №062/15/1/23-4799 від 12.09.2018, копія якого також міститься в матеріалах справи.

Рішенням Київської міської ради від 28.07.2016 №890/890 нежилі приміщення загальною площею 3007,0 кв.м. у будинку №2 на вул. Леваневського у м. Києві передано до сфери управління Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві. Інші приміщення нежилого будинку площею 204,4 кв.м. перебувають у приватній власності відповідача згідно з договором купівлі-продажу нежилих приміщень від 02.07.2010, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Клітко В.В.

Відповідно до п.п. 6.3.79 п. 6.3. Правил технічної експлуатації теплових установок та мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 №71 у процесі експлуатації теплових мереж необхідно стежити за станом ЗВТ (засоби вимірювальної техніки), періодично звіряти їх покази з контрольними. Несправні прилади підлягають заміні.

З огляду на викладене, відповідачу разом з іншими споживачами тепла у даному нежилому будинку було запропоновано провести заміну приладу комерційного обліку теплової енергії за власний рахунок з виконанням проектних, монтажних робіт та прийняттям його енергопостачальною організацією на комерційний облік. Відповідача було повідомлено, що в разі неможливості заміни приладу обліку, розрахунки за спожиту теплову енергію в опалювальному сезоні 2018-2019 роках будуть проводитися по ІІІ групі (розрахунково). Однак відповідачем не надано проекту документацію на підставі якої проведено заміну приладу комерційного обліку теплової енергії, а також акт про прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік.

Положенням про порядок підготовки систем теплоспоживання споживачів до оплювального сезону у м. Києві, передбачено, що включення чи відключення споживача виконується за нарядом підрозділу теплопостачальної організації (п. 3.11).

Позивачем було виконано всі необхідні заходи з підготовки будинку до опалювального періоду 2019-2020, а енергопостачальною організацією було проведено перевірку готовності об`єкта теплоспоживання до опалювальних сезонів та видано Акт готовності до опалювального періоду №1339 від 23.09.2019.

Відповідно до пункту 1 Розпорядження Виконавчого органу Київської міської Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2018 №1850 теплопостачальні підприємства і організації за умови готовності систем теплоспоживання розпочинають з 15 жовтня 2018 року подачу теплоносія в адміністративні будівлі підприємств, установ і організацій за заявками їх керівників.

Як вбачається із наряду КП Київтеплоенерго на включення №50 від 05.11.2019 теплопостачання нежилого будинку №2 на вул. Леваневського у м. Києві в опалювальному періоді 2019-2020 років було розпочато 05.11.2019.

Таким чином, враховуючи, що на момент подачі теплоносія, а також впродовж опалювального періоду, споживачі тепла не провели заміну приладу обліку тепла з постановленням його на комерційний облік, нарахування за спожиту теплову енергію було проведено розрахунково. А відтак, загальний обсяг спожитої теплової енергії розподілено між споживачами пропорційно до опалювальної площі.

З урахуванням вищезазначеного, позивачем, згідно з розрахунками нарахувань, відповідачеві нараховано вартість теплопостачання на підставі облікових карток КП Київтеплоенерго , виходячи з опалювальної площі приміщень, які належать відповідачеві на праві власності та за період з 24.10.2019 по 24.06.2020 позивачем нараховано відповідачеві 50 737,49 грн. плати за надані послуги теплопостачання та технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем опалення, абонентських уводів, нарахованих згідно з калькуляцією вартості робіт по забезпеченню технічної експлуатації внутрішньобудинкових мереж ЦО, абонентських уводів нежилих будинків та технічне обслуговування вузла обліку теплової енергії (в розрахунку на їм 2 орендованої, приватизованої, прийнятої на баланс площі в місяць (без ПДВ) від 04.11.2015 та калькуляцією вартості робіт по забезпеченню технічної експлуатації внутрішньобудинкових мереж ЦО, абонентських уводів нежилих будинків (в розрахунку на їм 2 орендованої, приватизованої, прийнятої на баланс площі в місяць (без ПДВ) від 04.11.2015 на підставі п. п. 2.3.6 Договору та п.3.5. додатку №2 до Договору.

Відповідачем не доведено факту встановлення за період з 24.10.2019 по 24.06.2020 справного приладу комерційного обліку спожитої теплової енергії з урахуванням вказаних вище нормативно-правових актів, а відтак, нарахування позивачем вартості спожитої відповідачем теплової енергії розрахунковим способом слід вважати правомірним.

Також, відповідачем не надано доказів надання позивачеві проектної документації на підставі якої проведено заміну приладу комерційного обліку теплової енергії Ultraheat T550/UH50 D52Q, заводський номер №69729548 Товариством з обмеженою відповідальністю Ел енд Джи Мітерінг , про встановлення якого вказує відповідач, а також акту про прийняття даного приладу на абонентський облік, а відтак показники наведеного теплолічильника були правомірно не враховані позивачем.

З урахуванням зазначеного, оскільки відповідачем не спростовано правомірності нарахування позивачем вартості спожитих відповідачем послуг відповідно до умов Договору в розрахунковий спосіб, судом не приймаються доводи відповідача з приводу завдання позивачем неналежним виконанням обов`язків за Договором відповідачу збитків у вигляді упущеної вигоди (зменшення прибутку), що є різницею між визначеною розрахункововим способом та фактично спожитою тепловою енергією, згідно показників встановленого лічильника, який є на які посилається відповідач (що визначена відповідачем за відповідно приладу комерційного обліку теплової енергії Ultraheat T550/UH50 D52Q, заводський номер №69 729 548).

З приводу доводів відповідача щодо відокремлення системи опалення приміщень відповідача від загальнобудинкової системи теплоспоживання суд зауважує, що відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води та при цьому відключення поживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, самовільне відключення мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Відповідно до п. 27 цих Правил, витрати, пов`язані з відключенням від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води, а також встановленням індивідуальних (автономних) систем опалення, відшкодовуються споживачами відповідно до калькуляції, складеної виконавцем.

Відповідно до п. 3 Правил користування тепловою енергією користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету міністрів України №1198 від 03.10.2007, система теплоспоживання - комплекс теплоспоживчих установок, з`єднаний із системою теплопостачання, призначений для задоволення потреб споживача відповідно до договору.

Відповідно до п. 3 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України №71 від 14.02.2007, теплова установка - узагальнене поняття обладнання (пристроїв), призначеного для виробництва, перетворення та споживання теплової енергії.

Пунктом 5.8. Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України № 71 від 14.02.2007 передбачено прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом реконструйованих теплових установок та мереж згідно із Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", експлуатація теплових установок та мереж, що не відповідають проектній документації, державним будівельним нормам, національним стандартам і правилам, забороняється.

При цьому, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження факту такого звернення до позивача та до теплопостачальної організації - Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго щодо відокремлення системи опалення приміщень за адресою: м. Київ, вул. Леваневського, 2 літ. А, що перебувають у власності відповідача, а відтак, з огляду на відсутність доказів на підтвердження наявності підстав для від`єднання відповідача від послуг теплопостачання за спірним договором у період з 24.10.2019 по 24.06.2020, нарахування позивачем вартості спожитих відповідачем послуг у даний період є правомірним.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України, що кореспондуються за змістом з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов Договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати отриманих послуг за період з 24.10.2019 по 24.06.2020, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 50 737,49 грн., що також не було спростовано відповідачем.

Таким чином, позовні вимоги КП Київжитлоспецексплуатація про стягнення з ТОВ Хантарі заборгованості у розмірі 50 737,49 грн. є правомірними та обґрунтованими.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 3 153,27 грн., 3% річних у розмірі 507,93 грн. та інфляційних у розмірі 686,30 грн. за загальний період з 24.10.2019 по 23.06.2020.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та положень статті 625 Цивільного кодексу України.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком

Нормами частини 1 статті 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо забезпечення викання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Згідно з пунктом 2.3.7 Договору за несвоєчасну сплату передбачених цим договором нарахувань споживач на користь підприємства сплачує пеню в розмірі 0,5 % від суми прострочених платежів за кожний день прострочки, але не більше 2-ох облікових ставок НБУ, що діяли на період внесення платежу.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення пені) відповідно до умов пункту 2.3.7 Договору та захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Судом перевірено розрахунки позивача, встановлено їх правильність та відповідність вимогам чинного законодавства.

Таким чином, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 3 153,27 грн., 3% річних у розмірі 507,93 грн. та інфляційні у розмірі 686,30 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з ТОВ Хантарі на користь КП Київжитлоспецексплуатація заборгованості у розмірі 50 737,49 грн., пені у розмірі 3 153,27 грн., 3% річних у розмірі 507,93 грн. та інфляційних у розмірі 686,30 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 231, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Хантарі (03150, м. Київ, вул. Ділова, будинок 6; ідентифікаційний код 37002585) на користь Комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація (01001, м. Київ, вул. Володимирська, будинок 51-А; ідентифікаційний код 03366500) заборгованість у розмірі 50 737 (п`ятдесят тисяч сімсот тридцять сім) грн. 49 коп., пеню у розмірі 3 153 (три тисячі сто п`ятдесят три) грн. 27 коп., 3% річних у розмірі 507 (п`ятсот сім) грн. 93 коп., інфляційні у розмір 686 (шістсот вісімдесят шість) грн. 30 коп. та судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Босий