Рішення

від 16.12.2020 по справі 910/17549/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.12.2020Справа № 910/17549/20 Суддя Господарського суду міста Києва Данилова М.В. при секретарі судового засідання Бордуновій К.Е. , розглянувши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВАТЕК (03110, м. Київ, пр.-т В. Лобановського, буд. 39-Б, кв. 104, код ЄДРПОУ 42320936)

до Товариства з обмеженою відповідальністю НВФ Екологія України (01023, м. Київ, Печерський спуск,8, код ЄДРПОУ 22951090)

про стягнення заборгованості

Представники сторін:

від позивача - не з`явилися;

від відповідача - не з`явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

10 листопада 2020 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю ВАТЕК (позивач) надійшла позовна заява б/н б/д до Товариства з обмеженою відповідальністю НВФ Екологія України (відповідач) про стягнення заборгованості на суму в розмірі 788 508, 50 грн. за Договором підряду №124/08 від 02.08.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за Договором підряду №124/08 від 02.08.2019 року, зокрема, в порушення умов вищезазначеного договору відповідач не здійснив свої зобов`язання щодо сплати грошових коштів, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.11.2020 року було прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін), судове засідання призначено на 02.12.2020 року.

02.12.2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні було оголошено перерву на 16.12.2020 року.

В судове засідання 16.12.2020 року представники сторін не з`явились.

Позивач про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача через канцелярію суду 16.12.2020 року надав клопотання про розгляд справи за відсутністю представника.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю НФВ Екологія України уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю ВАТЕК Договір підряду № 124/08 від 02 серпня 2019 року, за яким позивач зобов`язався виконувати роботи пов`язані з підтримки у працездатному стані водопровідного та санітарно-технічного устаткування, а саме насосного обладнання встановленого на базі електролізної установки Selcoperm SES 2000 на ВНС-9 по проспекту Миру, 36/2А у м. Хмельницькому, а Відповідач взяв на себе зобов`язання прийняти та оплатити надані послуги у строки та на умовах, що визначаються цим договором та додатками до нього.

Відповідно до пункту 2.1 Договору договірна ціна є твердою і становить 821 000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 136 833,33 грн.

Згідно з пунктом 2.3 Договору, оплата здійснюється Відповідачем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Позивача коштів протягом 5 (п`яти) банківських днів після дати підписання акту наданих послуг.

Відповідно до пункту 2.6. Договору здача наданих послуг Виконавцем (Позивачем) та приймання їх Замовником (Відповідачем) оформлюється Актом надання послуг, який підписується повноважними представниками Сторін протягом 3 (трьох) робочих днів після фактичного завершення робіт та надання Відповідачем підписаного Акту надання послуг у 2- х примірниках.

Обов`язок Відповідача своєчасно здійснювати оплату в строки, зазначені в Договорі, передбачено також пунктом 4.1.1. Договору.

Суд встановив, що свій обов`язок з виконання робіт та здачі робіт в установленому Договором порядку і строк, Позивач виконав в повному обсязі, що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт № 1-124/08 від 30 серпня 2019 року на суму 326 810,50 грн., актом № 2- 124/08 від 27 листопада 2019 року на суму 407 492,00 грн. та актом № 3-124/08 від 03 грудня 2019 року на суму 54 206,00 грн. Позивачем всього за актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг) було виконано робіт (надано послуг) на загальну суму 788 508,50 грн.

Відповідач в свою чергу підтвердив, що з боку ТОВ ВАТЕК всього за актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг) було виконано робіт на загальну суму 788 508,50 грн. і ці акти були підписані з боку керівництва ТОВ НВФ Екологія України .

Однак заперечував проти позовних вимог у зв`язку з тим. що ТОВ ВАТЕК не звертався до ТОВ НВФ Екологія України з приводу сплати за виконані роботи, а одразу звернувся із позовною заявою до суду. Таким чином, на думку, ТОВ НВФ Екологія України , що з боку ТОВ ВАТЕК не було дотримано досудового порядку врегулювання спору, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Суд не погоджується з твердженням відповідача з огляду на таке.

Досудове врегулювання господарських спорів - це послідовний комплекс дій направлений на безпосереднє вирішення спорів між підприємствами та організаціями з приводу порушених майнових прав і законних інтересів який застосовується до порушення судової процедури. Цей добровільний порядок врегулювання спору реалізується у формі претензійного провадження в який не втручається суд, і він не є стадією господарського процесу. Його використання є правом, а не обов`язком суб`єктів господарських правовідносин, оскільки встановлення законом обов`язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації конституційного права на судовий захист.

Сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову.

Спосіб захисту свого порушеного права шляхом досудового врегулювання спору не є обов`язковим до правовідносин, що складаються між сторонами, оскільки право особи на звернення до суду передбачено статтею 55 Конституції України, статтями 15,16 Цивільного кодексу України та відповідними нормами Господарського процесуального кодексу, а тому зобов`язання особи перед зверненням до суду скористатися даним способом захисту своїх прав є порушенням Конституції та інших нормативно-правових актів України.

Даної позиції дотримується Конституційний Суд України, який в своєму Рішенні від 09.07.2002 № 15-рп/2002 дав роз`яснення застосування способу захисту свого порушеного права шляхом досудового вирішення спору. Так, зокрема Конституційний Суд України зазначив, що можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб`єктом правовідносин інших засобів правового захисту, утому числі досудового врегулювання спору; обов`язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист; обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Відповідно до ст. 19 ГПК України сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом.

Суд звертає увагу на ч.2 ст. 19 ГПК України, в якій визначено, що особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову.

Отже, не звернення позивача до відповідача з претензією не є підставою для відмови в позові.

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами ст. 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з приписами ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до п. 5.3 Договору за несвоєчасне перерахування коштів за надані послуги більше ніж на 5 (п`ять) банківських днів замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,2% від простроченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, які діяла у період такого прострочення, за кожен день прострочення. Відсотки, річні на суму простроченого платежу не нараховуються.

Отже, сторонами за заперечується те, що свій обов`язок з виконання робіт та здачі робіт в установленому Договором порядку і строк, Позивач виконав в повному обсязі, матеріали справи містять належне підтвердження виконання вказаного обов`язку Позивача.

Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З системного аналізу вищевикладеного, беручи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування, викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 611 Цивільного кодексу України; ст. ст. 193, 216 Господарського кодексу України; ст.ст. 2, 4, 5, 19, 56, 73, 74, 76, 86, 80, 162, 164, 171, 231, 232, 233, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НВФ Екологія України (01023, м. Київ, Печерський спуск, 8, код ЄДРПОУ 22951090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВАТЕК (03110, м. Київ, пр.-т В. Лобановського, буд. 39-Б, кв. 104, код ЄДРПОУ 42320936) заборгованість у розмірі 788 508,50 грн. та судовий збір у розмірі 11 827,62 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16.12.2020 р.

Суддя М.В. Данилова