Рішення

від 16.12.2020 по справі 910/14461/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.12.2020Справа № 910/14461/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., розглянувши у спрощеному провадженні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД

до Товариства з обмеженою відповідальністю АНТАРЛО.127

про стягнення 236 408, 65 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОЛОГІЯ… (яке в подальшому змінило найменування та адресу на Товариство з обмеженою відповідальністю АНТАРЛО.127 , 01133, місто Київ, б. Лесі Українки, будинок 26, ідентифікаційний код: 37371486) про стягнення 236 408, 65 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором підряду, що стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Техпромсервіс ЛТД залишено без руху.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив. Вказану ухвалу Господарського суду міста Києва сторонами отримано 19.10.2020, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Вказаною ухвалою встановлено відповідачу строк, який становить п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, для подання до суду відзиву на позов у порядку, передбаченому статтею 178 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство та доказів направлення відзиву позивачу.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

УСТАНОВИВ:

25.03.2019 за видатковими накладними № 33 та № 34 позивач передав у власність відповідача продукцію, а саме:

- панель огородження в кількості 265 шт. на загальну суму 168 991, 56 грн;

- решітка приймального бункеру глинорізочної машини в кількості 1 шт на загальну суму 875 992, 00 грн.

Позивачем було відпущено відповідачу продукції на загальну суму з ПДВ 20 % - 1 044 983, 56 грн.

В порядку оплати замовленої продукції відповідачем було здійснено платежі на користь позивача, а саме:

- 23.01.2019 платіжним дорученням № 1527 на суму 100 000 грн з призначенням платежу за панель огородження, зг.рах. № 5 від 23.01.2019 ;

- 23.01.2019 платіжним дорученням № 1528 на суму 500 000 грн з призначенням платежу за решітку приймального бункеру, зг.рах. № 6 від 23.01.2019 ;

- 23.04.2019 платіжним дорученням № 1698 на суму 125 992 грн з призначенням платежу за решітку приймального бункеру, зг.рах. № 96 від 23.01.2019 та вид. накл. № 34 від 25.03.2019 ;

- 23.04.2019 платіжним дорученням № 1699 на суму 68 991 грн 56 коп. з призначенням платежу за панель огородження, зг.рах. № 5 від 23.01.2019 та вид. накл. № 33 від 25.03.2019;

- 27.06.2019 платіжним дорученням № 1837 на суму 100 000 грн з призначенням платежу за решітку приймального бункеру, зг. вид. накл. № 34 від 25.03.2019.

Всього, відповідачем було оплачено позивачу продукції на загальну суму з ПДВ 20 % - 894 983, 56 грн 56 коп.

Залишок несплаченої вартості отриманої продукції відповідачем станом на 15.09.2020 за твердженням позивача становить 150 000 грн.

Позивач в позовній заяві зазначає, що між сторонами фактично вкладений правочин, який за своєю правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 Цивільного кодексу України.

Крім того, позивач в позові зазначає, що предметом позову є стягнення заборгованості за неоплачену в повному обсязі поставлену продукцією, а підставою позову є фак порушення відповідачем умов договору в частині оплати поставленого позивачем товару. Строк оплати за поставлений товар в розумінні ст. 854 ЦК України настав 25.03.2019.

Однак, позивачем не додано до матеріалів справи договір підряду, ані договір поставки продукції.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач в позовній заяві зазначає, що з метою вжиття заходів досудового врегулювання спору, впродовж часу з квітня 2019 - по липень 2020 неодноразово в усній формі звертався до відповідача, однак, відповідач заборгованість не погасив.

Письмового звернення позивача до відповідача про сплату боргу матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд звертає увагу на те, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 21 січня 2018 року у справі № 5-249кс15.

В матеріалах справи відсутні докази щодо укладення між сторонами будь-якого письмового договору, з якого можна було б встановити настання строку оплати за отриманий відповідачем від позивача товар.

Також, позивачем не надано доказів звернення до відповідача в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України з вимогою щодо сплати основної суми заборгованості.

З урахуванням викладеного у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення позову, оскільки у відповідача в розумінні ч. 2 ст. 530 ЦК України перед позивачем строк оплати за отриманий товар не настав.

Позивачем не надано належних доказів на підтвердження задоволення своїх позовних вимог.

У разі відмови у задоволенні позову витрати по сплаті судового збору за правилами ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Алєєва