Рішення

від 14.12.2020 по справі 916/2330/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" грудня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2330/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Аганін В.Ю.

розглянувши справу №916/2330/20

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Морський будівельний комплекс» (65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, буд. 35, каб. 615; код ЄДРПОУ 31943276)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Стройконтіненталь» (65045, м.Одеса, вул. Ковальська, буд. 44; код ЄДРПОУ 40055558)

Про стягнення 61672,91 грн.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Встановив: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Морський будівельний комплекс» звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Стройконтіненталь» про стягнення 261672,91 грн.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Морський будівельний комплекс» обґрунтовано неналежним виконанням з боку Товариства з обмеженою відповідальністю „Стройконтіненталь» прийнятих на себе зобов`язань за умовами Договору постачання №01/1219-01 від 01.12.2019р. та направлено на стягнення основного боргу у розмірі 254375,26 грн., пені у розмірі 2502,05 грн., 3% річних у розмірі 625,51 грн. та відсотків у розмірі 4170,09 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.08.2020р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Морський будівельний комплекс» до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2330/20. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "14" вересня 2020 р. о 12:15. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 14.09.2020р. о 12:15.

14.09.2020р. у судовому засіданні було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 28.09.2020р. о 11:30.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.09.2020р. повідомлено відповідача по справі №916/2330/20: Товариство з обмеженою відповідальністю „Морський будівельний комплекс» про судове засідання, яке відбудеться "28" вересня 2020 р. о 11:30.

28.09.2020р. до канцелярії суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

28.09.2020р. у судовому засіданні представник відповідача надав клопотання про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та просив відкласти підготовче засідання у зв`язку з можливим врегулюванням спору між сторонами мирним шляхом.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.09.2020р. клопотання представника відповідача про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів задоволено. Продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №916/2330/20 на 30 днів. Відкладено підготовче засідання на "19" жовтня 2020 р. о 12:50. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 19.10.2020р. о 12:50.

19.10.2020р. у судовому засіданні було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 09.11.2020р. о 11:00.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.10.2020р. повідомлено позивача по справі №916/2330/20: Товариство з обмеженою відповідальністю „Морський будівельний комплекс» про судове засідання, яке відбудеться "09" листопада 2020 р. о 11:00.

Відповідачем 09.11.2020р. супровідним листом було подано до суду копію платіжного доручення №2570 від 16 жовтня 2020р. на суму 100000,00 грн., як доказ часткової сплати заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю „Морський будівельний комплекс» за Договором постачання №01/1219-01 від 01.12.2019р.

Також позивачем, 09.11.2020р. до суду подано клопотання про закриття провадження в частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 100000,00 грн.

Таким чином, за час розгляду справи з боку Товариства з обмеженою відповідальністю „Стройконтіненталь» було здійснено часткову сплату заборгованості у розмірі 100000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №2570 від 16 жовтня 2020р. на суму 100000,00грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.11.2020р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „Морський будівельний комплекс» від 09.11.2020р. задоволено. Провадження у справі №916/2330/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Морський будівельний комплекс» до Товариства з обмеженою відповідальністю „Стройконтіненталь» в частині стягнення заборгованості у розмірі 100000,00грн. закрито. Повернуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Морський будівельний комплекс» суму судового збору у розмірі 1500,00 грн., сплачену на підставі платіжного доручення №7723 від 08.07.2020р. (оригінал міститься в матеріалах справи).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.11.2020р. закрито підготовче провадження у справі № 916/2330/20. Призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "16" листопада 2020 р. о 09:40. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 16.11.2020р. о 09:40.

16.11.2020р. у судовому засіданні було оголошено перерву до "02" грудня 2020р. о 16:30.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.11.2020р. повідомлено позивача та відповідача по справі №916/2330/20: Товариство з обмеженою відповідальністю „Морський будівельний комплекс» та Товариство з обмеженою відповідальністю „Стройконтіненталь» про судове засідання, яке відбудеться "02" грудня 2020 р. о 16:30.

Відповідачем 02.12.2020р. супровідним листом було подано до суду копію платіжного доручення №2683 від 30 листопада 2020р. на суму 100000,00 грн., як доказ часткової сплати заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю „Морський будівельний комплекс» за Договором постачання №01/1219-01 від 01.12.2019р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.11.2020р. провадження у справі №916/2330/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Морський будівельний комплекс» до Товариства з обмеженою відповідальністю „Стройконтіненталь» в частині стягнення заборгованості у розмірі 100000,00грн. закрито.

З урахуванням зазначеного, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Морський будівельний комплекс» обґрунтовано неналежним виконанням з боку Товариства з обмеженою відповідальністю „Стройконтіненталь» прийнятих на себе зобов`язань за умовами Договору постачання №01/1219-01 від 01.12.2019р. та направлено на стягнення основного боргу у розмірі 54375,26 грн., пені у розмірі 2502,05 грн., 3% річних у розмірі 625,51 грн. та відсотків у розмірі 4170,09 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

01 грудня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Морський будівельний комплекс» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Стройконтіненталь» (покупець) було укладено Договір №01/1219-01 постачання (далі-Договір), відповідно до п.1.1 якого, продавець зобов`язується передати покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар, надалі товар, номенклатура, кількість, вартість якого зазначено в Специфікаціях або накладних, які є невід`ємного частиною цього Договору.

Згідно з п.5.4. Договору, оплата здійснюється в наступному порядку і терміни: 10 робочих днів після отримання товару.

Відповідно до п.5.8. Договору, датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок продавця.

Відповідно до п.6.2.1.Договору, продавець зобов`язаний у разі можливості постачання, згідно із заявкою покупця виставити рахунок-фактуру на оплату і відіслати факсимільним зв`язком або будь-яким іншим зручним способом.

Відповідно до п.6.2.4. Договору, сторони зобов`язані дотримуватися умов Договору.

На виконання умов укладеного Договору, позивачем 16 червня 2020 року було здійснено поставку товару відповідачу на суму 254375,26 грн., відповідно до видаткової накладної №000005523 від 16 червня 2020 р. та товарно-транспортної накладної №5523 від 16 червня 2020р.

Проте, станом на момент розгляду подання позовної заяви до суду, з боку відповідача не було здійснено виконання зобов`язання по оплаті вартості отриманого товару від позивача.

Відповідно до п.7.2. Договору, у випадку несвоєчасної оплати - покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення з моменту виникнення такої заборгованості протягом всього часу існування такої заборгованості з моменту її виникнення.

Відповідно до п.7.4., Договору, у випадку порушення покупцем строку оплати за поставлений продавцем товар, покупець сплачує повну ціну поставленого товару за ранковою ціною на аналогічний товар, яка буду діяти на ринку металопрокату на момент фактичної оплати покупцем поставленого товару, відповідно до виставленого рахунку продавця.

Відповідно до п.7.5. Договору, у випадку порушення строку оплати за товар, продавець має право стягнути с покупця 20% річних за неправомірне користування чужими грошовими коштами за весь час такого користування.

Згідно з п.9.1. Договору, сторони будуть прагнути вирішити розбіжності, що виникли у зв`язку виконанням цього Договору, шляхом переговорів.

Згідно з п.9.2. Договору, якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю такого спору відповідно до чинного законодавства України.

За час розгляду справи з боку відповідача було здійснено часткове погашення основного боргу у розмірі 200000,00 грн., відповідно до платіжного доручення №2570 від 16 жовтня 2020р. на суму 100000,00 грн. та відповідно до платіжного доручення №2683 від 30 листопада 2020р. на суму 100000,00 грн.

Позивачем також було здійснено нарахування пеня у розмірі 2502,05 грн., 3% річних у розмірі 625,51 грн. та відсотків за неправомірне користування чужими грошовими коштами у розмірі 4170,99 грн.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Морський будівельний комплекс» направлено на стягнення основного боргу у розмірі 54375,26 грн., пені у розмірі 2502,05 грн., 3% річних у розмірі 625,51 грн. та відсотків у розмірі 4170,09 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю „Морський будівельний комплекс» та Товариством з обмеженою відповідальністю „Стройконтіненталь» виникли на підставі укладеного між ними 01 грудня 2019 року Договору №01/1219-01 постачання.

16 червня 2020 року було здійснено поставку товару відповідачу на суму 254375,26грн., відповідно до видаткової накладної №000005523 від 16 червня 2020 р. та товарно-транспортної накладної №5523 від 16 червня 2020р.

Відповідно до платіжного доручення №2570 від 16 жовтня 2020р. відповідачем було сплачено 100000,00 грн. та відповідно до платіжного доручення №2683 від 30 листопада 2020р. - 100000,00 грн.

Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.656 Цивільного кодексу України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

За положеннями ст.662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст.663 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „Стройконтіненталь» прийнятих на себе зобов`язань за умовам Договору №01/1219-01 постачання від 01.12.2019р. щодо оплати вартості отриманого з боку позивача товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами за час розгляду справи, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті 54375,26 грн. основного боргу за отриманий товар - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З урахуванням зазначеного та відповідно до п. 7.2. Договору, позивачем було здійснено нарахування пені, розрахунок проведено на суму боргу 254375,26 грн. за період з 02.07.2020р. по 31.07.2020р., борг зі сплати пені складає - 2502,05 грн.

Суд, переривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені у розмірі 2502,05грн. грн., вважає такий розрахунок вірним, а вимоги про стягнення пені - правомірними.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем було здійснено нарахування 3%, розрахунок проведено на суму боргу 254375,26 грн. за період з 02.07.2020р. по 31.07.2020р., борг зі сплати 3% річних складає - 625,51 грн.

Суд, переривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем 3%річних у розмірі 625,51 грн., вважає такий розрахунок вірним, а вимоги про стягнення - правомірними.

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

З урахуванням викладеного та керуючись п. 7.5. Договору, позивачем було здійснено нарахування 20% за неправомірне користування чужими грошовими коштами, розрахунок проведено на суму боргу 254375,26 грн. за період з 02.07.2020р. по 31.07.2020р., борг складає - 4170,09 грн.

Суд, переривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем 20% за неправомірне користування чужими грошовими коштами у розмірі 4170,09 грн., вважає такий розрахунок вірним, а вимоги про стягнення - правомірними.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Морський будівельний комплекс» у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 2102,00 грн. покладаються на відповідача у зв`язку з повним задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Морський будівельний комплекс» - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Стройконтіненталь» (65045, м.Одеса, вул. Ковальська, буд. 44; код ЄДРПОУ 40055558) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Морський будівельний комплекс» (65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, буд. 35, каб. 615; код ЄДРПОУ 31943276) заборгованість за поставлений товар у розмірі 54375 (п`ятдесят чотири тисячі триста сімдесят п`ять) грн. 26 коп., пеню у розмірі 2502 (дві тисячі п`ятсот дві) грн. 05 коп., 3% річних у розмірі 625 (шістсот двадцять п`ять) грн. 51 коп., відсотки за неправомірне користування чужими грошовими котами в розмірі 4170 (чотири тисячі сто сімдесят) грн. 09 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Повний текст рішення складено 16 грудня 2020 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко