Рішення
від 01.12.2020 по справі 918/838/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/838/20

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О. , за участі секретаря судового засідання Ткачук І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи

за позовом Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, м.Рівне, вул. Лермонтова,6, код ЄДРПОУ 05517742)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеінвестбуд" (33013, м.Рівне, вул. Небесної Сотні, 66, код ЄДРПОУ 33538564)

про стягнення 466 017, 25 грн

Сторони не забезпечили явки у судове засідання своїх повноважних представників

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі Управління) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеінвестбуд" (далі Товариство) про стягнення заборгованості в розмірі 466 017, 25 грн, з яких: 223 341,71 грн - заборгованість зі сплати суборендної плати за земельну ділянку та 242 675,54 грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.12.2015 між Управлінням та Товариством було укладено договір суборенди земельної ділянки, за умовами якого орендар зобов`язався передати суборендарю за плату у строкове платне володіння і користування без змін цільового призначення земельну ділянку загальною площею 4450 м 2 , що розташована за адресою: м. Рівне, у мікрорайоні №92 "Ювілейний", кадастровий номер: 5610100000:01:001:0074, а суборендар зобов`язався прийняти та використовувати її відповідно до умов цього договору та вимог земельного законодавства. За умовами п. 3.1. цього договору суборендна плата становить 27 915,02 грн в рік. 25.10.2018 між позивачем (орендар) та відповідачем (суборендар) було укладено Додаткову угоду про поновлення договору суборенди земельної ділянки, якою продовжено строк дії договору суборенди до 07.08.2023. В подальшому, у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки, змінено і суборендну плату, яка з 25.10.2018 склала 118 726,59 грн на рік, що зафіксовано додатковою угодою про поновлення договору оренди землі укладеного 23.04.2012 між Рівненською міською радою та Управлінням від 22.10.2018, про що відповідача повідомлено листом.

Відповідач, починаючи з серпня 2018 року, не здійснює сплату суборендної плати, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом та просить суд стягнути з відповідача на його користь суму суборендних платежів в розмірі 223 341,71 грн за період з 06.08.2018 по 06.08.2020.

Крім цього, зважаючи, що відповідач оплату за суборенду земельної ділянки здійснював несвоєчасно, позивач нарахував пеню в розмірі 242 675,54 грн на підставі п. 3.6 Договору суборенди.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на ст. 1, 8, 13, 24, 25 Закону України "Про оренду землі", ст. 174, 193, 231 ГК України, ст. 11, 509, 526, 549, 610, 611, 626, 629 ЦК України.

Ухвалою суду від 21.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 15.09.2020.

Ухвалами суду від 15.09.2020 та 29.09.2020 розгляд справи у підготовчому судовому засіданні відкладався.

Ухвалою суду від 20.10.2020 закрито підготовче провадження у справі, та призначено її до судового розгляду по суті на 10.11.2020.

Судове засідання призначене на 10.11.2020 не відбулось у зв`язку з проходженням головуючим суддею у справі підготовки для підвищення рівня кваліфікації.

Ухвалою суду від 16.11.2020 судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 01.12.2020.

Позивач у судове засідання 01.12.2020 не з`явився, однак надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач у жодне судове засідання не з`явився, відзиву на позов не подав.

Згідно з частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідач про дату, час та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку, за адресою наявною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Разом з тим, від відповідача на адресу суду повернулись всі поштові відправлення надіслані судом з відміткою відділення поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання". Будь-якої іншої адреси для листування з відповідачем Господарському суду Рівненської області не відомо.

Згідно з ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, судом вчинено всі можливі заходи для повідомлення відповідача про час, дату та місце проведення судового засідання з розгляду справи № 918/838/20. Таким чином, неотримання судової повістки (листа з ухвалою суду) відповідачем є наслідком його діяння (бездіяльності) щодо її належного отримання.

З огляду на викладене, відповідач вважається повідомленим про судове засідання з розгляду справи по суті належним чином, оскільки судом виконано всі покладені на нього обов`язки.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

23.04.2012 між Рівненською міською радою (орендодавець) та Управлінням (орендар), на підставі рішення Рівненської міської ради від 30.09.2010 № 4036 було укладено додатковий договір про поновлення договору оренди земельної ділянки (договір оренди землі) загальною площею 4 450 м 2, кадастровий номер: 5610100000:01:001:0074, для будівництва житлових будинків з торговим комплексом, з правом укладення договору суборенди, яка знаходиться в м. Рівному у мікрорайоні №92 "Ювілейний" (IV містобудівний комплекс) (а.с. 9-12).

За п. 8 договору вказаний договір поновлений на 5 років.

Відповідно до п. 5, 9 договору оренди землі нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 707 518,70 грн - витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 04-09/30, виконаний Управлінням Держкомзему у м. Рівному станом на 01.03.2012. За оренду земельної ділянки орендар сплачує орендодавцю орендну плату виключно у грошовій формі. Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку складає 21 225,56 грн, що становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

23.04.2012 між орендодавцем та орендарем підписаний акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду до додаткового договору про поновлення договору оренди землі від 23.04.2012 (а.с. 17).

23.12.2015 між Управлінням (орендар) та Товариством (суборендар) було укладено договір суборенди земельної ділянки (договір суборенди, а.с. 24-28), відповідно до п. 1.1. якого орендар зобов`язався за плату передати суборендареві земельну ділянку у строкове платне володіння і користування без змін цільового призначення, а суборендар зобов`язався прийняти та використовувати її відповідно до умов цього договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до п. 1.2. договору суборенди земельна ділянка передається в суборенду на підставі рішення Рівненської міської ради від 30.09.2010 № 4036, яка знаходиться у володінні та користуванні Управління у відповідності до додаткового договору про поновлення договору оренди земельної ділянки від 23.04.2012, укладеного між Рівненською міською радою та Управлінням.

За п. 1.3. договору суборенди зазначена земельна ділянка перебуває у комунальній власності, виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку, розташована: м. Рівне, у мікрорайоні №92 "Ювілейний" (IV містобудівний комплекс) .

Згідно з п. 1.8. договору суборенди нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 930 500,61 грн відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 02-17/406, виконаного Управлінням Держгеокадастру у м. Рівному станом на 01.12.2015.

Розділом 2 договору суборенди передбачено, що термін суборенди - 5 (п`ять) років, але не довше строку дії договору оренди, укладеного між Рівненською міською радою та Управлінням. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.

Передача зазначеної земельної ділянки здійснюється після державної реєстрації цього договору за актом приймання - передачі (п. 4.1. договору).

Між орендарем та суборендарем підписаний акт приймання-передачі земельної ділянки в суборенду до договору суборенди земельної ділянки від "__"

2015 року (а.с. 33).

Цей договір набирає чинності з моменту його державної реєстрації (п. 12.1. договору).

28.12.2015 зазначений договір зареєстрований у встановленому порядку, про що свідчать відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с. 35-36).

Пунктами 6.1.-6.2. договору суборенди визначено умови використання та цільове призначення земельної ділянки, зокрема земельна ділянка передається в суборенду - для будівництва житлових будинків з торговим комплексом; цільове призначення земельної ділянки - для будівництва житлов

Інформація заборонена для оприлюднення згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

; умови використання земельної ділянки обмежуються умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечать йому.

За умовами п. 3.1. цього договору суборендна плата в рік становить 27 915,02 грн, що становить 3,00% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно з розрахунком розміру орендної плати за земельну ділянку № 02-17/406-1, виконаного Управлінням Держгеокадастру у м. Рівному станом на 01.12.2015. Річна суборендна плата не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється чинним законодавством України або розміру орендної плати, яку сплачує орендар Рівненській міській раді згідно з договором оренди землі від 23.04.2012.

Відповідно до п. 3.2.-3.5. договору суборендар сплачує суборендну плату виключно у грошовій формі. Передача продукції та надання послуг в рахунок суборендної плати оформляється окремими угодами. Суборендна плата сплачується суборендарем щомісячно рівними частками протягом 5 (п`яти) календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця, при цьому суборендар зобов`язується уточнювати платіжні реквізити, назву отримувача суборендної плати і суму суборендної плати перед кожною сплатою суборендної плати. Розмір суборендної плати може змінюватися за згодою сторін (шляхом внесення змін до цього договору) або в односторонньому порядку на вимогу орендаря. Пропозиції про перегляд розміру суборендної плати надсилаються не частіше, ніж один раз на місяць. Розмір суборендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни нормативної грошової оцінки земель у м. Рівному, зміни розмірів земельного податку або орендної плати за земельну ділянку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини суборендаря, що підтверджено документами, введення або нарахування нових податків, в інших випадках, передбачених законом та цим договором. У випадку настання обставин, передбачених попереднім абзацом, орендар має право в односторонньому порядку змінити суборендну плату, повідомивши суборендаря. Після отримання повідомлення суборендарем зобов`язується сплачувати суборендну плату в новому розмірі. Обчислення розміру суборендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. Зміна розміру суборендної плати при її індексації проводиться без внесення змін до цього договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України.

Розділом 6 договору (п. 6.3., 6.6.) суборенди передбачено права і обов`язки орендаря та суборендаря, зокрема, до прав орендаря віднесена можливість в односторонньому порядку (шляхом надсилання суборендареві повідомлення) збільшити розмір суборендної плати у випадку, коли внаслідок змін у законодавстві суборендна плата стане менша від розміру земельного податку або орендної плати, та в інших випадках, передбачених цим договором, а обов`язком суборендаря є своєчасне внесення суборендної плати.

Пунктом 3.6. договору передбачено, що у разі невнесення суборендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки НБУ за кожний календарний день прострочення платежу. Окрім того, суборендар відшкодовує орендарю усі збитки, пов`язані із простроченням сплати суборендної плати (збитки від сплати штрафних санкцій за прострочення орендарем перерахування орендної плати за земельну ділянку тощо).

22.10.2018 між Рівненською міською радою (орендодавець) та Управлінням (орендар) було укладено додатковий договір про поновлення договору оренди землі, яким змінений розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки та встановлений на рівні 2 826 823,62 грн, змінений розмір орендної плати в рік за земельну ділянку - 118 726,59 грн в рік та погоджено, що орендна плата у такому розмірі справляється з 08.08.2018, договір поновлено до 07.08.2023.

25.10.2018 між позивачем (орендар) та відповідачем (суборендар) укладена додаткова угода про поновлення договору суборенди земельної ділянки, якою продовжено строк дії договору суборенди до 07.08.2023.

25.10.2018 Управління листом №01-19/529 повідомило суборендаря про зміну з 25.10.2018 розміру суборендної плати до 118 726,59 грн на рік на підставі додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 22.10.2018.

Відтак, керуючись п. 3.1.-3.5. договору суборенди земельної ділянки від 23.12.2015 та додатковим договором про поновлення договору оренди земельної ділянки від 22.10.2018, орендарем змінено розмір суборендної плати, яка з 25.10.2018 складає 118 726,59 грн у рік (9 893,88 грн за місяць суборенди).

Судом з матеріалів справи вбачається, що до липня 2018 суборендна плата була сплачена відповідачем у повному обсязі, проте у подальшому погашення заборгованості відповідачем не відбувалося.

Враховуючи, що згідно з умовами укладеного договору суборенди земельної ділянки від 23.12.2015 суборендна плата в рік становила 27 915,02 грн (тобто 2 326,25 грн в місяць), а також індексацію нормативної грошової оцінки земельної ділянки за період перебування останньої в суборенді, суборендна плата за вказану земельну ділянку становила:

- у 2015 році - 27 915,01 грн (2 326,25 грн/міс.);

- у 2016 році - 40 001,98 грн (27 915,01 грн*коефіцієнт індексації 1,433/12 = 3 333,50 грн/міс.);

- у 2017 році -

грн (

грн*коефіцієнт індексації 1,

грн/міс.);

- у 2018 році (до 25.10) - 42 402,10 грн (40 001,98 грн*коефіцієнт індексації 1,06/12 = 3 533,51 грн/міс.);

- у 2018 році (з 25.10) - 118 726,59 грн (9 893,88 грн/міс.);

- у 2019 році - 118 726,59 грн (118 726,59 грн*коефіцієнт індексації 1,0/12 = 9 893,88 грн/міс.);

- у 2020 році - 118 726,59 грн (118 726,59 грн*коефіцієнт індексації 1,0/12 = 9 893,88 грн/міс.).

Позивач зазначає, що станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується заборгованість по сплаті суборендної плати за земельну ділянку за період з 06.08.2018 по 06.08.2020 у розмірі 223 341,71 грн.

З детального розрахунку заборгованості наведеного у позовній заяві в сукупності з іншими матеріалами справи, вбачається, що відповідачем не оплачено заборгованість по суборендній платі за наступні місяці: 2018 рік - за липень в сумі 3 533,51 грн, за серпень в сумі 3 533,51 грн, за вересень в сумі 3 533,51 грн, за жовтень в сумі 9 893,88 грн, за листопад

за грудень

ічень

ютий

за березень

вітень

равень

за червень

ипень

ерпень

ересень

овтень

истопад

рудень

чень в

тий в

ерезень

вітень

равень

ервень

З урахуванням викладеного судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із неналежним виконанням відповідачем умов договору суборенди щодо своєчасної та у повному розмірі сплати орендної плати, регулювання яких здійснюється на підставі Закону України "Про оренду землі", ЗК України, ГК України, ЦК України, ПК України.

Згідно з ч. 1, 6, 9 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця, крім випадків, визначених законом, передаватися орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда). Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Статтею 792 ЦК України унормовано, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частинами 1-5 ст. 8 Закону України "Про оренду землі" установлено, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється. Право суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

За ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У силу вимог ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 206 ЗК України унормовано, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата справляється у грошовій формі (ч. 1-3 ст. 21 Закону України "Про оренду землі").

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України "Про оренду землі" Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.

Приписами ч. 1, 4 ст. 286 ГК України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

За ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 24 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (п. в ч. 1 ст. 96 ЗК України).

Відповідно до п. 287.1. ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У п. 288.1. - 288.6. ст. 288 ПК України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки. Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

Згідно зі ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І : 100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до листів Державної служби України з питань геодезії; картографії та кадастру № 22-28-0.22-125/2-19 від 04.01.2019 "Про індексацію нормативної грошової оцінки земель" та № 6-28-0.22-38/2-20 від 03.01.2020 "Про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2019 рік" за п. 9 підрозділу 6 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 23.11.2018 N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів") індекс споживчих цін за 2017 - 2023 роки, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 відсотків. Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2018 рік становить 1,0. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 2015 рік - 1,433, 2016 рік - для земель несільськогосподарського призначення - 1,06, 2017 рік - 1,0.

Судом із фактичних обставин справи установлено, що заборгованість відповідача зі сплати суборендної плати за період з липня 2018 по липень 2020 року, з урахуванням нормативної грошової оцінки та її індексації, становить

Статтею 11 ЦК України унормовано, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

27.06.2019 позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою про сплату боргу, однак відповідач добровільно борг не сплатив, відповіді на претензію не надав.

Отже, враховуючи те, що сума основного боргу відповідача перед позивачем за укладеним між сторонами договором суборенди землі підтверджена належними доказами та складає

, відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення заборгованості, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача, та враховуючи неможливість виходу судом за межі позовних вимог, позовна вимога про стягнення основного боргу за суборендні платежі в сумі 223 341,71 грн підлягає задоволенню повністю.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов`язку щодо своєчасного погашення суборендної плати, позивач просив суд стягнути з відповідача 242 675,54 грн пені.

Пунктом 3.6 договору суборенди землі передбачено, що у разі невнесення суборендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки НБУ за кожний календарний день прострочення платежу.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

За ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Пеню належить рахувати з наступного дня після дати, в яку зобов`язання мало бути виконано (з урахуванням святкових, вихідних та неробочих днів), і по переддень фактичного виконання грошового зобов`язання, або по відповідний день через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, але в межах періоду, визначеного позивачем.

Окрім того, приписами ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та ч. 2 ст. 343 ГК України унормовано, що розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Заразом за розрахунком пені, наданим позивачем, останній застосував пеню у розмірі 120% річних облікової ставки НБУ, що не перевищує розмір, встановлений ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та ч. 2 ст. 343 ГК України.

Однак, позивачем розраховано пеню не на суму боргу помісячно (окремо за кожним платежем), а на суму наростаючого підсумку шляхом додавання боргу за кожен місяць та нарахування на таку суму пені (а.с. 4, 5), що свою чергу призвело до нарахування пені за окремими платежами понад шість місяців, що порушує ч.6 статті 232 ГК України. З умов Договору суборенди не вбачається, що сторонами погоджено таке нарахування.

Відтак, судом проведено власний розрахунок нарахованої пені, не виходячи за граничну межу нарахування позивачем пені (05.08.2020), враховуючи окремо суму боргу за кожним зобов`язанням та в межах строку передбаченого ч.6 статті 232 ГК України.

Судом використано наступну формулу для обрахунку пені у визначеному в договорі суборенди розмірі: сума боргу х облікову ставку НБУ% : 365 (або 366 при обрахунку у 2020 році) х кількість днів прострочення х 120%.

Так, за розрахунком суду правомірним є нарахування 16 534,78 грн пені замість нарахованих 242 675,54 грн. А отже, позов в цій частині підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути 16 534,78 грн пені, а у задоволенні позову в частині стягнення 226 140,76 грн пені суд відмовляє.

Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене вище в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 223 341,71 грн основного боргу та 16 534,78 грн пені. У задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 226 140,76 грн пені суд відмовляє.

Сума витрат по сплаті судового збору пропорційно до суми задоволених позовних вимог становить 3 598,15 грн та на підставі статті 129 ГПК України підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 129, 237- 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеінвестбуд" про стягнення 466 017,25 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеінвестбуд" (33000, м. Рівне, вул. Небесної Сотні, буд. 66, код ЄДРПОУ 33538564) на користь Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Лермонтова, буд. 6, код ЄДРПОУ 0551742) 223 341 (двісті двадцять три тисячі триста сорок одну) грн 71 коп. основного боргу, 16 534 (шістнадцять тисяч п`ятсот тридцять чотири) грн 78 коп пені та 3 598 (три тисячі п`ятсот дев`яносто вісім) грн 15 коп судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні позовних вимог Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеінвестбуд" 226 140 грн 76 коп пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 11.12.2020.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя І.О. Пашкевич


Дата ухвалення рішення	01.12.2020
Оприлюднено	17.12.2020
Номер документу	93558543
Судочинство	Господарське
Суть	стягнення 466 017, 25 грн Сторони не забезпечили явки у судове засідання своїх повноважних представників

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 01.12.2020 по справі 918/838/20ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —918/838/20

Рішення від 01.12.2020

Рішення
від 01.12.2020 по справі 918/838/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ