Ухвала

від 14.12.2020 по справі 922/3881/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

щодо забезпечення позову

"14" грудня 2020 р.Справа № 922/3881/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

без виклику представників сторін

розглянувши заяву (вх. № 28943 від 10.12.2020) Фізичної особи ОСОБА_1 про забезпечення позову

по матеріалам справи

за позовом Фізичної особи ОСОБА_1 , с. Мала Рогань, Харківський район до 3 - і особи, які не Товариства з обмеженою відповідальністю "Роста", м. Харків заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: 1) Фізична особа ОСОБА_2 , м. Харків; 2) Фізична особа ОСОБА_3 , м. Харків; 3) Фізична особа ОСОБА_4 , м. Харків; 4) Фізична особа ОСОБА_5 , м. Харків; 5) Фізична особа ОСОБА_6 , м. Харків про визнання недійсними рішень

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Харківської області 01.12.2020 надійшов позов Фізичної особи ОСОБА_1 (надалі - позивач) про: - визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Роста" (надалі - відповідач) від 04 листопада 2020 року щодо продажу об`єктів нерухомого майна, оформлене протоколом загальних зборів ТОВ "Роста" від 04.11.2020 без номеру;

- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Роста" (надалі - відповідач) від 04 листопада 2020 року щодо продажу об`єктів рухомого майна, оформлене протоколом загальних зборів ТОВ "Роста" від 04.11.2020 без номеру.

Ухвалою суду від 02.12.20 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №922/3881/20 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на "17" грудня 2020 р. о 10:00.

Разом з позовною заявою позивач (Фізична особа ОСОБА_1 ) надав заяв (вх. № 3881/20 від 01.12.2020) про забезпечення позову, де просити суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «Роста» та будь-яким іншим особам розпоряджатися майном Товариства, продавати, передавати третім особам або будь-яким чином відчужувати, передавати у статутний капітал або передавати у користування майно, передавати у заставу, іпотеку або будь-яким іншим чином забезпечувати зобов`язання за рахунок майна Товариства; вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження майна Товариства.

Судом було постановлено ухвалу від 02.12.20 про повернення заяви (вх. № 3881/20 від 01.12.2020) Фізичної особи ОСОБА_1 про забезпечення позову з доданими до неї документами.

10 грудня 2020 року Фізична особа ОСОБА_1 звернулась з заявою про забезпечення позову шляхом: 1) вжиття заходів заборони ТОВ «Роста» (код ЄДРПОУ 30361864) та будь-яким іншим особам розпоряджатися нерухомим та рухомим майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Роста» (код ЄДРПОУ 30361864), зокрема, але не виключно: продавати, передавати третім особам або будь-яким чином відчужувати, передавати у статутний капітал або передавати у користування майно, передавати у користування майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Роста» (код ЄДРПОУ 30361864), передавати у заставу, іпотеку або будь-яким іншим чином забезпечувати зобов`язання за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Роста» (код ЄДРПОУ 30361864).

2) накладення заборони на відчуження: - об`єкту нерухомого майна: нежитлова будівля літ. «АШ-1-3» , загальна площа: 3500.9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 871115463101;

- об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля літ. «АК-1» , загальна площа (кв.м.): 892,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 251279063101;

- об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля літ. «Б3-2» , загальна площа 314,4кв.м., реєстраційний номер майна: 2001903;

- об`єкт нерухомого майна: нежитлові будівлі літ. «АШ 1-1» , загальною площею 37,1кв.м., літ. «АШ 2-1» , загальною площею 39,2 кв.м., (площа забудови 1296 кв.м.), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1730166663101;

- об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля літ. «Б1-1» , загальна площа: 80,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1404763763101;

- об`єкт нерухомого майна: під`їзні залізничні колії: № 1 довжиною 209,10 м/п, № 2 довжиною 177,82 м/п, № 3 довжиною 168,58 м/п, загальною довжиною 555,5 м/п, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 605431163101,

що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Плиткова,12 та належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Роста» (код ЄДРПОУ 30361864)

Дана заява обґрунтована тим, що порушено порядок процедури скликання загальних зборів та неповідомлення учасників Товариства про дату, час, місце проведення загальних зборів та порядок денний, що позбавило Позивачку та також інших учасників Товариства, брати участь в засіданні загальних зборів, де на підставі рішень загальних зборів учасників ТОВ «Роста» (про визнання яких позивач звернуся з позовом до суду) оформлених протоколами від 04.11.2020, було вирішено здійснити продаж рухомого та нерухомого майна, що належить Товариству.

Відповідно до протоколу від 04.11.2020 б/н, вирішено здійснити продаж ТОВ «Роста» наступних об`єктів нерухомого майна: - об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля літ. «АШ-1-3» , загальна площа: 3500.9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 871115463101; - об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля літ. «АК-1» , загальна площа (кв.м.): 892,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 251279063101; - об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля літ. «Б3-2» , загальна площа 314,4кв.м., реєстраційний номер майна: 2001903; - об`єкт нерухомого майна: нежитлові будівлі літ. «АШ 1-1» , загальною площею 37,1кв.м., літ. «АШ 2-1» , загальною площею 39,2 кв.м., (площа забудови 1296 кв.м.), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1730166663101; - об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля літ. «Б1-1» , загальна площа: 80,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1404763763101; - об`єкт нерухомого майна: під`їзні залізничні колії: № 1 довжиною 209,10 м/п, № 2 довжиною 177,82 м/п, № 3 довжиною 168,58 м/п, загальною довжиною 555,5 м/п, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 605431163101.

Зобов`язано уповноважено директора ТОВ «Роста» Єфімова Дмитра Олексійовича укласти (підписати) відповідний договір (договори) купівлі-продажу об`єктів нерухомого майна

Згідно протоколу від 04.11.2020 б/н, було вирішено здійснити продаж об`єктів рухомого майна, згідно з додатком, та уповноважено директора ТОВ «Роста» Єфімова Д.О. укласти та підписати відповідний договір (договори) купівлі-продажу об`єктів рухомого майна.

Внаслідок прийняття незаконних дій відповідача та третіх осіб, на разі існує реальна можливість відчуження майна Товариства у протиправний спосіб, що безпосередньо вплине на законні інтереси ОСОБА_7 .

Позивач зазначає, що на теперішній час виконавчим органом Товариства та його учасниками вживаються дії, спрямовані на фактичне відчуження майна, а на адресу Позивачки надходять телефонні дзвінки з погрозами, в яких інші учасники Товариства, зокрема ОСОБА_8 , вимагає підписати заднім числом оскаржувані протоколи та не чинити дії до їх оскарження.

Отже на думку позивача такі дії відповідача завдають шкоди законним прав та інтересам позивачки, в тому числі майновим, оскільки фінансовий стан Товариства може бути погіршений або взагалі доведений до стійкої неплатоспроможності.

Дослідивши матеріали справи та заяву про забезпечення позову, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Частиною 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частини 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: 1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору;

2) емітенту, зберігачу, депозитарію надавати реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства;

3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства;

4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Згідно з частиною 10 статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору.

Частинами 1, 2 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об`єкта нерухомого майна. Рішення суду або заява власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій реєструється у Державному реєстрі прав.

Пунктом 1 частини 2 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Згідно з частиною 1 статті 32 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі прав, є відкритою, загальнодоступною та платною, крім випадків, передбачених цим Законом.

Для посадових осіб, зокрема, органів державної влади, судів інформація з Державного реєстру прав у зв`язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, надається за суб`єктом права чи за об`єктом нерухомого майна в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру прав, за умови ідентифікації відповідної посадової особи за допомогою електронного цифрового підпису (частина 3 статті 32 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Отже, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших учасників (акціонерів) юридичної особи.

З огляду на викладене, для вирішення питання про наявність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття відповідних заходів має значення правильне визначення предмета спору.

Предметом спору у цій справі є визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Роста" від 04 листопада 2020 року щодо продажу об`єктів нерухомого майна, оформлене протоколом загальних зборів ТОВ "Роста" від 04.11.2020 без номеру та визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Роста" від 04 листопада 2020 року щодо продажу об`єктів рухомого майна, оформлене протоколом загальних зборів ТОВ "Роста" від 04.11.2020 без номеру.

Підставою позову є зокрема те, що попереднє погодження рішень з питань відчуження основних засобів товариства на підписання таких рішень віднесено до виключної компетенції загальних зборів учасників. Крім того, в порушення норм чинного законодавства, рішення органу уповноваженого установчими документами, а саме - загальних зборів учасників ТОВ "Роста",

Кінцевою метою позову у даній справі є поновлення порушених прав, інтересів Позивача, як учасника ТОВ "Роста", шляхом повернення спірного нерухомого майна у власність Товариства, яке було власником цього майна до прийняття головою правління оспорюваних рішень.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Отже, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Проте, суд повинен під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.

Так, площі зазначені у заяві про забезпечення позову та наданих роздруківках з сайту "dom.ria.com" не співпадають, значно перевищують друга першої відповідно. В оголошені зазначено про продаж 12000м.кв., тоді як у заяві зазначена площа дорівнює 4864,2м.кв.

Заявником (позивачем) не доведено, що за зазначеною адресою знаходиться нежитлові приміщення виключно ті, які зазначені у поданій заяві.

Позивачем до заяви не надано доказів наявності/відсутності обмежених речових прав на визначене майно з боку третіх осіб, що у разі задоволення відповідної заяви мали призвести до порушення прав останніх.

Суд також зазначає, що не надано доказів про імовірне чи реальне відчуження залізничних колій, на які посилається Позивач в своїй заяві.

Забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення.

З огляду на положення статей 13, 74, 80 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Як вже зазначалось судом, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом такого позову.

Водночас, у Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, законів України Про Вищу раду юстиції, Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження від 16.06.2011№ 5-рп/2011 зазначено, що регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише позивача, а й інших осіб.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що учасників провадження, суспільства, держави в цілому з дотриманням критеріїв домірності (пропорційності) застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В обґрунтування наданої до суду заяви (вх. № 28943 від 10.12.2020) про забезпечення позову Заявник посилається, що дії Відповідача та третіх осіб спрямовані на відчуження майна в протизаконний спосіб за заниженою ціною, а отже впливає на інтерес Позивача, як засновниці Товариства, що має право на отримання частки прибутку від продажу майна.

Проте, суд критично ставиться до зазначеного посилання Позивача, оскільки останнім не надано жодного доказу в підтвердження дій, як Відповідача так й третіх осіб щодо продажу майна Товариства за заниженою ціною, відсутній такий доказ, який би підтвердив, що дії спрямовані на продаж майна нижче ніж найвірогідніша вартість при продажу об`єкта на відкритому ринку, так звана ринкова вартість.

При цьому, суд звертає увагу заявника, що згідно зі статтями 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до усталеної практики господарських судів при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі запроваджено виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, суть якого визначена у статтею 14 Господарського процесуального кодексу України та полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в частинах 2, 5, 6, 7 статті 137 Господарського процесуального кодексу України), про що йдеться в положеннях частини 1 статті 136 і 137 Господарського процесуального кодексу України та постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 916/2786/17.

З огляду на вищевикладене, заявником всупереч вимог статті 13 та статті 74 Господарського процесуального кодексу України не наведено обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову.

За таких обставин, оскільки заявником не доведено те, що невжиття визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 73-74, 77, 79-80, 136-137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви (вх. № 28943 від 10.12.2020) Фізичної особи ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвалу, відповідно до частини 8 статті 140 ГПК України, може бути оскаржено в порядку, передбаченому статтями 254, 255 ГПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Ухвала підписана 14 грудня 2020 року.

Суддя І.П. Жигалкін