ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2020 року Справа № 160/10821/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турової О.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Гефест Компані до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (відповідач-1), Державної податкової служби України (відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
08.09.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Гефест Компані до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (відповідач-1), Державної податкової служби України (відповідач-2), в якій позивач просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015, адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а), яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, №1799447/41270345 від 04.08.2020 року, яким ТОВ Гефест Компані (код ЄДРПОУ 41270345) відмовлено у реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування № 226 від 15.07.2020р. до податкової накладної №156 від 25.05.2020р. на суму 61200 грн.00 коп. (з ПДВ);
- зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська пл. 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування, складений Товариством з обмеженою відповідальністю Гефест Компані (код ЄДРПОУ 41270345, адреса 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 59, оф.304), №226 від 15.07.2020р. до податкової накладної №156 від 25.05.2020р. на суму 61200 грн.00 коп. (з ПДВ), датою його фактичного подання - 27.07.2020р.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що 18.05.2020р. між ТОВ Гефест Компані та ТОВ ПЛУТОС-КО було укладено договір постачання №180520, за умовами якого передбачалась 100% передоплата за поставлений товар, на виконання умов якого 25 травня 2020 року ТОВ ПЛУТОС-КО було здійснено попередню оплату товару на загальну суму 100000,00грн. з ПДВ, а ТОВ Гефест Компані , з урахуванням вимог п.187.1 ст.187 та п.201.1, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України, на адресу останнього складено та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну №156 від 25.05.2020 року на суму 100000,00грн., реєстрація якої підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН №9133630175 від 12 червня 2020 року. Однак, за Договором №180520 від 18 травня 2020 року ТОВ Гефест Компані свої зобов`язання не виконало, поставку товару не здійснило, а відтак, у нього виник обов`язок в частині повернення попередньої оплати товару своєму контрагенту у розмірі 100% на загальну суму 100000,00грн. з ПДВ, у зв`язку із чим, 15 липня 2020 року ТОВ Гефест Компані було частково повернуто кошти у розмірі 61200,00грн., з урахуванням ПДВ, та відповідно до вимог п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України складено розрахунок коригування №226 до податкової накладної №156 від 25.05.2020 року на загальну суму 61200,00грн. з ПДВ та направлено його на реєстрацію до ЄРПН. Однак, в подальшому від ДПС України позивачем отримано квитанцію щодо зупинення реєстрації вищезазначеного розрахунку коригування до податкової накладної, в якій зазначено, що Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 15.07.2020р. №226 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Сума компенсації вартості товару/послуги 2517, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п.5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних . Позивач скористався своїм правом на надання пояснень та їх документального підтвердження та подав до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрація яких зупинена, від 28.07.2020р. №1 із залученням 9 документів, підтверджуючих підстави складання розрахунку коригування №226 до податкової накладної №156 від 25.05.2020 року, що, на думку позивача, було цілком достатньою підставою для прийняття рішення про реєстрацію цього розрахунку коригування в ЄРПН. Однак, рішеннями Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.08.2020р. №1799447/41270345 безпідставно відмовлено у реєстрації вищезазначеного розрахунку коригування №226 до податкової накладної №156 від 25.05.2020 року в ЄРПН, з посиланням на не надання платником податку копій документів, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, при цьому, конкретні, начебто ненадані позивачем документи, серед наведеного в рішенні переліку документів, підкреслено не було, і у графі додаткової інформації відсутня будь-яка конкретизація з цього приводу, що, в свою чергу свідчить про необ`єктивність та необґрунтованість прийнятого відповідачем-1 рішення про відмову в реєстрації спірного розрахунку коригування до податкової накладної, без дослідження та врахування наданих платником податків документів. Не погодившись з означеним рішенням, позивач подав на нього скаргу із залученням відповідних документів, проте, за результатами її розгляду Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних своїм рішенням від 18.08.2020р. №43162/41270345/2 та від 10.06.2020р. №23415/43544532/2 залишила скаргу позивача без задоволення, а рішення Комісії регіонального рівня - без змін. Водночас, позивач наголошує, що рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі розрахунку коригування №226 до податкової накладної №156 від 25.05.2020 року є необґрунтованим і протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки не містить жодних посилань на документи, які не були надані позивачем, або надані із порушенням законодавства з зазначенням нормативно-правового обґрунтування таких порушень, що є порушенням приписів Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року. Крім того, позивач зауважує, що надані ним документи у повній мірі підтверджують реальність повернення позивачем попередньої оплати за товар своєму контрагенту, зв`язку із чим ТОВ Гефест Компані відповідно до вимог п.192.1 ст.192 ПК України складено та направлено для реєстрації в ЄРПН відповідний розрахунок коригування №226 до податкової накладної №156 від 25.05.2020 року, водночас, контролюючим органом не встановлено обставин, які б свідчили про юридичну дефектність поданих документів. Таким чином, на думку позивача, ним було надано всі необхідні первинні документи на підтвердження реальності повернення попередньої оплати своєму контрагенту, що стало підставою для складання позивачем відповідного розрахунку коригування до податкової накладної, які безпідставно не взяті контролюючим органом до уваги при прийнятті спірного рішення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Гефест Компані прийнята до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/10821/20 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами з 15.10.2020 року, а також встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
13 листопада 2020 року на електронну пошту суду надійшов відзив ГУ ДПС у Дніпропетровській області на позовну заяву ТОВ Гефест Компані , в якому відповідач-1 заперечує проти задоволення позовних вимог, які заявлені до нього, посилаючись на те, що платником подано на реєстрацію до ЄРПН розрахунок коригування №226 від 15.07.2020р. до податкової накладної №156 від 25.05.2020р. на загальну суму 61200,00грн., у т.ч. ПДВ - 10200,00грн. з реалізації Щебінь із шлаків від виробництва марганцевих феросплавів фракції 40-70мм ТОВ Гефест Компані на підприємство ТОВ ПЛУТОС-КО (40193485). Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація вищезазначеного розрахунку коригування до податкової накладної зупинена через встановлення відповідності платника податку, яким подано для реєстрації розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Критеріям ризиковості платника податку, про що зазначено у відповідній квитанції про зупинення реєстрації. За результатами розгляду Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області документів, наданих платником, прийнято рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування №226 від 15.07.2020р. до податкової накладної №156 від 25.05.2020р., у зв`язку із ненаданням платником податку необхідних документів. З огляду на викладене, ГУ ДПС у Дніпропетровській області вважає вимоги позивача безпідставними та недоведеними, а, отже, такими, що не підлягають задоволенню.
При цьому, станом на 13.11.2020р. відповідач-2 своїм правом подати відзив на позов не скористався, а також ним до суду не надано будь-яких заяв, клопотань, повідомлень, в яких би останній виклав своє бажання надати до суду його в більш пізній термін.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Частиною 4 статті 243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 243, 250, 257, 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Гефест Компані (код ЄДРПОУ 41270345) є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 07.04.2017 року, номер запису - 12241020000080840, взято на облік контролюючим органом ГУ ДФС у Дніпропетровській області (ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра) 07.04.2017 року та є платником податку на додану вартість, що підтверджується Витягом з реєстру платників податку на додану вартість №1704624500226. Основний вид економічної діяльності - 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
Як свідчать матеріали справи, 18 травня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Гефест Компані (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ПЛУТОС-КО (Покупець) укладено Договір №180520 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого, в порядку та на умовах, визначених Договором, Постачальник здійснює постачання продукції, а Покупець приймає і оплачує вартість отриманої продукції, що іменується надалі Товар .
Пунктами 1.2 та 1.3 Договору передбачено, що асортимент Товару , об`єм постачання, ціни на Товар вказуються у рахунках-фактурах, термін постачання Товару попередньо узгоджуються Сторонами на кожну партію Товару окремо. Загальна кількість Товару , переданого за даною угодою визначається загальною кількістю Товару , поставленого Постачальником Покупцеві згідно видаткових накладних. Оплата вартості Товару того, що поставляється за даною угодою, здійснюється на умовах: - 100% передоплати, шляхом банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника , на підставі виставлених рахунків-фактур на проведення оплати, оформлених належним чином. Оплата вказаних рахунків-фактур на проведення оплати здійснюється протягом 3-х банківських днів з моменту їх виставляння.
Так, на виконання вищезазначених умов Договору, ТОВ Гефест Компані було сформовано та направлено ТОВ ПЛУТОС-КО рахунок-фактуру №ГФ-0000149 від 25 травня 2020 року на загальну суму 100000,00грн. з ПДВ.
25 травня 2020 року ТОВ ПЛУТОС-КО здійснив 100% передоплату за Договором на загальну суму 100000,00 грн. з ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням №1071 від 25.05.2020р.
На виконання вимог чинного законодавства України, у зв`язку із першою подією, а саме: зарахування коштів від ТОВ ПЛУТОС-КО на банківський рахунок ТОВ Гефест Компані , як попередню оплату товарів, що підлягає постачанню за умовами Договору, позивачем 25 травня 2020 року складено та направлено па реєстрацію податкову накладну №156 на загальну суму 100000,00грн. з ПДВ, яка була зареєстрована контролюючим органом в Єдиному реєстрі податкових накладних 12 червня 2020 року за №9133630175, що підтверджується відповідною квитанцією від 12.06.2020р.
Однак, в подальшому ТОВ Гефест Компані свої зобов`язання за Договором №180520 від 18 травня 2020 року не виконало та поставку товару не здійснило, у зв`язку із чи ТОВ ПЛУТОС КО листом за вих.№15/1 від 15.07.2020р. просило позивача повернути передоплату у розмірі 100000,0 грн. з ПДВ, перераховану платіжним дорученням №1071 від 25.05.2020р., через невиконання договірних відносин та затримкою відвантаження щебеню.
15.07.2020р. ТОВ Гефест Компані частково повернуто кошти на рахунок ТОВ ПЛУТОС КО у розмірі 61200,00грн., з урахуванням ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням №274 від 15.07.2020р., а також листом позивача за №15/01 від 15.07.2020р., направленим його контрагенту ТОВ ПЛУТОС-КО з повідомленням про часткове повернення попередньої оплати за непоставлений товар.
У зв`язку із поверненням передоплати за Договором №180520 від 18 травня 2020 року та на виконання вимог п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України, 15 липня 2020 року ТОВ Гефест Компані складено розрахунок коригування №226 до податкової накладної №156 від 25.05.2020 року на загальну суму 61200,00грн. з ПДВ, та направлено його на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Про отримання контролюючим органом вищевказаного розрахунку коригування до податкової накладної свідчить квитанція №1 від 27.07.2020р.
Згідно з інформацією, зазначеною у цій квитанції: Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 15.07.2020 №226 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Сума компенсації вартості товару/послуги 2517, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою надання пояснень та копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН, ТОВ Гефест Компані направлено на адресу контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена від 28.07.2020р. №1 з додаванням 9 документів, підтверджуючих підстави складання розрахунку коригування до податкової накладної №156 від 25.05.2020 року.
Про отримання контролюючим органом повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленому РК свідчить квитанція №2 від 28.07.2020р.
Проте, спірним рішенням Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 04.08.2020р. №1799447/41270345 відмовлено у реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної №156 від 25.05.2020 року, складеного ТОВ Гефест Компані , через не надання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Водночас, з оспорюваного рішення від 04.08.2020р. №1799447/41270345, копію якого долучено до матеріалів справи, слідує, що контролюючим органом при його прийнятті з посиланням на ненадання платником податку копій документів, не підкреслено жодного з перелічених документів, в даному випадку останній обмежився лише проставлянням відмітки х навпроти всього вищевказаного переліку, не вказавши яких саме конкретно документів не було надано платником податку у цьому конкретному випадку.
Не погодившись з означеним рішенням, позивач 10 серпня 2020 року подав на нього скаргу в порядку приписів п.56.23 ст.56 ПК України, п.13 Прядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну України від 12.12.2019 №520, Постанови КМУ №1165 від 11.12.2019р. (від 22.05.2020р. вих. №22/05-2020) з наданням 9 відповідних документів, проте, за результатами її розгляду рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, від 18.08.2020р. №43162/41270345/2 ця скарга залишена без задоволення, а рішення Комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/рахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.
Не погодившись із прийнятими відповідачем-1 рішенням про відмову в реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та встановлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За приписами п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Як передбачено п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (з наступними змінами, далі - Порядок №1246).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1246 розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) - електронний документ, який складається платником податку до податкової накладної відповідно до вимог Кодексу в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації;
Згідно з п. 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Пунктом 13 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Відповідно до приписів п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року (далі - Порядок №1165) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з п. п. 7, 8, 9 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет. Платник податку отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет.
Так, Додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, якими, зокрема, відповідно до пункту 5 цих Критеріїв є: перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.
Системний аналіз наведених вище норм свідчить, що метою здійснення контролюючим органом моніторингу податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах Державної податкової служби є виявлення ризиків порушення норм податкового законодавства. Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням Податкового кодексу та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.
Відповідно до п.10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Пунктом 11 Порядку №1165 встановлено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Пункт 5 додатку 3 до Порядку №1165 відносить до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.
Таким чином, аналіз пункту 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає п. 11 Порядку №1165.
Зі змісту квитанцій №1 від 27.07.2020р. слідує, що контролюючим органом зроблено висновок про відповідність розрахунку коригування до податкової накладної, поданого позивачем на реєстрацію в ЄРПН, п.5 Критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до якого до ризикових операцій, зокрема, належать операції в яких наявне перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.
Водночас, контролюючим органом порушено принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а також норми п.11 Порядку №1165, якими чітко передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються, зокрема, критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, чого у даному випадку зроблено не було.
Також суд зауважує, що контролюючим органом у квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної не було вказано які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація цього розрахунку коригування до податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.
На переконання суду, контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документу.
При цьому доцільне звернути увагу також на таке.
У пункті 70 рішення від 20 жовтня 2011 року «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування» . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.07.2019р. у справі №815/2985/18 (адміністративне провадження №К/9901/14651/19).
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18.
Таким чином, з метою забезпечення визначеності у податковому правозастосуванні та зважаючи на необхідність застосування принципу належного урядування при здійсненні суб`єктами владних повноважень своїх функцій, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на пункт пункту 5 Критеріїв ризиковості, а містить в собі вичерпний перелік документів, які необхідно подати платнику податків.
Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.
Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №822/1817/18.
Відтак, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Незважаючи на те, що рішення про зупинення реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної не є предметом розгляду в рамках даного спору, суд вважає за необхідне відзначити, що таке рішення податкового органу не містить в собі вичерпного переліку документів, які необхідно подати платнику податків.
При цьому, недотримання контролюючим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520).
Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Разом із тим, пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", ;Про електронні довірчі послуги" та "Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами", затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).
Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
В даному ж випадку, судом встановлено, що позивачем подано до контролюючого органу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація яких зупинена а також надано пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійсненої господарських операцій з контрагентом.
Як встановлено судом вище, у спосіб, визначений Порядком №1165 та Порядком №520, позивачем було направлено повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрація яких зупинена від 28.07.2020р. №1 із залученням 9 документів, підтверджуючих підстави складання розрахунку коригування № 226 від 15.07.2020 р. до податкової накладної №156 від 25.05.2020 року.
Так, ТОВ Гефест Компані направлено на адресу контролюючого органу лист-пояснення №28/01 від 28.07.2020р. з долученням копій наступних документів: Договору №80520 від 18.05.2020; Договору суборенди №02-01/20 від 02.01.2020; рахунку №ГФ-0000149 від 25.05.2020; платіжного доручення №1071 від 25.05.2020; платіжного доручення №274 від 15.07.2020; ж/о №361 від 15.07.2020; наказу №1 від 30.06.2017.
При цьому, відповідно до пояснень №28/01 від 28.07.2020р. ТОВ Гефест Компані зазначалось, що на момент реєстрації розрахунку корегування №226 від 15.07.2020р. на суму 61200,00грн. до податкової накладної №156 від 25.05.2020р. в Єдиному реєстрі податкових накладних на постачання товару (код 2517) не могло бути перевищено величину залишку обсягу придбання такого товару, тому що податкова накладна №156 від 25.05.20р. була складена на попередню передоплату за поставку товару, однак, з дати укладення договору поставки та по теперішній час ТОВ Гефест Компані не здійснювало поставку товару на адресу ТОВ ПЛУТОС-КО .
Суд зазначає, що затверджена Порядком №520 форма рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН з підстав не надання платником податку копій документів, яких на думку контролюючого органу не вистачає, повинні бути підкресленими, тобто рішення має містити або найменування конкретного документа або групу документів, що з урахуванням специфіки господарської операції мають бути надані, але відсутні.
Проте, в порушення наведених вимог законодавства, оскаржуване рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 04.08.2020р. №1799447/41270345 містить лише абстрактне твердження про не надання позивачем документів, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, яких, з урахування особливостей, характеру господарських операцій, на думку Комісії, не вистачає (в даному випадку відповідач-1 обмежився лише проставлянням відмітки х навпроти даної підстави).
Слід також зазначити, що і у відзиві на позов відповідач-1 також не навів конкретних документів, що начебто не були надані позивачем.
Зміст оскаржуваного рішення дає підстави стверджувати, що Комісія Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясовувала специфіку проведеної господарської операції та не визначила документів, які є достатніми для підтвердження реальності цієї господарської операції з урахуванням її змісту і обсягу.
Також наведене свідчить, про порушення контролюючим органом форми заповнення рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної.
Разом з цим, суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.
Про дотримання контролюючим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.
І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
Оскільки Комісія ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, у спірному рішенні про відмову у реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної зазначила лише загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації цього розрахунку коригування, суд дійшов висновку, що Комісія прийняла невмотивоване рішення, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийнято негативне для платника податків рішення.
У той же час, аналіз наданих позивачем документів та пояснень свідчить про відсутність у них дефекту форми, змісту або походження, які у силу частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року, спричинили б втрату такими документами юридичної сили.
Отже, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які підтверджують реальність фінансово-господарської операції між ним та його контрагентом, достатність яких для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування до податкової накладної не спростована відповідачами, а також враховуючи встановлення судом протиправності рішення контролюючого органу щодо зупинення реєстрації такого розрахунку коригування до податкової накладної, суд дійшов висновку про протиправність рішення відповідача-1 про відмову у реєстрації розрахунку коригування №226 від 15.07.2020 року до податкової накладної № 156 від 25.05.2020 року.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 04.08.2020р. №1799447/41270345, яким відмовлено в реєстрації розрахунку коригування № 226 від 15.07.2020 року до податкової накладної № 156 від 25.05.2020 року, прийнято необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мали значення для його прийняття, непропорційно, тобто без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія), а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача-2 зареєструвати розрахунок коригування № 226 від 15.07.2020 року до податкової накладної № 156 від 25.05.2020 року, поданий ТОВ Гефест Компані , в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.
Натомість, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм їх подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим, оскільки відповідні повноваження законодавчо покладені на ДПС України.
Згідно з п.п.201.16.4 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:
а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому, згідно з нормами п. 19, п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29 грудня 2010 року, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.
Як встановлено судом і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарської операції по поданому на реєстрацію в ЄРПН розрахунку коригування № 226 від 15.07.2020 року до податкової накладної № 156 від 25.05.2020 року. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації розрахунку коригування № 226 від 15.07.2020 року до податкової накладної № 156 від 25.05.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява №28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
Враховуючи встановлені судом обставини, протиправного прийняття Комісією ГУ ДПС в Дніпропетровській області рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН та відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН спірний розрахунок коригування № 226 від 15.07.2020 року до податкової накладної № 156 від 25.05.2020 року, поданий ТОВ Гефест Компані .
Крім того, суд зазначає, що зобов`язання відповідача-2 вчинити дії по реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної в судовому порядку не може бути розцінене як втручання суду в дискреційні повноваження відповідача, оскільки відповідачем вже було прийнято рішення про відмову в реєстрації такого розрахунку коригування до податкової накладної, тобто було вирішено віднесене до його повноважень питання на власний розсуд. В свою чергу, суд при перевірці правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, згідно приписів КАС України, не перебираючи на себе повноважень відповідного органу, вправі покласти на суб`єкта владних повноважень зобов`язання вчинити певні дії з метою захисту порушених прав та інтересів позивача.
При цьому, в даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування №226 від 15.07.2020 року до податкової накладної №156 від 25.05.2020 року є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
За наведених обставин, позовні вимоги ТОВ Гефест Компані підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на таке.
Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням наведеного, а також зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою, у сумі 2102,00грн. підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення їх з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань.
Крім того, позивачем у позовній заяві заявлено клопотання про стягнення з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8000,00грн., при вирішенні якого суд керуються наступними нормами КАС України.
Так, за змістом приписів ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 1 та 2 статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Як зазначалося вище, за правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини 1статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно достатті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Судом встановлено, що між Адвокатським об`єднанням Білі Комірці (Адвокатське об`єднання) та позивачем (Клієнт) укладено Договір №40/20 від 01.09.2020 про надання правової допомоги, відповідно до пункту 1.1. якого Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання по наданню Клієнту у тому числі, але не виключно, послуг консультаційно-правового характеру в формі захисту прав та інтересів Клієнта в будь-яких органах державної влади, в органах Державної податкової служби України, місцевого самоврядування, судових органах, в органах державної виконавчої служби, в органах Державної казначейської служби України, в правоохоронних органах, в органах досудового розслідування та в системі органів судової експертизи, надання консультацій та розробки процесуальних документів відповідно до цього Договору, а Клієнт зобов`язується прийняти ці послуги та здійснити їх оплату на умовах цього Договору.
За змістом пункту 2.2 вказаного договору, зокрема, Адвокат Адвокатського об`єднання, якому відповідно до п.3.5. даного Договору доручено здійснювати супровід судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності контролюючих органів, пов`язаних із відмовою в реєстрації податкових накладних, зокрема, але не виключно,оскарження рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації розрахунків коригування в ЄРПН до податкової накладної № 156 від 25.05.2020 року, у тому числі, але не виключно оскарження рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1799447/41270345 від 04.08.2020 року про відмову в реєстрації розрахунку коригування №226 від 15.07.2020 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також зобов`язується представляти інтереси Клієнта в органах державної влади, в тому числі, але не виключно, в системі органів Державної податкової служби, закладах судової експертизи, установах та організаціях, в судах України, в тому числі, але не виключно в Дніпропетровському окружному адміністративному суді, Третьому апеляційному адміністративному суді, Верховному Суді, інших адміністративних, а також господарських судах України усіх інстанцій, у цивільних, господарських, адміністративних справах, з усіма правами що надані законом Клієнту як позивачу, відповідачу і третій особі.
Згідно з пунктом 4.2 договору перелік послуг, вартість послуг та порядок сплати винагороди визначається в рахунках-фактурах та є достатньою підставою для здійснення розрахунків з Адвокатським об`єднанням. При цьому, вартість послуг формується у розмірі 500 (п`ятсот) гривень за годину роботи адвоката, виходячи з фактично витраченого часу на надання тієї чи іншої послуги в межах Договору, який обов`язково зазначається в рахунку-фактурі та акті приймання-передачі наданих послуг.
На підтвердження фактичного понесення ТОВ Гефест Компані судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 8000,00 грн., позивачем до суду надано:
- акт надання послуг № 46 від 08 вересня 2020 року, згідно з яким виконавцем було виконані наступні роботи (надані послуги): аналіз первинних документі, надання консультацій щодо вчинених господарських операцій, аналіз судової практики щодо реєстрації та відмови в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань, розроблення правової позиції, підготовка проекту адміністративного позову ТОВ Гефест Компані (код ЄДРПОУ 41270345) до ГУ ДПС у Дніпропетровській області, ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань в ЄРПН №1799447/41270345 від 04.08.2020р. щодо відмови в реєстрації розрахунку коригування №226 від 15.07.2020 та зобов`язання зареєструвати розрахунок коригування в ЄРПН, підготовка комплекту документів - додатків до адміністративного позову, подання позову з додатками до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Кількість год. - 16, ціна за 1 год. - 500,00 грн., на загальну суму 8000,00 грн.;
- рахунок на оплату №46 від 03.09.2020р. про виконання робіт (надання послуг): аналіз первинних документі, надання консультацій щодо вчинених господарських операцій, аналіз судової практики щодо реєстрації та відмови в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань, розроблення правової позиції, підготовка проекту адміністративного позову ТОВ Гефест Компані (код ЄДРПОУ 41270345) до ГУ ДПС у Дніпропетровській області, ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань в ЄРПН №1799447/41270345 від 04.08.2020р. щодо відмови в реєстрації розрахунку коригування №226 від 15.07.2020 та зобов`язання зареєструвати розрахунок коригування в ЄРПН, підготовка комплекту документів - додатків до адміністративного позову, подання позову з додатками до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Кількість год. 16, ціна за 1 год.500,00 грн., на загальну суму 8000,00грн.;
- платіжне доручення №1342 від 07.09.2020р. щодо перерахування ТОВ Гефест Компані на розрахунковий рахунок Адвокатського об`єднання Білі комірці грошових коштів у сумі 8000,00 грн. без ПДВ з призначенням платежу: оплата за юридичні послуги згідно рахунку №46 від 03.09.2020р. .
Проаналізувавши подані документи, судом встановлено, що рахунок на оплату з визначенням годин було складено 03.09.2020 року, а позов та Акт наданих послуг підписано лише 08.09.2020 року, тобто після складання рахунку на оплату з переліком виконаних робіт, в тому числі складання позовної заяви з визначеною кількістю годин.
З поданих документів також встановлено, що станом на 03.09.2020 року виконавцем послуг (Адвокатським об`єднанням) в суму винагороди за надання послуг було включено окрім підготовки до складання позову також і його подання до суду. Між тим, як видно з рахунку на оплату, в який вже було включено відповідну послугу та години, витрачені на надання такої послуги, він був складений 03.09.2020 року, у той час, як позов до суду було подано тільки 08.09.2020 року.
Суд також зазначає, що на виконання умов п. 4.2 Договору про надання правової допомоги, сторонами повинні були складатись акти про надання тієї чи іншої послуги в межах Договору, при цьому вартість послуг формується виходячи з того, скільки фактично витрачено часу на виконання окремих видів адвокатської діяльності. Між тим, з наданого акту наданих послуг від 08.09.2020 року № 36 є незрозумілим, коли фактично були виконані окремі види робіт та з чого формувалась вартість саме цих послуг у сумі 8000,00 грн.
При цьому, суд зазначає, що всі документи, наявні в матеріалах справи, а саме позовна заява підписані та докази до позовної заяви засвідчені директором ТОВ Гефест Компані М.Л. Ковлер.
Доказів того, що виконавцем послуг (адвокатом) здійснювались будь-які види адвокатської діяльності (запити, клопотання, заяви, подання доказів у справі та ін.) в рамках Договору про надання правової допомоги №40/20 від 01.09.2020р., матеріали справи не містять.
Суд зазначає, що здійснені адвокатом дії, визначені в рахунках на оплату, мають бути здійснені адвокатом фактично, та дійсність їх вчинення має бути підтверджена в матеріалах справи.
Справа розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), є нескладною. У судових засіданнях адвокат участі не брав.
Верховним Судом у постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Між тим, суд зазначає, що подання позову з додатками до Дніпропетровського окружного адміністративного суду є технічною роботою, яка не вимагає від виконання специфічних знань чи навичок, та не обов`язково повинна виконуватись адвокатом чи іншим працівником в галузі права, відтак час щодо подання позову з додатками до Дніпропетровського окружного адміністративного суду не повинен враховуватись при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
З наданих позивачу акту надання послуг №46 від 08.09.2020 року, рахунку на оплату послуг №46 від 03.09.2020 року, не можливо встановити скільки саме часу з заявлених 16 годин роботи виконавцем було витрачено саме на подання позову з додатками до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
В даному випадку відсутність у акті надання послуг №46 від 08.09.2020 року часу, витраченого адвокатом на конкретні роботи (послуги), унеможливлює здійснення такого аналізу.
Крім того, суд враховує, що у даній категорії справ про визнання протиправними рішень контролюючого органу щодо відмови в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань та зобов`язання їх зареєструвати існує усталена судова практика.
При цьому, така послуга, як надання консультацій щодо вчинення господарських операцій є не конкретизованою, а також такою, що не має прямого зв`язку із предметом спору та представництвом інтересів позивача у суді, а, виходячи з викладеного формулювання, взагалі стосується надання правових консультацій щодо ведення господарської діяльності.
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Такі самі критерії використовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, у рішенні ЄСПЛу справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, суд виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy), №34884/97).
Таким чином, з огляду на те, що позивачем не надано належних в розумінні ст. 73 КАС України доказів на підтвердження здійснення відповідних витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8000,00грн., суд доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи.
Керуючись ст.ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Гефест Компані (код ЄДРПОУ 41270345 юридична адреса: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Шевченка буд. 59, оф. 304) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015, юридична адреса: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А), Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, юридична адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, №1799447/41270345 від 04.08.2020 року, яким відмовлено у реєстрації розрахунку коригування №226 від 15.07.2020р. до податкової накладної №156 від 25.05.2020р., складеного Товариством з обмеженою відповідальністю Гефест Компані (код ЄДРПОУ 41270345 юридична адреса: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Шевченка буд. 59, оф. 304), в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, юридична адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) зареєструвати розрахунок коригування №226 від 15.07.2020р. до податкової накладної №156 від 25.05.2020р., складений Товариством з обмеженою відповідальністю Гефест Компані (код ЄДРПОУ 41270345 юридична адреса: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Шевченка буд. 59, оф. 304) в Єдиному реєстрі податкових накладних датою його подання на реєстрацію, а саме: 27.07.2020р.
Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015, юридична адреса: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Гефест Компані (код ЄДРПОУ 41270345 юридична адреса: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Шевченка буд. 59, оф. 304) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1051,00 грн. (одна тисяча п`ятдесят одна гривня 00 копійок).
Стягнути з Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, юридична адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Гефест Компані (код ЄДРПОУ 41270345 юридична адреса: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Шевченка буд. 59, оф. 304) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1051,00 грн. (одна тисяча п`ятдесят одна гривня 00 копійок).
У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Гефест Компані про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 13 листопада 2020 року.
Суддя О.М. Турова
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.11.2020 |
Оприлюднено | 18.12.2020 |
Номер документу | 93559180 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Турова Олена Михайлівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Турова Олена Михайлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні