Рішення

від 16.12.2020 по справі 300/2408/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2020 р. справа № 300/2408/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "ВАД" про стягнення податкового боргу в сумі 105238,73 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області далі - позивач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) 21.09.2020 звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ВАД" (далі - відповідач, ТОВ "ВАД") про стягнення податкового боргу в сумі 105238,73 грн.

Позовні вимоги в редакції заяви від 09.10.2020 мотивовані тим, що за відповідачем станом на 15.06.2020 обліковується податковий борг в розмірі 105238,73 грн, який виник в результаті несплати самостійно задекларованих та донарахованих сум, грошових зобов`язань: із земельного податку з юридичних осіб (Бурштинська міська рада) на суму 7028,31 грн, із земельного податку з юридичних осіб (Задністрянська сільська рада) на суму 64573,10 грн, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (Бурштинська міська рада) на суму 7998,42 грн, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (Задністрянська сільська рада) на суму 25569,53 грн та з екологічного податку на суму 69,37 грн. Враховуючи те, що у встановлений законом строк та ігноруючи податкову вимогу, надіслану відповідачу, сума податкового боргу в розмірі 105238,73 грн, добровільно не сплачена, позивач просить позов задовольнити повністю та стягнути дану заборгованість.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 дану позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліку шляхом подання до суду належним чином оформленої позовної заяви з обґрунтованим розрахунком заявленої суми стягнення, що відповідає змісту заявлених позовних вимог, а також відповідних письмових доказів на підтвердження зазначених розрахунків.

09.10.2020 позивачем зазначений в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недолік усунуто.

У зв`язку із усуненням позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, в якій містяться відомості про порядок і строк подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення.

Відповідачем ухвала суду про відкриття провадження у справі не отримана, поштове відправлення з відтиском штампу "судова повістка" повернулося до суду із довідкою відділення поштового зв`язку про причини такого повернення ("за закінченням терміну зберігання"). Ухвала суду, відповідно до пункту 1 частини 4 статті 124 КАС України, направлена на поштову адресу відповідача, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - вул. Калуська, 6, м. Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область, 77111.

Згідно із частиною 11 статті 126 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи наведене, копія ухвали суду від 13.10.2020 про відкриття провадження у справі вважається врученою ТОВ "ВАД" належним чином.

Згідно частини 6 статті 162, частини 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на вищевикладене, судом здійснено розгляд справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без проведення судового засідання та повідомлення та (або) виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, юридична особа - товариство з обмеженою відповідальністю "ВАД" зареєстроване 30.10.1996 як суб`єкт господарювання та перебуває на обліку в Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, що покладає на нього обов`язок сплачувати у встановленому порядку і розмірі передбачені законодавством податки та збори (а.с.56-57).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 15.1 статті 15 зазначеного Кодексу визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 8.1, 8.2, 8.3 статті 8 коментованого Кодексу в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов`язком. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Підстави припинення податкового обов`язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. (пункт 54.1 статті 54 ПК України).

Згідно положень пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Приписами пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із п.265.1 ст.265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та плати за землю.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 стстатті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 стстатті 266 ПК України, визначено, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1. пункту 266.3 стстатті 266 ПК України).

Відповідно до підпункту 266.7.5 пункту 266.7 стстатті 266 ПК України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Згідно вимог підпункту 266.10.1. пункту 266.10. статті 266 Податкового кодексу України податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Із матеріалів справи судом встановлено, що відповідач має у власності об`єкти нерухомого майна, стосовно яких він подавав податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в яких самостійно задекларував податкові зобов`язання по даному податку заборгованість на суму 7173,39 грн - згідно з податковими деклараціями від 19.02.2018; 15.02.2019; 11.02.2020 (Бурштинська міська рада) та на суму 25292,13 грн - згідно з податковими деклараціями від 19.02.2018; 15.02.2019; 12.02.2020 (Задністрянська сільська рада) (а.с. 29-32, 37-40).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що самостійно визначене податкове зобов`язання відповідача, зазначене ним в податкових деклараціях з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в загальному розмірі 32742,92 грн є узгодженим з дня подання таких декларацій та підлягає стягненню.

Щодо наявності підстав до стягнення податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Статтею 269 Податкового кодексу України встановлено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідач, згідно з підпунктом 269.1.1. пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України є платником земельного податку.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій.

Положеннями пунктів 287.3, 287.4 статті 287 та пункту 288.1 статі 288 Податкового кодексу України, встановлено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов`язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Судом встановлено, що ТОВ "ВАД" подано до контролюючого органу податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), в яких самостійно задекларовано податкові зобов`язання з плати за землю на суму 6852,54 грн (Бурштинська міська рада), з яких 1998,67 грн - згідно з податковою декларацією від 19.02.2018 за 7 місяців 2018 року; 3426,27 грн - згідно з податковою декларацією від 18.02.2019 за 12 місяців 2019 року; 1427,60 грн - згідно з податковою декларацією від 12.02.2020 за 5 місяців 2020 року та на суму 60865,57 грн (Задністрянська сільська рада), з яких 7345,83 грн - згідно з податковою декларацією від 19.02.2018 за 7 місяців 2018 року; 37778,64 грн - згідно з податковою декларацією від 18.02.2019 за 12 місяців 2019 року; 15741,10 грн - згідно з податковою декларацією від 12.02.2020 за 5 місяців 2020 року (а.с.11-16, 22-27).

З огляду на вказане самостійно визначене відповідачем зобов`язання із орендної плати за землю в загальній сумі 67718,11 грн, які несплачені у строк встановлений пунктом 287.3 статті 287 Кодексу, є узгодженою заборгованістю ТОВ "ВАД".

Щодо наявності у відповідача заборгованості по застосованих позивачем до відповідача штрафних (фінансових) санкцій, згідно податкових повідомлень-рішень з орендної плати за землю та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 116.1 статті 116 зазначеного Кодексу у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Податковий контроль відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова (пункт 76.1. статті 76 ПК України).

За змістом пункту 76.2 статті 76 Кодексу порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно пунктів 86.2 і 86.8 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Судом встановлено, що посадовими особами Калуського управління Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області винесено:

- податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №0025935112 від 19.09.2018 про донарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 6,63 грн, винесеного на підставі акту камеральної перевірки № 13873/09-19-51-12/24678764 від 19.09.2018 (а.с.19);

- податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №00259915112 від 19.09.2018 про донарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1,68 грн, винесеного на підставі акту камеральної перевірки № 13873/09-19-51-12/24678764 від 19.09.2018 (а.с.18);

- податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №0026875112 від 24.06.2019 про донарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 593,48 грн, винесеного на підставі акту камеральної перевірки № 1599/09-19-51-12/24678764 від 21.06.2019 (а.с.35);

- податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №0026895112 від 24.06.2019 про донарахування штрафних (фінансових) санкцій па суму 83,14 грн, винесеного на підставі акту камеральної перевірки № 1599/09-19-51-12/24678764 від 21.06.2019 (а.с.35, зворотна сторона);

- податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №0026805112 від 21.06.2019 про донарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 24,75 грн, винесеного на підставі акту камеральної перевірки № 1599/09-19-51-12/24678764 від 21.06.2019 (а.с.41).

Суд звертає увагу на те, що вищенаведені акти перевірки та податкові повідомлення-рішення отримані уповноваженою особою відповідача, про що свідчать проставлені відповідні підписи на повідомленнях про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи(а.с.20, 41 зворотна сторона,).

Оскільки, відповідачем у відповідності до вимог статті 56 Податкового кодексу України не була порушена процедура адміністративного оскарження податкового зобов`язання, визначеного вищенаведеними податковими повідомленнями-рішеннями, суд приходить до переконання, що застосовані позивачем штрафні санкції в загальному розмірі 709,68 грн, є узгодженими та становить податковий борг підприємства.

В частині екологічного податку суд відзначає, що за змістом положень підпунктів 240.1.2 пункту 240.1 статті 240.1 Податкового кодексу України платниками даного податку є суб`єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються: скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об`єкти.

Об`єктом та базою оподаткування є обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об`єкти (підпункт 242.1.2 пункту 242.1 статті 242 Кодексу).

Згідно пункту 249.1 статті 249 Податкового кодексу України суми податку обчислюються за податковий (звітний) квартал платниками податку.

Відповідно до пункту 250.1 та підпункту 250.2.1 пункту 250.2 статті 250 Кодексу базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

Платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації: за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об`єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об`єктів.

Так, судом з`ясовано, що відповідачем сформовано і подано до контролюючого органу податкові декларації екологічного податку за 2019-2020 роки від 18.02.2019 на суму 19,45 грн, від 06.05.2019 на суму 20,52 грн, від 22.01.2020 на суму 15,25 та від 05.05.2020 на суму 14,15 відповідно до яких відповідачем самостійно визначено податкове зобов`язання з екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення з загальному розмірі 69,37 грн (а.с.43-54). Однак самостійно визначені зобов`язання відповідач не сплатив, а тому на момент розгляду справи коментовані зобов`язання з екологічного податку за вказаний період становить 69,37 грн.

Щодо нарахування у спірних відносинах контролюючим органом відповідачу пені суд зазначає, що відповідно до підпункту 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 Кодексу нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Підпунктом 129.3.1. пункту 129.3 статі 129 Податкового кодексу України визначено, що нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1. та 129.1.2 пункту 129.1 статі 129 Податкового кодексу України (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (пункт 129.4 статті 129 Кодексу).

Згідно пункту 131.1. статті 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Із наявної у матеріалах справи довідки про податковий борг платника податків від 14.07.2020, відповідача свідчить про те, що за ним рахується пеня, яка числиться по особовому рахунку за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань з орендної плати з юридичних осіб в сумі 4276,05 грн (а.с.9).

В зв`язку із вищенаведеним, судом встановлено, що податковий борг відповідача з орендної плати з юридичних осіб в загальному розмірі складає 105238,73 грн.

Відповідно до вимог підпункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Згідно пункту 59.5 даної статті Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання вимог абзацу 1 пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, ГУ ДФС в Івано-Франківській області надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ю" від 18.07.2017 за №3329-17, яка 01.08.2017 отримана ТОВ "ВАД", що підтверджується підписом уповноваженої особи на поштовому відправленні. На час розгляду справи податкова вимога є неоскаржена та невідкликана (а.с.10).

Згідно підпункту 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов`язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Податковий борг відповідача підтверджується податковими деклараціями з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (а.с.29-32,37-40), податковими деклараціями з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (а.с.11-16, 22-27), податковими повідомленнями-рішеннями "Ш" від №0025935112, №00259915112 від 19.09.2018, №0026875112, №0026895112 від 24.06.2019, №0026805112 від 21.06.2019, податковою вимогою форми "Ю" від 18.07.2017 за №3329-17 (а.с.10), довідкою про борг за платежами від 14.07.2020 (а.с.9).

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгодженого податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 33567,95 грн, з орендної плати з юридичних осіб в загальному розмірі складає 71601,41 грн та з екологічного податку в розмірі 69, 37 грн є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.

Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право контролюючих органів звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Згідно пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошове зобов`язання у терміни визначені Податковим кодексом України, то суд визнає підставним звернення податкового органу із позовом на стягнення 105238,73 грн, у спосіб визначений пунктами 95.1, 95.3 та 95.4 статті 95 вказаного Кодексу.

На переконання суду відповідач зобов`язаний погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальним для вирішення даного спору, крім того, вказаний обов`язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення з ТОВ "ВАД" податкового боргу в загальній сумі 105238,73 грн є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВАД" (код ЄДРПОУ 24678764) з рахунків у банках, що обслуговують дане підприємство та за рахунок готівки, що належить відповідачу в дохід бюджету заборгованість в розмірі 105238 (сто п`ять тисяч двісті тридцять вісім) гривень 73 копійки.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач: Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018);

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАД" (код ЄДРПОУ 24678764, вул. Калуська, 6, м. Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область, 77111).

Суддя /підпис/ Микитин Н.М.