Рішення

від 16.12.2020 по справі 420/4968/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4968/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом приватного підприємства НАШЕ ДІЛО (65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, буд. 21, 9-1 поверх; код ЄДРПОУ 32086890) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ 43142370) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0007040502, 0006980502, 0007010502, 0007000502 від 13.03.2020 р., -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства НАШЕ ДІЛО до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0007040502, 0006980502, 0007010502, 0007000502 від 13.03.2020 р.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 15.06.2020р. відкрито провадження по справі та визначено, що справа буде розглядатись за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 13.07.2020р.

Ухвалою суду від 13.07.2020р., яку занесено до протоколу судового засідання, відкладено судове засідання на 13.08.2020р.

Ухвалою суду від 13.08.2020р. продовжено строк підготовчого провадження по справі на тридцять днів; відкладено підготовче засідання по справі на 14.09.2020 р.

Ухвалою суду від 14.09.2020 р., яка занесена до протоколу засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 07.10.2020 р.

Ухвалою суду від 07.10.2020р. за клопотанням відповідача зупинено провадження по справі до 09.11.2020 р.

Ухвалою суду від 09.11.2020 р. продовжено строк, на який зупинено провадження в адміністративній справі до 02.12.2020 р.; призначено судове засідання на 02.12.2020 р. на 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 02.12.2020 р. оголошено перерву в судовому засіданні по справі до 08.12.2020 р. 16 год. 00 хв., заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду задоволено; призначено проведення розгляду справи в режимі відеоконференції за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення EasyCon ; зупинено провадження по справі до 08.12.2020 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що, по-перше: висновки акта перевірки про неподання податкових декларацій та не сплати рентної плати за спеціальне використання води за періоди 1 квартал 2017 року, 3 квартал 2017 р., внаслідок чого прийнято податкові повідомлення-рішення №№0007010502, 0007000502 від 13.03.2020 р., є безпідставними, оскільки позивачем подавались декларації та здійснювалась відповідна сплата; по-друге, висновки податкового органу про отримання ПП НАШЕ ДІЛО прибутку на суму 13 000 000 000,00 грн. внаслідок звернення стягнення в порядку, передбаченому ст. 37 Закону України Про іпотеку на майно позивача (нежитлову будівлю, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Д.Донського, 7), є безпідставними, оскільки звернення стягнення на предмет іпотеки не підпадає під жоден із способів отримання доходу платником податку третьої групи з урахуванням приписів ст. 292 ПК України, що свідчить про протиправність податкового повідомлення-рішення №0007040502 від 13.03.2020 р.; по-третє, заниження податкового зобов`язання (податку на прибуток) на суму 511,00 грн. у 2018р. та його декларування є похідним від попереднього порушення, оскільки згідно висновку відповідача в зв`язку з отриманням ПП НАШЕ ДІЛО прибутку на суму 13 000 000 000,00 грн., подальше перебування підприємства на спрощеній системі оподаткування неможливе, в зв`язку з чим останнє в силу приписів п. 291.4 ст. 291 ПК України є платником податку на прибуток.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 26797/20 від 10.07.2020р.), в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що у зв`язку з недотриманням вимог, встановлених п. 291.4 ст. 291 ПК України , відповідно до п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України ПП НАШЕ ДІЛО з ІІ кварталу 2018 р. є платником податку на прибуток, проте у період з 01.04.2018р. по 31.12.2018р. позивачем не подавались податкові декларації з податку на прибуток підприємств та не декларувались доходи. Перевіркою встановлено надходження до кас та на розрахунковий рахунок підприємства коштів від засновника ПП НАШЕ ДІЛО як безповоротної фінансової допомоги, яка відображена в регістрах бухгалтерського обліку по рахунку 376 (К-т376 (розрахунки за позиками)) в кореспонденції з рахунками 301 (каса), 311 (рахунки в банках) у сумі 44469 грн., проте до перевірки не надано жодних первинних документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків та зборів, перевіркою не встановлено залишки товарних запасів та облік основних засобів, відтак позивачем занижено доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування у сумі 44469 грн.

Крім того у період з 01.04.2018р. по 31.12.2018р. позивачем не декларувались різниці, що виникають відповідно до ПК України, що призвело да заниження податку на прибуток всього в сумі 511,00 грн. Від ПП НАШЕ ДІЛО перейшло право власності на майно та сума кредиторської заборгованості 13000000 грн. погашена за рахунок майна, проте позивачем не відображено суми отриманого додаткового блага та в порушення п. 291.6 ст. 291, пп.2 п. 292.1,292.3, п.292.6 ст. 292 ПК України занижено суму доходу платника єдиного податку всього в сумі 13000000 грн.

Також зазначено про порушення позивачем приписів п.16.1.3 п. 16.1 ст. 16, пп.49.18.2 пп. 49.18 ст. 49, п. 257.3 ст. 257 ПК України, ПП НАШЕ ДІЛО у зв`язку з не наданням податкових декларацій з рентної плати за податкові періоди 1 квартал 2017р., 3 квартал 2017р.; порушення п. 255.1, п. 255.3 ст. 255, п. 257.1, п. 257.2, п. 257.3 ст. 257 ПК України ПП НАШЕ ДІЛО , що призвело до заниження податкового зобов`язання з рентної плати за спеціальне використання води всього в сумі 175,15 грн.

До судового засідання 08.12.2020 р. усі учасники справи не з`явивись, явку представників не забезпечили, про дату, час та місце проведення останнього повідомлені належним чином та завчасно.

08.12.2020 р. (вх. № ЕП/23745/20) від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

08.12.2020 р. (вх. № ЕП/23747/20) від представника відповідача надійшло клопотання про продовження зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 16.12.2020р. поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 16.12.2020р. у задоволенні клопотання представника відповідача про продовження провадження у справі до завершення обмежувальних заходів відмовлено.

Згідно ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За приписами ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням ДПС в Одеській області відповідно до п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст. 75, пп.78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України, ухвали Господарського суду Одеської області від 13.01.2020р. про відкриття провадження у справі про банкрутство по справі № 916/3764/19, на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області № 257 від 31.01.2020р. у період з 04.02.2020р. по 10.02.2020р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку приватного підприємства НАШЕ ДІЛО (код ЄДРПОУ 32086890) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017р. по 03.02.2020р., у тому числі правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з 01.01.2011р. по 03.02.2020р. відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

За результатами проведеної перевірки складено акт №25/15-32-05-02/32086890 від 17.02.2020р. (а.с. 16-32), відповідно до висновків якого встановлено порушення:

ст.16, п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, п.1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.5, п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України №290 від 29.11.1999р., п. 23, п. 24 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999р., встановлено заниження податку на прибуток всього в сумі 511,00 грн., в тому числі за 2018 р. в сумі 511,00 грн.;

п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49, п.137.5 ст. 137 ПК України, у періоді, що перевіряється, встановлено неподання ПП НАШЕ ДІЛО податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2018р.;

п. 291.6 ст. 291, п.п. 2, п. 292.1, п. 292.3, 292.6 ст. 292, п. 293.5 ст. 293 ПК України, занижено суму єдиного податку всього в сумі 1300 000 грн., в т.ч. за І квартал 2018р. на 1 300 000 грн.;

пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п. 46.1 ст. 46, п. 49.1, п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПК України, у періоді, що перевіряється, встановлено неподання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2017 р.;

п.266.1.1 п. 266.1, п.266.2.1 п. 266.2, п.266.3.3 п. 266.3, п.266.5.1 п. 266.5, п.266.7.5 п. 266.7, п.266.8.1 п. 266.8, п.266.9.1 п. 266.9 ст. 266 ПК України, встановлено заниження податку на нерухоме майно всього на суму 61152 грн., в т.ч. по періодам: за 2017р. - 61152 грн.;

п. 16.1.2, п.п. 16.1.5, п.п. 16.1.7, п. 16.1.12, п. 16.1 ст.16, ст. 44 ПК України, ПП НАШЕ ДІЛО не забезпечено зберігання документів, пов`язаних з виконанням податкового обов`язку, протягом строків, установлених КАС України;

п.16.1.3 п. 16.1 ст. 16, пп. 49.18.2 пп. 49.18 ст. 49, п. 257.3 ст. 257 ПК України, ПП НАШЕ ДІЛО не надано податкові декларації з рентної плати за податкові періоди 1 квартал 2017р., 3 квартал 2017р.;

п. 255.1, п. 255.3 ст. 255, п. 257.1, п. 257.2, п. 257.3 ст. 257 ПК України ПП НАШЕ ДІЛО занижено податкове зобов`язання з рентної плати за спеціальне використання води всього в сумі 175,15 грн., в т.ч. за періоди: 1 квартал 2017р. - 62,67 грн., 3 квартал 2017р.-99,97 грн.;

ст. 51, пп. б п. 176.2 ст. 176, п. 119.2 ст.119 ПК України

На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 13.03.2020 р., зокрема:

№ 0007040502, яким ПП НАШЕ ДІЛО за порушення п. 291.6 ст. 291, п.п. 2, п. 292.1, п. 292.3, 292.6 ст. 292, п. 293.5 ст. 293 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання з єдиного податку з юридичних осіб на суму 1 625 000,00 грн., в т.ч. за податковими зобов`язаннями 1300000 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 325000 грн. (а.с. 7);

№ 0006980502, яким ПП НАШЕ ДІЛО за порушення ст.16, п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, п.1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.5, п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України №290 від 29.11.1999р., п. 23, п. 24 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999р., збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 637,75 грн., в т.ч. за податковими зобов`язаннями 511 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 127,75 грн. (а.с. 9);

№ 0007010502, яким до ПП НАШЕ ДІЛО за порушення п.16.1.3 п. 16.1 ст. 16, пп. 49.18.2 пп. 49.18 ст. 49, п. 257.3 ст. 257 ПК України, застосовано штрафні санкції у розмірі 340 грн. (а.с. 10);

№ 0007000502, яким ПП НАШЕ ДІЛО за порушення п. 255.1, п. 255.3 ст. 255, п. 257.1, п. 257.2, п. 257.3 ст. 257 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем рентна плата за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання водних об`єктів місцевого значення у розмірі 203,30 грн., в т.ч. за податковими зобов`язаннями 162,64 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 40,66 грн. (а.с. 11).

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Таким чином, суд з`ясовує, чи використане повноваження, надане суб`єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Згідно пп. 16.1.4 п. 16.4 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 36.1 ст. 36 ПК України передбачено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

В свою чергу, відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п. п. 14.1.156, 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк); податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пп.20.1.4 п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

За приписами пп.78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

За змістом акта перевірки, копію наказу контролюючого органу вручено під розписку та з направленнями на право проведення перевірки ознайомлено під підпис 04.02.2020р. представника ПП НАШЕ ДІЛО Мутаф В.А. Перевірку проведено з відома (у присутності) представника ПП НАШЕ ДІЛО ОСОБА_1 .

Надаючи оцінку правомірності податкових повідомлень рішень №№ 0007040502, 0006980502, 0007010502 від 13.03.2020 р., суд виходив із наступного.

Згідно пп. 16.1.3 п. 16.1 ст.16 ПК України подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

За змістом п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до п. 44.2 ст. 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

За приписами п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За змістом п.5, п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України №290 від 29.11.1999р., Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Згідно п. 291.6 ст. 291 ПК України платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Відповідно до п.п. 2, п. 292.1 ст. 292 ПК України для юридичної особи доходом платника єдиного податку є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті.

За приписами п. 292.3 ст. 292 ПК України до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

До суми доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за звітний період включається вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених цим Кодексом.

За змістом п. 292.6 ст. 292 ПК України датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Для платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених цим Кодексом.

Згідно п. 293.5 ст. 293 ПК України ставки єдиного податку для платників третьої групи (юридичні особи) встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 293.3 цієї статті:

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпункті 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу;

2) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі;

3) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Згідно акта перевірки, за період з 01.01.2017р. по 31.12.2019р. ПП НАШЕ ДІЛО задекларовано загальну суму доходу за податковий (звітний) період, що оподатковується єдиним податком у сумі 189150,16 грн.

Перевіркою повноти визначення загальної суми доходу за податковий (звітний) період, що оподатковується єдиним податком, за період з 01.01.2017р. по 31.12.2019р. встановлено його заниження всього в сумі 13 000 000 грн.

Зазначені висновки обґрунтовано тим, що ПП НАШЕ ДІЛО на праві власності належала нежитлова будівля (реєстраційний номер 1457510851101) загальною площею 1911 кв.м, яка розташована за адресою: Одеська область, вул. Донського Дмитрія (вулиця Донського Дмитра), будинок 7.

Відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 12.01.2018р. право власності припинено на підставі договору відступлення прав вимоги від 02.01.2018р. (употекодержатель ТОВ КРИСТАЛ ЮГ , боржник ОСОБА_2 , що є засновником ПП НАШЕ ДІЛО ; майновий поручитель ПП НАШЕ ДІЛО ).

З урахуванням наведеного майно , а саме: нежитлову будівлю реєстраційний номер 1457510851101 загальною площею 1911 кв.м., розташовану за адресою: Одеська область, м.Одеса, вулиця Донського Дмитрія (вулиця Донського Дмитра), будинок 7, 08.01.2018р. передано ТОВ КРИСТАЛ ЮГ (код ЄДРПОУ 41832394) в рахунок заборгованостіборжника ОСОБА_2 у сумі 13 000 000 грн. без відображення даної операції в регістрах бухгалтерського обліку та складання первинних документів, які стали підставою для зміни активів підприємства.

Відтак, податковий орган дійшов висновку, що на підставі договору відступлення прав вимоги від 02.01.2018р. у підприємства виникла кредиторська заборгованість перед ТОВ КРИСТАЛ ЮГ (код ЄДРПОУ 41832394) у сумі 13 000 000 грн., яка не відображена в регістрах бухгалтерського обліку ПП НАШЕ ДІЛО та не складенні первинні документи, що підтверджують дану заборгованість, як розрахунки по іншим зобов`язанням.

Враховуючи, що право власності на майно перейшло від ПП НАШЕ ДІЛО до ТОВ КРИСТАЛ ЮГ , сума кредиторської заборгованості у сумі 13 000 000 грн. погашена за рахунок майна.

Відповідач послався на те, що ПП НАШЕ ДІЛО до перевірки не надано документи на основні засоби, регістри бухгалтерського обліку щодо відображення об`єкта нерухомості в бухгалтерському обліку, технічної документації на об`єкт нерухомості, її балансову вартість, первинні документи на її придбання та експлуатацію, про що складений акт №56/15-32-05-02/32086890 від 07.02.2020р. про ненадання до перевірки документів.

Крім того, в акті перевірки зафіксовано, що за період з 01.04.2018р. по. 31.12.2018р. ПП НАШЕ ДІЛО не декларувало податок на прибуток.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період встановлено його заниження всього в сумі 511 грн. в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено в п.3.1.1 розділу 3 акта перевірки, що наведено у додатку №5 до акта перевірки (а.с. 20, звор. бік арк.).

Також відповідач встановив, що в порушення п.п.16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п.п.49.18.3 п.49.18 ст.49, п.137.5 ст. 137 ПК України у періоді, що перевірявся, встановлено неподання ПП НАШЕ ДІЛО податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2018 р. (граничний термін подання - 01.03.2019р.) (а.с. 21).

Системний аналіз приписів абз. 2 п.292.1 ст. 292 ПК України свідчить, що для юридичної особи доходом платника єдиного податку є: будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду:

в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій);

матеріальній формі

нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті (вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг)).

Проте факту отримання доходу у розумінні абз. 2 п.292.1 ст. 292 ПК України відповідач під час перевірки не встановив та під час судового розгляду не довів. Зокрема, отримання доходу в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній формі або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті (вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) ПП НАШЕ ДІЛО у період, що перевірявся, відповідачем не встановлено.

Статтею 292 ПК України визначено порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої - третьої груп та встановлено вичерпний перелік випадків (способів) отримання доходу платником єдиного податку. Проте звернення стягнення на предмет іпотеки не підпадає під жоден із способів отримання доходу платником податку третьої групи.

Згідно п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України №290 від 29.11.1999р., дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов:

покупцеві передані ризики й вигоди, пов`язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);

підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);

сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;

є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов`язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

За змістом п.56.21 ст. 56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Суд акцентує увагу, що згідно приписів пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах як презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Проте перехід права власності на майно ПП НАШЕ ДІЛО до ТОВ КРИСТАЛ ЮГ , в зв`язку з чим відбулось погашення суми кредиторської заборгованості у розмірі 13 000 000 грн. за рахунок майна, не відповідає умовам, визначеним п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України №290 від 29.11.1999р., оскільки в даному випадку не відбулось збільшення економічних вигод позивача.

Выдтак, твердження відповідача про заниження позивачем податку на прибуток в сумі 511 грн. в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено в п.3.1.1 розділу 3 акта перевірки, що наведено у додатку №5 до акта перевірки, також не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку щодо протиправності податкових повідомлень-рішень №№ 0007040502, 0006980502, 0007010502 від 13.03.2020 р. та наявності підстав для скасування останніх.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0007000502 від 13.03.2020 р. суд вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Згідно п. 255.1 ст. 255 ПК України платниками рентної плати за спеціальне використання води є:

первинні водокористувачі - суб`єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об`єктів;

суб`єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Відповідно до п. 255.3 ст. 255 ПК України об`єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі.

За змістом п. 257.1 ст. 257 ПК України базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю.

Згідно п. 257.2 ст. 257 ПК України платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов`язань з рентної плати.

За приписами п. 257.3 ст. 257 ПК України платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений цією статтею, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкову декларацію.

В акті перевірки зафіксовано факт ненадання позивачем податкових декларацій та несплати рентної плати за спеціальне використанння води за податкові періоди: 1 квартал 2017 року, 3 квартал 2017 року (а.с. 26).

Проте суд вважає безпідставними зазначені висновки відповідача, оскільки позивачем подавались податкові декларації та сплачено рентну плату за спеціальне використанння води за податкові періоди: 1 квартал 2017 року, 3 квартал 2017 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіям податкових декларацій з рентної плати з відмітками податкового органу про отримання, копіями платіжних доручень №292 від 18.05.2017р., № 2 від 17.11.2017р. (а.с. 53-58, 59-60)

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У зв`язку з викладеним, протиправне винесення податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги становить втручання у мирне володіння майном суб`єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у п. 110 рішення від 23.07.2002 р. у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки про порушення позивачем вимог закону, і не довів правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень рішення та податкової вимоги, а тому останні підлягають скасуванню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

За приписами ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що при прийнятті рішення суд дійшов висновку про задоволення позову, суд вважає за необхідне, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 139 КАС України, стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства НАШЕ ДІЛО судовий збір у розмірі 21020,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов приватного підприємства НАШЕ ДІЛО (65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, буд. 21, 9-1 поверх; код ЄДРПОУ 32086890) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ 43142370) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0007040502, 0006980502, 0007010502, 0007000502 від 13.03.2020 р.,- задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №№0007040502, 0006980502, 0007010502, 0007000502 від 13.03.2020 р.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (65044, Одеська обл., місто Одеса, вул. Семінарська, буд. 5; код ЄДРПОУ 43142370) за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства НАШЕ ДІЛО (65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, буд. 21, 9-1 поверх; код ЄДРПОУ 32086890) судовий збір у розмірі 21020,00 грн. (двадцять одна тисяча гривні 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ Перехідні положення КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя: Г.П. Самойлюк

.