Рішення

від 16.12.2020 по справі 540/2839/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2839/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМ-КОМЕРЦ" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості товарів,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМ-КОМЕРЦ" (далі - позивач, ТОВ "ЕКСІМ-КОМЕРЦ") звернулось до суду з позовом до Чорноморської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), у якому просить визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA508040/2020/00298 та рішення про визначення митної вартості №UA508040/2020/000123/2 від 17.07.2020 року, прийняті відповідачем.

Вимоги позивач обґрунтовує тим, що на умовах визначених контрактом та на підставі супроводжувальних документів виробник (продавець) здійснив поставку на адресу дистриб`ютора відповідного товару. Під час декларування цих товарів, позивач заявив митну вартість, яку визначив самостійно за основним методом. На підтвердження митної вартості позивач надав пакет документів, передбачений ст. 53 Митного кодексу України. 17.07.2020 року відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості за резервним методом та сформував картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів. Вважає, оскаржуване рішення та картку відмови протиправними.

Ухвалою суду від 02.10.2020 року відкрито спрощене провадження та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 15.10.2020 року витребувано у Чорноморської митниці Держмитслужби належним чином засвідчені копії зовнішньоекономічного контракту, інвойсів та інших документів, які стали підставою для митного оформлення товарів за митними деклараціями від 30.06.2020 року №UA110140/2020/5832, від 14.07.2020 року №UA100020/2020/32848, від 03.07.2020 року №100060/2020/383916 та копії вказаних митних декларацій.

Ухвалою суду від 29.10.2020 року витребувано у ТОВ "ЕКСІМ-КОМЕРЦ" належним чином засвідчені копії доданих до позовної заяви документів в перекладі на державну мову (стосується документів, які викладені іноземною мовою). Разом з тим, позивача зобов`язано надати до суду докази направлення витребуваних документів на адресу відповідача.

Відповідачем означені документи отримано 09.11.2020 року, що підтверджується відміткою про отримання, проставленою на наявній у матеріалах справи заяві позивача про долучення документів від 09.11.2020 року (зареєстровано за вхід. №16716/20).

Зі змісту поданого відповідачем відзиву слідує, що позовні вимоги суб`єктом владних повноважень не визнаються з таких підстав. Декларантом обрано основний метод визначення митої вартості товару - за ціною товару щодо товарів, які імпортуються. Відповідно до ч. 4 ст. 58 Митного кодексу України під митною вартістю товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту розуміється ціна, що була сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну. Перевіркою поданих документів було встановлено наявність розбіжностей, які не давали змогу встановити реальну митну вартість товару за ціною договору. Позивач не спростував наданими документами сумніви стосовно заявленої митної вартості товару. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що рішення та картка відмови митного органу є правомірними та відповідають вимогам законодавства, а тому просить відмовити в задоволенні позову.

14.12.2020 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач стверджує, що викладені у відзиві доводи не спростовують висновків позовної заяви.

Варто зауважити на тому, що головуючий суддя Гомельчук С.В. у період часу з 24.11.2020р. по 15.12.2020р. (включно) перебував у відпустці та був тимчасово непрацездатним, у зв`язку із хворобою.

Розглянувши надані документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.

08.12.2016 року ТОВ "ЕКСІМ-КОМЕРЦ" (дистриб`ютор) уклало контракт б/н з компанією QUIMI ROMAR, S.L.U. (виробник, продавець), відповідно до якого виробник надає дистриб`ютору права на збут та продаж виробів під товарними марками AMARI, ROMAR, DESTELLO, GARLEY, YUKI на території, передбаченої договором, у свою чергу позивач взяв на себе зобов`язання здійснювати закупівлю виробів згідно п. 5 цього контракту для чого оформлювати заявку за 15 днів до дати відправлення.

Пунктом 5 контракту передбачені умови самовивозу EX Works (Інкотермс 2010 EXW), згідно яких умови поставки можуть бути різними в залежності від обставин, водночас виробник за проханням та за рахунок позивача подає додаткові послуги по найму перевізника та всі необхідні документи для транспортування, митного оформлення.

Пунктом 6 встановлено, що ціни на продукцію переглядаються кожен рік, при цьому позивач, як дистриб`ютор повинен сплатити по рахункам фактурам, які заздалегідь йому виставляються, при виконанні позивачем об`єму продажу за п. 5 контракту, закупівельна вартість виробів відповідає тарифам, зазначеним у Додатку ІІ за мінусом 4% знижки, яка застосовується до останнього рахунку-фактури річного періоду контракту в разі, якщо був досягнутий мінімальний об`єм продажу, якщо розмір продажу перевищує розмір рахунку-фактури виплачується відповідна вартість.

Згідно доповнення від 01.08.2018 року до вказаного контракту, позивачу надано право на збут та продаж виробів під товарною маркою SAIRO .

У відповідності до доповнення від 26.12.2018 року до вказаного контракту, позивачу надано право на збут та продаж виробів під товарною маркою AGRADO .

Додатком ІІ від 09.06.2020 року встановлена вартість продукції, яка постановлена на адресу позивача.

На виконання п. 6 контракту позивач платіжним дорученням від 11.06.2020 року №26 з цільовим призначенням передоплата за товар згідно договору від 08.12.2016р. та проформи інвойсу від 09.06.2020р. №QZ018790 перерахував на рахунок компанії QUIMI ROMAR, S.L.U. 12672,65 євро.

Згідно проформи інвойсу №QZ018790, товар буде направлений за умовами Ex Works , в яку входить вартість додаткових послуг, пов`язаних з доставкою зі складу продавця, завантаження, оформлення доставки до порту призначення.

Згідно міжнародної ТТН від 19.06.2020 року №OOLU2641701670, вантаж вагою 15141,412 кг спрямовано контейнером в м. Одесу на адресу позивача судном 28.06.2020 року.

Згідно міжнародної ТТН CMR №11712 від 14.07.2020 року, товар вагою 15141,412 кг направлено на адресу позивача, який 15.07.2020 року Одеською митницею ДФС постановлено під митний контроль та доставлено автомобілями ТОВ Катром (за державними номерами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ), Херсонською митницею поставлено під контроль 16.07.2020 року.

Відтак, на умовах визначених контрактом та на підставі супроводжувальних документів виробник здійснив поставку на адресу дистриб`ютора відповідного товару.

Товарами за контактом є: засоби для догляду за волоссям (розфасовані для роздрібної торгівлі, не в аерозольній упаковці, не містять озоноруйнівних речовин, у пластикових ємностях) за кодом 3305100000 (товар №1); косметичні засоби для догляду за шкірою (не є лікарськими препаратами, розфасовані для роздрібної торгівлі, не в аерозольній упаковці, не містять наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, у пластикових ємностях) за кодом товару 3304990000 (товар №3); мийні засоби рідкі (розфасовані для роздрібної торгівлі, не в аерозольній упаковці, не містять озоноруйнівних речовин, у пластикових ємностях, не медичного призначення, для використання у побуті, на основі поверхнево-активних речовин) за кодом 3402209000 (товар №5). Всього на суму 10930,02 євро. Додаткові витрати позивача на доставку товару склали 1000 євро.

Для здійснення митного оформлення товару поставленого за вказаним контрактом позивачем через декларанта ТОВ Термінал , до сектору митного оформлення митного поста "Херсон" Чорноморської митниці Держмитслужби 16.07.2020 року було подано митну декларацію №UA508040/2020/006025, відповідно до якої митна вартість товару визначена позивачем за ціною контракту 10930,02 євро. Також заявлено в якості складових митної вартості нарахування до ціни договору 1000 євро.

Разом із митною декларацією було подано повний пакет документів, передбачений ст. 53 МК України.

При здійсненні перевірки вказаної митної декларації за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР) виявлено ризики, а саме, сформовано перелік попереджень щодо декларанта та обов`язкових митних процедур, які полягали у ретельному опрацюванні поданих документів для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 Митного кодексу України.

Так, за результатами перевірки поданих документів відповідачем встановлено, що документи надані позивачем для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості. Таким чином, вартість товару скориговано на підставі інформації наявної у митного органу.

Відповідачем на підставі ч. 3 ст. 53 МК України було запропоновано ТОВ "ЕКСІМ-КОМЕРЦ" надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

У відповідь на повідомлення митного органу стосовно надання додаткових документів, позивачем додатково були надані наступні документи: копію митної декларації країни відправлення (контрагента за договором) від 22.06.2020 року №20ES00085512644060; рахунки-проформи та рахунки на ідентичну продукцію контрагента за договором до третіх країн, які відповідають вартості та умовам Ex Works , направленому на адресу позивача товару: №QZ-0118968 від 08.07.2020 року, №QZ-018986 від 09.07.2020 року; рахунки-проформи та рахунки на ідентичну продукцію контрагента за договором до третіх країн, які відповідають по вартості направленому на адресу позивача товару: №QZ-018968 від 08.07.2020 року, №QZ-018986 від 09.07.2020 року.

17.07.2020 року відповідачем прийнято рішення №UА508040/2020/000123/2 про коригування митної вартості товарів, згідно якого відкоригована митна вартість товарів, а також складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних товарів комерційного призначення, які є предметом оскарження у даній справі. Митна вартість визначена за резервним методом.

Вирішуючи питання про правомірність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови, суд враховує наступні приписи діючого законодавства.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до частини 3 статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують Митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, Митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.03.2019 року по справі №815/5791/17.

Із матеріалів справи судом встановлено, що з метою підтвердження заявленої митної вартості товарів позивачем було подано до Чорноморської митниці Держмитслужби, на підтвердження митної вартості товару разом з МД №UA508040/2020/006025 від 16.07.2020 року, повний пакет документів для підтвердження визначеної ним митної вартості товару, передбачений статтею 53 Митного кодексу України.

На переконання суду, зазначені документи містять всі дані, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, що вбачається в такому.

Так, відповідно до ВМД №UA508040/2020/006025 від 16.07.2020 року, розрахунок митної вартості товару здійснювався позивачем за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Загальна вартість товару за договірною вартість товару становить 10930,02 євро. В якості складових митної вартості нарахування до ціни договору заявлено 1000 євро.

До митного оформлення надано документи, які в повній мірі підтверджують вартість задекларованого позивачем товару, а саме: контракт від 08.12.2016 року та доповнення до нього від 08.12.2016 року, від 01.08.2018 року, від 26.12.2018 року, від 09.06.2020 року; пакувальний лист від 19.06.2020 року №QZ-023996; розрахунок-проформа від 09.06.2020 року №QZ-018890; рахунок-фактура (інвойс) від 19.06.2020 року №115816; коносамент від 28.06.2020 року №OOLU2641701670; автотранспортна накладна від 14.07.2020 року №11712; Акт про проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 15.07.2020 року №UA500040/2020/2500; банківський документ, що стосується товару від 11.06.2020 року №26; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 19.06.2020 року №115838; договір про надання послуг митного брокера від 05.11.2013 року №0411/2013; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів від 16.07.2020 року №5688411; декларація-інвойс, складена уповноваженим експертом від 19.06.2020 року №115816; лист відправника б/н від 23.06.2020 року; лист продавця б/н від 13.02.2019 року.

Судом встановлено, що підставами для здійснення відповідачем спірних коригувань митної вартості товарів слугували наступні обставини:

- заявлено не повні відомості про митну вартість та її складові (транспортні та страхові витрати, навантаження на судно, витрати на митну очистку в країні експорту);

- наданий інвойс експортера про вартість перевезення до порту призначення суперечить умовам поставки EXW, згідно Інкотермс 2010 передбачено передачу товару в зазначеному місці, тобто витрати на навантаження та перевезення з обумовленого місця до митного кордону України несе покупець товару;

- витрати на транспортування підтверджені інвойсом експортера, а не безпосереднім перевізником;

- на вимогу митного органу декларантом не подано документів про вартість страхування, документів на підтвердження витрат перевезення, висновку про якісні та вартісні характеристики товарів.

Суд не погоджується з посиланням митного органу у спірному рішенні на те, що витрати на транспортування підтверджені інвойсом експортера, так як означена обставина не впливає на митну вартість товару та не спростовує митної вартості визначеної декларантом, а відтак зазначена обставина не може бути підставою для коригування митної вартості.

Щодо твердження відповідача про відсутність відомостей про транспортні та страхові витрати, навантаження на судно, витрати на митну очистку в країні експорту, суд зазначає наступне.

Як вже встановлено судом, пунктом 5 контракту від 08.12.2016 року передбачено, що відправник за проханням та за рахунок позивача надає додаткові послуги по найму перевізника та всі необхідні документи для транспортування та митного оформлення.

З наданням позивачу відповідних послуг, в останнього виникло зобов`язання з компенсації відправнику витрат, пов`язаних з доставкою вантажу зі складу, завантаження, оформлення доставки до порту призначення, що підтверджується наявними у матеріалах справи листом відправника б/н від 23.06.2020 року та інвойсом від 19.06.2020 року №115858 про суму відповідних додаткових витрат (1000 євро).

У відповідності до рахунку-фактури від 22.06.2020 року №CTSF20006650, відправником сплачено витрати на доставку товару на умовах CFR позивачу в сумі 1000 євро, що відображено у поданій відповідачу митній декларації.

При цьому суд зауважує на тому, що у листі від 23.06.2020 б/н відправником зауважується на тому, що страхування вантажу не здійснювалось.

Довідково, Міжнародною торговельною палатою 01.01.2020 року введені в дію Інкотермс Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, за змістом якої, EXW, EX WORKS (... named place), ФРАНКО-ЗАВОД (... назва місця) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

Таким чином, посилання відповідача на те, що декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки EXW витрат, пов`язаних зі страхуванням, транспортуванням товарів, здійсненням митного очищення товарів є нікчемним, оскільки згадані умови поставки не передбачають ні перевезення, ні страхування, ні митного очищення.

Водночас, у спірному рішенні відповідач не обґрунтовував, яким саме чином відсутність відомостей про навантаження на судно впливає на митну вартість товару, у зв`язку із чим, суд не враховує відповідні посилання при вирішенні справи.

Отже, суд вважає помилковим твердження відповідача про відсутність відомостей про транспортні та страхові витрати, навантаження на судно, витрати на митну очистку в країні експорту.

Посилання відповідача на те, що наданий інвойс експортера про вартість перевезення до порту призначення суперечить умовам поставки EXW, суд вважає необґрунтованими, так як при відповідному посиланні відповідачем не враховано положення пункту 5 контракту, за умовами якого у залежності від обставин, умови поставки можуть бути EXW, CIP, CPT, CFR, CIF.

За наведених обставин означене посилання суд вважає необґрунтованим.

З приводу неподання усіх документів суд зазначає, що вимоги Митниці про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних відомостей є неправомірними, а коригування митної вартості, заявленої Товариством, на цій підставі - необґрунтованим, оскільки відповідно до положень ст. 53 МК України, декларант на вимогу митниці надає всі наявні у нього документи, тому не надання додаткових не зазначаючи яких саме, не породжує підстав для коригування заявленої вартості товару.

Зі змісту графи 33 оскаржуваного рішення вбачається, що "за результатами проведеної консультації, митну вартість товарів №№ 1, 3, 5 скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу - МД.

Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.

Проте, суд вказує, що вказана графа оскаржуваного рішення не містить інформації - який саме товар було використано в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості таких товарів, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 55 МК України та наказу Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 року Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору , рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.09.2018 року у справі №808/9123/15.

Позиція митного органу щодо не підтвердження цінової складової митної вартості у цій справі не доведена, у зв`язку із чим, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови підлягають скасуванню.

Сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 4204 грн. підлягає стягненню з Митниці на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань на підставі положень ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 242 - 246 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМ-КОМЕРЦ" (код ЄДРПОУ 32809716, 73003, м. Херсон, вул. І. Куліка, 116) до Чорноморської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43335608, 73000, м. Херсон, вул. Гоголя, 13) про визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів, задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA508040/2020/00298 та рішення про визначення митної вартості №UA508040/2020/000123/2 від 17.07.2020 року, прийняті Чорноморською митницею Держмитслужби.

Стягнути з Чорноморської митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМ-КОМЕРЦ" судовий збір в сумі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. 00 коп., шляхом безспірного списання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.В. Гомельчук

кат. 108020200