Рішення

від 15.12.2020 по справі 640/16790/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2020 року м. Київ № 640/16790/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Віткорн-Агро доДержавної фіскальної служби України Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Віткорн-Агро (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 2, кв. 29, код ЄДР: 41754448) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у м. Києві від 25.07.2019 № 1235402/417544448 про відмову в реєстрації ПН від 05.03.2019 № 1;

зобов`язати ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 05.03.2019 № 1, виписану ТОВ Віткорн-Агро .

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на протиправності оскаржуваних рішень, з огляду на наступне.

Пояснює, що 26.03.2018 між позивачем та ТОВ Комплекс-Агромарс укладено договір № 276/2018/КАМ/О, предметом якого є продаж пшениці. У зв`язку з цим, 05.03.2019 здійснено поставку пшениці в кількості 35,38 т. на загальну суму 212 280,00 грн. Згідно податкової накладної від 05.03.2019 № 1 сума ПДВ склала 35 800 грн.

Податкова накладна, відповідно, направлена для реєстрації. Однак, її реєстрацію було зупинено. На адресу фіскальної/податкової служби направлено повідомлення від 23.07.2019 № 5 щодо подачі документів на підтвердження реальності операцій, у т.ч. щодо надходження та подальшого руху товару.

Однак, спірним рішенням комісії ДФС від 25.07.2019 у реєстрації податкової накладної відмовлено, що пов`язано із відповідністю на думку фіскального органу податкової накладної до п. 6 Критеріїв.

Позивач вважає таку відмову у реєстрації протиправною, звертає увагу, що не конкретизовано який саме конкретний критерій належить застосувати до податкової накладної. Спірне рішення не містить конкретної інформації щодо причин і підстав для прийняття такого рішення, а лише містить загальне посилання на надання документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми. Проте, не зазначено, яких документів не вистачає, або які з них складені з порушенням.

Позивач наполягає, що господарська операція, за якою видано п/н є реальною, фактично виконаною, що супроводжується належним чином складеними документами.

Позиція відповідачів.

ДФС України у відзиві на позов (т.1, а.с. 59-61) просила суд відмовити у задоволенні позову, зазначивши лише норми профільного законодавства.

ГУ ДФС у м. Києві, яке залучено до участі у справі в якості другого відповідача ухвалою від 22.09.2020, відзив на позов не надало.

Позивачем надано відповідь на відзив (т. 1, а.с. 68-81), де позивач не погоджується з позицією фіскальної/податкової служби.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою судді від 17.10.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін. Витребувано у сторін надати відповідні письмові докази, запропоновано надати заяви з процесуальних питань.

Встановлені судом обставини.

Так, у даному випадку учасниками прави власне не заперечується та не спростовується, а матеріалами справи підтверджується факт формування вищезгаданої податкової накладної, подання її для реєстрації, зупинення реєстрації та подальша відмова у реєстрації.

Так, відповідно до квитанції від 28.03.2019 зупинена реєстрацію п/н., оскільки п/н. відповідає п. 1.6. Критеріїв ризиковості платника податку.

Після зупинення реєстрації на адресу фіскального органу надіслано повідомлення від 23.07.2019 (а.с. 19) з поясненнями (а.с. 148) та документами у кількості 58 додатків, зокрема, установчі/внутрішні документи товариства, договір з додатками на поставку пшениці (а.с. 22 і далі) від 26.03.2018 № 276/2018/КАМ/О, рахунок від 05.03.2019 на 35,380 тн пшениці на суму 212 280,00 грн. з ПДВ 35380 грн., видаткової накладної (а.с. 33), самої податкової накладної № 1 від 05.03.2019, ТТН від 05.03.2019 (а.с. 36).

При цьому, під час розгляду справи надано також первинні та платіжні документи щодо придбання пшениці (а.с. 91 і далі) та її подальшої реалізації вищезгаданому постачальнику (а.с. 134 і далі), у т.ч. довіреність (а.с. 138), щодо перевезення та оплати транспортних послуг (а.с. 145, 141), щодо оплати товару (а.с. 140), відносно яких відповідачі не висловили жодних заперечень .

Відмова обґрунтована неподання копій документів - первинних документів щодо постачання, зберігання/транспортування, відповідно до форми стандартного рішення, а також неподанням документів щодо підтвердження відповідності продукції (а.с. 18).

Вирішуючи в рамках чинного на час подання до реєстрації п/н законодавства спір по суті, суд виходить з наступного.

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно положень пункту 187.1 ПК України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до п. 188.1 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін (п. 201.1. ПК України).

Згідно з пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (Порядок № 1246), податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Слід додати, що відповідно до п. 201.7. ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 ПК України також передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну , зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Таким чином, є обов`язком постачальника робіт/товарів/послуг видати податкову накладну з урахуванням наведених вище вимог.

У даному випадку на дату першої події у позивача виник обов`язок формування та реєстрації податкової накладної, тобто ці дії він зобов`язаний вчинити незалежно від волі фіскального органу та, відповідно, вчинив у даному випадку.

Між тим, реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п. 201.16 ПК України).

Відповідно до п. 201.10 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин .

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до приписів Порядку № 1246:

п. 12 : після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки , зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

п. 13: за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

п. 14: квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

п. 17: у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Станом на час формування п/н (05.03.2019), подання п/н для реєстрації (28.03.2019 - дата квитанції), подання пояснень від 23.07.2019 та документів, прийняття 25.07.2019 спірного рішення, діяв Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117 (Порядок № 117; стратив чинність 01.02.2020 ).

Пунктом 6 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється .

Пунктом 10 Порядку 117 було передбачено, що Критерії ризиковості платника податку , на які посилаються відповідачі, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Пунктом 21 цього Порядку визначено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є : ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Критерії ризиковості платника податку , Критерії ризиковості здійснення операцій визначали у певні періоди листами ДФС України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018, № 4065/99-99-07-05-04-18 від 05.11.2018, від 07.08.2019 р. N 1962/99-99-29-01-01.

Під час розгляду справи та, власне, під час зупинення реєстрації податкової накладної, відповідачі не довели наявності обставин, які визначені у п. 1.6. цих листів (наявності критеріїв для зупинення вищезгаданої п/н).

Слід зазначити, що ще листом від 27.02.2018 №2216/0/20-18 Державна регуляторна служба України доводила до відома Міністерства фінансів України, як розробника проекту Порядку № 117 від 21.02.2018 про те, що Критерії ризиковості підпадають під сферу дії Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" в цілому та потребують обов`язкової установленої цим Законом процедури їх погодження.

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак, за відсутності визначення вказаних критеріїв Кабінетом Міністрів України, зазначені у вищезгаданому листі ДФС України тези щодо критеріїв ризиковості не можуть бути джерелом права відповідно до статті 7 КАС України, не можуть встановлювати обов`язкових правил поведінки, не є обов`язковими для виконання та, відповідно, такого роду листу не підлягають виконанню та застосуванню .

Вказані висновки відповідають висновкам судів у судових рішеннях у справі №826/12108/18.

Суд акцентує увагу на тому, що за змістом ч. 1 ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Оскільки так звані критерії ризиковості затверджені листом ДФС України, їх не можна вважати законодавством , а їх застосування, як і існування, призводило до порушення прав позивача у формі зупинення поданих ним для реєстрації податкових накладних та одночасно призводило до необхідності надання позивачем додаткових документів для підтвердження правомірності складення такої податкової накладної.

З огляду на це, суд приходить до висновку, що зупинення реєстрації вищезгаданої податкової накладної на підставі критеріїв є протиправним , що є самостійною та достатньою підставою для висновку про протиправність похідного від цього зупинення реєстрації - рішення про відмову у реєстрації вищезгаданої податкової накладної.

Більш того, навіть в умовах застосування відповідачами вказаних критеріїв, а саме п.1.6., який у свою чергу містить кілька окремих критеріїв, визначених листами, у даному випадку податковим органом не вказано у квитанції про зупинення реєстрації конкретних документів, які позивач мав би подати.

Між тим, зупиняючи реєстрацію п/н, контролюючий орган має у відповідній квитанції визначити конкретний критерій (підкатегорію), що дає можливість платнику ПДВ визначитись у розрізі Критеріїв з конкретним переліком матеріалів, які слід надати, що однак, у даному випадку не вчинено контролюючим органом, що, відповідно, унеможливлює виконання позивачем вимог щодо надання певного переліку документів.

При цьому, є очевидним, що в силу наведених вище вимог профільного законодавства та з метою дотримання принципу належного урядування (у т.ч. дотримання принципу правової визначеності), а також для цілей надання позивачем певних, конкретно визначених документів, контролюючий орган має деталізувати перелік документів, які слід надати, враховуючи специфіку та особливості певних видів господарських операцій, що у даному випадку не було вчинено контролюючим органом, що унеможливлювало виконання вимог щодо надання документів та пояснень у тому розумінні, яке мало ГУ ДПС.

Як на стадії зупинення реєстрації, так і на стадії відмови у реєстрації, так і під час розгляду справи - відповідачами не наведено достатніх підстав для вчинення таких дій та прийняття спірного рішення.

Між тим, позивачем надано вичерпний пакет документів по податковій накладній, у т.ч. ті, що зазвичай супроводжують такого роду операції, який надає повну уяву щодо походження товару (пшениці), щодо сутності операції, руху товару, за якою здійснювалась поставка за формувалась податкова накладна.

При цьому, під час розгляду справи відповідачами так і не надано заперечень щодо юридичної значимості сформованих за операцією документів, які були надані відповідачам на відповідних стадіях руху податкової накладної та пов`язаних документів.

Фіскальними/податковими органами доказів та обґрунтувань на спростування вказаних фактів виконання господарської операції суду надано не було.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про юридичну дефектність поданих документів чи їх неповноту. Таких претензій, як вже зазначалося, під час розгляду справи не заявлено і відповідачами.

Відтак, відповідачі не навели жодних конкретних обставин, які б виправдовували правомірне зупинення реєстрації ПН та відмову у її реєстрації, підтверджували обґрунтованість сумнівів , які зумовили зупинення реєстрації ПН, як і не довели наявності недоліків у документах, у т.ч. поданих позивачем документів після зупинення реєстрації ПН.

У той же час, головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість) , а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

У свою чергу, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), з оцінкою усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень .

Оскаржувані дії податкового органу щодо зупинення реєстрації п/н та рішення фіскального органу про відмову у реєстрації не відповідають наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжують його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Відтак, оскільки в порядку виконання обов`язку, передбаченого ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачами не доведено законності та обґрунтованості спірного рішення, а наявні матеріали не дають підстав для обґрунтованого сумніву для висновку щодо наявності підстав для зупинення реєстрації п/н та відмови у її реєстрації, з урахуванням належності спірної операції до об`єктів оподаткування, наявності у сторін угоди статусу платника ПДВ, відсутність обставин, які б перешкоджали видачі п/н та її реєстрації в ЄРПН, суд, приходить до висновку що, як зупинення реєстрації п/н, так і подальша відмова у її реєстрації є протиправними, оскаржуване рішення про відмову у реєстрації п/н є необґрунтованим та безпідставним, протиправним та підлягає скасуванню.

Відтак, позов підлягає задоволенню .

Враховуючи, що судом встановлено відсутність правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної шляхом прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладну датою її фактичного надходження.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України судовий збір у розмірі 1921,00 грн. підлягає стягненню пропорційного з кожного з відповідачів.

На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями статтями 2, 5 - 11, 19, 72 -77, 90, 139, 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Віткорн-Агро (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 2, к. 29, код ЄДР: 41754448) задовольнити .

Визнати протиправним та скасувати рішення Головне управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 39439980) від 25.07.2019 № 1235402/417544448 про відмову в реєстрації податкової накладної від 05.03.2019 № 1, яка видана ТОВ Віткорн-Агро (код ЄДР: 41754448).

Зобов`язати Державну фіскальну службу України (04053, м. Київ, Львівська пл. 8; код ЄДР 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 05.03.2019 № 1, яка видана ТОВ Віткорн-Агро (код ЄДР: 41754448), датою її надходження до реєстрації - 28.03.2019.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Віткорн-Агро (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 2, к. 29, код ЄДР: 41754448) на відшкодування сплаченого за квитанцією від 02.09.2019 № 1029831666 судового збору:

960,50 грн. - за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 39439980),

960,50 грн. - за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська пл. 8; код ЄДР 39292197).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 КАС України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 292, 293, 295, 296 КАС України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України та п. 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України (в редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX).

Суддя О.А. Кармазін