Постанова

від 16.12.2020 по справі 420/3221/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/3221/20 Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М.Г.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Косцової І.П. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року (суддя Цховребова М.Г., м. Одеса, повний текст рішення складений 05 листопада 2020 року ) про відмову у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Голови Одеської обласної державної адміністрації Куцого Максима Васильовича, Одеської обласної державної адміністрації, голови Лиманської районної державної адміністрації Одеської області Приймака Василя Михайловича, Лиманської районної державної адміністрації Одеської області, голови Лиманської районної ради Одеської області Тефтула Геннадія Олександровича, Лиманської районної ради Одеської області, секретаря Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області та виконуючого обов`язки голови Трояндівської сільської ради Чеботарьової Ольги Миколаївни, Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області, за участю третіх осіб: Комунального підприємства Калина , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

13 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Голови Одеської обласної державної адміністрації Куцого М.В., Одеської обласної державної адміністрації, голови Лиманської районної державної адміністрації Одеської області Приймака В.М., Лиманської районної державної адміністрації Одеської області, голови Лиманської районної ради Одеської області Тефтула Г.О., Лиманської районної ради Одеської області, секретаря Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області та виконуючого обов`язки голови Трояндівської сільської ради Чеботарьової О.М., Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області, за участю третіх осіб: Комунального підприємства Калина , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_4 , виконуючої з 19 лютого 2019 року повноваження сільського голови Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області, в частині порушення організації благоустрою території Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області з питань створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Трояндове Лиманського району Одеської області, а саме відсутність будівництва інженерних мереж каналізаційного напірного колектору до багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 за наявним бюджетом загального фонду 13 282 694,37 грн. та субвенції 5 447 570,40 грн.;

- визнати протиправною бездіяльність Приймака Василя Михайловича голови Лиманської районної державної адміністрації Одеської області та ОСОБА_5 голови Лиманської районної ради Одеської області щодо відсутності контролю з протиправної бездіяльності ОСОБА_4 , виконуючої з 19 лютого 2019 року повноваження сільського голови Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області, в частині порушення організації благоустрою території Трояндівської сільської ради Одеської області з питань створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Трояндове Лиманського району Одеської області, а саме відсутність будівництва інженерних мереж каналізаційного напірного колектору до багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 за наявним бюджетом загального фонду 13 282 694,37 грн. та субвенції 5 447 570,40 грн.;

- визнати протиправною бездіяльність Куцого М.В. голови Одеської обласної державної адміністрації щодо відсутності контролю у протиправній бездіяльності ОСОБА_6 голови Лиманської районної державної адміністрації Одеської області та ОСОБА_5 голови Лиманської районної ради Одеської області щодо відсутності контролю з протиправної бездіяльності ОСОБА_4 , виконуючої з 19 лютого 2019 року повноваження сільського голови Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області в частині порушення організації благоустрою території Трояндівської сільської ради Одеської області з питань створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Трояндове Лиманського району Одеської області, а саме відсутність будівництва інженерних мереж каналізаційного напірного колектору до багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 за наявним бюджетом загального фонду 13 282 694,37 грн. та субвенції 5 447 570,40 грн.;

- зобов`язати Одеську обласну державну адміністрацію:

- здійснити організаційні заходи щодо вчинення дій Лиманською районною державною адміністрацією Одеської області, Лиманською районною радою Одеської області, Трояндівською сільською радою Лиманського району Одеської області, Комунальним підприємством Калина по розробленню та затвердженню плану технічної інвентаризації та паспортизації об`єктів благоустрою населення (їх частин), а саме: каналізаційного напірного колектору до багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 ;

- встановити особистий контроль щодо здійснення в найкоротший термін організаційних заходів Лиманською районною державною адміністрацією Одеської області, Лиманською районною радою Одеської області, Трояндівською сільською радою Лиманського району Одеської області, Комунальним підприємством Калина вчинити дії по розробленню та затвердженню плану технічної інвентаризації та паспортизації об`єктів благоустрою населення (їх частин), а саме: каналізаційного напірного колектору до багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 ;

- стягнути в солідарному порядку з Лиманської районної державної адміністрації Одеської області, Лиманської районної ради Одеської області, Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області моральну шкоду на користь позивача в розмірі 100000,00 грн.

03 листопада 2020 року до суду першої інстанції надійшла заява про забезпечення позову по справі №420/3221/20, вхід. №46347/20, в якій позивач, керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 248, 256, 295 КАС України, просить забезпечити позов шляхом зобов`язання ОСОБА_4 , виконуючої з 19 лютого 2019 року повноваження сільського голови Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області, до вирішення даної справи по суті:

- розробити та узгодити схему санітарної очистки Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області з відповідними органами;

- провести інвентаризацію, паспортизацію інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури та

- здійснити огляд (перевірку) їх стану на території Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким забезпечити позов. При цьому апелянт вказує на те, що наявні усі підстави для забезпечення позову та у разі невжиття заходів забезпечення, у випадку задоволення позову існує небезпека розтрати коштів сільського бюджету всупереч вимогам чинного законодавства.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав.

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що викладені у заяві про забезпечення позову обставини-підстави для забезпечення позову, по-перше, не доводять їх фактичне існування або реальні ризики їх настання та побудовані на непідтверджених доказами припущеннях позивача щодо ймовірного, на думку позивача, їх настання, по-друге, не доводять наявність підстав, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України, для вжиття судом заходів забезпечення позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач заяву про забезпечення позову від 03.11.2020 року обґрунтував наступним:

- діяльність ОСОБА_4 , виконуючої з 19 лютого 2019 року повноваження сільського голови Трояндівської cільської ради Лиманського району Одеської області, призводить до порушення прав та інтересів більшості населення громади, які не надавали ОСОБА_4 повноважень розпоряджатись бюджетними коштами громади з тих підстав, що остання, як посадова особа органу місцевого самоврядування не має законного права збільшувати свої повноваження, адже повноваження такого органу чи посадової особи встановлюються виключно Конституцією та законами України, що в даному випадку не припустимо для ОСОБА_4 , оскільки остання виконуючи повноваження сільського голови Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області після дев`яностоденного строку дострокового припинення 19.02.2019 р. повноважень сільського голови Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області ОСОБА_7 діє у протиправний спосіб, так як законодавець не делегував останню здійснювати повноваження сільського голови поза межами дев`яностоденного строку, відлік якого розпочався 19.02.2019 р.;

- як доказ наведеного рішенням Верховного Суду від 10 червня 2020 року у справі №420/2651/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: голова Одеської обласної державної адміністрації Куций Максим Васильович, голова Лиманської районної державної адміністрації Одеської області Приймак Василь Михайлович, голова Лиманської районної ради Одеської області Тефтул Геннадій Олександрович, секретар Трояндівської cільської ради Лиманського району Одеської області та виконувач повноважень голови цієї ради Чеботарьова Ольга Миколаївна визнала бездіяльність Верховної Ради України щодо не призначення позачергових виборів голови Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області протиправною;

- тобто, при здійснені ОСОБА_4 повноважень сільського голови Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області порушено вимоги природоохоронного законодавства в частині не розроблення схеми санітарної очистки Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області та не узгодження її з відповідними органами; не проведення інвентаризації, паспортизації будівництва інженерних мереж каналізаційного напірного колектору до багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 за наявним бюджетом загального фонду 13 282 694,37 грн. та субвенції 5 447 570,40 грн.;

- в разі невжиття заходів забезпечення позову у випадку задоволення позову існує небезпека розтрати коштів сільського бюджету всупереч вимогам чинного законодавства і такі негативні наслідки будуть невідворотними.

При цьому, будь-яких додатків до заяви позивачем не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у заяві про забезпечення позову по справі №420/3221/20, вхід. №46347/20, просить забезпечити позов шляхом зобов`язання відповідача ОСОБА_4 , виконуючої з 19 лютого 2019 року повноваження сільського голови Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області, вчинити певні дії.

Проте, відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

Пункт 3 частини першої статті 151 виключено на підставі Закону № 460-IX від 15.01.2020

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

З наведених положень ч. 1 ст. 151 КАС України вбачається, що законодавцем встановлений вичерпний перелік видів (шляхів) забезпечення позову.

Таким чином, суд першої інстанції слушно зазначив, що заявлений позивачем вид (шлях) забезпечення позову не передбачений ч. 1 ст. 151 КАС України.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, частиною 2 статті 150 КАС України встановлений вичерпний перелік підстав-випадків забезпечення позову.

Також, як вірно зауважив суд першої інстанції, у п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 6 березня 2008 року Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ зазначено, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Проте, позивач у заяві не навів та до неї не додав жодного конкретного доказу на підтвердження того, що саме у цій справі, за заявленими позовними вимогами:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

- очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Як вбачається з матеріалів справи та вже зазначалось вище, вказана заява подана позивачем без додатків-доказів.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вищенаведені, викладені у заяві про забезпечення позову обставини-підстави для забезпечення позову, по-перше, не доводять їх фактичне існування або реальні ризики їх настання та побудовані на непідтверджених доказами припущеннях позивача щодо ймовірного, на думку позивача, їх настання, по-друге, не доводять наявність підстав, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України, для вжиття судом заходів забезпечення позову.

Разом з тим, як вірно зазначив суд першої інстанції, наведене обґрунтування, по суті, є позицією позивача щодо заявлених позовних вимог, які є предметом спору, та дослідження (встановлення) якого здійснюється під час розгляду справи по суті.

Тобто, правильним є висновок суду першої інстанції, що з урахуванням вказаних обставин, задоволення заяви про забезпечення адміністративного позову у цьому випадку, по суті, буде вирішенням судом заявлених вимог та виходом за межі підстав щодо вжиття заходів забезпечення позову, які встановлені ст. 150 КАС України.

Решта доводів апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі Серявін та інші проти України зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм процесуального права при вирішенні питання про забезпечення позову, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність ухвали суду не спростовують.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 150, 151, 292, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко

Суддя І.П.Косцова

Суддя Ю.В.Осіпов