ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 640/24277/19, адміністративне провадження № К/9901/26606/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2020р. (суддя - Смолій І.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020р. (судді - Горяйнов А.М., Костюк Л.О., Чаку Є.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта банк", третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язати вчинити дії,
встановив:
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення відомостей щодо неї до Переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ Дельта Банк за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
зобов`язати відповідача внести зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ Дельта Банк за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб шляхом внесення відомостей щодо неї на суму 200 000 грн.
В ході розгляду справи встановлено, що позивач 02.06.2016 року зверталася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із тотожним адміністративним позовом. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.07.2016 року було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (а.с. 33-34)
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016 року рішення суду першої інстанції скасовано, а провадження у справі закрито з посиланням на те, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів. (а.с. 35)
У листопаді 2019 року представник позивача звернувся до Уповноваженої особи із адвокатським запитом, у якому, серед іншого, просив повідомити чи було включено інформацію по рахунку № НОМЕР_1 в національній валюті в ПАТ Дельта Банк до Переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. (а.с. 14)
Листом від 26.11.2019 року № 5167 відповідач повідомив, що за результатами перевірки було виявлено, що договір банківського вкладу № 004-08503-110215 від 11.02.2015 року, укладений між ПАТ Дельта Банк та позивачем, є нікчемним правочином, про що вкладника повідомлено листом від 23.09.2015 року №881/2742. (а.с. 13)
Позивач не погоджуючись із такими діями відповідача звернулася до суду із даним позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2020р., залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020р., позовну заяву залишено без розгляду.
З ухваленими у справі рішеннями судів позивач не погодилась, звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо визначення моменту, з якого позивач дізналася про порушення своїх прав. На думку позивача, початок відліку строку звернення до суду повинен починатись з 26.11.2019 (з дати отримання відповіді на адвокатський запит), з якого стало відомо про застосування відповідачем наслідків нікчемності правочину.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Ухвалюючи рішення про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що станом на липень 2016 року позивачу було відомо, що вона не включена до переліку вкладників ПАТ Дельта Банк , які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Також позивачу були відомі причини, з яких інформація про неї не включена до вказаного переліку.
Судами встановлено, що позивач вже зверталася до суду із позовними вимогами, спрямованими на захист права на отримання коштів за вкладом у ПАТ Дельта Банк за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Крім того, дослідивши постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.07.2016 року у справі № 809/661/16, судами встановлено, що Уповноваженою особою здійснено перевірку правових підстав розміщення вкладів у банку, за результатами якої договір банківського вкладу (депозиту) № 004-08503-110210 від 11.02.2015 року, укладений між позивачем та ПАТ Дельта Банк , визнано нікчемним згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб . Зазначене судове рішення було проголошене у судовому засіданні за участю представника позивача. Крім того ОСОБА_1 оскаржувала зазначене судове рішення в апеляційному порядку.
Суди дійшли висновку, що доводи позивача про те, що вона дізналася про порушення свого права на отримання гарантованої суми відшкодування за вкладом лише у листопаді 2019 року є необґрунтованими та мають ознаки недобросовісного користування процесуальними правами.
З такими висновками колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Законодавством передбачено шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх прав до суду.
Строк звернення до суду обчислюється за зальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Залишаючи позовну заяву без розгляду суди виходили з того, що позивач уже зверталась з аналогічними позовними вимогами до суду що свідчить про її обізнаність про порушення її прав уже на час попереднього звернення до суду.
Водночас судами попередніх інстанцій не враховано, що за наслідками розгляду справи №809/661/16 апеляційним судом ухвалою від 12.10.2016р. провадження у справі закрито з підстав непідсудності спору щодо виплати гарантованої суми адміністративним судам.
Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.09.2019р. у справі №802/1233/17-а дійшла висновку про те, що спір щодо права фізичної особи на відшкодування за вкладом за рахунок коштів Фонду у сумі, що не перевищує 200 000 грн (якщо адміністративна рада Фонду згідно з пунктом 17 частини першої статті 9 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб не прийняла рішення про збільшення граничної суми такого відшкодування), є публічно-правовим і пов`язаний з виконанням Фондом владної управлінської функції з організації виплати цього відшкодування. А тому такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
Таким чином, оскільки судова практика щодо визначення юрисдикції спорів зазначеної категорії тривалий час не була стабільною і зазнавала змін в частині віднесення спорів до юрисдикції адміністративних судів, а тому судам попередніх інстанцій під час вирішення питання дотримання позивачем строку звернення до суду необхідно було з?ясувати наявність з поважних причин пропуску такого строку, чи зверталась позивач з такими ж вимогами до суду в порядку цивільного судочинства та чи можуть бути такі обставини визнані поважними причинами пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до частин 1, 4 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
З огляду на зазначене колегія суддів приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій не встановили обставин, які мають визначальне значення для правильного вирішення спору по суті, допустили порушення норм процесуального права, а тому рішення судів підлягають скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2020р. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020р. - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 16.12.2020 |
Оприлюднено | 17.12.2020 |
Номер документу | 93564295 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Бужак Наталія Петрівна
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Стародуб О.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні