Справа №173/1850/20
Провадження №2/173/869/2020
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2020 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
В складі: головуючого - судді Петрюк Т.М.
При секретареві - Демяненко С.І.
За участю: представника позивача - адвоката Порядкова В.Б.
Розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, за правилами загального провадження, в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача, адвокат Порядков Віталій Борисович, до Мишуринрізької сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,-
ВСТАНОВИВ:
21.10.2020 року до суду звернулася позивач, ОСОБА_1 , представник позивача, адвокат Порядков В.Б., з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини до відповідача Мишуринрізької сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Верхньодніпровська державна нотаріальна контора
22.10.2020 року ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами загального провадження в підготовчому судовому засіданні на 07.12.2020 року.
Учасникам розгляду справи роз`яснені права та обов`язки у відповідності до ст. 43, 44, 49 ЦПК України..
07.12.2020 року в підготовчому судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Згідно заявлених позовних вимог позивач просить визначити їй додатковий строк достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наступне: ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її брат, ОСОБА_2 .
Після смерті ОСОБА_2 , відкрилась спадщина, яка складається в тому числі із земельної ділянки (паю) площею 5.49 га., кадастровий номер 1221087700:01:046:0266, розташованої на території Мишуринрізької сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.
Після смерті матері, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у неї з братом виникли непорозуміння та конфлікти через те, що в 2002 році мати склала заповіт на її користь, не залишивши брату нічого після своєї смерті. Стосунки у них стали дуже неприязненими. Після всіх сварок вона подала заву про відмову від спадщини за заповітом та 12.11.2010 року подала заяву про спадкування за законом, але свідоцтво на Ѕ частину спадщини після смерті матері вона тоді не отримала. З братом вона перестала спілкуватись взагалі, змінила номер телефону та всі ці роки жила своїм життям.
Наприкінці липня 2020 року на свою домашню адресу вона отримала лист від ТОВ Агрофірма Мишурин Ріг , в якому повідомлялось про те, що в 2013 році її брат помер. Також зазначалось, що між зазначеною агрофірмою та її братом на 10 років укладено договір оренди земельної ділянки, а оскільки вона є спадкоємицею їй запропоновано з`явитись до установи для підписання договору на новий строк. Другий лист аналогічного змісту стосувався земельної ділянки, паю її матері.
Дізнавшись таким чином, що її брат помер, вона через свого представника звернулась до Мишуринрізької сільської ради стосовно того, чи був складений заповіт її братом, відомостей про склад його сім`ї на день смерті та місце його реєстрації.
Згідно відомостей Мишуринрізької сільської ради, ОСОБА_2 , на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживав один та заповіту не залишив.
18.08.2020 року вона звернувся до Державного нотаріуса Першої Кам`янської державної нотаріальної контори, т.в.о. Верхньодніпровської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Нотаріус видала їй свідоцтво про право на спадщину після смерті матері, оскільки вона своєчасно звернулась із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після її смерті.
У видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті брата ОСОБА_2 , постановою державного нотаріуса Верхньодніпровської державної нотаріальної контори від 18.08.2020 року їй було відмовлено в зв`язку з пропуском строку на прийняття спадщини, що й стало підставою звернення до суду.
В підготовчому судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, пояснивши , що в позовній заяві правильно викладені всі обставини справи та наведені доводи на їх обґрунтування, змінювати, доповнювати, уточнювати позовні вимоги наміру не має та не заперечує проти ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні без дослідження доказів у справі.
Відповідач, представник Мишуринрізької сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи у його відсутність. Відзив та будь-яких заперечень на позовну заяву не надав.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.
Суд, з`ясувавши зміст позовних вимог, заслухавши пояснення сторін, інших учасників розгляду справи, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини
Судом встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її брат, ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
Після смерті ОСОБА_2 , відкрилась спадщина, яка складається в тому числі із земельної ділянки (паю) площею 5.49 га., кадастровий номер 1221087700:01:046:0266, розташованої на території Мишуринрізької сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.
Після смерті матері, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у позивачки з братом виникли непорозуміння та конфлікти через те, що в 2002 році мати склала заповіт на її користь, не залишивши брату нічого після своєї смерті. Стосунки у них стали дуже неприязненими. Після всіх сварок позивачка подала заву про відмову від спадщини за заповітом та 12.11.2010 року подала заяву про спадкування за законом, але свідоцтво на Ѕ частину спадщини після смерті матері вона тоді не отримала. З братом позивачка перестала спілкуватись взагалі, змінила номер телефону та всі ці роки жила своїм життям.
18.08.2020 року позивачка звернувся до Державного нотаріуса Першої Кам`янської державної нотаріальної контори, т.в.о. Верхньодніпровської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Нотаріус видала позивачці свідоцтво про право на спадщину після смерті матері на Ѕ частину земельної ділянки (паю), оскільки позивачка своєчасно звернулась із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину.
У видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті брата, ОСОБА_2 , постановою державного нотаріуса Верхньодніпровської державної нотаріальної контори від 18.08.2020 року позивачці було відмовлено в зв`язку з пропуском строку на прийняття спадщини, що підтверджується копією постанови нотаріуса
З наведеного вище судом встановлено, що порушені права позивача щодо прийняття спадщини. Позивачем обраний спосіб захисту порушених прав, у вигляді відновлення її його порушеного права, передбачений нормами ЦК України, а саме визнання причин пропуску подання заяви про прийняття спадщини поважними та визначення додаткового строку для прийняття спадщини, з яким погоджується суд.
За нормами ст.ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до п. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За положеннями п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування , вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Листом від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснив, що при вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Судом встановлено, що позивачка пропустила строк для подачі заяви про прийняття спадщини в зв`язку з тим, що не знала про смерть брата, оскільки через напружені відносини між померлим та позивачкою, остання з братом протягом тривалого періоду часу не спілкувалась.
Також судом встановлено, що про смерть брата позивачці стало відомо лише влітку 2020 року з листа ТОВ Агрофірма Мишурин Ріг , що підтверджується копією листа, датованого 31.07.2020 року .
Згідно матеріалів спадкової справи № 164/2020, відкритої після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 судом встановлено, що інші спадкоємці із заявами про прийняття спадщини, що залишились після смерті ОСОБА_2 , не звертались.
Таким чином суд приходить до висновку, що позивачка пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті брата з поважних причин.
В свою чергу дотримання принципу пропорційності , визначено практикою застосування норм права Європейським судом з прав людини передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
За наведених вище обставин, на думку суду причини пропуску строку для прийняття спадщини позивачем суд вважає поважними та вважає за потрібне визначити позивачці додатковий строк для прийняття спадщини. Також суд вважає, що додатковий строк для прийняття спадщини, потрібно визначити позивачу тривалістю в два місяці з моменту набрання чинності рішенням суду, який буде достатнім для звернення до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Понесені позивачем витрати по сплату судового збору суд, вважає за можливе покласти на позивача, так як не вбачається вини відповідача у порушенні прав позивача.
На основі ст.ст.1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 293 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 , представник позивача, адвокат Порядков Віталій Борисович, до Мишуринрізької сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_2 , додатковий строк для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , тривалістю в два місяці з моменту набрання чинності рішенням суду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення .
Повний текст рішення виготовлений: 16.12.2020 року.
Суддя Петрюк Т.М
Направлене до ЄДРСР : 16.12.2020 року
Дата набрання законної сили: 16.01.2021 року
Суд | Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 07.12.2020 |
Оприлюднено | 17.12.2020 |
Номер документу | 93565393 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Петрюк Т. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні