Рішення

від 11.11.2020 по справі 179/1636/20

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

179/1636/20

2/179/727/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2020 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Хорольській І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку з присадибною земельною ділянкою та визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

До Магдалинівського районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку з приватизованою земельною ділянкою та визнання права власності на нерухоме майно.

Позивач посилається на те, що 11 травня 2020 року між ним та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , та присадибної земельної ділянки площею 0,2500 га кадастровий номер 1222384500:03:001:0023, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та земельної ділянки площею 0,5400 га кадастровий номер 1222384500:03:001:0024, призначеної для ведення особистого селянського господарства. Даний факт підтверджується розпискою останньої про передачу їй 40 000грн. та відповідач пообіцяла за першою вимогою посвідчити договір нотаріально.

Позивач декілька разів зверталася до неї з проханням посвідчити договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими спорудами та присадибних земельних ділянок у нотаріуса, вона обіцяла виконати своє зобов`язання, але потім почала ухилятися.

Позивач в судове засідання не з`явився, до суду надано заяву, в якій вона прохає розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, надавши до суду заяву, в якій прохає розглянути справу без її участі, визнала позовні вимоги, зазначаючи.

Дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

У відповідності зі ст. 41 Конституції України, кожний має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності здобувається в порядку, визначеному законом.

Житловий будинку з господарськими спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі-продажу від 02 грудня 1996 року, посвідченого державним нотаріусом Магдалинівської державної нотаріальної контори Сорокою В.Б., зареєстрованого в реєстрі за № 3319 (а. с. 7).

Земельна ділянка площею 0,2500 га, кадастровий номер 1222384500:03:001:0023, призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розміщена в АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0, 5400 га, кадастровий номер 1222384500:03:001:0024, призначена для ведення особистого селянського господарства, розміщеної в АДРЕСА_1 , належать ОСОБА_2 відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серія ДП від 23 січня 1997 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за МД № 1700 (а. с. 12).

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

На а. с. 8 є розписка ОСОБА_2 про отримання нею плати за житловий будинок з присадибною земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 згідно якої позивач придбав у ОСОБА_2 нерухоме майно, що належало останній на праві власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Виходячи з матеріалів справи, обставини, які склалися, свідчать про наявність укладення договору купівлі-продажу між сторонами. Об`єктивно сторони договору купівлі продажу порушили вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору. Але позивач і відповідач, як сторони правочину (розписок), домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося виконання договору.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

У відповідності до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом, при цьому право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Судом встановлено обставини неможливості здійснення позивачем нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, вказані обставини свідчать про неможливість нотаріального посвідчення правочину та з чого вбачається втрата можливості з будь-яких причин його посвідчити.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що правочин, який укладено між позивачем та відповідачем не оспорюється, у зв`язку із чим вважається таким, що вчинено правомірно, тому є законні підстави для визнання дійсним договору та визнання за позивачем права власності на нерухоме майно.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з приватизованою земельною ділянкою, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 11 травня 2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 , що складається з:

-А - житловий будинок загальною площею 39,04 кв. м., житловою площею 15,36 кв. м.; а - сіни; Б - сінник ; В - сарай; В - сарай; Г - літня кухня; Пг - погріб; К - колодязь №1 - паркан;

-земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 1222384500:03:001:0023, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розміщену по АДРЕСА_1 ;

-земельну ділянку площею 0,5400 га, кадастровий номер 1222384500:03:001:0024, призначену для ведення особистого селянського господарства, розташовану в АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Т.А.Ковальчук