Рішення

від 06.11.2020 по справі 179/1201/20

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

179/1201/20

2/179/578/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2020 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Хорольській І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Магдалинівської селищної ради Магдалинівського району Дніпропетровської області про визнання права власності на земельну ділянку по праву спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Магдалинівської селищної ради Магдалинівського району Дніпропетровської області про визнання права власності на земельну ділянку по праву спадкування за заповітом.

Позивач в позові посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 . Після його смерті залишилася спадщина, що складається з земельної ділянки площею 5,110 га, кадастровий номер 1222386000:01:001:0681, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміщеної на території Поливанівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, що належала йому відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серія ІІ-ДП № 062762 від 30 листопада 2000 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за МД № 2088.

За життя ОСОБА_4 залишив заповіт від 21 жовтня 2002 року, посвідчений приватним нотаріусом Магдалинівського районного нотаріального округу Солодовник В.В. Дніпропетровської області та зареєстрований в реєстрі за № 5-4684, в якому вказав позивача спадкоємцем земельної ділянки.

У встановлений законом шестимісячний строк позивач подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини. Але нотаріус відмовила йому у вчиненні нотаріальної дії посилаючись на те, що є інші спадкоємці за законом, а саме: неповнолітні діти спадкодавця - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також є інший спадкоємець за заповітом - ОСОБА_3 , який вказаний спадкоємцем іншої земельної ділянки відповідно до вище вказаного державного акта на право приватної власності на землю.

Дану земельну ділянку спадкодавець отримав відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом АЕА № 519165 від 21 червня 2001 року. Нотаріус в постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії посилається на те, що позивачем не надано свідоцтво про право на спадщину. Але спадкодавець заповів позивачу земельну ділянку, яка належала йому не на підставі свідоцтва про право на спадщину, а на підставі рішення Поливанівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області (13 сесія 22 скликання від 31 липня 2000 року).

Тому позивач вимушений звертатися до суду та просить визнати за ним право власності на земельну ділянку по праву спадкування за заповітом.

Позивач в судове засідання не з`явився, представником позивача до суду надано заяву в якій прохає розглянути справу без їхньої участі, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Дослідивши докази, суд вважає, що вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

В заповіті від 21 жовтня 2002 року, посвідченому приватним нотаріусом Магдалинівського районного нотаріального округу Солодовник В.В. Дніпропетровської області та зареєстрованому в реєстрі за № 5-4684, в ОСОБА_4 вказав позивача спадкоємцем земельної ділянки згідно державного акта на право приватної власності на землю серія ІІ-ДП № 062762 від 30 листопада 2000 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за МД № 2088 (а. с. 13).

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис № 3. (а. с. 20).

Після смерті ОСОБА_4 позивач звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, але постановою нотаріуса було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з тим, що є інші спадкоємці, у зв`язку із не підтвердженням належності спадкодавцю нерухомого майна (а. с. 12).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно додержавного акта на право приватної власності на землю серія ІІ-ДП № 062762 від 30 листопада 2000 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за МД № 2088, земельна ділянка площею 5,110 га, кадастровий номер 1222386000:01:001:0681, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміщена на території Поливанівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, належала ОСОБА_4 (а. с. 14, 16-18).

У відповідності до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265цього Кодексу.

Згідно ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

У відповідності до ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

З матеріалів спадкової справи вбачається, що після смерті ОСОБА_4 спадщину після його смерті прийняв позивач та його неповнолітні діти:ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також інший спадкоємець за заповітом - ОСОБА_3 (а. с.).

Оскільки неповнолітні діти спадкодавця мають право на обов`язкову часку у спадщині, що складає половину від тієї частки, яка б належала їм по праву спадкування за законом, у зв`язку із чим позивач має право на спадкування Ѕ частини земельної ділянки площею 5.110 га, яка належала на праві власності ОСОБА_4 .

Судом встановлено, що позивач є спадкоємцем по заповіту, який залишив померлий ОСОБА_4 , має право на спадкування, прийняв спадщину. Виходячи з наведеного суд дійшов до висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог та визнання за позивачем права власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 5.110 га , яка належала на праві власності ОСОБА_4 .

Керуючись ст. ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , по праву спадкування за заповітом після ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на:

-Ѕ частину земельної ділянки площею 5,110 га, кадастровий номер 1222386000:01:001:0681, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміщеної на території Поливанівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серія ІІ-ДП № 062762 від 30 листопада 2000 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів направо приватної власності на землю за МД № 2088.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Т.А.Ковальчук